Рішення

від 01.10.2024 по справі 922/2650/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024м. ХарківСправа № 922/2650/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест", м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників учасників справи:

позивача - Роженко В.В.

відповідача - Коновалов О.А.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське квартирно-експлуатаційне управління, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест", відповідач, в якому просить суд визнати недійсним договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів від 18.07.2020 №1354, укладений між КЕВ м. Харків та ТОВ "Мегатранс Інвест". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 05.08.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

19.08.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує на те, що копії додатку № 2 до Договору позивачем суду не надані (що може бути цілком виправдано з огляду на введений в Україні воєнний стан та ймовірно чутливий характер інформації, викладеної у вказаних документах). Проте, за таких фактичних обставин є вочевидь передчасними твердження позивача нібито територією надання послуг та відповідним місцезнаходженням об`єктів утворення побутових відходів дійсно є також і міста Чугуїв та Лозова такі припущення позовної заяви не доведені належними, допустимим і вірогідними доказами. Отже на цей час з наданих позивачем документів неможливо достеменно з`ясувати дійсне місце надання послуг за Договором з метою визначення конкретного органу місцевого самоврядування, який мав би на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначити виконавця послуг з вивезення побутових відходів на відповідній території (стаття 35-1 Закону України Про відходи). Визначений Харківською міською радою, на підставі відповідного Рішення № 248 від 22 квітня 2020 року, статус виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові, діє на певній (визначеній нею) території і стосується чітко і вичерпно визначених об`єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки. Автоматичне і повне розповсюдження визначених Харківською міською радою виконавців послуг з вивезення побутових відходів для конкретних об`єктів утворення побутових відходів (багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки) на усі інші об`єктів утворення побутових відходів (підприємства, установи та організації та їх відомче житло) чинним законодавством не передбачено. На територіях та для об`єктів утворення побутових відходів, для яких орган місцевого самоврядування не визначив на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затвердив виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів, чинним законодавством у сфері поводження з відходам не забороняється надання послуг з вивезення побутових відходів суб`єктами господарювання, юридичними та фізичними особами-підприємцями, якщо вони зареєстровані у встановленому законом порядку для цього виду діяльності, мають відповідний КВЕД - 38.11 (збирання безпечних відходів), а також мають укладені договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги. Отже наразі взагалі відсутні суб`єкти господарювання, визначені органом місцевого самоврядування (зокрема - Харківською міською радою) на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем (виконавцями) послуг з вивезення побутових відходів для таких об`єктів утворення побутових відходів як підприємства, установи та організації. Оскільки позивач у цій справі (ХКЕУ) відноситься до категорії підприємства, установи та організації, а Харківська міська рада у встановленому законодавством Порядку № 1173 не визначала виконавця для такої категорії об`єктів утворення побутових відходів відсутні підстави для розповсюдження сфери правового регулювання Рішеннями Виконавчого комітету Харківської міської ради № 248 від 22 квітня 2020 року та 28 грудня 2011 року № 940 на спірні правовідносини за участі сторін цієї справи. Позивачем не доведено, що перелічені у додатку № 2 до Договору об`єкти позивача включені до Конкурсної документації конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові, яку затверджено Протоколом № 2 конкурсної комісії Департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 20 лютого 2020 року, а саме у додатках до неї Лот 1 та Лот № 2 Перелік розміщених у межах території об`єктів утворення побутових відходів.

У судовому засіданні 01.10.2024 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (назва на момент укладання договору) керуючись Законом України "Про публічні закупівлі" проводив закупівлі послуг з вивезення побутових відходів на території Харківської області використовуючи процедуру відкритих торгів у період з 2019 по 2021 років включно.

Предметом закупівлі визначено послуги з вивезення твердих побутових відходів на об`єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно додатку до Договору, м. Харків та Харківська область.

Переможцем процедури відкритих торгів з яким укладено договори послуг з вивезення побутових відходів на об`єктах в зонi відповідальності КЕВ м. Харків було визначено ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT".

15.12.2021 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАТРАНС IHBECT" укладено Договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354/400, за умовами якого виконавець зобов`язується у 2020 році надати послуги: код ДК 021:2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття і поводження зі сміттям (вивіз твердих побутових відходів) (далі послуги), а замовник прийняти і оплатити вказані послуги (п. 1.1 договору).

На підставі п. п. 3.1-3.2 договору ціна без ПДВ становить 1237120 грн 80 коп., ПДВ 20% - 247424 грн 16 коп. Ціна цього договору з ПДВ 1484544 грн 96 коп., в тому числі:

за рахунок бюджетних коштів 1388424 грн 96 коп., в т. ч. ПДВ 231404 грн 16 коп.;

за рахунок відшкодування суб`єктів господарювання 96120 грн 00 коп., в т. ч. ПДВ 16020 грн 00 коп.

Джерело фінансування закупівлі: кошти Державного бюджету України та відшкодування суб`єктів господарювання.

Згідно з п. п. 4.1-4.2 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту виконаних послуг (приймання-передачі наданих послуг).

Оплата за надані виконавцем послуги здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до ст. ст. 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 15 календарних днів з моменту отримання оформленого акта виконаних послуг (приймання-передачі наданих послуг).

За умовами розділу 5 договору строк (термін) надання послуг: з дати укладення договору до 31.12.2020.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що Місце надання послуг: 61024, Україна, Харківська обл. та м. Харків, на об`єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно додатку № 2 до договору.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) були виконані роботи (надані послуги) з вивозу твердих побутових відходів на загальну суму 1 513 385,34 гривень, а саме: № 641 від 29 лютого 2020 року на суму 59 616,00 гривень; № 1078 від 31 березня 2020 року на суму 117 547,20 гривень; № 1484 від 30 квітня 2020 року на суму 129 434,40 гривень; № 1880 від 31 травня 2020 року на суму 117 180,00 гривень; № 2297 від 30 червня 2020 року на суму 126 626,40 гривень; № 2727 від 31 липня 2020 року на суму 149 068,80 гривень; № 3143 від 31 серпня 2020 року на суму 129 091,60 гривень; № 3570 від 30 вересня 2020 року на суму 158 212,80 гривень; № 3993 від 31 жовтня 2020 року на суму 159 552,00 гривень; № 4401 від 30 листопада 2020 року на суму 59 760,00 гривень; № 167 від 31 січня 2021 року на суму 127 008,14 гривень; № 571 від 28 лютого 2021 року на суму 120 672,00 гривень.

Виконані роботи (надані послуги) були прийняті замовником (позивачем) без будь-яких зауважень.

Як вказує позивач у позовній заяві, з 06.12.2021 по 17.02.2022 аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту проведена оцінка діяльності установи щодо використання фінансових та матеріальних ресурсів, стану функціонування системи внутрішнього контролю фінансово-господарської діяльності установи за результатом якої складено аудиторський звіт від 17.02.2022 № 535/31/4.

За результатами перевірки висновками аудиту було встановлено безпідставне витрачання бюджетних коштiв внаслідок завищення вартості наданих послуг з вивезення побутових відходів; і як результат встановлено неправомірне укладання в період 2019-2021 року КЕВ м. Харків договорів із ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT", яке не було зазначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харків та Харківської області, що є порушенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи" та оплату зазначених послуг за тарифами, які перевищували встановлені органом місцевого самоврядування.

Як зазначає позивач, укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території міста Харків в період з 01.01.2019 по З1.12.2021 законодавством перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "Xарків екоресурс" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан" за умовами проходження конкурсу. При цьому на думку позивача, оскільки відповідача не було визначеним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харків та Харківської області на період дії договорів 2019-2021 poків, то в даному випадку відсутні правові підстави для укладення з позивачем договорів на отримання послуг з вивозу твердих побутових відходів на території міста Харків та Харківської області.

Крім того, позивач вказує на те, що проведеним аудитом порівняльним аналізом тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів між визначеними суб`єктами господарювання та фактичним надавачем послуг ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT" встановлено надання послуг за завищеними тарифами в порівнянні з тими, які були встановлені місцевими виконавчими органами влади на відповідних територіях: у м. Харків - 444,49 тис. грн, м. Чугуїв - 91,З7 тис. грн та м. Лозова - 21,52 тис. грн. що складало загальну суму 557,38 тис. гривень.

Позивачем в досудовому порядку вирішення спору було направлено на адресу відповідача вимогу щодо повернення коштів до бюджету від 12.03.2024 № 583/1112. Відповідач надав відповідь якою зазначив, що договори укладені у відповідності до чинного законодавства, тому заборгованість не визнає.

Викладені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами вільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 207 ГК України також передбачає, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, враховуючи, що предметом договору слугує зобов`язання з надання підприємством відповідача послуг, суд зазначає, що між сторонами виникли господарські відносини на підставі договору про надання послуг, до яких, крім положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глави 63 Цивільного кодексу України.

На підставі ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Дослідивши зміст спірного договору, який був скріплений підписами представників сторін і печатками підприємств, суд прийшов до висновку, що він містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом: зміст зобов`язання, строки його виконання, ціну, правові наслідки порушення зобов`язання, права та обов`язки контрагентів, термін (строк) дії договору, а також інші умови, що узгоджуються з вимогами глави 63 Цивільного кодексу України.

Отже, на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був вчинений у повній відповідності з вимогами законодавства Цивільного та Господарського кодексів України.

На виконання умов договору між позивачем проведено відповідні розрахунки, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем. Таким чином, договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354 від 18.02.2020, укладений між позивачем та відповідачем, був таким, який укладався з метою реального настання правових наслідків та таким, що відповідав ст. ст. 92, 203, 204, 509, 526, 626, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 3, п. 3 ст. 5, ст. ст. 173, 179, 193, п. 1 ст. 203 Господарського кодексу України, ознаки, передбачені ст. ст. 215 та 228 Цивільного кодексу України, відсутні.

При цьому суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що у позивача були відсутні правові підстави укладення договорів з на отримання послуг з вивозу твердих побутових відходів на території міста Харків та Харківської області саме з відповідачем, зокрема з тих підстав, що чинним законодавством встановлено, що послуги з поводження з побутовими відходами можуть надавати виключно визначені суб`єкти господарювання за умовами проходження конкурсу, а відповідача не було визначеним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харків та Харківської області на період дії договорів 2019-2021 poків.

З цього приводу суд зазначає.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що Місце надання послуг: 61024, Україна, Харківська обл. та м. Харків, на об`єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно додатку № 2 до договору.

Однак, позивачем в обґрунтування своїх вимог не надано суду додатку № 2 до договору. При цьому, з огляду на ненадання такого додатку, суд фактично позбавлений можливості встановити фактичні місця надання послуг відповідачем. Відповідно, посилання позивача на те, що такі послуги надавалися саме на території міст Харкова, Чугуєва, Лозової є недоведеними належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, також безпідставними є доводи позивача, що виконавцем послуг за договором мав бути не відповідач а визначені законодавством суб`єкти господарювання (міста Харків - КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "Xарківекоресурс" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв - КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова - КП "Еко-Сан" за умовами проходження конкурсу).

Вказане ж в свою чергу свідчить і про недоведеність заявленого позову.

Окрім того, у відповідності до пункту 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 10 грудня 2008 року № 1070 (надалі за текстом Правила № 1070), послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також визначення на конкурсних засадах суб`єктів господарювання, що здійснюють у межах певної території надання послуг з вивезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Статтею 35-1 Закону України Про відходи також передбачено, що виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1173 (надалі за текстом Порядок № 1173), яким встановлена чітка і послідовна процедура підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту.

Отже суб`єкт господарювання набуває статусу виконавця послуг з вивезення побутових відходів для вичерпно визначених джерел (об`єктів) утворення побутових відходів після його визначення таким виконавцем органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та відповідно умов такого конкурсу.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1173:

Для проведення конкурсу організатор конкурсу готує конкурсну документацію, яка повинна містити таку інформацію:

7) характеристика території, де повинні надаватися послуги з поводження з побутовими відходами: розміри та межі певної території та перелік розміщених у зазначених межах об`єктів утворення побутових відходів, середня відстань до об`єктів поводження з відходами та їх місцезнаходження.

Межі певної території, де планується надавати послуги з поводження з побутовими відходами, визначає організатор конкурсу;

8) характеристика об`єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення:

багатоквартирні житлові будинки:

- загальна кількість будинків, у тому числі будинки з п`ятьма і більше поверхами із сміттєпроводами, кількість мешканців таких будинків;

- місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання);

- кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах;

- відомості про власників або наймачів, користувачів, у тому числі орендарів джерел утворення побутових відходів;

- наявність, кількість, місцезнаходження, об`єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів;

одноквартирні житлові будинки:

- загальна кількість будинків, кількість мешканців таких будинків;

- місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання);

- кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах;

- наявність, кількість, місцезнаходження, об`єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів;

- характеристика під`їзних шляхів;

підприємства, установи та організації:

- загальна кількість та перелік підприємств, установ та організацій, їх характеристика (бюджетні або інші споживачі, наявність каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання), місцезнаходження, кількість, об`єм, місцезнаходження та належність контейнерів,

- площа зелених насаджень на території підприємства, установи та організації (у разі їх наявності);

Таким чином, Порядок № 1173 встановлює конкурсну процедуру визначення виконавця послуг як для окремих територій (із визначенням їх характеристик, меж та об`єктів утворення побутових відходів), так і для окремих об`єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення (багатоквартирні житлові будинки, одноквартирні житлові будинки, підприємства, установи та організації). Конкретні умови визначаються конкурсною документацією, якою зумовлено подальші умови та об`єми надання послуг виконавцем, а також визначені об`єкти утворення побутових відходів для вивезення яких визначається виконавець на такому конкурсі.

В даному випадку, організатором конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові, а саме, Департаментом житлового господарства Харківської міської ради, у Конкурсній документації, затвердженій Протоколом № 2 конкурсної комісії від 20 лютого 2020 року (далі Конкурсна документація ХМР), було оголошено конкурс на визначення виконавця з надання послуг з вивезення побутових відходів для чітко і вичерпно визначених:

- території, де повинні надаватися послуги з поводження з побутовими відходами: розміри та межі певної території;

- переліку розміщених у зазначених межах об`єктів утворення побутових відходів.

Зазначені території та перелік об`єктів утворення побутових відходів визначені у конкурсній документації Лотом 1 та Лотом 2 - Переліками розміщених у межах території об`єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки, тобто об`єкти муніципального житла та приватного сектору (у зв`язку із значним обсягом вказаних лотів до цього відзиву додаються витяги з них).

Інші об`єкти утворення побутових відходів, зокрема підприємства, установи та організації із визначенням переліку підприємств, установ та організацій, їх характеристик (бюджетні або інші споживачі, наявність каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання), місцезнаходження, кількість, об`єм, місцезнаходження та належність контейнерів, - відсутні у відповідних Переліках об`єктів утворення побутових відходів, розміщених у межах території, стосовно яких органом місцевого самоврядування (Харківською міською радою) проводився конкурс та затверджувались виконавці.

Отже Харківська міська рада (орган місцевого самоврядування) не визначала на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затверджувала виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів для таких інших об`єктів утворення побутових відходів, як підприємства, установи та організації.

Таким чином, визначений Харківською міською радою, на підставі відповідного рішення № 248 від 22.04.2020, статус виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові, діє на певній (визначеній нею) території і стосується чітко і вичерпно визначених об`єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки.

Автоматичне і повне розповсюдження визначених Харківською міською радою виконавців послуг з вивезення побутових відходів для конкретних об`єктів утворення побутових відходів (багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки) на усі інші об`єктів утворення побутових відходів (підприємства, установи та організації та їх відомче житло) чинним законодавством не передбачено.

На територіях та для об`єктів утворення побутових відходів, для яких орган місцевого самоврядування не визначив на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затвердив виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів, чинним законодавством у сфері поводження з відходам не забороняється надання послуг з вивезення побутових відходів суб`єктами господарювання, юридичними та фізичними особами-підприємцями, якщо вони зареєстровані у встановленому законом порядку для цього виду діяльності, мають відповідний КВЕД - 38.11 (збирання безпечних відходів), а також мають укладені договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354 від 18.02.2020, укладеного між сторонами у даній справ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі визнання недійсним правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі визнання недійсним Договору, та застосування на вимогу будь-якої заінтересованої сторони (зокрема відповідача) наслідків такої недійсності, відповідач має повернути позивачеві 49 920,00 гривень, а позивач відшкодувати відповідачеві вартість отриманих послуг за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно відомостей системи закупівель Прозоро (prozorro.gov.ua) станом на час розгляду цієї справи вартість аналогічних послуг у місті Харкові та Харківській області становить близько 170,00 гривень за 1 куб.м. За спірним Договором позивачеві були надані послуги з вивозу твердих побутових відходів загальною кількістю 320 куб.м по ціні 156,00 гривень (130,00 гривень за 1 куб.м без ПДВ) на суму 49 920,00 гривень. Таким чином, у разі пред`явлення вимоги про застосування наслідків недійсності Договору позивач буде зобов`язаний повернути відповідачеві 54 400,00 гривень (тобто на 4 480,00 гривень більше, ніж він може отримати від відповідача).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у випадку застосування наслідків недійсності договору зазначене не відновить права позивача, а навпаки - суттєво погіршить його становище.

Окрім того, у пункту 48 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21 сформулювано уточнюючий, в співвідношенні з постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі № 906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах:

Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

У даній справі позивачем заявлені позовні вимоги лише про визнання виконаного Договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, що, з урахуванням зазначеного висновку щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, не є ефективним способом захисту, бо не тільки призводить до поновлення майнових прав позивача, а й навіть більше того суттєво погіршить його становище, про що вже було зазначено вище. Зазначене в свою чергу також є самостійною підставою для відмови у позові.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (61024, м.Харків, вул. Григорія Сковороди, будинок 61, ЄДРПОУ 07923280).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест" (вул. Матросова, будинок 8А, м. Харків, 61124, ЄДРПОУ 40442258).

Повне рішення підписано 09 жовтня 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова