Рішення

від 23.09.2024 по справі 160/11010/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 рокуСправа №160/11010/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/11010/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

29.04.2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 560 542,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 560 542,15 грн., який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань. Враховуючи несплату такого боргу відповідачем у добровільному порядку, він підлягає стягненню до Державного бюджету України в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі

15.08.2024 року представником відповідача, подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що зі змісту позовної заяви неможливо встановити, щодо якого саме майна у позивача виник податковий борг.

03.09.2024 року представником відповідача подані додаткові пояснення, в яких зазначено, що зобов`язання зі сплати орендної плати автоматично виникає в нового власника об`єкта нерухомості з моменту набуття ним права власності на такий об`єкт. Відповідач вказує, що в нього припинено право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:07:497:0118 та 1210100000:07:497:0117, а тому він не є платником орендної плати за них.

05.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відповідь на відзив, в якій підтримано позицію викладену в позовній заяві. Зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг, докази сплати якого до суду надано не було. Вказує, що ППР та податкова вимога були отримані відповідачем особисто та в судовому порядку не оскаржувались.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 560 542,15 грн., а саме: заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом сум грошового зобов`язання у розмірі 560 542,15 грн., згідно: ППР № 55185-2404-0466 від 27.05.2022 року на суму 93 808,81 грн. (за рахунок переплати в ІКП сума боргу складає 89 315,10 грн.), ППР № 55186-2404-0466 від 27.05.2022 року на суму 27 093,20 грн., ППР № 831003-2411-0466 від 13.01.2023 року на суму 85 280,74 грн., ППР № 831004-2411-0466 від 13.01.2023 року на суму 24 630,81 грн., ППР № 66441-2411-0466 від 29.03.2023 року на суму 260 822,38 грн., ППР № 66440-2411-0466 від 29.03.2023 року на суму 73 399,22 грн.

Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення направлені за адресою реєстрації відповідача, докази їх оскарження в судовому або адміністративному порядку відсутні.

Даними інтегрованої картки платника податку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) підтверджується наявність податкового боргу в розмірі 560 542,15 грн.

З урахуванням вимог статті 56 та статті 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою позивачем грошових зобов`язань вони набули статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 04.09.2023 року форми «Ф» №0018370-1306-0436 на суму 226 320,55 грн., яку було отримано 02.10.2023 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Докази оскарження відповідачем податкової вимоги та її скасування відсутні.

Відповідно до положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В даному випадку, заборгованість відповідача у розмірі 560 542,15 грн., є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи ОСОБА_1 .

В свою чергу, податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо доводів відповідача про те, що він не є користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:07:497:0118 та 1210100000:07:497:0117, а тому згідно постанови Верховного Суду від 23.10.2023 року по справі 804/7861/16 зобов`язання зі сплати орендної плати автоматично виникає в нового власника об`єкта нерухомості з моменту набуття ним права власності на такий об`єкт, а тому відповідач не може бути платником орендної плати, то суд вказує на те, що такі обставини виходять за межі предмета доказування в цій справі, оскільки предметом доказування в якій є підстави та склад податкового боргу, а не правомірність нарахування податкового зобов`язання.

Такий висновок суду відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 19.05.2020 в справі № 809/12/17 та від 04.12.2018 в справі № 809/1448/16.

При цьому, якщо відповідач вважає, що не є платником орендної плати за спірний період, то ОСОБА_1 вправі оскаржити виставлені йому податкові повідомлення-рішення № 55185-2404-0466 від 27.05.2022 року, № 55186-2404-0466 від 27.05.2022 року, № 831003-2411-0466 від 13.01.2023 року, № 831004-2411-0466 від 13.01.2023 року, № 66441-2411-0466 від 29.03.2023 року, № 66440-2411-0466 від 29.03.2023 року. Відповідач не оскаржував такі податкові повідомлення-рішення ні в цій справі у спосіб подання зустрічного позову, ні шляхом подання окремого позову.

Так, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.

В даному випадку, податковим органом до стягнення заявлено податковий борг, який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань. Дані податкові зобов`язання є узгодженими, строк сплати за ними настав та такі набули статусу податкового боргу.

Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 560 542,15 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі викладеного позов Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з ОСОБА_1 до бюджету у сумі 560 542,15 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська