Рішення

від 09.10.2024 по справі 240/4650/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Житомир

справа № 240/4650/24

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", до Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області та Державного агентства водних ресурсів України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною відповідь Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області від 02.07.2023 "02.07.23 УВР запит Вільня", яка викладена в листі від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23;

- зобов"язати Сектор Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 02.07.2023 "02.07.23 УВР запит Вільня" згідно з нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації";

- стягнути з рахунків Держводагентства на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у в сумі 35500 грн;

- стягнути з рахунків Держводагентства на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1538 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02 липня 2023 року звернувся спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" до Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області, Державного агентства водних ресурсів України із запитом від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит Вільня" про надання інформації. Однак, у встановлені строки відповіді не отримав, що і стало підставою звернення до суду.

19 лютого 2024 року Житомирський окружний адміністративний суд виніс рішення про часткове задоволенні позову, а саме: визнав протиправною бездіяльність Сектора у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України як структурного підрозділу Державного агентства водних ресурсів України щодо ненадіслання ОСОБА_1 відповіді на запит, викладеної у листі від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23; зобов`язав Сектор у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України як структурного підрозділу Державного агентства водних ресурсів України надіслати ОСОБА_1 належним чином та у встановлений спосіб відповідь на запит від 02.07.2023 "02.07.23 УВР запит Вільня", викладеної у листі від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23.

На виконання рішення суду, 06.03.2024 Державне агентство водних ресурсів України надіслало лист від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23, про надання відповіді на запит.

Позивач вважає, що відповідь від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23 є взагалі на невідомо яке звернення та не містить відповіді на запитувану інформацію.

Також вказує, що така відповідь не містить посилання на Закон і викладення мотивів відмови, а також роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач - Державне агентство водних ресурсів України надіслав відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що запит позивача розглянуто у встановленому порядку та листом від 12.07.2023 надана відповідь заявнику на поштову адресу, зазначену у зверненні.

Також наголошено, що позивачем 02.07.2023 надіслано до Сектору Держводагентства в Житомирській області одразу 4 запити схожого змісту, які були опрацьовані Сектором, та надана одна відповідь на всі запити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 29 березня 2024 року надіслала письмові пояснення, у яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21 березня 2024 року позивач надіслав письмові пояснення, у яких додатково вказує про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 02.07.2023 ОСОБА_1 , спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів", за підписом голови цієї організації ОСОБА_2 , звернувся до Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області, Державного агентства водних ресурсів України із запитом "02.07.23 УВР запит Вільня", у якому просив надати інформацію:

"1. Кому, та згідно якого документу передано в оренду об`єкт водного фонду що знаходиться на території Коростишівської територіальної громади в с. Вільня (викопіювання з ПКК додається).

2. Умови оренди та їх виконання орендарем."

Позивач не отримавши відповіді на вказане звернення звернувся до суду із позовом в межах справи №240/35395/23.

В свою чергу, згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №240/35395/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Сектора у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України як структурного підрозділу Державного агентства водних ресурсів України щодо ненадіслання ОСОБА_1 відповіді на запит, викладеної у листі від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23.

- зобов`язано Сектор у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України як структурного підрозділу Державного агентства водних ресурсів України надіслати ОСОБА_1 належним чином та у встановлений спосіб відповідь на запит від 02.07.2023 "02.07.23 УВР запит Вільня", викладеної у листі від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання рішення суду у справі №240/35395/23 Державне агентство водних ресурсів України листом від 22.02.2024 (вих. №65/ЖТ/21-24) надіслало позивачу відповідь викладену у листі від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23.

Згідно зі змістом листа від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23 Державне агентство водних ресурсів України повідомило, щорозглянуто запити щодо надання інформації та вказано, що Сектор Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області не уповноважений законом на здійснення державного нагляду (контролю). Зазначені функції під час проведення адміністративної реформи передані до Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів.

Одночасно повідомлено, що Щахворостівська селищна рада, Старосілецька селищна рада, Коростишівська міська рада Житомирського району у свою чергу має повноважень щодо контролю за використанням і охороною вод та відтворення водних ресурсів на своїй території, включаючи обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств та інших об"єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства та надання інформації стосовно запитуваних водних об"єктів.

Позивач вважаючи, надану відповідачем відповідь на його запит протиправною та неповною, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами статті 40 Конституції України визначено, що держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон України №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Частиною 1 статті 1 Закону України №2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.3 Закону України №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст.12 Закону України №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у ст.13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною 1 статті 13 Закону України №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.20 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

ОСОБА_1 02 липня 2023 року звернувся спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів", відповідно до ст.ст. 34, 40 Конституції України, Закону України "Про звернення громадян", пп. 1 частини 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області, Державного агентства водних ресурсів України із запитом від 02 липня 2023 року "02.07.23 УВР запит Вільня", у якому просив надати інформацію:

"1. Кому, та згідно якого документу передано в оренду об`єкт водного фонду що знаходиться на території Коростишівської територіальної громади в с. Вільня (викопіювання з ПКК додається).

2. Умови оренди та їх виконання орендарем."

На виконання рішення суду у справі №240/35395/23 Державне агентство водних ресурсів України листом від 22.02.2024 (вих. №65/ЖТ/21-24) надіслало позивачу відповідь викладену у листі від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23.

Листом від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23 Державне агентство водних ресурсів України повідомило, що розглянуто запити щодо надання інформації та вказано, що Сектор Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області не уповноважений законом на здійснення державного нагляду (контролю). Зазначені функції під час проведення адміністративної реформи передані до Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів.

Одночасно повідомлено, що Щахворостівська селищна рада, Старосілецька селищна рада, Коростишівська міська рада Житомирського району у свою чергу має повноваження щодо контролю за використанням і охороною вод та відтворення водних ресурсів на своїй території, включаючи обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств та інших об"єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства та надання інформації стосовно запитуваних водних об"єктів.

У даній справі позивачем оскаржується зміст отриманої відповіді на запит, викладеної у листі Державного агентства водних ресурсів України від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23, оскільки позивач вважає отриману відповідь на запит протиправною, наданою без належного обґрунтування.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №393 "Про затвердження Положення про Державне агентство водних ресурсів України" Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №662-р були утворені територіальні органи як структурні підрозділи апарату Державного агентства водних ресурсів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №393 "Про затвердження положення про Державне агентство водних ресурсів України" та структури центрального апарату Державного агентства водних ресурсів України, з 16 жовтня 2015 року розпочав свою роботу сектор у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України (далі сектор).

Сектор здійснює повноваження Держводагентства у частині видачі документів дозвільного характеру, надання адміністративних послуг та інших владних функцій у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів у межах області.

Суд враховує наявність Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року №483 (далі - Порядок №483). Приписами п.7 цього Порядку №483 передбачено обмін даними між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, визначення змісту таких даних здійснюються за згодою з Мінагрополітики, держателями кадастрів та інформаційних систем органів виконавчої влади, до яких відносяться Відповідачі, або договорами між держателем Державного земельного кадастру та держателями інших публічних і приватних інформаційних систем.

Електронна взаємодія державних електронних інформаційних ресурсів може також здійснюватися відповідно до Положення про електронну інформаційну взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року №606.

Згідно з переліком відомостей, обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, що наведений в додатку до Порядку №483, до таких відомостей, окрім іншого, відносяться: дані про межі територій територіальних громад, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, цільове призначення земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), тощо.

Зазначене свідчить, що в силу положень Порядку №483 відповідачу за статусом та характером діяльності має бути відомо, хто володіє запитуваною позивачем інформацією.

Відповідач не врахував, що в силу приписів ч.3 ст.22 Закону України №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

З огляду на вказане, при розгляді запиту позивача від 02.07.2023 відповідач не врахував вказані вимоги ч.3 ст.22 Закону України №2939-VI, не дотримав їх, що призвело до порушення прав позивача, передбачених цим Законом.

Як зазначено у відзиві Державного агентства водних ресурсів України, запит позивача "02.07.2023 УВР запит Вільня" розглянуто і на нього та одночасно ще на чотири аналогічні запити позивача надана відповідь листом від 12.07.2023.

Разом з тим, вказана відповідь (лист) не містить інформації чи роз`яснень по суті запиту позивача "02.07.2023 УВР запит Вільня" щодо об`єктів водного фонду, що знаходяться на території Коростишівської територіальнох громади в с.Вільня.

Відповідачем лише вказано, зокрема, що Коростишівська міська рада Житомирського району у свою чергу має повноваження щодо контролю за використанням і охороною вод та відтворення водних ресурсів на своїй території, включаючи обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств та інших об"єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства та надання інформації стосовно запитуваних водних об"єктів.

Аналізуючи зміст норми частини 3 статті 22 Закону України №2939-VI, суд вказує, що відповідач, установивши, що він не володіє запитуваною інформацією, повинен був передати запит належному розпоряднику.

Таким чином, суд не знаходить правових підстав для кваліфікації названої відмови та обраної відповідачем причини правомірними, оскільки відповідач фактично не обґрунтував підстав відмови, а також не виконав вимог ч.3. ст.22 Закону України №2939-VI.

Суд враховує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вказане порушене право позивача може бути захищене судом шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на наведене, порушені права позивача підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправною відмови Державного агентства водних ресурсів України на запит позивача від 02.07.2023 "02.07.2023 УВР запит Вільня", викладену в листі №297/ЖТ/21-23 від 12.07.2023 та зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача на інформацію в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням правової оцінки, наданої судом в даному рішенні.

Щодо доводів відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі, з підстав розгляду аналогічного позову в межах справи №240/35395/23, суд зазначає наступне.

Суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки в межах розгляду справи №240/35395/23 досліджено лише правомірність дій відповідачів щодо розгляду запиту позивача від 02.07.2023 "02.07.23 УВР запит Вільня". В свою чергу, правомірність відповіді наданої на вказаний запит позивача, а саме зміст листа від 12.07.2023 №297/ЖТ/21-23 в межах розгляду у справи №240/35395/23 не досліджувався, правової оцінки надано не було.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої позивачу, в розмірі 35500 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною другою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до пункту 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З огляду на вказане, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з підстав недоведеності її спричинення саме діями відповідача, відсутності належних доказів, що підтверджують сам факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Суд зазначає, що позивачем надано розрахунок суми моральної шкоди, однак не підтверджено вказаний розмір жодними доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданням йому моральної шкоди, внаслідок тривалості протиправних дій з боку відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Щодо вимоги позивача про стягнення з рахунків Державного агентства водних ресурсів на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі розміром 1538,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової (правничої) допомоги укладений між ОСОБА_1 та адвокатом, відсутній акт прийому передачі послуг до договору про надання професійної правничої допомоги, а також позивачем не надано суду доказів сплати судових витрат на правничу допомогу в сумі 1538,00 грн (квитанція, платіжне доручення тощо).

Також в питанні надання доказів суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (вул.Гагаріна, 48, Коростишів, Житомирська область,12501, код ЄДРПОУ 41029047), до Сектору Державного агентства водних ресурсів України в Житомирській області (вул. Київська, 81, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10001) та Державного агентства водних ресурсів України (вул.Велика Васьківська, 8, м.Київ, 01004, код ЄДРПОУ 37472104) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відповідь Державного агентства водних ресурсів України на запит ОСОБА_1 від 02.07.2023 "02.07.2023 УВР запит Вільня", викладену в листі №297/ЖТ/21-23 від 12.07.2023.

Зобов`язати Державне агентство водних ресурсів України повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 02.07.2023 "02.07.2023 УВР запит Вільня" в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням правової оцінки, наданої судом в даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 09 жовтня 2024 р.

09.10.24