Рішення

від 04.10.2024 по справі 916/3040/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3040/24

За позовом: Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672, електронна адреса: port@imtp.ua)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКОН - ТРАНС" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 3, код ЄДРПОУ 44087253)

про стягнення заборгованості

Суддя Рога Н.В.

Секретарь с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Саєвська Т.П. - на підставі довіреності №3 від 08.01.2024р.; Марченко Д.В. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача: не з`явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Марченко Д.В. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - ДП «МТП «Чорноморськ»), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АРКОН - ТРАНС" про стягнення заборгованості за Договором №20/д про використання території підприємства від 11.02.2021р. у розмірі основного боргу 283 282 грн 83 коп., пені у розмірі 27 162 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 22 138 грн 26 коп., інфляційних втрат у розмірі 105 924 грн 55 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2024р. по справі №916/3040/24 позовну заяву залишено без руху.

12 липня 2024р. до суду надійшла заява вх.№26845/24 ДП «МТП «Чорноморськ" про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3040/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 13.08.2024р. Ухвалою суду від 13.08.2024р. відкладено судове засідання на 03.09.2024р. Ухвалою суду від 03.09.2024р. відкладено судове засідання на 17.09.2024р. Ухвалою суду від 17.09.2024р. відкладено судове засідання на 26.09.2024р. Ухвалою суду від 26.09.2024р. відкладено судове засідання на 01.10.2024р. Ухвалою суду від 01.10.2024р. відкладено судове засідання на 04.10.2024р.

Позивач - ДП «МТП «Чорноморськ», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ "АРКОН - ТРАНС", не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду не врученими з приміткою пошти: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, суд здійснював розміщення ухвал суду у справі на офіційному сайті Господарського суду Одеської області.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи викладене вище, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі - ДП «МТП «Чорноморськ», зазначив, що 11.02.2021р. між ним (Підприємство) та ТОВ «АРКОН - ТРАНС» (Клієнт) укладено Договір №20 - д про використання території підприємства, відповідно до п. 1.1. якого Підприємство надає послуги по використанню складських площ ДП «МТП «Чорноморськ» при виконанні робіт з обробки вантажів силами та засобами Клієнта. Підприємство приймає вантаж на склад для подальшого зберігання, а Клієнт зобов`язується оплатити надані йому Підприємством послуги в погодженому цим Договором порядку.

У відповідності до п. 7.1. Договору даний договір набуває чинності з дня його укладання і діє до 31.12.2022р. Припинення дії Договору не звільняє сторони від виконання всіх існуючих на день його припинення зобов`язань.

Згідно п. 3.5. Договору оплата вартості послуг Підприємства здійснюється Клієнтом протягом 10 банківських днів з моменту надання Підприємством послуг.

ДП «МТП «Чорноморськ» зазначає, що ним передано ТОВ «АРКОН - ТРАНС» рахунок та акт задачі - прийняття робіт (наданих послуг) №Е/11529 від 31.10.2021р. на суму 303 282 грн 83 коп. (з ПДВ), про що свідчить реєстр видачі рахунків.

Також, позивач звертає увагу суду, що рахунок №Е/11529 від 31.10.2021р. було сплачено частково на суму 20 000 грн., про що свідчить платіжне доручення №ЦБ000012819 від 16.11.2021р.

Таким чином, за даними позивача, наразі у відповідача існує борг в загальній сумі 283 282 грн 83 коп.

У відповідності до пункту 6.6. Договору за порушення строків оплати Клієнт оплачує Підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

ДП «МТП «Чорноморськ» стверджує, що відповідач не виконав зобов`язання передбачені Договором, у зв`язку з чим ним зроблено розрахунок штрафних санкцій по рахунку №Е/11529 від 31.10.2021р. у відповідності Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, розмір нарахованої пені становить 27 162 грн 56 коп., 3% річних - 22 138 грн 26 коп., інфляційне збільшення - 105 924 грн 55 коп.

З метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з ТОВ «АРКОН - ТРАНС» заборгованість у розмірі 283 282 грн 83 коп., пеню у розмірі 27 162 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 22 138 грн 26 коп., інфляційне збільшення у розмірі 105 924 грн 55 коп.

У якості нормативного обгрунтування позову позивач посилається на приписи ст.ст. 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, судом встановлено, що 11 лютого 2021р. між ДП «МТП «Чорноморськ» (Підприємство) та ТОВ «АРКОН - ТРАНС» (Клієнт) укладено Договір №20/д про використання території підприємства, відповідно до п. 1.1. якого Підприємство надає послуги по використанню складських площ ДП «МТП «Чорноморськ» при виконанні робіт з обробки вантажів силами та засобами Клієнта. Підприємство приймає вантаж на склад для подальшого зберігання, а Клієнт зобов`язується оплатити надані йому Підприємством послуги в погодженому цим Договором порядку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У п. 7.1. Договору зазначено, що він набуває чинності з дня його укладання і діє до 31.12.2022р., якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії цього договору не заявить у письмовій формі про своє бажання припинити його дію, цей договір продовжується на кожний наступний календарний рік. Після набрання чинності даного Договору всі попередні переговори по ньому, листування, попередні договори, протоколи про наміри, а також різні усні або письмові домовленості Сторін з питань, які так чи інакше стосуються умов даного Договору, втрачають юридичну чинність. Всі правовідносини, ідо виникають із цього Договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дією, висновком, підписанням, виконанням, зміною або призупинення дії Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором і відповідними нормами діючого в Україні законодавства. Припинення дії Договору не звільняє сторони від виконання всіх існуючих на день його припинення зобов`язань.

Відповідно до п. 1.2. Договору в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Підприємство приймає на себе зобов`язання прийняти на зберігання згідно Заявки, Акту прийому-передачі вантаж від Клієнта по вазі, заявленій Клієнтом і передати Клієнту згідно Заявки, Акту прийому-передачі вантаж Клієнта.

Клієнт, у порядку і на умовах, передбачених цим Договором, згідно Заявки, Акту прийому-передачі передає на зберігання Підприємству вантаж по вазі, заявленій Клієнтом та приймає від Підприємства згідно Заявки, Акту прийому-передачі вантаж, а Клієнт зобов`язується оплатити надані йому Підприємством послуги в погодженому цим Договором порядку.

Згідно з п. 2.2.13 Договору Клієнт для визначення обсягу перевезеного вантажу протягом однієї доби надає Підприємству завірені копії коносамента, маніфеста, ТТН, залізничних накладних, тальманських розписок, за якими вантаж завозився/вивозився з/на складів/и ДП «МТП «Чорноморськ», навантажувався/вивантажувався на/з судно(а).

Кількість, асортимент і місце розташування вантажу Клієнт погоджує з Підприємством письмово (п. 2.2.14 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту прийому-передачі №392 (підсумковий) від 31.10.2021р. та акту виконаних робіт №190 від 31.10.2021р. в період з 04.10.2021р. по 31.10.2021р. були проведені роботи згідно Договору №20/д про використання території підприємства від 11.02.2021р., а саме: використання складських площ ДП «МТП «Чорноморськ» (склад комплектації контейнерного терміналу, крите зберігання) при виконанні робіт по переробці вантажу - пшениця насипом, загальною вагою 6 205 380,0 кг силами та засобами ТОВ «АРКОН - ТРАНС».

Згідно з п. 2.2.10 Договору Клієнт зобов`язаний отримати у Підприємстві (особисто, факсом або електронною поштою на свій електронний адрес) рахунки для здійснення оплат у строки визначені розділом 3 Договору, акти приймання-здачі наданих послуг на підпис та засвідчення власною печаткою.

Як встановлено судом, згідно доданого до матеріалів справи реєстру видачі рахунків по клієнту ТОВ «АРКОН - ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44087253), рахунок №Е/11529 від 31.10.2021р. (для оплати) та акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) ( для підписання) було вручено 09.11.2021р. представнику відповідача під підпис.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору вартість використання складських площ ДП «МТП «Чорноморськ» при виконанні робіт з обробки вантажів силами та засобами Клієнта, а саме: 1,4 дол.США/тонну.

Фактом виконання Підприємством робіт (послуг) є підписаний Акт наданих послуг.

Згідно з п. 3.3 Договору заявки Клієнта на послуги, надані Підприємством, і Акти наданих послуг повинні підписуватися вповноваженими представниками Клієнта. Підтвердженням повноважень представника є видане Клієнтом доручення.

Відповідно до п. 3.4. Договору рахунок та акт приймання-здачі наданих Підприємством послуг, зазначених в п. 3.1., формується па підставі коносаментів, маніфестів, ТТН, залізничних накладних, наданих Підприємству, формується протягом 8 календарних діб після відвантаження вантажу зі складу.

Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх наданих за даним Договором послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання Підприємством послуг на користь Клієнта.

Прийом-передача акту для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред`явлених рахунків.

Клієнт зобов`язаний не пізніше 8-го календарного дня після відвантаження вантажу зі складу направити до Підприємства уповноваженого представника для отримання екземплярів акту приймання- здачі наданих послуг з рахунком на оплату та повернути Підприємству підписаний та засвідчений власного печаткою належний Підприємству екземпляр акту.

У разі невиконання Клієнтом зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Клієнтом. При цьому, у разі неотримання Клієнтом за його вини акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту та рахунок надсилається Підприємством на адресу Клієнта рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 3.5 Договору оплата вартості послуг Підприємства здійснюється Клієнтом протягом 10 банківських днів з моменту надання Підприємством послуг. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства.

Як встановлено судом, згідно наданого ДП «МТП «Чорноморськ» акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №Е/11529 від 31.10.2021р. ТОВ «АРКОН-ТРАНС» надано послуги із зберігання на суму 24 023 грн 38 коп. (без ПДВ) та використання складських площ терміналів №1, №2, №4, №5 СКПР, СКПС, СВК, контейнерного терміналу ДП «МТП Чорноморськ» при виконанні робіт з обробки вантажів силами та засобами вантажовласника на суму 228 712 грн 31 коп. (без ПДВ), загальна вартість робіт (послуг) склала 303 282 грн. 83 коп. (з ПДВ).

Вищезазначений акт не підписано відповідачем, однак, матеріали справи містять акт прийому-передачі №392 (підсумковий) від 31.10.2024р., який підписано представником ТОВ «АРКОН-ТРАНС» Циганковим Р.Ю. та начальником складу комплектації контейнерного терміналу ДП «МТП Чорноморськ» Буз А.В., а також акт виконаних робіт №190 від 31.10.2021р. який підписано представником ТОВ «АРКОН-ТРАНС» Циганковим Р.Ю. та начальником контейнерного терміналу ДП «МТП Чорноморськ» Скворцовим П.Г. та заступником начальника терміналу з комерційної роботи Гудовик Є.Н.

Обидва акти підписані сторонами без зауважень та завірені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рахунку №Е/11529 від 31.10.2021р. вантажем зазначено пшеницю, кількість місць: 251, вага (тн): 6 205,38. Вартість наданих послуг склала 303 282 грн 83 коп.

Згідно платіжного доручення №ЦБ000012819 від 16.11.2021р. відповідач сплатив частину заборгованості за послуги згідно рахунку №Е/11529 від 31.10.2021р. у розмірі 20 000 грн.

Поза тим, у відповідача виникла заборгованість за Договором №20/д про використання території підприємства від 11.02.2021р. у розмірі 283 282 грн 83 коп.

Відповідно до п. 6.1. Договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з даного Договору (надалі іменується «порушення Договору»), сторона несе відповідальність, визначену даним Договором і діючим в Україні законодавством.

Згідно з п. 6.2 порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення заборгованості за Договором про використання території підприємства №20/д від 11.02.2021р. у розмірі 283 282 грн 83 коп.

У ст. 610 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного Кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За умовами п. 6.6. Договору за порушення строків оплати, Клієнт оплачує Підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевірив наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені та інфляційних витрат судом встановлено, що він є правильним, у зв`язку із чим підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «АРКОН-ТРАНС» пені у розмірі 27 162 грн 56 коп. та інфляційних втрат у розмірі 105 924 грн 55 коп.

Щодо вимоги стягнення 3% річних, судом здійснено власний перерахунок, згідно якого встановлено, що задоволенню підлягає стягнення у розмірі 22 090 грн 11 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКОН-ТРАНС» про стягнення заборгованості у розмірі 283 282 грн 83 коп., пені у розмірі 27 162 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 22 138 грн 26 коп., інфляційних втрат у розмірі 105 924 грн 55 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКОН - ТРАНС" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 3, код ЄДРПОУ 44087253) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672, електронна адреса: port@imtp.ua) заборгованість у розмірі 283 282 грн 83 коп., пеню у розмірі 27 162 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 22 090 грн 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 105 924 грн 55 коп. та судовий збір у розмірі 6 577 грн 62 коп.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога