ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3372/24Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бондар О.Р.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Ляхов О.В.,
від відповідача: Салівонський О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку ,,Приватбанк до Селянського (фермерського) господарства ,,ІНТЕГРАЛ про стягнення 297356,20 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3372/24; призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 03.09.2024 р.
Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 17.09.2024 р., а від 17.09.2024 р. до 03.10.2024 р.
Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представникам сторін можливість участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв`язку ,,EASYCON.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 03.10.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Акціонерне товариство Комерційний банк ,,Приватбанк (далі Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства ,,ІНТЕГРАЛ (далі СФГ ,,ІНТЕГРАЛ) про стягнення 297356,20 грн, з яких 288673,26 грн заборгованості за несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, 8682,94 грн заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу.
В обґрунтування позовних вимог вказано на невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №HEB0FLOHE0NEQ-1 від 01.07.2021 р. в частині своєчасної сплати лізингових платежів.
СФГ ,,ІНТЕГРАЛ заявило письмове клопотання, в якому визнало позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 297356,20 грн, тобто в повному обсязі, однак у зв`язку з наявністю обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення суду одним платежем, просило надати розстрочку на 13 місяців з 30.09.2024 р.
Мотивуючи наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення, відповідач зазначив, що: немає фінансової можливості відразу сплатити заборгованість, про що свідчать відповідні докази; ступінь його вини у порушенні зобов`язань є незначною, враховуючи, зокрема, обставини непереборної сили у вигляді війни, про які Банк повідомлявся; у відповідача не було наміру умисно не виконувати взяті на себе обов`язки, ним здійснено часткове погашення боргу, останній платіж перераховано у січні 2024 р.; несвоєчасне виконання договірних зобов`язань сталось через тимчасову окупацію Скадовського району Херсонської області, де зареєстровано СФГ ,,ІНТЕГРАЛ та залишилися сільськогосподарські угіддя та інше рухоме майно відповідача, доступ до яких втрачено; ОСОБА_1 (далі ? ОСОБА_1 ) як єдиний засновник СФГ ,,ІНТЕГРАЛ має постійний та стабільний дохід за рахунок діяльності Приватного підприємства ,,ОЛАН ТРЕЙД (далі ПП ,,ОЛАН ТРЕЙД), тому спроможний погасити борг частинами; на матеріальному забезпеченні у ОСОБА_1 знаходяться п`ятеро малолітніх дітей.
Позивач письмово заперечив проти розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що: будь-яких податкових декларацій до ДФС, з яких можна встановити дійсний майновий стан заявника, не надано; відсутні належні та допустимі докази наявності доходів за останні роки (податкові декларації), а також інформація щодо належного рухомого майна, за рахунок якого можна виконати рішення; надані довідки про доходи №№ 9,10 від 09.07.2024 р. не дають фінансової можливості сплачувати заявлену щомісячну суму в розмірі 24779,68 грн, оскільки сукупний дохід подружжя Семенових складає 21500,00 грн; рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13.12.2023 р. по справі № 569/14282/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ ,,Кредобанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 345464,87 грн; ПП ,,ОЛАН ТРЕЙД є відповідачем по справам № 569/12073/23 про стягнення боргу в сумі 408400,50 грн, № 910/1389/24 про стягнення 160669,57 грн, № 918/327/24 про стягнення 183677,43 грн, № 918/1322/23 про стягнення боргу в сумі 101460,25 грн; суд має врахувати інтереси Банку та те, що розстрочка, про яку просить відповідач, є інструментом для ухилення від виконання судового рішення.
СФГ ,,ІНТЕГРАЛ подано письмові доповнення та уточнення до клопотання про розстрочення виконання рішення, в яких просить розстрочити виконання судового рішення по справі № 916/3372/24 про стягнення 297356,20 грн щомісячними платежами протягом 11 календарних місяців згідно з наступним графіком (до 31.10.2024 р. 27032,38 грн; до 30.11.2024 р. 27032,38 грн; до 31.12.2024 р. 27032,38 грн; до 31.01.2025 р. 27032,38 грн; до 28.02.2025 р. 27032,38 грн; до 31.03.2025 р. 27032,38 грн; до 30.04.2025 р. 27032,38 грн; до 31.05.2025 р. 27032,38 грн; до 30.06.2025 р. 27032,38 грн; до 31.07.2025 р. 27032,38 грн; до 31.08.2025 р. 27032,38 грн; до 30.09.2025 р. 27032,40 грн) та вказує, що:
-рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2024 р. по справі № 916/1159/24 за позовом Банку до СФГ ,,ІНТЕГРАЛ та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в сумі 148061,22 грн позов задоволено повністю та розстрочено виконання рішення суду на 10 місяців. Це рішення виконується за затвердженим судом графіком, доказом чого являються платіжні інструкції;
-розстрочення виконання рішення суду не призведе до неправомірного ухилення боржником від його виконання, а надасть можливість ОСОБА_1 в реаліях війни вести бізнес та розрахуватись за зобов`язаннями СФГ ,,ІНТЕГРАЛ, яке не працює, оскільки усе його майно залишилось на тимчасово окупованій території;
-наявність інших судових справ, де відповідачем виступає ПП ,,ОЛАН ТРЕЙД, суттєво не впливає на фінансовий стан ОСОБА_1 , оскільки частина боргів вже погашена, а по інших справах йде апеляційний перегляд судових рішень;
-ПП ,,ОЛАН ТРЕЙД є прибутковим підприємством, про що свідчить фінансова звітність за перше півріччя 2024 р., тобто підприємство має обігові кошти для покриття поточних фінансових витрат;
-у відповідача існуватиме фінансова можливість здійснити перший платіж на користь позивача тільки у жовтні 2024 р., оскільки у вересні 2024 р. повністю погашено борг перед АТ ,,Кредобанк за судовим рішенням по справі № 569/14282/23 у загальній сумі 385811,46 грн.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та розстрочення виконання цього рішення з огляду на наступне.
01.07.2021 р. між Банком (Лізингодавець) та СФГ ,,ІНТЕГРАЛ (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № HEB0FLOHE0NEQ-1 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Лізингодавець зобов`язується набути у власність предмет лізингу (майно) та передати його в користування Лізингоодержувачу на строк, що зазначений в договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується сплатити Лізингодавцю лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.
Строк лізингу 60 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна Лізингоодержувачу (п.1.2 Договору).
Загальна вартість майна за цим договором становить 441666,67 грн, ПДВ 88333,33 грн, усього до сплати 530000,00 грн (п.2.1 Договору).
Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком № 2 до нього та включають винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору:
-винагорода за відкриття рахунку ,,Фінансовий лізинг (оренда) у розмірі 50,00 грн;
-винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0,5% від суми, зазначеної в п.2.1.1.2 цього договору, що становить суму 2120,00 грн;
-винагороду за користування майном у розмірі 11% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно додатку № 2 (п.2.2 Договору).
У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 22% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна згідно з додатком № 2 до Договору (п.2.2.3 Договору).
Лізингодавець має право достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору (п.6.1.7 Договору).
Цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою Лізингодавця в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 робочі дні в наступних випадках:… повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії Лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 календарних днів…(п.10.1.2 Договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за ним… (п.11.1 Договору).
Між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем підписано акт прийому-передачі майна, відповідно до якого передано у лізинг майно (трактор).
10.01.2023 р. між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем укладено договір про внесення змін до Договору, додатком № 1 до якого є графік лізингових платежів, що встановлює необхідність їх внесення наступним чином: в період з 01.02.2023 р. до 01.12.2023 р. включно щомісячно 3288,76 грн; до 01.01.2024 р. 8973,94 грн; в період з 01.02.2023 р. до 01.06.2026 р. включно щомісячно 8723,91 грн; до 30.06.2026 р. 8723,94 грн.
20.02.2024 р. на електронну адресу Лізингоодержувача Лізингодавцем направлено письмове повідомлення (за вих. № L6MHEFLO0CBJ9 від 01.02.2024 р.) щодо розірвання Договору внаслідок прострочення лізингових платежів більше, ніж на 60 днів, та обов`язку Лізингоодержувача повернути лізингове майно за актом приймання-передачі.
Посилаючись на те, що СФГ ,,ІНТЕГРАЛ має заборгованість у розмірі ціни позову, Банк звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В ст.806 ЦК України (із змінами) закріплено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Частинами 1, 2, 3, 7 ст.292 ГК України (із змінами) передбачено, що лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Згідно з абз.6 ч.1 ст.1 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) фінансовий лізинг вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1 4 частини першої статті 5 цього Закону.
В ч.2 ст. 21 Закону України ,,Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний:… 3) своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання в зв`язку з укладанням Договору фінансового лізингу.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу,… відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) ? на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається з названих в описовій частині цього рішення доказів, на підставі Договору Банк надав СФГ ,,ІНТЕГРАЛ у лізинг майно, у той час як СФГ ,,ІНТЕГРАЛ не виконало взяті на себе обов`язки щодо своєчасної сплати лізингових платежів, з огляду на що Банк як Лізингодавець цілком правомірно скористався існуючими у нього правами на розірвання Договору та стягнення заборгованості.
Враховуючи викладене, визнання відповідачем позову, відсутність у суду підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову, позовні вимоги щодо стягнення 288673,26 грн заборгованості за несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, 8682,94 грн заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу підлягають задоволенню.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову...
Приймаючи до уваги визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, на підставі ч.1 ст.130 ГПК України позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору, а інші 50 відсотків покладаються на відповідача за правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1,2,3,4,5 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Господарський суд вказує, що підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочення виконання рішення з дня його ухвалення. Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Як вже зазначено вище, винятковими обставинами, які ускладнюють можливість виконання судового рішення одним платежем, відповідач називає воєнний стан в Україні та скрутне фінансове становище ОСОБА_1 як єдиного засновника та керівника СФГ ,,ІНТЕГРАЛ, зареєстрованого на тимчасово окупованій території, внаслідок чого з об`єктивних причин відповідач господарську діяльність не здійснює та не отримує прибутку.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СФГ ,,ІНТЕГРАЛ дійсно зареєстроване в Скадовському районі Херсонської області, а його єдиним учасником та керівником являється ОСОБА_1 . При цьому основним видом діяльності СФГ ,,ІНТЕГРАЛ є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, тобто ведення сільськогосподарського виробництва, яке неможливе без використання землі.
Крім того, заслуговують на увагу доводи СФГ ,,ІНТЕГРАЛ про те, що: ОСОБА_1 має постійний та стабільний дохід за рахунок діяльності ПП ,,ОЛАН ТРЕЙД, тому спроможний погасити борг частинами в майбутньому, про що свідчить, зокрема, дотримання ним графіку розстрочення, встановленого рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2024 р. по справі № 916/1159/24; на матеріальному забезпеченні у ОСОБА_1 знаходяться п`ятеро малолітніх дітей; розстрочення виконання рішення суду надасть можливість ОСОБА_1 в реаліях війни вести бізнес та розрахуватись за зобов`язаннями СФГ ,,ІНТЕГРАЛ, яке не працює, оскільки усе його майно залишилось на тимчасово окупованій території.
Враховуючи зазначене, господарський суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується існування в розумінні ст.331 ГПК України виняткових обставин, які ускладнюють вчасне виконання судового рішення, з огляду на що вважає можливим надати розстрочення на 11 місяців (згідно графіку, вказаного в резолютивній частині цього рішення).
Окремо потрібно зауважити, що в письмових доповненнях та уточненнях до клопотання відповідач просить розстрочити виконання судового рішення по даній справі про стягнення 297356,20 грн щомісячними платежами протягом 11 календарних місяців згідно із запропонованим ним графіком, до якого помилково включено останній платіж (27032,40 грн) зі строком оплати до 30.09.2025 р., адже арифметично вірним (у випадку розстрочення на 11 місяців) буде внесення цього платежу до 31.08.2025 р.
Не приймаються до уваги заперечення Банку проти розстрочення виконання рішення суду, загальна ідея яких зводиться до того, що відповідач намагається ухилитись від виконання судового рішення, оскільки поведінка СФГ ,,ІНТЕГРАЛ, яке забезпечило явку свого представника в засідання суду, визнало позов, довело належними доказами свої наміри та спроможність у майбутньому його задовольнити, свідчить про намагання відповідача відновити свою платоспроможність поза процедурою банкрутства, в чому зацікавлений і позивач, який зможе отримати задоволення власних вимог.
Керуючись ст.ст.129,130,191,232,233,238,240,241,331 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ,,ІНТЕГРАЛ (75600, Херсонська обл., місто Гола Пристань (пн), вулиця Карла Маркса, будинок 4, код 19226681) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку ,,Приватбанк (04080, місто Київ, вул. Кирилівська, 85, код 14360570) 288673/двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят три/грн 26 коп. заборгованості за несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, 8682/вісім тисяч шістсот вісімдесят дві/грн 94 коп. заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, 1784/одну тисячу сімсот вісімдесят чотири/грн 14 коп. судового збору.
Повернути Акціонерному товариству Комерційному банку ,,Приватбанк (04080, місто Київ, вул. Кирилівська, 85, код 14360570) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) 1784/одну тисячу сімсот вісімдесят чотири/грн 14 коп. судового збору.
Розстрочити виконання цього судового рішення в частині стягнення 297356,20 грн заборгованості щомісячними платежами строком на 11 календарних місяців згідно з наступним графіком:
-до 31.10.2024 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 30.11.2024 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 31.12.2024 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 31.01.2025 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 28.02.2025 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 31.03.2025 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 30.04.2025 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 31.05.2025 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 30.06.2025 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 31.07.2025 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 38 коп.;
-до 31.08.2025 р. 27032/двадцять сім тисяч тридцять дві/грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09 жовтня 2024 р.
Суддя Л.В. Лічман
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 11.10.2024 |
Номер документу | 122187553 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань лізингу |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Лічман Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні