Ухвала

від 08.10.2024 по справі 200/6912/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2024 року Справа №200/6912/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте ГУ ДПС України у Донецькій області, № 580/05-99-04-10 від 01.04.2024 року про порушення податкового зобов`язання та нарахування штрафних санкцій у розмірі 181180,95 грн.

Перевіривши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, встановлених статтями 122 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху, з таких підстав.

Як зазначається у позовній заяві, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 580/05-99-04-10 від 01.04.2024 року та за результатами розгляду скарги отримав рішення ДПС України № 19419/6/99-00-06-01-02-06 від 26.06.2024 року.

Вказане рішення за наслідками розгляду скарги отримано позивачем 02.08.2024 року, на підтвердження чого останнім надано копію цього рішення разом із поштовим конвертом та роздруківку з вебсайту АТ "Укрпошта" за поштовим відправленням № 0600935622538.

На переконання позивача, в даному випадку, в розумінні положень частини 4 статті 122 КАС України, він має право оскаржити податкове повідомлення-рішення протягом трьох місяців з дня вручення згаданого вище рішення за результатами розгляду скарги, тобто до 02.10.2024 року, отже, цей позов подається до суду в належний термін.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Абзацом 1 частини 4 статті 122 КАС України визначено, що у разі, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, положеннями КАС України передбачається можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення зазначених строків.

Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, якою встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.

Зміст цієї норми свідчить про те, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. При цьому обрання платником податків в першу чергу саме адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд зазначає, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України.

Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною відносно норми частини 4 статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах та регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (тобто застосування процедури адміністративного оскарження). Ця норма встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, який настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до положень пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічні за змістом правові висновки були наведені Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19.

Зі змісту положень пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними грошовими зобов`язаннями, та закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України № 19419/6/99-00-06-01-02-06 від 26.06.2024 року, яке було ухвалене за наслідками розгляду поданої ним скарги.

Отже, з огляду на вищевикладене, строк звернення до адміністративного суду з даним позовом закінчився після спливу одного місяця з наступного дня після дати одержання позивачем рішення ДПС України № 19419/6/99-00-06-01-02-06 від 26.06.2024 року.

Як видно зі змісту наданої суду позивачем роздруківки з вебсайту АТ "Укрпошта" за поштовим відправленням № 0600935622538, вказане рішення ДПС України було одержане позивачем 02.07.2024 року (позивачем помилково вказано дату "02.08.2024 року").

У той же час, з даним позовом позивач звернувся до адміністративного суду засобами підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи лише 02.10.2024 року, тобто із пропуском встановленого законом строку.

Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 зауважив, серед іншого, на тому, що обмеження строків звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" вказано, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Perez de Rada Cavanilles c. Espagne, № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (caso Osman contra Reino Unido, № 23452/94; Kreuz v. Poland, № 28249/95).

Таким чином, з огляду на викладене, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження цих строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строки звернення до суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду або здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути дотримано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки згідно з національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Поважними причинами визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.09.2019 року у справі № 340/685/19, від 10.10.2019 року у справі № 140/721/19, тощо.

Разом із тим, позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до позовної заяви не додано, клопотань про це позовна заява також не містить.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням причин пропуску строку та підстав, з яких позивач вважає ці причини пропуску строку поважними).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати позивачу строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись положеннями ПК України та статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням причин пропуску строку та підстав, з яких позивач вважає ці причини пропуску строку поважними).

Ухвала складена і підписана 08 жовтня 2024 року, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.І. Бабіч