Рішення

від 02.10.2024 по справі 917/922/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024 Справа № 917/922/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Котелевська селищна рада, вул. Полтавський шлях, буд. 221, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ13955812

до Сільськогосподарського кооперативу «Батьківщина», вул. Калантаївська, 97, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 03773174

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки

Представники:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

Обставини справи: Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Котелевська селищна рада до Сільськогосподарського кооперативу «Батьківщина», в якому просить:

- усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання СК «Батьківщина» (вул. Калантаївська, 97, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 03773174) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 Котелевській селищній раді (вул. Полтавський шлях, буд. 221, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 13955812);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності за СВК «Батьківщина» на земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2277404553222);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 з одночасним припиненням усіх речових прав на них.

17.09.2024 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. № 12228), в якій просить:

- усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельними ділянками водного фонду шляхом зобов`язання СК «Батьківщина» (вул. Калантаївська, 97, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 03773174) повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965 (площа 3,0731 га); 5322255100:00:005:1969 (площа 0,3601 га); 5322255100:00:005:1961 (площа 6,311 га); 5322255100:00:005:1964 (площа 3,1853 га); 5322255100:00:005:1971 (площа 0,086 га); 5322255100:00:005:1963 (площа 3,5573 га); 5322255100:00:005:1970 (площа 0,1331 га); 5322255100:00:005:1968 (площа 0,6281 га)Котелевській селищній раді (вул. Полтавський шлях, буд. 221, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 13955812);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності за СК «Батьківщина» (вул. Калантаївська, 97, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 03773174) на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965; 5322255100:00:005:1969; 5322255100:00:005:1961; 5322255100:00:005:1964; 5322255100:00:005:1971; 5322255100:00:005:1963; 5322255100:00:005:1970; 5322255100:00:005:1968;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965; 5322255100:00:005:1969; 5322255100:00:005:1961; 5322255100:00:005:1964; 5322255100:00:005:1971; 5322255100:00:005:1963; 5322255100:00:005:1970; 5322255100:00:005:1968 з одночасним припиненням усіх речових прав на неї.

Відповідач у клопотанні від 17.09.2024 (вх. 12238) не заперечує проти заяви про зміну предмету позову та вважає за можливе її задовольнити.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову.

Також, 17.09.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх. № 12239).

Суд задовольнив зазначене клопотання.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі № 917/922/24, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 09:20 24.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.07.2024 суд відклав підготовче засідання на 17.09.2024 14:30.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/922/24 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15:30 02.10.2024.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Полтавською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у зв`язку з незаконною передачею у власність земельної ділянки водного фонду СВК «Батьківщина».

Так, установлено, що у власності СВК «Батьківщина» перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 площею 59,9175 га, яка входить в нормативно встановлену смугу водного об`єкту (річка Котельва).

Відповідно до державного акту на право колективної власні на землю серії ПЛ 000022 від 18.06.1998, у колективну власність КСП «Батьківщина» передано 3963,21 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до проєкту передачі земель колективної власності у приватну власність членам КСП «Батьківщина», розробленого в 1999 році, передбачено передачу у приватну власність 3258,08 га рільних земель 668 громадянам членам КСП.

Зазначений проєкт погоджений Рішенням Котелевської селищної ради № 34 від 26.02.1999.

Розпорядженням голови Котелевської РДА від 13.03.2000 № 70 перереєстровано КСП «Батьківщина» на сільськогосподарський виробничий кооператив «Батьківщина», який у 2023 році перереєстрований у сільськогосподарський кооператив «Батьківщина».

Водночас, на підставі розпорядження Котелевської районної державної адміністрації № 338 від 05.09.2007 та проєкту землеустрою щодо впорядкування землекористування СВГК «Батьківщина» у приватну власність СВК «Батьківщина» передана земельна ділянка з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592.

На підставі зазначеного розпорядження СВК «Батьківщина» оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.10.2011 серії ЯК 238868, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди.

У подальшому право власності на вказану ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 2277404553222.

Відповідно до викопіювання з Публічної кадастрової карти України та згідно з протоколом огляду земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 від 20.05.2024 установлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 потрапляє до прибережної захисної смуги річки Котельва.

Орієнтована площа накладення на землі водного фонду становить 15,9903 га.

Проєктом землеустрою щодо впорядкування землекористування СВК «Батьківщина» передбачено, що до складу земель, що переходять у власність юридичної особи, входять сінокоси, пасовища, землі під житловою та громадською забудовою, ліси та лісо вкриті площі тощо.

Тобто, земельна ділянка водного фонду увійшла до складу земель колективної, а потім приватної власності, що суперечить законодавству.

Під час розгляду цієї справи відповідач здійснив розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 на 13 окремих ділянок, 8 з яких представлені землями водного фонду (прибережною захисною смугою), а саме земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965 (площа 3,0731 га); 5322255100:00:005:1969 (площа 0,3601 га); 5322255100:00:005:1961 (площа 6,311 га); 5322255100:00:005:1964 (площа 3,1853 га); 5322255100:00:005:1971 (площа 0,086 га); 5322255100:00:005:1963 (площа 3,5573 га); 5322255100:00:005:1970 (площа 0,1331 га); 5322255100:00:005:1968 (площа 0,6281 га), загальною площею 17,3340 га.

На даний час, здійснено державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та право власності на дані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, з частини земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592, що відноситься до земель водного фонду, сформовано 8 окремих земельних ділянок, у зв`язку з чим прокурор змінив предмет позову.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Статтею 4 Земельного кодексу України 1990 року, чинного на момент передачі земель в колективну власність та розпаювання земель, передбачено, що не можуть передаватися у приватну та колективну власність землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 гектарів) ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств.

Статтею 5 Земельного кодексу України 1990 року передбачено, що площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян.

Статтею 48 Земельного кодексу України у зазначеній редакції визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення.

Статтею 4, 88 Водного кодексу України, пункту 2 Порядку користування землями водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 13.05.1996, чинних станом на момент передачі спірної ділянки до колективної власності, визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів.

Статтями 58,59 Земельного кодексу України 2001 року, статтями 4, 85, 88 Водного кодексу України в редакції на момент передачі земельної ділянки у приватну власність, передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісам. Земельна ділянка водного фонду може перебувати у власності лише у випадку передачі у власність замкненої природної водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Статтями 83, 84 Земельного кодексу України у зазначеній редакції передбачено, що до земель державної та комунальної власності, що не можуть передаватися у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, всупереч вимогам статей 4, 48 Земельного кодексу України 1990 року (чинного на момент передачі земель у колективну власність та розпаювання земель), статей 58, 59 Земельного кодексу України 2001 року (станом на момент передачі земель у власність СВК «Батьківщина»), статей 4, 85, 88 Водного кодексу України земельні ділянки водного фонду сформовані як землі сільськогосподарського призначення та передані у колективну, а потім у приватну власність.

Щодо віднесення земельної ділянки до земель водного фонду та встановлення режиму її використання слід зазначити наступне.

Особливий статус земельної ділянки у цивільних правовідносинах визначається тим, що вона є природним об`єктом та, крім економічної та соціальної, має й екологічну цінність, перебуваючи у постійному тісному взаємозв`язку з іншими природними об`єктами (атмосферним повітрям, водами, надрами, лісами тощо).

Поняття цільового призначення наводиться у статті 1 Закону України «Про землеустрій», згідно з якою під ним розуміється використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Рішення про встановлення такого призначення, за статтею 20 Земельного кодексу України, приймається компетентним органом відповідно до визначених Земельним кодексом України повноважень.

Фактично ж під цільовим призначенням земельної ділянки варто розуміти установлені законодавством порядок, умови та правовий режим її експлуатації (використання), тобто допустимі з урахуванням особливостей та характеристик кожної окремої ділянки види діяльності на ній.

Для встановлення цільового призначення земель визначальне значення має те, які саме угіддя за якісними характеристиками складають земельну ділянку, а не дані земельного кадастру чи землевпорядна та містобудівна документація. Якщо землевпорядна, містобудівна або кадастрова документація не відповідають фактичному стану земельних ділянок, вони мають бути виправлені, оскільки за своєю правовою природою така документація фіксує існуюче цільове призначення земельної ділянки, а не є підставою для його встановлення.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Так, згідно зі статтями 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, а віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 Земельного кодексу України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно зі статтями 22, 34 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть передаватися громадянам для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до частини 1 статті 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами, іншими водними об`єктами, прибережними захисними смугами навколо водойм тощо.

Відповідно до статей 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 Земельного кодексу України та статей 1, 88, 90 Водного кодексу України.

Так, згідно зі статтею 61 Земельного кодексу України, статтею 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо.

Відповідно до статей 60 Земельного кодексу України, статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною 25 метрів (для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари), 50 метрів (середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари), 100 метрів (для великих річок, водосховищ на них та озер).

Отже, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Так, системний аналіз статей 58 - 62 Земельного кодексу України та статей 1, 4, 88, 89 Водного кодексу України дають підстави для висновку про те, що землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання їх використання.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду (постанови від 13.06.2018 у справі №469/350/16-ц та від 15.05.2018 у справі №372/2180/15-ц).

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду (пункт «є» частини першої статті 19 Земельного кодексу України). До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм (стаття 58 Земельного кодексу України та стаття 4 Водного кодексу України)).

У постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не означає її відсутність за наявності встановлених законом розмірів і не вказує на правомірність передання в оренду чи у власність земельної ділянки (постанови від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 44), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 53), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 63.2), від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (пункт 41)).

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок (пункти «а» і «б» статті 21 Земельного кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 821/18/17 визначено, що відповідно до частини 4 статті 59 Земельного Кодексу, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, тощо.

Проте на землі водного фонду поширюється певний порядок їх надання. Разом з цим, законодавець не розмежовує порядок надання земель водного фонду залежно від мети використання (цілі використання), зазначаючи лише загальні умови користування ними та поширюючи на землі водного фонду норми земельного законодавства (стаття 85 Водного кодексу України).

Наведене також відповідає сталій практиці Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 22.05.2020 у справі № 469/1203/15-ц та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, про те, що набуття прав громадянами та юридичними особами на землі з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексу України є неможливим.

Розташування вказаних земель в межах прибережних захисних смуг вказує на неможливість виникнення приватного власника.

Отже, землі під водними об`єктами (включаючи прибережні захисні смуги) апріорі не можуть передаватись у власність громадян, оскільки імперативно обмежені у цивільному обороті та на них поширюється окремий, визначений законодавством порядок і способи використання.

Відповідно до статті 60 Земельного кодексу України, статті 88 Водного кодексу України прибережна захисна смуга річки Котельва, як малої річки, становить 25 метрів.

З урахуванням викладеного, використовуючи дані Публічної кадастрової карти України, координати поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592, сертифікованим інженером-землевпорядником Романенком О. О. проведено встановлення меж нормативної прибережної захисної смуги річки Котельва та встановлено орієнтовну площу наклади земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 на землі прибережної захисної смуги, що становить15,9903 га.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Отже, спірні земельні ділянки належать до земель комунальної власності, відносяться до земель водного фонду, тобто до тих земель, які згідно зі статтею 178 Цивільного кодексу України, статті 83 Земельного кодексу України не можуть бути надані у приватну власність юридичній особі для сінокосіння і випасання худоби. Натомість, відповідно до даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 була зареєстрована як землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Пунктом 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 7-16-0.6302162/2-24 від 02.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі розробленої 30.08.2011.

Відповідно до статті 186 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виготовлення вказаної землевпорядної документації) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі не підлягала затвердженню. Отже, відсутнє рішення про затвердження землевпорядної документації, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592.

Під час розгляду цієї справи відповідач здійснив розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592 на 13 окремих ділянок, 8 з яких представлені землями водного фонду (прибережною захисною смугою), а саме земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965 (площа 3,0731 га); 5322255100:00:005:1969 (площа 0,3601 га); 5322255100:00:005:1961 (площа 6,311 га); 5322255100:00:005:1964 (площа 3,1853 га); 5322255100:00:005:1971 (площа 0,086 га); 5322255100:00:005:1963 (площа 3,5573 га); 5322255100:00:005:1970 (площа 0,1331 га); 5322255100:00:005:1968 (площа 0,6281 га), загальною площею 17,3340 га.

На даний час, здійснено державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та право власності на дані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, з частини земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:005:1592, що відноситься до земель водного фонду, сформовано 8 окремих земельних ділянок,

Ураховуючи, що спірні земельні ділянки водного фонду сформовані як ділянки з категорією землі сільськогосподарського призначення, основним цільовим призначенням для сінокосіння і випасання худоби, є підстави для скасування їх державної реєстрації з урахуванням пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Щодо скасування державної реєстрації права приватної власності, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.

Разом з тим, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є передусім встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (Постанова Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Отже, державна реєстрація прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю (у цьому випадку на земельну ділянку природно-заповідного фонду) за особою, яка не має на нього будь-яких прав, є перешкодою в реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Крім того, навіть у випадку, якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову.

Зазначена позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 та Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 915/572/17.

У Постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 734/1560/20 зазначено, що задоволення вимоги прокурора про повернення земельної ділянки у державну власність не є правовою підставою для внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Зважаючи на те, що СВК «Батьківщина» право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, в тому числі шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов в частині вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності за СК «Батьківщина» на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965; 5322255100:00:005:1969; 5322255100:00:005:1961; 5322255100:00:005:1964; 5322255100:00:005:1971; 5322255100:00:005:1963; 5322255100:00:005:1970; 5322255100:00:005:1968;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965; 5322255100:00:005:1969; 5322255100:00:005:1961; 5322255100:00:005:1964; 5322255100:00:005:1971; 5322255100:00:005:1963; 5322255100:00:005:1970; 5322255100:00:005:1968 з одночасним припиненням усіх речових прав на них.

Щодо вимог про повернення Котелевській селищній раді земельних ділянок, слід зазначити наступне.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Таке відновлення може відбутися і у цій справі за заявленої вимоги про повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки. Повернення переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням.

Суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки територіальній громаді спрямований на задоволення соціальних потреб: у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права комунальної власності на цю ділянку.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стосовно земель водного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною.

Системний аналіз статті 178 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що землі водного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Титул і правовий режим обмежено оборотоздатних земель як об`єктів права власності, які не можуть набуватися приватними власниками, встановлений законодавством і до внесення відповідних змін до законодавства є невід`ємним та незмінним. Доки вказаний правовий титул зберігається, суб`єкт права власності зберігає також і повноваження правової охорони та захисту свого права. Реалізація такого права повинна відбуватися з урахуванням зазначених особливостей, які відмежовують обмежно оборотоздатні об`єкти цивільних прав від об`єктів, які можуть перебувати у приватній власності та у вільному обігу між приватними особами.

При визначенні законного володільця спірного майна необхідно враховувати, що право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (п. 81) та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (п. 96) висловила правові висновки про те, що набуття прав громадянами та юридичними особами на землі з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 676/2332/18, від 10.02.2021 у справі № 449/723/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Закону № 2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку (пункт 7.29 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц).

Повернення територіальній громаді земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням (пункт 9.10 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц).

Відповідно до пункту 24 Перехідних Положень Земельного кодексу України, земельні ділянки водного фонду відносяться до земель комунальної власності.

Отже, спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, мають статус обмежено оборотоздатної і згідно із законом не можуть перебувати у приватній власності.

Котелевська селищна рада є власником зазначених земельних ділянок в силу Закону, тобто є тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 12 Земельного кодексу України передбачені повноваження міської ради у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, у тому числі розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Такі твердження узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками водного фонду шляхом зобов`язання СК «Батьківщина» повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965 (площа 3,0731 га); 5322255100:00:005:1969 (площа 0,3601 га); 5322255100:00:005:1961 (площа 6,311 га); 5322255100:00:005:1964 (площа 3,1853 га); 5322255100:00:005:1971 (площа 0,086 га); 5322255100:00:005:1963 (площа 3,5573 га); 5322255100:00:005:1970 (площа 0,1331 га); 5322255100:00:005:1968 (площа 0,6281 га) Котелевській селищній раді.

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельними ділянками водного фонду шляхом зобов`язання СК «Батьківщина» (вул. Калантаївська, 97, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 03773174) повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965 (площа 3,0731 га); 5322255100:00:005:1969 (площа 0,3601 га); 5322255100:00:005:1961 (площа 6,311 га); 5322255100:00:005:1964 (площа 3,1853 га); 5322255100:00:005:1971 (площа 0,086 га); 5322255100:00:005:1963 (площа 3,5573 га); 5322255100:00:005:1970 (площа 0,1331 га); 5322255100:00:005:1968 (площа 0,6281 га) Котелевській селищній раді (вул. Полтавський шлях, буд. 221, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 13955812);

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності за СК «Батьківщина» (вул. Калантаївська, 97, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 03773174) на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965; 5322255100:00:005:1969; 5322255100:00:005:1961; 5322255100:00:005:1964; 5322255100:00:005:1971; 5322255100:00:005:1963; 5322255100:00:005:1970; 5322255100:00:005:1968.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5322255100:00:005:1965; 5322255100:00:005:1969; 5322255100:00:005:1961; 5322255100:00:005:1964; 5322255100:00:005:1971; 5322255100:00:005:1963; 5322255100:00:005:1970; 5322255100:00:005:1968 з одночасним припиненням усіх речових прав на них.

Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу «Батьківщина» (вул. Калантаївська, 97, смт Котельва, Полтавський район Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 03773174) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) 9 084,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.10.2024.

Суддя Дмитро СІРОШ