Постанова

від 01.10.2024 по справі 904/6013/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/6013/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Жежеля С. С. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

Тарасюка О. Л. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача - Пенькова О. Ю. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Ойл"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2024 (колегія суддів: Іванов О. Г. - головуючий, Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 (суддя Ліпинський О. В.) у справі

за позовом Кам`янської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Ойл"

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У листопаді 2023 року Кам`янська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Ойл" (далі - ТОВ "Ультра Ойл") про визнання укладеним між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 площею 4,1264 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251, для розміщення промислової бази бітуму та мастил, у редакції Кам`янської міської ради.

1.2. Позовні вимоги Кам`янської міської ради обґрунтовані тим, що за результатом розгляду звернень суб`єктів господарювання та наданих ними документів Кам`янська міська рада прийняла рішення від 16.06.2023 № 1126-35/VIII, яким передала ТОВ "Ультра Ойл" у користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 площею 4,1264 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна (попередня назва - вул. Петровського), 251, для розміщення промислової бази бітуму та мастил. Однак, за доводами позивача, відповідач не уклав з Кам`янською міською радою договір оренди земельної ділянки, не вчинив жодних дій щодо реєстрації права користування та фактично користується земельною ділянкою без правових підстав. Крім того, Кам`янська міська рада зазначала, що відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 904/6013/23, задоволено в повному обсязі позовні вимоги Кам`янської міської ради до ТОВ "Ультра Ойл" про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки.

Вирішено визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 площею 4,1264 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251, для розміщення промислової бази бітуму та мастил, у редакції Кам`янської міської ради, яка наведена в резолютивній частині рішення господарського суду першої інстанції.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги Кам`янської міської ради, господарський суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "Ультра Ойл" з 22.12.2021 є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 площею 4,1264 га, а тому, за висновком суду, укладення договору оренди земельної ділянки є обов`язковим. Однак, як установив місцевий господарський суд, відповідач не уклав з позивачем договір оренди земельної ділянки.

Водночас господарський суд першої інстанції встановив, що запропонована позивачем редакція договору оренди земельної ділянки за своїми умовами відповідає нормам чинного законодавства; позивач дотримався порядку укладення договору оренди земельної ділянки; відповідач не надав доказів незгоди зі змістом договору оренди земельної ділянки або окремих його положень шляхом звернення до позивача із протоколом розбіжностей до зазначеного договору.

2.3. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з висновками місцевого господарського суду та додатково з посиланням на частину 11 статті 120 Земельного кодексу України зазначив, що законодавство імперативно передбачає обов`язок набувача об`єкта нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці державної або комунальної власності, яка не перебуває в користуванні відчужувача нерухомого майна, протягом тридцяти днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт нерухомого майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки. Водночас апеляційний господарський суд констатував, що попередній власник нерухомості - Акціонерне товариство "Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк") належним чином не оформив право користування земельною ділянкою.

2.4. При цьому апеляційний господарський суд не взяв до уваги доводи ТОВ "Ультра Ойл", які стосувалися незгоди із розміром ставки орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та зазначив, що відповідно до пункту 5 додатку № 1 до рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" ставки орендної плати за земельні ділянки незалежно від виду цільового призначення земель, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом, та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, становлять 12 % від нормативної грошової оцінки землі. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ставка орендної плати за земельну ділянку, яку використовує відповідач для розміщення промислової бази бітуму та мастил, становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі № 904/6013/23, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Ультра Ойл" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 904/6013/23 передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Ультра Ойл" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

ТОВ "Ультра Ойл", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. На думку ТОВ "Ультра Ойл", апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, помилково не застосував частину 4 статті 120 Земельного кодексу України та неправильно застосував частину 11 статті 120 Земельного кодексу України, не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 15.03.2023 у справі № 910/22036/21, від 05.04.2023 у справі № 908/2225/21.

3.4. Крім того, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не дослідили докази у справі. Так, за доводами скаржника, позивач застосував для розрахунку розмір ставки орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки такий розмір передбачений для "розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом". Водночас скаржник наголошує на тому, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", оскільки в цьому рішенні відсутня умова про встановлення для відповідача орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

3.5. За доводами скаржника, господарські суди також не дослідили докази, які підтверджують, що відповідач не здійснює торгівлю пальним та паливом як різновидом пального, оскільки у відповідача відсутня ліцензія на здійснення такої господарської діяльності. При цьому позивач у проекті договору оренди земельної ділянки зазначив, що земельна ділянка передається для "розміщення промислової бази бітуму та мастил". Однак, як зазначає скаржник, ні бітум, ні мастила не є пальним відповідно до пункту 215.3.4 Податкового кодексу України, а розміщення промислової бази не є торгівлею чи посередництвом у торгівлі.

3.6. Кам`янська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Кам`янська міська рада вважає необґрунтованим посилання ТОВ "Ультра Ойл" на частину 4 статті 120 Земельного кодексу України, оскільки приписи цієї статті застосовуються у випадку, якщо в попереднього власника нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, було належним чином оформлено право користування земельною ділянкою.

Проте в цьому випадку, на думку позивача, попередній власник нерухомого майна належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, а тому приписи частини 4 статті 120 Земельного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, Кам`янська міська рада посилається на лист Держкомпідприємництва від 14.12.2004 № 8727, відповідно до якого під терміном "пально-мастильні матеріали" слід розуміти всі види палива, мастил, олив та інших речовин, які виготовлені або до складу яких входять продукти нафтопереробки.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.06.2007 № 222-12/V Товариству з обмеженою відповідальністю "Глеріс" (далі - ТОВ "Глеріс") надано в користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 4,1264 га, яка розташована за адресою: вул. Петровського (на цей час - вул. Тритузна), 251 (пункт 7 додатку № 1 до рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.06.2007 № 222-12/V).

4.2. На підставі зазначеного рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.06.2007 № 222-12/V 30.07.2007 між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ "Глеріс" укладено договір оренди земельної ділянки.

4.3. У 2014 році проведено державну реєстрацію речового права ТОВ "Глеріс", що підтверджується витягом з Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 26582938.

4.4. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 01.04.2016 між АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАЙР України" та ТОВ "Глеріс" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки.

4.5. Відповідно до умов зазначеного договору з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, іпотекодавець надав в іпотеку нафтобазу, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 загальною площею 4,1264 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна (попередня назва - вул. Петровського), 251.

4.6. В подальшому у зв`язку із невиконанням зобов`язань за кредитним договором предмет іпотеки перейшов у власність АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк".

4.7. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 25.10.2018 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі № 904/2337/18 за позовною заявою ТОВ "Глеріс" до Кам`янської міської ради, яким розірвав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 12:10400000:01:021:0051, укладений 30.07.2007 між Кам`янською (Дніпродзержинською) міською радою Дніпропетровської області та ТОВ "Глеріс".

4.8. 02.04.2021 АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулося до Кам`янської міської ради з клопотанням щодо оформлення в користування земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 загальною площею 4,1264 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251.

4.9. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 22.12.2021 АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк" продало ТОВ "Ультра Ойл" майновий комплекс, який знаходиться на земельній ділянці, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251.

4.10. 16.06.2023 Кам`янська міська рада прийняла рішення № 1126-35/VIII "Про припинення права користування на земельну ділянку АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк" та передачу земельної ділянки на умовах оренди ТОВ "Ультра Ойл".

4.11. Пунктом 1 рішення Кам`янської міської ради від 16.06.2023 № 1126-35/VIII припинено право користування земельною ділянкою АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк", що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251, надану для розміщення нафтобази, у зв`язку з відчуженням нерухомого майна.

4.12. Відповідно до пункту 2 рішення Кам`янської міської ради від 16.06.2023 № 1126-35/VIII земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 передано в користування відповідачу на умовах оренди строком до 30.06.2033 для розміщення промислової бази бітуму та мастил.

4.13. Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 зазначеного рішення Кам`янська міська рада зобов`язала відповідача укласти протягом шістдесяти днів після прийняття цього рішення в Департаменті комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради у встановленому порядку документи на землекористування (договори, угоди) шляхом надання оригіналу Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого в поточному році.

4.14. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач листом від 28.06.2023 № 09-08/989 направив відповідачу для узгодження та підписання проект договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251, для розміщення промислової бази бітуму та мастил. Однак конверт разом із проектом договору оренди земельної ділянки був повернутий на адресу позивача з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

4.15. 25.09.2023 позивач повторно направив на адресу відповідача для узгодження та підписання проект договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251, для розміщення промислової бази бітуму та мастил. Поштове відправлення з проектом договору оренди земельної ділянки було вручено адресату 10.10.2023.

4.16. Відповідач отриманий проект договору оренди земельної ділянки не підписав, протокол розбіжностей до договору не направив.

4.17. Кам`янська міська рада, вважаючи, що ТОВ "Ультра Ойл" безпідставно ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Кам`янської міської ради до ТОВ "Ультра Ойл" про визнання укладеним між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 площею 4,1264 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251, для розміщення промислової бази бітуму та мастил, у редакції Кам`янської міської ради.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку Кам`янської міської ради, є безпідставне ухилення ТОВ "Ультра Ойл" від укладення договору оренди земельної ділянки.

5.5. Задовольняючи позовні вимоги Кам`янської міської ради, господарські суди попередніх інстанцій, зокрема, виходили з того, що запропонована позивачем редакція договору оренди земельної ділянки за своїми умовами відповідає нормам чинного законодавства; позивач дотримався порядку укладення договору оренди земельної ділянки; відповідач не надав доказів незгоди зі змістом договору оренди земельної ділянки або окремих його положень шляхом звернення до позивача з протоколом розбіжностей до зазначеного договору.

5.6. ТОВ "Ультра Ойл" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. ТОВ "Ультра Ойл", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.7. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

5.8. На думку ТОВ "Ультра Ойл", апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, помилково не застосував частину 4 статті 120 Земельного кодексу України та неправильно застосував частину 11 статті 120 Земельного кодексу України, не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 15.03.2023 у справі № 910/22036/21, від 05.04.2023 у справі № 908/2225/21.

5.9. Колегія суддів установила, що постанова Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Ходорівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро Буд Торг" про стягнення 1 828 804,18 грн та зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:

"7.11. Однак відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з цим за частиною третьою статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню.

Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18.

7.12. Аналогічна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17 від 06.03.2019 у справі №914/2687/17.

…7.14. При цьому якщо внаслідок відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, відчужувач повністю вибуває з орендних правовідносин за відповідним договором оренди, його подальші дії як їх учасника, спрямовані на припинення цих правовідносин, зокрема підписання правочину про припинення відповідного договору оренди, не тягнуть настання правових наслідків для нового власника майна як орендаря земельної ділянки. Відповідно до частини першої статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Отже правочин з припинення договору оренди, вчинений відчужувачем нерухомого майна, який на час його вчинення не є орендарем земельної ділянки за цим договором, тобто не є стороною у відповідному зобов`язанні, не припиняє зобов`язання за договором оренди для нового власника нерухомого майна, не припиняє його права та обов`язки як орендаря".

5.10. Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 908/2225/21, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ТОВ "Ультра Ойл" до Запорізької обласної державної адміністрації про припинення акта постійного користування та зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:

"20.2. Тобто, нормами земельного та цивільного законодавства передбачено перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Водночас, у разі переходу права власності на майно, розташоване на такій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право користування земельної ділянки, на якій знаходиться вказане майно, в тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

20.3. Слід зазначити, що, у даному випадку припинення права користування спірною земельною ділянкою у попереднього землекористувача відбувається автоматично у зв`язку з переходом цього права (в тому ж обсязі і на тих же умовах) до нового власника об`єкта нерухомості в силу прямої норми закону і не потребує прийняття судового рішення (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі № 927/57/19)".

5.11. Колегія суддів, проаналізувавши наведені висновки Верховного Суду, не може взяти їх до уваги та визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд помилково не застосував частину 4 статті 120 Земельного кодексу України, оскільки частина 4 статті 120 Земельного кодексу України може бути застосована у випадку, якщо у попереднього власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, було належним чином оформлено право користування земельною ділянкою.

5.12. Однак, як установили господарські суди попередніх інстанцій, Господарський суд Дніпропетровської області 25.10.2018 ухвалив рішення у справі № 904/2337/18 за позовною заявою ТОВ "Глеріс" до Кам`янської міської ради, яким розірвав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 12:10400000:01:021:0051, укладений 30.07.2007 між Кам`янською (Дніпродзержинською) міською радою Дніпропетровської області та ТОВ "Глеріс". Водночас посилання в рішенні Кам`янської міської ради від 16.06.2023 № 1126-35/VIII на припинення АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк" права користування земельною ділянкою не може свідчити про оформлення такого права АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк". При цьому зміст оскаржуваних судових рішень не свідчить про встановлення обставин щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою АТ "Комерційний Банк "ПриватБанк".

5.13. Колегія суддів установила, що постанова Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 910/22036/21, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ТОВ "Ультра Ойл" до Запорізької обласної державної адміністрації про визнання припиненим державного акта, визнання права оренди та визнання договору укладеним. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:

"12.2. Здійснюючи розгляд позовної вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним в редакції Позивача, суди зазначили, що між сторонами існує спір щодо істотних умов договору оренди такої земельної ділянки. Водночас, виходячи з вимог статті 16 Закону України "Про оренду землі", в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Відповідача, за яким би останній, як особа уповноважена надавати в оренду земельні ділянки державної власності, передав спірну земельну ділянку в оренду Позивачу".

5.14. Крім того, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не дослідили докази у справі. Так, за доводами скаржника, позивач застосував для розрахунку розмір ставки орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки такий розмір передбачений для "розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом". Водночас скаржник наголошує на тому, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", оскільки в цьому рішенні відсутня умова про встановлення для відповідача орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

5.15. За доводами скаржника, господарські суди також не дослідили докази, які підтверджують, що відповідач не здійснює торгівлю пальним та паливом як різновидом пального, оскільки у відповідача відсутня ліцензія на здійснення такої господарської діяльності. При цьому позивач у проекті договору оренди земельної ділянки зазначив, що земельна ділянка передається для "розміщення промислової бази бітуму та мастил". Однак, як зазначає скаржник, ні бітум, ні мастила не є пальним відповідно до пункту 215.3.4 Податкового кодексу України, а розміщення промислової бази не є торгівлею чи посередництвом у торгівлі.

5.16. Колегія суддів, проаналізувавши висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 910/22036/21, на які посилається ТОВ "Ультра Ойл", перевіривши доводи скаржника щодо недослідження господарськими судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, надавши оцінку запереченням Кам`янської міської ради, вважає частково обґрунтованими доводи скаржника та зазначає таке.

5.17. Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

5.18. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

5.19. За змістом частин 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

5.20. Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

5.21. Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

5.22. Приписами статті 1 Закону України "Про оцінку земель" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

5.23. За змістом статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

5.24. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

5.25. Частиною 2 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

5.26. Водночас колегія суддів зазначає, що згідно із частинами 1- 3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

5.27. Частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

5.28. За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

5.29. Відповідно до абзацу 1 частини 1, частини 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

5.30. Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

5.31. Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 Земельного кодексу України, за змістом частини 1 якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

5.32. Згідно із частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

5.33. Отже, враховуючи вимоги частин 1, 2 статті 116, статті 124 Земельного кодексу України, частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі", Верховний Суд констатує, що прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 та в постановах Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 922/3990/19, від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, від 27.02.2020 у справі № 908/944/19.

5.34. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу № 904/6013/23 по суті позовних вимог, установили, що Кам`янська міська рада 16.06.2023 прийняла рішення № 1126-35/VII, яким вирішила, зокрема, передати ТОВ "Ультра Ойл" у користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 площею 4,1264 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Тритузна, 251, для розміщення промислової бази бітуму та мастил.

5.35. Оскільки господарські суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Ультра Ойл" з 22.12.2021 є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:01:021:0051 площею 4,1264 га, то дійшли правильного висновку про обов`язковість укладення договору оренди земельної ділянки між Кам`янською міською радою та ТОВ "Ультра Ойл".

5.36. Водночас наявність у відповідача обов`язку щодо укладення договору не виключає обов`язку суду відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України (за наявності поданого позивачем позову про визнання укладеним договору в редакції, викладеній у позовній заяві) перевірити, чи відповідають умови такого договору вимогам чинного законодавства та чи не порушують ці умови прав іншої сторони, чи дотримано вимог щодо обов`язкової наявності у договорі його істотних умов. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 910/10184/19, від 19.06.2019 № 916/1423/18.

5.37. Колегія суддів зазначає, що господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Кам`янської міської ради, не дослідив зміст рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста". Водночас у резолютивній частині рішення господарського суду першої інстанції, в якій викладено умови договору оренди земельної ділянки, в розділі 4 "Орендна палата" зазначено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету в розмірі, який визначається відповідно до рішень Кам`янської міської ради, зокрема, від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста".

5.38. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, не взяв до уваги доводи ТОВ "Ультра Ойл", які стосувалася незгоди із розміром ставки орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та зазначив, що відповідно до пункту 5 додатку № 1 до рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" ставки орендної плати за земельні ділянки незалежно від виду цільового призначення земель, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом, та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, становлять 12 % від нормативної грошової оцінки землі.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ставка орендної плати за земельну ділянку, яку використовує відповідач для розміщення промислової бази бітуму та мастил, становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

5.39. Разом з тим апеляційний господарський суд, застосувавши пункт 5 додатку № 1 до рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", не перевірив та не встановив, чи поширюється розмір ставки орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на земельну ділянку, яку вирішено передати в оренду ТОВ "Ультра Ойл".

5.40. Апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на пункт 5 додатку № 1 до рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", не надав належної оцінки доводам, наведеним у апеляційний скарзі ТОВ "Ультра Ойл", зокрема, про те, що відповідач не здійснює торгівлю пальним та паливом як різновидом пального, оскільки у відповідача відсутня ліцензія на здійснення такої господарської діяльності.

5.41. Крім того, поза увагою та без належної оцінки апеляційного господарського суду залишилися доводи відповідача, викладені в апеляційний скарзі, про те, що земельна ділянка передається для "розміщення промислової бази бітуму та мастил". Однак, як зазначав відповідач, ні бітум, ні мастила, не є пальним відповідно до пункту 215.3.4 Податкового кодексу України, а розміщення промислової бази не є торгівлею чи посередництвом у торгівлі.

5.42. Водночас колегія суддів враховує, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 914/585/22, від 14.05.2024 у справі № 921/252/23, від 26.09.2023 у справі № 910/10699/21, від 05.09.2023 у справі № 910/8641/21, від 10.10.2023 у справі № 917/868/21.

5.43. Отже, зміст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду свідчить про те, що суд із порушенням норм процесуального законодавства не надав оцінки доводам відповідача та не дослідив рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" з додатками, а тому доводи скаржника в цій частині є обґрунтованими.

5.44. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про визнання укладеним між Кам`янською міською радою та ТОВ "Ультра Ойл" договору оренди земельної ділянки та застосовуючи ставки орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, достеменно не встановили обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, зокрема, чи використовує відповідач земельну ділянку для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом або для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а відтак - чи поширюється на відповідача пункт 5 додатку № 1 до рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста".

5.45. Разом з тим колегія суддів не може взяти до уваги посилання Кам`янської міської ради на лист Держкомпідприємництва від 14.12.2004 № 8727 , оскільки поняття "пально-мастильні матеріали", що визначається у цьому листі, не використовується в рішенні Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста".

5.46. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що наведені ТОВ "Ультра Ойл" підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України частково підтвердилися.

Водночас порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно відповідно до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

5.47. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.48. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.49. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

5.50. Під час нового розгляду цієї справи для правильного вирішення спору господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно, повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, в тому числі зазначені в цій постанові, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

5.51. З урахуванням наведеного касаційну скаргу ТОВ "Ультра Ойл" належить задовольнити, оскаржувані судові рішення - скасувати, а справу - передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України установлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Згідно із частиною 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

6.4. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі слід скасувати, а справу № 904/6013/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області для ухвалення обґрунтованого і законного судового рішення з урахуванням викладеного в цій постанові.

7. Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Ойл" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі № 904/6013/23 скасувати, справу № 904/6013/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак