Окрема думка

від 07.10.2024 по справі 295/6566/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.

справа № 295/6566/19 (провадження № 61-5054 св 23)

07 жовтня 2024 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Опанасюком Сергієм Павловичем, на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 11 листопада 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, ухвалою від 07 жовтня 2024 року призначив їїдо судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можемо погодитисяз огляду на таке.

1. По-перше, у травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути на свою користь із відповідача заборгованість за договором позики в сумі 175 153,86 доларів США та судові витрати.

1.1. Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 11 листопада 2022 року позов задоволений: вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у сумі 175 153,86 доларів США; вирішене питання розподілу судових витрат.

1.2. Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 березня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково - рішення Богунського районного суду міста Житомира від 11 листопада 2022 року у частині визначення розміру заборгованості за договором позики, яка підлягає стягненню, змінене шляхом зменшення відповідної суми з 175 153,86 доларів США до 175 080,66 доларів США.

1.3. У квітні 2023 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яку подав адвокат Опанасюк С. П., на зазначені судові рішення, у якій, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, міститься прохання скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У подальшому аналогічним чином до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

1.4. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2023 рокупісля усунення недоліків касаційної скарги відкрите касаційне провадження у справі, зупинене виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира від 11 листопада 2022 року до закінчення перегляду справи у касаційному порядку.

1.5. Під час підготовки справи до розгляду, після безпосереднього ознайомлення з матеріалами цієї справи, я дійшов висновку, що касаційне провадження у цій справі відкрите Верховним Судом помилково та підлягає закриттю з огляду на таке.

1.6. Подана касаційна скарга ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС підписана адвокатом Опанасюком С. П. як його представником.

1.7. Водночас на підтвердження своїх повноважень як представника, адвокат Опанасюк С. П. завантажив до ЄСІТС як додаток до касаційної скарги у вигляді файлу «pdf» ордер, згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України, у якому відсутній підпис адвоката. Інші належним чином оформлені ордери на підтвердження повноважень цього адвоката Верховному Суду на момент прийняття цієї ухвали не надані.

1.8. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно із частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

1.9. Згідно із пунктами 1 та 2 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у актуальній редакції далі - ЦПК України) основною засадою (принципом) цивільного судочинства, зокрема, є верховенство права й рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

1.10. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга та четверта статті 12 ЦПК України).

1.11. Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема вживає заходів для виконання учасниками судового процесу їхніх обов`язків.

1.12. Водночас частина друга статті 2 ЦПК України передбачає, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі та визначене у частині першій цієї статті ЦПК України. Зокрема, завданням цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд цивільних справ, який в контексті вимог частини статті 12 (зокрема, рівність учасників справи щодо здійснення ними всіх процесуальних обов`язків) ЦПК України передбачає забезпечення повноцінного виконання учасниками справи їх процесуальних обов'язків, передбачених ЦПК України.

1.13. Відповідно до положень статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина четверта статті 14 ЦПК України).

1.14. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

1.15. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного підпису відповідно до умов ЦПК України.

1.16. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дев`ята статті 14 ЦПК України).

1.17. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених ЦПК України (згідно із частиною п`ятою статті 43 ЦПК України).

1.18. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

1.19. Частина четверта статті 62 ЦПК України передбачає, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (у актуальній редакції далі - Закон про адвокатуру).

1.20. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).

1.21. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

1.22. У частині другій статті 26 Закону про адвокатуру визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом про адвокатуру та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

1.23. Рішенням Ради адвокатів України від 12 Квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у актуальній редакції далі - Положення № 41).

1.24. Згідно з пунктом 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

1.25. Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (абзац перший пункту 10 Положення № 41).

1.26. 29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення № 41, зокрема його пункт 10, новим другим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності». Якщо адвокат звертається до суду не від адвокатського бюро або від адвокатського об`єднання, а індивідуально, то зазначена особливість реалізації пункту 10 Положення № 41 у редакції рішення Ради адвокатів України від 29 квітня 2022 року № 45 не означає виключення з ордеру такого його обов'язкового реквізиту (підпункт 12.10 пункту 12 Положення № 41) як підпис цього адвоката. Тобто обов`язковим реквізитом індивідуального ордеру адвоката залишається його власноручний підпис (у графі «Адвокат») в ордері.

1.27. Підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в підсистемі «Електронний суд» документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.

1.28. Аналогічні висновки містяться, зокрема у постановах Верховного Суду від 15 березня 2024 року у справі № 380/16075/22 (провадження № К/990/26917/23), від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22 (провадження № К/990/33701/22), від 07 грудня 2023 року у справі № 466/862/22 (провадження № К/990/33718/22), від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22 (провадження № К/990/33710/22) та від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 (провадження № К/990/25805/22). Також, наприклад, в ухвалах Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 522/14112/22 (провадження № К/990/6305/23), від 07 лютого 2023 року у справі № 466/77/22 (провадження № К/990/25807/22).

1.29. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

1.30. Враховуючи вище зазначене, наданий Верховному Суду адвокатом Опанасюком С. П.ордер не відповідає вимогам законодавства щодо його належного оформлення, у зв'язку з чим він не може підтверджувати його повноваження з представництва ОСОБА_1 у цій справі відповідно до вимог ЦПК України, що вказує на невиконання вимог частини третьої статті 392 ЦПК України та вимагає застосування пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України.

1.31. Згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

1.32. ЄСПЛ зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали ЄСПЛ зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95, п. 61).

1.33. Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення ЄСПЛ від 29 листопада 2016 року у справі «Греко-католицька парафія міста Лупені та інші проти Румунії» («Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania», заява № 76943/11, п. 123).

1.34. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства» («S.W. v. The United Kingdom», заява № 20166/92, п. 36)

1.35. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає не тільки виконуваність судових рішень, а й стабільність правового регулювання. Завданням правозастосовчої практики є, серед іншого, формування такого застосування норм права, яке забезпечує рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права, що поліпшує громадське сприйняття справедливості, а також підвищує довіру до відправлення правосуддя.

1.36. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (в актуальній редакції далі - Закон про судоустрій) єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

1.37. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону про судоустрій).

1.38. Вищезазначений принцип правової визначеності є елементом забезпечення завдань цивільного судочинства, визначених у частині першій статті 2 ЦПК України

2. По-друге, справи мають розглядатись колегіями суддів у складі п'яти суддів у виключних випадках, а не у всіх випадках, коли до справ не застосовуються частина друга або третя статті 401 ЦПК України. Більш докладна мотивація цього висновку міститься у моїх окремих думках з цього питання у інших справах (дивитись, наприклад, справи№ 333/2304/18 (провадження № 61-7003 св 22), № 712/9928/20 (провадження № 61-7066 св 22), № 466/9872/21 (провадження № 61-8240 св 22), № 621/3475/19 (провадження № 61-8186 св 22), № 757/65151/21 (провадження № 61-6791 св 22), № 365/159/20 (провадження № 61-8453 св 22), № 504/158/22 (провадження № 61-9600 св 22) тощо).

З огляду на викладене вважаю, що:

а) касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Опанасюком Сергієм Павловичем, на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 11 листопада 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, підлягало закриттю з поновленням виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира від 11 листопада 2022 року у справі № 295/6566/19;

б) колегія суддів дійшла помилкового висновку про необхідність призначення справи № 295/6566/19 (провадження № 61-5054 св 23) до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів.

Суддя В. В. Пророк