Рішення

від 09.10.2024 по справі 120/2943/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

09 жовтня 2024 р. Справа № 120/2943/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суд звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2023 № 0808068/2407-0203-UA-05020050000066991

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.10.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0808068/2407-0203-UA-05020050000066991, яким позивачу визначено до сплати податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 111312,50 гривень.

Позивач не погоджується з такими податковим рішенням та вказує на те, що контролюючим органом безпідставно нараховано суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкти нежитлової нерухомості), оскільки він є сільськогосподарським товаровиробником, а нежитлові приміщення, які належать йому на праві власності, відносяться до будівель (споруд), призначених для використання у сільськогосподарській діяльності, а тому в силу приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України такі об`єкти не є об`єктом оподаткування.

Ухвалою від 13.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що за даними інформаційних баз ГУ ДПС у Вінницькій області у власності фізичної особи ОСОБА_1 обліковується: - об`єкт нежитлової нерухомості - комплекс зерносушильний та склад кормів загальною площею 1712,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11073653052060, номер запису про право власності на нерухоме майно 17845614) за адресою:

АДРЕСА_1 , що за даними інформаційних баз ГУ ДПС у Вінницькій області фізична особа ОСОБА_1 не зареєстрований фізичною особою підприємцем. Підприємницькою діяльністю з виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації фізична особа ОСОБА_1 не займається, податкову звітність до ГУ ДПС у Вінницькій області не подає.

Таким чином, на думку відповідача, оскільки абз. ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, то за об`єкти нерухомості, які класифікуються у класі 1271 ДК 018-2000, але не використовуються власником сільськогосподарським товаровиробником для виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується на загальних підставах. Саме тому 23.10.2023 фізичній особі ОСОБА_1 було сформовано ППР: № 0808068-2407-0203 на суму 111 312,50 грн.

02.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується із доводами відповідача і просить задовольнити позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 359427708, що сформована 21.12.2023 року, у власності ОСОБА_1 у 2022 році перебував, серед іншого, об`єкт нежитлової нерухомості - комплекс зерносушильний та склад кормів загальною площею 1712,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11073653052060, номер запису про право власності на нерухоме майно 17845614) за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Вороновиця, вул. Горького, 1- Б.

У власності позивача зазначений об`єкт нерухомого майна перебуває з 01.12.2016р.

Крім того, ОСОБА_1 являється одним із членів фермерського господарства «АГРО-ПММ», код ЄДРПОУ 33708123.

Видами діяльності фермерського господарства «АГРО-ПММ» відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, являються: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 Розведення свиней 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.11 Виробництво м`яса; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до протоколу фермерського господарства «АГРО-ПММ» № 3 від 28.08.2017 року, ОСОБА_1 було передано до складеного капіталу даного фермерського господарства нерухоме майно, а саме, майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з «А» комплекс зерносушильний, «Б» склад кормів, «В» зерносклад, «Г» будинок чергового.

Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.08.2018р. зазначене майно було передане безпосередньо фермерському господарству.

23.10.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0808068/2407-0203-UA-05020050000066991, яким позивачу ОСОБА_1 визначено до сплати податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 111312,50 гривень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12. 2014 №71-VIII, яким запроваджений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить до складу податку на майно.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 ПК України.

У розумінні ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі, нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За приписами п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пільга, встановлена п.п. "ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

При цьому, правовий аналіз п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність одночасно трьох умов для звільнення об`єкта нерухомості від оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а саме: віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення; власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

За приписами п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, зокрема будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджений і введений в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.

Суд також звертає увагу на те, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

У спірних правовідносинах основним є питання, чи є позивачем сільськогосподарським товаровиробником, тобто, чи виконується друга умова для застосування пільги, встановленої п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Загальні підходи щодо визначення поняття "сільськогосподарського виробника" сформульовані у постановах Верховного Суду, зокрема від 01.04.2021 у справі №820/6752/16, від 17.02.2021 у справі №820/3707/17, від 24.04.2020 у справі №540/2206/19, від 10.04.2020 у справі №823/1751/17.

У цих постановах Верховний Суд зазначав, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно - правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу XIV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ XII "Податок на майно").

Разом з тим, визначення поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Більш того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Застереження в п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Поняття "сільськогосподарський товаровиробник", що міститься у Законі України "Про сільськогосподарський перепис" та у ПК України, не суперечить один одному, оскільки визначення, закріплене законодавцем у п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, має чітко обмежену сферу застосування та, як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень п. 5.3 ст. 5 ПК України.

Вказане свідчить, що в розумінні п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають юридичні/фізичні особи, які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Отже, сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка здійснює виробництво і самостійну переробку власно виробленої продукції рослинництва і тваринництва. Це визначення пов`язується лише з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції незалежно від її подальшої долі (використання у власному господарстві або реалізації).

Таким чином, належність особи до категорії сільськогосподарських товаровиробників не залежить від організаційної форми здійснення нею сільськогосподарської діяльності (юридична особа, фізична особа чи фізична особа-підприємець).

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.02.2020 №820/3556/17, від 10.04.2020 №823/1751/17, від 24.04.2020 №540/2206/19 від 17.02.2021 №820/3707/17 та від 22.04.2021 №822/3289/17.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення комплекс зерносушильний та склад кормів загальною площею 1712,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11073653052060, номер запису про право власності на нерухоме майно 17845614) за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Вороновиця, вул. Горького, 1- Б, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Позивач має землі сільськогосподарського призначення, що підтверджується долученими до матеріалів справи копією витягу інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

ОСОБА_1 є одним із засновників фермерського господарства «Агро-ПММ», предметом діяльності якого є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 Розведення свиней 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.11 Виробництво м`яса; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до протоколу фермерського господарства «АГРО-ПММ» № 3 від 28.08.2017 року, ОСОБА_1 було передано до складу складеного капіталу даного фермерського господарства нерухоме майно, а саме, майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з «А» комплекс зерносушильний, «Б» склад кормів, «В» зерносклад, «Г» будинок чергового.

Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.08.2018 зазначене майно було передане безпосередньо фермерському господарству.

Суд враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Зазначене спростовує доводи податкового органу про те, що позивач не зареєстрований фізичною-особою підприємцем, а тому не може вважатися сільськогосподарським товаровиробником.

Отже, належні позивачу на праві власності будівлі використовуються для ведення фермерського господарства, а саме комплекс зерносушильний, склад кормів, зерносклад.

Суд також врахував, що позивач є засновником ФГ «Агро-ПММ», яке є сільськогосподарським виробником, видами економічної діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; допоміжна діяльність у рослинництві; виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості.

Серед іншого, до матеріалів справи долучена податкова звітність, а саме, податкові декларації фермерського господарства «Агро-ПММ» як платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, за підписом керівника платника податку ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що фермерське господарство, в розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV, є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Зазначене спростовує висновок відповідача, що позивач підприємницькою діяльністю з виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації не займається.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником. Об`єкт нерухомості, який належить позивачу на праві приватної власності, та щодо якого контролюючий орган донарахував податкові зобов`язання, є будівлею, призначеною для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Більше того, як слідує з матеріалів справи, у 2021 році від ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу позивача надіслано податкове повідомлення-рішення від 30.08.2021 №1029576-2405-0203 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 74 141,26 грн. за 2020 рік.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 30.08.2021 № 1029576-2405-0203, ОСОБА_1 подав скаргу та у відповідності до поданої скарги фізичній особі ОСОБА_1 проведено перерахунок податку на нерухоме майно за 2020 рік.

Так згідно долученого позивачем листа від 27.10.2021, Головне управління ДПС у Вінницькій області, вказано, що за наслідками перерахунку ОСОБА_1 не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нежитлової нерухомості. Відтак податкове повідомлення-рішення про сплату податку за 2020 рік на це ж саме нерухоме майно, було скасовано самостійно.

До того ж, суд зазначає, що згідно п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Натомість, оскаржуване повідомлення-рішення винесене лише у жовтні 2023 року, тобто із процедурними порушеннями.

Таким чином, у спірних правовідносинах підстави для справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, відсутні, а відтак прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від № 0808068/2407-0203-UA-05020050000066991 від 23.10.2023. є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З приводу вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, враховуючи відсутність доказів фактичної оплати послуг адвоката, та зазначення адвокатом, про вирішення питання відшкодування таких витрат після вирішення справи по суті, то вимога про стягнення витрат на правничу допомогу наразі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 23.10.2023 № 0808068-2407-0203-UA-05020050000066991.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: