Рішення

від 07.10.2024 по справі 914/1923/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 Справа № 914/1923/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М. здійснив у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВУСО, м. Київ

до відповідача: Львівського комунального автотранспортного підприємства №1, м. Львів

про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВУСО, м. Київ до відповідача Львівського комунального автотранспортного підприємства №1, м. Львів про стягнення страхового відшкодування у розмірі 10 187,80грн. Також у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3028,00грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та постановлено, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі 27.06.2024 року, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, відповідачу встановлено строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлена позивачу, його уповноваженому представнику та відповідачу у справі до електронних кабінетів учасників справи та відповідно до Довідки про доставку електронного листа, ухвала суду доставлена 07.08.2024 року.

Відповідно ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Окрім того, суд зауважує, що ухвали суду у даній справі були офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

До суду від відповідача відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів не надходило.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням припису ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказане, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з умовами Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-6371754 від 26.10.2023 року, страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Богдан А-09202, д.р.н. НОМЕР_1 . 10.01.2024 року в м. Львів сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 та автомобіля Богдан А-09202, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що ОСОБА_1 працює в Львівському комунальному автотранспортному підприємству № 1на посаді водія автотранспортних засобів з 12.07.2023 року. 10.01.2024 року ОСОБА_1 виконуючи посадові обов`язки керував автобусом марки Богдан 09202 р.н. НОМЕР_3 на автобусному маршруті. На момент ДТП від 10.01.2024 року ОСОБА_1 був при виконанні своїх робочих обов`язків. На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплати страхового відшкодування у розмірі 10 187,80 грн. потеріпілій особі, що підтверджується страховим актом № 2348620-1 від 28.02.2024 року та платіжною інструкцією № 12861 від 28.02.2024 року.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 10 187,80грн. Попередній розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 3028,00грн. , який просить стягнути з відповідача.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» і Львівським комунальним автотранспортним підприємством №1 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-6371754 від 26.10.2023 року.

Згідно з умовами даного Договору Страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Богдан А-09202, д.р.н. НОМЕР_1 .

10.01.2024 року в м. Львів сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 та автомобіля Богдан А-09202, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до матеріалів справи, в результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження (Акт огляду колісного транспортного засобу).

Постановою Галицького районного суду міста Львова по справі № 461/816/24 від 08 лютого 2024 року особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_1 , якого було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

22.03.2024 року представником позивача направлено Адвокатський запит до Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1, щодо встановлення факту перебування ОСОБА_1 у трудових робочих відносинах з Львівським комунальним автотранспортним підприємством № 1.

Відповідно до листа відповіді № 382/02 від 11 квітня 2024 року на адвокатський запит повідомлено, що ОСОБА_1 працює в Львівському комунальному автотранспортному підприємству № 1на посаді водія автотранспортних засобів з 12.07.2023 року. 10.01.2024 року ОСОБА_1 виконуючи посадові обов`язки керував автобусом марки Богдан 09202 р.н. НОМЕР_3 на автобусному маршруті.

На момент ДТП від 10.01.2024 року ОСОБА_1 був при виконанні своїх робочих обов`язків.

19 лютого 2024 року потерпіла особа ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 2348620 від 22.02.2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 складає 14 145,36 грн.: вартість робіт 8 085,98 грн.; вартість матеріалів фарбування 6 059,38 грн.

Відтак, позивач стверджує, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає: 14 145,36 грн. (з урахуванням ПДВ).

Абзацом 2 ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи, оскільки виплата страхового відшкодування була здійснена безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то у відповідності до абзацу 2 ст. 36.2. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із розміру матеріального збитку позивачем було вирахувано ПДВ (14 145,36 грн. / 1,2 = 11 787,80 грн., де 14 145,36 грн. це розмір матеріального збитку; 1,2 розмір матеріального збитку, зменшений на розмір ПДВ).

Відповідно до умов Полісу АР-6371754 від 26.10.2023 року ліміт відповідальності страховика за завдану майну шкоду становить 160 000,00 грн., франшиза 1 600,00 грн.

В п. 9.1 ст. 9 . Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 12 вищезазначеного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем відмінусовано суму франшизи (11 787,80 грн. 1 600,00 грн. = 10 187,80 грн.).

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплати страхового відшкодування у розмірі 10 187,80 грн., що підтверджується страховим актом № 2348620-1 від 28.02.2024 року та платіжною інструкцією № 12861 від 28.02.2024 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Факт самовільного залишення місця пригоди ОСОБА_1 підтверджується Постановою Галицького районного суду міста Львова по справі № 461/816/24 від 08 лютого 2024 року. Згідно з довідкою про ДТП, яка знаходиться в матеріалах справи, а також постановою Постановою Галицького районного суду міста Львова по справі № 461/816/24 від 08 лютого 2024 року винною особою є ОСОБА_1 , який на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з Львівським комунальним автотранспортним підприємством № 1, що останнім не заперечується (лист №382/02 від 11 квітня 2024 року).

Отже, позивач стверджує, що після виплати страхового відшкодування у нього виникло право вимоги до відповідача на відшкодування завданої шкоди у розмірі 10 187,80 грн., так як на момент ДТП від 10.01.2024 року, ОСОБА_1 був при виконанні своїх робочих обов`язків.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 10 187,80грн.

Норми права та висновки суду.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 5 Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» Договром обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-6371754 від 26.10.2023 року (поліс), а забезпеченим транспортним засобом виступає Богдан А-09202, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить Львівському комунальному автотранспортному підприємства №1.

10.01.2024 року в м. Львів сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 та автомобіля Богдан А-09202, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортний засіб Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Приписами ст. 28 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічну норму містить ст.27 Закону України «Про страхування».

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу положень вказаної норми випливає, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2018 по справі №914/820/17.

Як встановлено судом та зазначено у постанові Галицького районного суду міста Львова по справі № 461/816/24 від 08 лютого 2024 року особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_1 , якого було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, який на момент настання ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем та виконував свої трудові обов`язки зі здійснення перевезень маршрутним транспортним засобом Богдан А-09202, д.р.н. НОМЕР_1 .

Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає обов`язок особи, винної у заподіянні шкоди, відшкодувати її в повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина особи, яка керувала автотранспортним засобом Богдан А-09202, д.р.н. НОМЕР_1 - Динис Богдан Федорович (водія Львівського комунального автотранспортного підприємства №1), встановлена в судовому порядку.

19 лютого 2024 року потерпіла особа ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до матеріалів справи, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає: 14 145,36 грн. (з урахуванням ПДВ).

Абзацом 2 ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи, оскільки виплата страхового відшкодування була здійснена безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то у відповідності до абзацу 2 ст. 36.2. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із розміру матеріального збитку позивачем було вирахувано ПДВ (14 145,36 грн. / 1,2 = 11 787,80 грн., де 14 145,36 грн. це розмір матеріального збитку; 1,2 розмір матеріального збитку, зменшений на розмір ПДВ).

Відповідно до умов Полісу АР-6371754 від 26.10.2023 року ліміт відповідальності страховика за завдану майну шкоду становить 160 000,00 грн., франшиза 1 600,00 грн.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплати страхового відшкодування у розмірі 10 187,80 грн., що підтверджується страховим актом № 2348620-1 від 28.02.2024 року та платіжною інструкцією № 12861 від 28.02.2024 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. в) ст. 38.1.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Факт самовільного залишення місця пригоди ОСОБА_1 підтверджується Постановою Галицького районного суду міста Львова по справі № 461/816/24 від 08 лютого 2024 року.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Львівським комунальним автотранспортним підприємством №1, то відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Оскільки, розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 10 187,80грн., то ця сума підлягає стягненню з відповідача. Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування матеріальних збитків та обставин, встановлених судом, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача підлягає 10 187,80грн. виплаченого страхового відшкодування.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 (79066, м. Львів, вул. Грунтова, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 23884071) на користь Приватного акціонерного товариства «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052) 10 187,80грн. страхового відшкодування та 3028,00грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяКоссак С.М.