Ухвала

від 25.09.2024 по справі 191/4430/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/4430/24

Провадження № 2/191/1553/24

У Х В А Л А

іменем України

25 вересня 2024 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., перевіривши матеріали позовної заяви власника Приватного підприємства «Росинка» Григоренко Лариси Іванівни до Виконавчого комітету Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про скасування права власності та архівації земельної ділянки з кадастровим номером №1224855600:02:003:0013,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, власник Приватного підприємства «Росинка» Григоренко Лариси Іванівни 23.09.2024 року звернулася до суду з даним позовом, в якому просить Забов`язати відповідача 1 та відповідача 2 скасувати право власності та архівації земельної ділянки з кадастровим номером №№1224855600:02:003:0013.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 року головуючим у справі визначений суддю Порошину О.О.

Виконавши вимоги ч.6 ст.187 ЦПК України, дослідив зміст заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Виходячи з приписів п.15 ч.1ст.20 ГПК України,господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках у спорах між суб`єктами господарювання.

Пунктом 6 частини 1статті 20 ГПК Українивстановлено що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці.

Під терміном "підвідомчість" у п. 1постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"розуміється визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

У пунктах 2,3постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"зазначається, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1,41,12ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані із, зокрема, із захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права;

У п. 14 цієї постанови пленуму зазначається: якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб`єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб`єктного критеріїв.

За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності.

За суб`єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

У п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"зазначається, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані зокрема із захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.

У спільному листі Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду України від 20.07.95 р. N 01-8/518а "Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських спорів"зазначається, що за загальним правилом підвідомчість цивільних справ та господарських спорів визначається законодавчими актами України. Однак у випадках, коли в законодавчих актах підвідомчість спорів визначена нечітко, слід виходити із суб`єктного складу учасників спору. Якщо сторонами у справі є юридичні особи, спір підлягає вирішенню арбітражним судом, за винятком випадків, передбачених законодавством. Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або сказано про вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб`єктного складу учасників спору та характеру правовідносин, що визначені ГПК.

У вирішенні питань розмежування юрисдикції господарських і загальних судів слід враховувати вказівки, надані у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ"(п. п. 3 - 4,13 - 14).

Згідно вказаної постанови - вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15,16ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративногосудочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальнимкодексом України (статті 1,12; далі - ГПК),Кримінальним процесуальнимкодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Спір фізичної особи, яка має статус суб`єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов`язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня2019 року у справі № 823/692/17, від 04.12.2019 року у справі № 823/588/16).

У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку,що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 ГПК України).

У даній справі спір, пов`язаний з господарською діяльністю, оскільки виник щодо скасування права власності на нерухоме майно земельної ділянки, на якій частково розташована будівля торгівлі, магазин, та реєстрація якої створює перешкоди позивачу в подальшій реєстрації права власності на земельну ділянку. Позивачем по справі Приватне підприємство «Росинка» в особі власника, ОСОБА_1 , відповідачами: Роздорська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області.

Таким чином, з урахуванням предмету спору, суб`єктного складу осіб, даний спір повинен розглядатися господарським судом та не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки заявлені вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Постановлення даної ухвали не є обмеження у доступі позивача до правосуддя, оскільки останній не обмежений у можливості вирішення спору в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст.п.1 ч.1 ст.186, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом власника Приватного підприємства «Росинка» ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про скасування права власності та архівації земельної ділянки з кадастровим номером №1224855600:02:003:0013.

Роз`яснити позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження разом з матеріалами позовної заяви направити позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. О. Порошина