Рішення

від 08.10.2024 по справі 922/1799/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024м. ХарківСправа № 922/1799/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Релігійної організації «Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" (62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Агрономічна, 33А) про визнання недійсним рішення за участю представників:

представника позивача - Брулевич В.В.(доручення від 28.05.2024 року)

представника відповідача - Книш А.Л.(ордер серії АА№1000 від 26.08.2024 року)

представника відповідача - Жебель В.В.( в порядку самопредставництва)

представник відповідача - Литвин Д.С.( в порядку самопредставництва)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя", в якій просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" від 25.10.2023, яке оформлене у вигляді протоколу загальних зборів за №1/2023;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 19.01.2024 Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя".

Також ОСОБА_1 просить стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя", в особі керівника ОСОБА_2 на свою користь витрати по сплаті судового збору у сумі 6056,00 грн. та витати за клопотанням про забезпечення позову у сумі 1514,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" від 25.10.2023, яке оформлене у вигляді протоколу загальних зборів за №1/2023 було прийняте з порушенням вимог законодавства та Статуту щодо порядку скликання зборів для прийняття участі у засіданні та у відсутності кворуму для прийняття рішень.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 була подана заява про забезпечення позову (вх. №1799/24 від 24.05.2024), в якій він просить заборонити державним реєстраторам Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, а також будь-яким іншим органам і суб`єктам державної реєстрації вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Релігійна організація "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя", код ЄДРПОУ 39595110 реєстраційні дії щодо державної реєстрації зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, а також реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя", код ЄДРЦОУ 39595110 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за цим позовом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; письмових пояснень щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №1799/24 від 24.05.2024) повністю.

Від представника ОСОБА_1 18.06.2024 через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№ 15787/24), в якій представник позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 надає відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та повідомляє, що оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1799/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 17 липня 2024 року об 11:30. Вирішення клопотання позивача про виклик свідків відкладено до переходу на стадію розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 17.07.2024 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.08.2024 на 11:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 17.07.2024.

31.07.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 19297/24), в якому відповідач просить суд в позові ОСОБА_1 до Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації відмовити в повному обсязі.

Як зазначає відповідач, з 03 березня 2022 року по січень 2024 року позивач знаходився за кордоном, що фактично означає, що він не виконував своїх обов`язків перед членами церкви та перед паствою, як керівник релігійної організації. За час відсутності керівника церква «Будинок милосердя» та реабілітаційний центр прийшли в занепад і потребували покращень. З позивачем у неодноразових телефонних бесідах обговорювались і кадрові зміни в керівництві церкви, і господарські справи церкви та реабілітаційного центру. Позивач погоджувався з необхідністю призначення пастора ОСОБА_2 на посаду керівника церкви і навіть сам не тільки не заперечував, а і пропонував вказані кадрові зміни. Але через деякий час після повернення в Україну позивач кардинально змінив своє відношення до питання переобрання керівника церкви.

Відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що протокол загальних зборів церкви є не дійсним, оскільки всі відповідні норми протоколу були дотримані, при проведенні зборів та при складанні протоколу проведення зборів порушення законодавства відсутні, при голосуванні були присутні 10 із 13 членів церкви, які складають 76% членів церкви, що складає кворум при голосуванні на загальних зборах, що відбулися 25.10.2023.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано заяву про продовження строку для подання відзиву (вх.№ 19298/24 від 31.07.2024).

Відділом документального забезпечення контролю (канцелярія) 31.07.2024 складено акт про те, що під час перевірки документів, що надійшли через тимчасову скриньку від Релігійної організації «Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" у справі № 922/1799/24, виявлено недоліки, а саме відсутній підпис у заяві про продовження строку для подання відзиву. Вищевказаний акт долучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 06.08.2024 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.08.2024 до 10:30.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 06.08.2024.

12 серпня 2024 року від відповідача надійшла заява про продовження строку для подання відзиву (вх. № 20206/24), в якій відповідач просить суд продовжити Відповідачу - Релігійній організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" код ЄДРПОУ 39595110 строк для подання відзиву по справі № 922/1799/24, про що постановити відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.08.2024 року заяву представника Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" про продовження строку для подання відзиву (вх.№ 20206/24 від 12.08.2024) - задоволено. Продовжено Релігійній організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву . Відзив Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" на позовну заяву (вх. № 19297/24 від 31.07.2024) - прийняти до розгляду та долучено до матеріалів справи №922/1799/24.

15.08.2024 року від представника ОСОБА_1 , через канцелярію суду(вх.№20572) надійшла відповідь на відзив, де представник позивача заперечує проти заявлених позовних вимог. посилаючись на те, що вказаний відзив ґрунтується лише на поясненнях осіб які мають матеріальну користь від призначення ОСОБА_2 керівником Церкви. Також в зазначених поясненнях є розбіжності з приводу кількості членів Церкви їх прізвища , відношення до цієї релігійної громади. Представник відповідача у своєму відзиві спочатку запевняє суд, що ОСОБА_1 будучи керівником Церкви виїхав за кордон та не виконував свої обов`язки, а потім хоче переконати суд , що позивач взагалі не є членом Церкви та не має жодного відношення до неї, посилаючись на пояснення осіб які не є членами вказаної Церкви.

У підготовчому засіданні 21.08.2024 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10 вересня 2024 року о(б) 12:30.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про судове засідання ухвалами від 21.08.2024.

06.09.2024 року від представника Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя", через канцелярію суду (вх. № 22423) надійшли заперечення на відповідь на відзив, де сторона відповідача вважає, що оскільки позивач ОСОБА_1 не є зараз і не був на час подання позовної заяви до суду членом церкви «Будинок милосердя», а є лише особою яка 26,03.2021 року уклала договір пожертви нерухомого майна у вигляді приміщень реабілітаційного центру при церкві «Будинок милосердя» разом із ОСОБА_3 , що взагалі ні як не може бути автоматичною підставою для довічного керівництва позивачем церквою «Будинок милосердя», то він взагалі не може втручатися в справи церкви та її членів як стороння особа і є по справі неналежним позивачем.

Не член церкви не може бути її керівником, а також не може впливати на внутрішні рішення церкви, що стосуються її прямого існування і функціонування.

10.09.2024 року від представника ОСОБА_1 , через канцелярію суду(вх.№222663) надійшло клопотання про витребування доказів , де представник позивача просить суд:

1.Витребувати у Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації відомості про керівника керівником Релігійної організації «Релігійна громада - церква євангельських християн - баптистів «Будинок Милосердя» у період з 2014 року по 25.10.2023 рік.

2. Витребувати у Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації протокол зборів про призначення пастором церкви « Будинок Милосердя» ОСОБА_4 .

Релігійної організації «Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" (62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Агрономічна, 33А)

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 року, клопотання позивача про витребування доказів від 10.09.2024 задоволено повністю.

Постановлено витребувати у Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації відомості про керівника керівником Релігійної організації «Релігійна громада - церква євангельських християн - баптистів «Будинок Милосердя» у період з 2014 року по 25.10.2023 рік. Витребувати у Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації протокол зборів про призначення пастором церкви « Будинок Милосердя» ОСОБА_4 .

Уповноважено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , від 21.08.1998 р. виданий Харківським РВ УМВСУ 61090 м. Харків, вул. Нємкіна, 4 Т. НОМЕР_3 на отримання копій витребуваних документів.

Оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду по суті справи на "02" жовтня 2024 р. 13:00.

02.10.2024 року від ОСОБА_1 , через канцелярію суду (вх.№24776) надійшла відповідь Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, зокрема, витребувані судом документи.

У судовому засіданні 02.10.2024 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 08.10.2024 до 13:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 02.10.2024.

У судовому засіданні 08.10.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні 08.10.2024 представник відповідача проти позову заперечував.

В ході розгляду справи Господарським судом Харківської області відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 211 Господарського процесуального кодексу України, допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожний свідок допитується окремо. Свідок може бути допитаний повторно або одночасно з іншим свідком для з`ясування причин розходжень його показань з показаннями інших свідків.

Положеннями ст. 89 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Судом було дотримано вказаних вище вимог процесуального законодавства та проведено допит свідків , які з`явилися в судове засідання 08.10.2024. У тому числі, учасникам процесу було надано можливість ставити свідкам запитання.

Присутні в судовому засіданні 08.10.2024 свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 підтвердили обставини, викладені ними раніше в заявах свідків, з яких кожний свідок наголосив таке:

1.Про проведення загальних зборів членів релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» мені повідомили в за 1 день до проведення;

2.Порядок денний загальних зборів членів релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» ніхто мені не повідомляв;

3.Під час загальних зборів членів релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА- ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» питання про відсторонення ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків не ставилося;

4.Секретарем зборів членів релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» була ОСОБА_9 , а не ОСОБА_5 , ОСОБА_10 сиділа поруч з іншими членами зборів;

5.По жодному питанню голосування членів релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» не відбуваюся;

6. ОСОБА_1 на зборах членів релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» не був присутнім;

7.Я ніяких документів і Протоколу загальних зборів членів релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» не підписувала! нікому іншому не пропонували підписати Протокол після закінчення зборів;

8.Вважаю, вищезазначений Протокол зборів не с дійсним так, як жодне питання зазначене в цьому документі під час зборів не розглядалися. Збори були скликані особами ОСОБА_11 , ОСОБА_2 . ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які жодного відношення до релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» не мають;

9.Я вважаю, що ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 мали бажання заволодіти нерухомістю, яка належить релігійній організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН - БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ», щоб тримати право керувати цією громадою та зробити рейдерський захват повноважень в громаді з метою отримати право вирішувати питання у відношенні до нерухомості, яка є власністю нашої релігійної громади.

За ст. 219 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонам.

У судовому засіданні 08.10.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши справу №922/1799/24 в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Загальними зборами віруючих 01.11.2014 року було прийнято рішення про створення Релігійної організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН- БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» та затверджено Статут.

23.01.2015 року Релігійної організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 14801020000065054.

25.10.2023р. Протоколом № 1/2023 загальних зборів Релігійної організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» було прийнято рішення про зміну керівника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , зміна відомостей про юридичну особу відбулася 19.01.2024 року №1009731070001000506 відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.04.2024р.

Підставою позовних вимог є посилання позивача на те, що рішення зборів Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ», оформлені протоколом №1/2023 від 25.10.2023 р. були прийняті з порушенням вимог законодавства та Статуту щодо порядку скликання зборів для прийняття участі у засіданні та у відсутності кворуму для прийняття рішень.

Позивач є співвласником об`єкту нерухомості, а саме нежитлової будівлі загальною площею 2410,7 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_2 . 26 березня 2021 року вказана будівля за договором пожертви була передана позивачем до Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ».

Крім того, позивач з 01.11.2014 року відповідно до рішення Загальних Зборів Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» оформлених Протоколом №1 від 01.11.2014 року є керівником вказаної громади (лист Департаменту Культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації від 15.05.2024 №В-50/03).

У березні 2022 року позивач виїхав до США для лікування та відвідати дітей, які там мешкають.

20.01.2024р. позивач повернувся в Україну, де дізнався, що гр. ОСОБА_15 спільно з ОСОБА_11 , який мав статус єпископа об`єднання баптиських церков м. Харкова та Харківської області, до якого Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» не входить, за власною ініціативою провели збори Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» та змінили керівника.

До участі у зборах ними було залучено ОСОБА_2 , який жодного відношення не має до вказаної релігійної громади та не був її членом.

В порушення Статуту релігійної організації були призначені збори, в яких приймали участь та формували порядок денний особи, які не є членами вказаної релігійної організації.

В подальшому, вказані особи здійснили внесення змін до керівного складу релігійної організації у Департаменті адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, внаслідок чого керівником Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» став ОСОБА_2 .

Під час спілкування із ОСОБА_5 , яка зазначена секретарем зборів, остання наголосила, що її ввели в оману та на вказаному засіданні жодне із питань, які були підставою внесення змін до керівного складу релігійної громади, не розглядались.

Так, відповідно Протоколу № 1/2023 від 25.10.2023 р. до порядку денного були включені наступні питання:

1.Про затвердження облікового складу членів Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВАЄВАНГЕЛЬСЬКИХХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ«БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ»;

2.Про обрання керівника Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ».

На порядку денному фактичних загальних зборів оформлених Протоколу №01 від 25.10.2023р. не стояло питання про зміну керівника Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА-ЦЕРКВАЄВАНГЕЛЬСЬКИХХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ«БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ».

Позивач стверджує, що протокол загальних зборів Релігійної організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» від 25.10.2023 року №1/2023 є не дійсним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушення вимог законодавства. Статуту, відсутності кворуму для прийняття рішень та процедури скликання загальних зборів та порядку голосування на них

Позивач також стверджує, що протокол 25.10.2023 року №1/2023 є підміненим.

Відповідач заперечує проти позову, зокрема, вказує на те, що позивач не надав жодних доказів, чи приймав він участь у житті церкви і як само він допомагав церкві подолати чергову кризу, якими коштами, що в першу чергу стало причиною переобрання керівника церкви і після чого на протязі тривалого часу після переобрання керівництва церкви сталися зміни, що вирішують долю церкви та її членів та пастви

Зокрема, позивачем оскаржується сам факт легітимності зборів, які відбулися 25.10.2023 року на яких було обрано нового керівника церкви пастора ОСОБА_2 , оскільки це рішення було схвалено єпископатом церкви євангельських християн - баптистів у Харківській області.

Окрім того, як вказує представник відповідача, позивач вважає, що протокол загальних зборів РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА - ЦЕРКВА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН- БАПТИСТІВ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ» від 25.10,2023 року № 1/2023 є не дійсним, а таким, що з яких ось не зрозумілих причин підлягає скасуванню, хоча всі відповідні норми протоколу були дотримані і ніякого порушення норм законодавства не відбулося при проведенні зборів та при складанні протоколу проведення зборів, що підтверджується доданими до відзиву поясненнями членів церкви та присутніми на зборах кандидатами в члени церкви та простими віруючими та особами що проходили та проходять реабілітацію в реабілітаційному центрі церкви.

Більше того, відповідач зазначає, що 30.06.2024 року у зв`язку із подачею позову до суду колишнім керівником церкви ОСОБА_1 у зв`язку із не визнанням ним результатів голосування на зборах членами церкви було прийняте рішення про проведення повторного голосування на повторних зборах членів церкви під протокол і одним із питань знову стало визнання ОСОБА_2 керівником церкви.

Присутні члени церкви знову проголосували одноголосно за призначення ОСОБА_2 керівником церкви.

Статтею 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (в редакції, що діяла з 31.01.2019) кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Статтею 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Так, частинами 1 та 2 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях.

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

Стаття 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються:

1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;

2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.

До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються:

1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;

2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).

Разом з тим, Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" не визначає порядку вступу, прийняття до складу членів релігійної громади, їх обліку, а залишає вирішення цього питання самій громаді.

Поряд з цим, у позовній заяві позивачем не додано матеріалів справи Статут Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя", що унеможливлює судом дослідити та проаналізувати статті Статуту, пункти якого викладені позивачем у позові, а також позивачем не вказано, яким саме приписам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» суперечить рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" від 25.10.2023, яке оформлене у вигляді протоколу загальних зборів за №1/2023.

При цьому, наявність протоколу загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" за №1/2023 обґрунтована відповідачем у відзиві та запереченні на відповідь на відзив про що зазначено судом в описовій частині рішення, які суд вважає переконливими.

Оскільки збори членів релігійної громади, на яких було прийнято спірні рішення могли скликатися будь-ким із членів громади, адже Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» не передбачає й не надає особливих повноважень скликання таких зборів виключно рішенням настоятеля чи визначеним ним особам, яких він вважає членами релігійної громади посилання позивача на те, що скликання зборів та організацію їх проведення здійснювалося особами, що на його думку не є членами релігійної громади, судом відхиляються.

Окремо судом враховується, що відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Відповідно до статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Згідно до статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Із змісту статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд, розглянувши та оцінивши подані сторонами докази у підтвердження своїх вимог і заперечень, зокрема показання свідків, зі сторони позивача, вважає, що більш вірогідними є докази подані відповідачем та оцінюється судом в сукупності із іншими наявними в матеріалах справи доказами, поданими сторонами, а відтак з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до статей 123, 129 ГПК України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач:Релігійна організація «Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" (62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Агрономічна, 33А) .

Повне рішення складено "09" жовтня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк