Рішення

від 30.09.2024 по справі 260/634/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2024 року м. Ужгород№ 260/634/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.,

за участю:

представник позивача Дяковський О.С.,

представники відповідача Сочка О.Я., Шитєв В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КОММОДІТІ МАРКЕТ» (вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 42721701) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд.20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОММОДІТІ МАРКЕТ» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, в якому просить:

1) рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000195/1 від 14 листопада 2023 року визнати протиправним і скасувати;

2) картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2023/000141 від 01 грудня 2023 року визнати протиправною і скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Позивач вважає, що декларантом було правильно обраховано митну вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), згідно п. 1 частин першої, другої статті 57, частини першої статті 58 МК. Виходячи з наведеного, на думку позивача, митний орган прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості (за резервним методом) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов безпідставним та необґрунтованим та зокрема зазначає, що 10.11.2023 ТОВ «КОММОДІТІ МАРКЕТ» до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № UA305160/2023/037301 товар «Плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у джамбо - рулонах, завширшки 1280мм, з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації) скотч з БОП плівки» (далі - товар) за кодом згідно з УКТЗЕД 3919908060. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит декларанту про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. За результатами опрацювання додатково наданих декларантом документів встановлено, що надані декларантом на запит митного органу додаткові документи в своїй сукупності не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. Право на проведення консультації з митним органом відповідно до ч.5 ст.55 МКУ декларант не використав, обгрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої ст.54 МКУ було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA305000/2023/000195/1 від 14.11.2023. Закарпатська митниця переконана, що спірне рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, згідно якого вважає доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, безпідставними. Вказує, що разом з листом від 14 листопада 2023 року (додаток № 28 до позовної заяви) до митниці було надано додаток №1 від 24.07.2024 до Контракту, а також платіжні доручення на оплату товару № 111 від 02.08.2023 та № 125 від 12.09.2023. Таким чином спростовуються всі подальші заперечення відповідача щодо неможливості визначення вартості імпортованого товару, які посилаються на «відсутність додатків до Контракту». Крім того, звертає увагу суду на те, що згідно контракту та відповідно до Інкотермс CIF постачальник не надавав позивачу документацію стосовно страхування товару та не виставляв окремі рахунки за транспортування та страхування. З цього випливає, що витрати на страхування вже було включено в ціну товару, і з цією умовою сторони контракту погодились. Що стосується розрахунків за послуги в порту Клайпеди, то вони детально описані та перераховані в позовній заяві. Наведені розрахунки дозволяють визначити у грошовому вимірі витрати позивача, понесені ним в порту Клайпеди. Також позивач звертає увагу суду на те, що ціни на продукцію постачальника у всіх наданих документах однакові, посилання відповідача на «розбіжності» в ціні постачання, яка є визначальною для митної вартості, цілком безпідставні. Посилання Відповідача на помилку у сумі 1,6 євро при обчисленні додаткових витрат іншим способом (різниця між 778,34 євро та 779,94 євро), яка складає 0,2% від цих витрат, як на підставу для невизнання обчисленої митної вартості не можна назвати інакше як надмірним формалізмом.

09 травня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд такий задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач та компанія ICEBERG GLOBAL LIMITED (Гонконг, Китай) на умовах поставки CIF Клайпеда (Литва) уклали Контракт №20230301 купівлі-продажу від 29.03.2023 року (далі Контракт), предметом якого є продаж товару в кількості, за марками та за цінами згідно з Додатками до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Валюта договору долар США. Загальна сума контракту становить 500 000 доларів США.

В пп. 2.1, 3.1 Контракту сторонами погоджено, що умови оплати та терміни постачання визначаються для кожної поставки окремо та вказуються в Додатках, які є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 5.1 передбачено, що одночасно з постачанням товару продавець надсилає покупцю такі документи: інвойс із зазначенням країни походження товару 3 екз., CMR/BL (міжнародна вантажна накладна/коносамент) - 3 екз., пакувальний лист 2 екз., сертифікат якості 1 екз., аркуш технічних даних, аркуш безпеки, сертифікат походження.

24 липня 2023 року сторони уклали додаток № 1 до Контракту, яким передбачено поставку наступного товару плівки з пластмаси самоклейні у джамбо-рулонах - скотч (bopp tape jumbo roll) завширшки 1280 мм ціною 1,45 доларів за 1 кг з продуктів адитивної полімеризації: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 144396 кг загальною вартістю 209374,20 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 13560 кг загальною вартістю 19662,00 долари; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 3780 кг загальною вартістю 5481,00 долар; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100 м у кількості 3390 кг загальною вартістю 4915,50 доларів. Умови поставки : CIF Клайпеда (Литовська Республіка). Термін поставки : 4 місяці. Валюта : долари США. Умови оплати: 17% попередня оплата (депозит); 100% оплата за кожні 2 контейнери за 7 днів до прибуття в порт Клайпеди. Депозит відраховується з оплати останніх двох контейнерів. 24 липня 2023 року постачальник оформив проформу-інвойс № ІСЕ20230724 на вищевказану кількість товару з узгодженими цінами.

14 серпня 2023 року постачальник оформив Комерційний інвойс № ІСЕ20230724/1 на поставку наступного товару: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 48136,50 кг загальною вартістю 69797,93 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 4502,40 кг загальною вартістю 6528,48 доларів; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 1242,40 кг загальною вартістю 1801,48 доларів; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100м у кількості 1150,10 кг загальною вартістю 1672 долари. З переліку товару вбачається, що до проформи-інвойсу включено тільки частину загального обсягу поставки. Сумарна вартість вказаного товару складала 79799,88 доларів. Умови оплати: 20% попередня оплата, 100% оплата за кожні два контейнери за 7 днів до прибуття у порт Клайпеди. Попередня оплата зараховується до ціни останніх двох контейнерів.

14 серпня 2023 року постачальником було складено специфікацію на партію товару (частину від загального обсягу товару, який мав бути поставлений) згідно інвойсу № ІСЕ20230724/1, відповідно до якої постачальник відвантажив: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 17721,3 кг (93 рулони) загальною вартістю 25695,885 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 3391,4 кг (15 рулонів) загальною вартістю 4917,53 доларів; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 746,6 кг (3 рулони) загальною вартістю 1082,57 долари; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100м у кількості 692,9 кг (3 рулони) загальною вартістю 1004,705 долари. Усього було поставлено 114 рулонів вартістю 32700,69 доларів вагою 22552,2 кг нетто, 22985,40 кг брутто.

14 квітня 2023 року позивач уклав договір зберігання на митному складі товарів диспонента № AVL-23/22-D (далі Договір) з резидентом Литовської Республіки UAB «Autoverslo Logistika», в якому сторони погодили порядок надання зберігачем послуг, пов`язаних з вантажно-розвантажувальними роботами, виконанням митних процедур та зберіганням Товару в порту Клайпеди.

Відповідно до інформації коносаменту № COSU6363334800 від 16.08.2023, вантаж у контейнерах завантажено на морське судно в порту Нінгбо (Китай) та відправлено в порт призначення Клайпеда (Литва). Відправником товару з Клайпеди є фірма UAB «AUTOVERSLO LOGISTIKA» (Литва).

Для транспортування товару в Україну 06 листопада 2023 року позивачем було укладено разовий договір-заявку № 06/11/1 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

10 листопада 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорс Сістемс» подав на Закарпатську митницю митну декларацію 23UA305160037776U4 про ввезення на територію України товару - плівок та інших плоских форм з пластмаси самоклейних, у джамбо - рулонах, завширшки 1280мм, з продуктівполіприєднання (адитивної полімеризації) скотч з БОП плівки: - BOPP PAPE JUMBO ROLL CLEAR 38 1280mm*from 3400m to 4550m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 38мкм 1280мм*від 3400м до 4550м - 17721,3 кг (93 рулони); - BOPP PAPE JUMBO ROLL CLEAR 45 1280mm*from 3800m to 4300м / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 45 мкм 1280мм*від 3800м до 4300м- 3391,4 кг (15 рулонів); - BOPP PAPE JUMBO ROLL CLEAR 50 1280mm*from 4000m to 4030m /Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 50 мкм 1280мм*від 4000м до 4030м - 746,6 кг (3 рулони); - BOPP PAPE JUMBO ROLL 45 YELLOWISH* 1280mm*from 4050m to 4100m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах жовтувата 50 мкм 1280мм*від 4050м до 4100м - 692,9 kg (3 рулони).

Декларантом було заявлено митну вартість товару, визначену основним методом, у розмірі 1287886, 98 грн. (графа 12 МД). Виходячи з ціни товару в доларах 32700,69 доларів за курсом 36,3771 грн. за один долар контрактна ціна складає 1187594,23 грн.

14 листопада 2023 року позивач подав на митницю лист з переліком документів на підтвердження обчисленої митної вартості: рахунок-фактуру № ІСЕ20230724/1 від 14.08.2023 року, рахунок проформу № ІСЕ20230724 від 24.07.2023 року, платіжне доручення № 111 від 02.08.2023 року (сплата 20% вартості згідно проформи інвойсу № ІСЕ20230724), платіжне доручення № 125 від 12.09.2023 року (сплата 80% вартості згідно проформи інвойсу № ІСЕ20230724), разовий договір-заявка на перевезення від 06.11.2023 року № 06/11/1, рахунок за перевезення № 18/8359 від 06.11.2023 року, довідку про транспортні витрати від 06.11.2023 року, супровідний документ 23LTLC0100EK30C0E0 ВІД 07.11.2023 року, рахунки № 0065422 від 31.10.2023, № 0064200 від 31.10.2023, № 0065447 від 10.11.2023 від компанії UAB «Autoverslo Logistika», експортну декларацію країни відправлення № 310120230517055081 від 17.08.2023, зовнішньоекономічний контракт № 20230301 від 29.03.2023, додаток № 1 від 24.07.2023 до зовнішньоекономічного контракту № 20230301 від 29.03.2023, специфікацію №1 від 07.11.2023 до рахунку-фактури № ІСЕ20230724/1 від 14.08.2023 року, вантажну накладну від 07.11.2023, лист-роз`яснення, в якому наведено розрахунки додаткових витрат, понесених позивачем після прибуття товару у порт Клайпеди, та включених до митної вартості товару.

14 листопада 2023 року Закарпатською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000195/1, у якому зазначено:

«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495- VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті. 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Пунктом 1.1 розділу 1 зовнішньоекономічного договору (далі - контракт) від 29.03.2023 № 20230301 визначено, що предметом контракту є продаж Товару в кількості, за марками та цінами згідно з додатками до цього контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту, однак доповнення до митного оформлення не надавалися, що унеможливлює встановити предмет зовнішньоекономічної операції. Пунктом 2.1 розділу 2 контракту визначено, що «умови оплати визначають для кожної поставки окремо та вказуються у Додатках до цього контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту», однак додатки не надано до митного оформлення, а в інвойсі від 14.08.2023 №ICE20230724/1 (далі-інвойс) зазначено, що термін оплати - 20 % депозит, залишок за кожні 2 контейнери 100% за 7 днів до прибуття в Клайпедський порт. Банківські платіжні документи, які б засвідчували факт оплати за даною поставкою, до митного оформлення не надано. Пунктом 3.1 контракту визначено, що «умови поставки визначаються для кожної поставки окремо та зазначаються у додатках до цього контракту, відповідно до Інкотермс 2020», однак, знову ж, описаний додаток не надавався до митного оформлення, а в інвойсі зазначено умови поставки CIF Клайпеда (Литва). За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення, однак страховий поліс до митного оформлення не надано. В специфікації № 1 від 07.11.2023 вказано, що це специфікація до інвойсу №ICE2023074/1 від 14.08.2023, в той час як інвойс на оцінювані товари має інший номер. Відповідно рахунків від 31.10.2023 №0064200, від 31.10.2023 №0065422 та від 10.11.2023 №0065447, виставлених імпортеру власником митного складу AUTOVERSLO LOGISTIKA (Литва), імпортером понесені наступні витрати: за зберігання товарів на митному складі (50,54 євро), за оформлення митних документів (115 євро), за навантаження (675 євро), за портові витрати (197,40 євро), за транспортування + Т1 (400 євро). Загальна сума витрат складає 1437,94 євро. Водночас, заявлені в митній декларації декларантом витрати відрізняються від вищезазначених рахунків та є наступними: комісійні та брокерські 369,07 євро, навантаження 408,88 євро, а транспортування до кордону (пункт пропуску Ужгород Вишнє Нємецьке) 70000 грн. В рахунку-фактурі Експедитора від 06.11.2023 № 18/8359 (на сплату транспортно-експедиторських послуг) з вказаних витрат підтверджено тільки суму транспортування в розмірі 70000 грн. При цьому, витрати на експедиторські послуги за кордоном в рахунку не зазначені (вказані тільки по Україні).

Таким чином, подані для підтвердження складових митної вартості містять розбіжності, заявлені складові митної вартості підтверджені тільки частково. Транзитна декларація типу Т1 до митного оформлення не надана, так само як не надано і експортну декларацію країни відправлення. Експертний висновок та ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1903 від 09.11.2023 не може вважатись прийнятним документом для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки окрім переліку інтернет сайтів та ствердження, що рівень ціни оцінюваного товару відповідає поточній кон`юнктурі ринку, не містить жодної експертної інформації. Зокрема, відсутні додатки (джерела інформації), на які посилається експерт, а також, експертом належним чином не наведені аналоги та відповідні розрахунки числового значення вартості товарів. З огляду на викладене вище, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ здійснено запит про необхідність подання (за наявності) наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: - якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - перевізні документи (договір перевезення, транспортної експедиції тощо) та документи, що містять відомості про вартість експедиторських послуг (за наявності) щодо оцінюваних товарів;-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- експортна декларація країни відправлення;- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. На запит митного органу декларантом надано наступні документи: - рахунок-проформу від 27.07.2023 № ICE20230724, де зазначено «термін оплати 17 % депозит, залишок за кожні 2 контейнери 100% за 7 днів до прибуття в Клайпедський порт», що суперечить інформації, зазначеній в поданому до митного оформлення інвойсі від 14.08.2023 № ICE20230724/1; - банківські платіжні документи № 111 від 02.08.2023 на суму 40951 доларів США та № 125 від 12.09.2023 на суму 63839,90 доларів США. Згідно додатково наданого листа ТОВ «КОММОДІ МАРКЕТ» № 1411-1 від 14.11.2023 банківський платіжний документ № 111 від 02.08.2023 - це сплата 20% суми проформи - інвойсу № ICE20230724 від 24.07.2023, що математично є невірним, оскільки проформа інвойс виставлена на суму 239432,70 доларів США, а також це суперечить умовам оплати даної проформи інвойс, оскільки «термін оплати - 17 % депозит, залишок за кожні 2 контейнери 100% за 7 днів до прибуття в Клайпедський порт». Банківський платіжний документ № 125 від 12.09.2023 - це сплата 80% від суми рахунку ICE20230724/1 від 14.08.2023, що суперечить умовам оплати даного рахунку «термін оплати - 20 % депозит, залишок за кожні 2 контейнери 100% за 7 днів до прибуття в Клайпедський порт»; - декларацію країни відправлення № 310120230517055081, в якій числове значення показника вартості товару відрізняється від заявленого декларантом в митній декларації. Оскільки дана декларація країни відправлення виставлена на два контейнери № CSNU6452116 та №TGBU9283020, числове значення показника вартості товару не виявляється можливим перевірити;- транзитну декларацію Т1 № 23LTLC0100EK30C0E0, в якій числове значення показника вартості товару відрізняється від заявленого декларантом в митній декларації в перерахунку на валюту контракту;- лист роз`яснення ТОВ «КОММОДІ МАРКЕТ» б/н від 14.11.2023 щодо показників числових значень понесених додаткових витрат, які мають бути включені до митної вартості. Проте даний лист-роз`яснення містить суттєві помилки в математичних розрахунках, що робить неможливим перевірку вказаних витрат.- рахунок від 13.11.2023 № 0065448, виставлений імпортеру власником митного складу AUTOVERSLO LOGISTIKA (Литва) за зберігання товару на складі (19,95 євро), оформлення експортних документів (45 євро) та навантаження (27 євро). Загальна сума витрат складає 91,95 євро. Тобто ця сума має додаватися до суми додатково понесених витрат 1437,94 євро згідно рахунків від 31.10.2023 №0064200, від 31.10.2023 №0065422 та від 10.11.2023 №0065447. В листі роз`ясненні ТОВ «КОММОДІ МАРКЕТ» б/н від 14.11.2023 щодо показників числових значень понесених додаткових витрат імпортером, цей рахунок не враховано, а сума понесених витрат не додана. Вказане унеможливлює перевірити дійсний розмір додатково понесених витрат імпортером, які є складовими митної вартості.

Таким чином, за результатами опрацювання додатково наданих декларантом документів встановлено, що надані декларантом на запит митного органу додаткові документи в своїй сукупності не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. Право на проведення консультації з митним органом відповідно до ч.5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки в надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Зокрема, метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не застосовано у зв`язку з неможливістю дотримання критеріїв, передбачених частиною першою статті 59 МКУ в частині того, що час експорту ідентичних товарів повинен збігатись з часом експорту оцінюваних товарів або бути максимально наближеним до нього. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товарів за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості ідентичних товарів на ідентичних комерційних умовах за МД № UA UA100320/2023/024789 від 14.08.2023. Отже, визначена за резервним методом митна вартість товарів у валюті контракту становить 1,9426 дол/кг.»

01 грудня 2023 року відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2023/000141.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу(частина друга).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята).

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу частин 1 та 2статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-УІ Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства, митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частин 1 та 2статті 54 Митного кодексу України.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі №21-591а15 (814/283/14).

Митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Як вже встановлено судом, позивач та компанія ICEBERG GLOBAL LIMITED (Гонконг, Китай) на умовах поставки CIF Клайпеда (Литва) уклали Контракт №20230301 купівлі-продажу від 29.03.2023 року (далі Контракт), предметом якого є продаж товару в кількості, за марками та за цінами згідно з Додатками до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

24 липня 2023 року сторони уклали додаток № 1 до Контракту, яким передбачено поставку наступного товару плівки з пластмаси самоклейні у джамбо-рулонах - скотч (bopp tape jumbo roll) завширшки 1280 мм ціною 1,45 доларів за 1 кг з продуктів адитивної полімеризації: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 144396 кг загальною вартістю 209374,20 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 13560 кг загальною вартістю 19662,00 долари; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 3780 кг загальною вартістю 5481,00 долар; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100 м у кількості 3390 кг загальною вартістю 4915,50 доларів. Умови поставки : CIF Клайпеда (Литовська Республіка). Термін поставки : 4 місяці. Валюта : долари США. Умови оплати: 17% попередня оплата (депозит); 100% оплата за кожні 2 контейнери за 7 днів до прибуття в порт Клайпеди. Депозит відраховується з оплати останніх двох контейнерів. 24 липня 2023 року постачальник оформив проформу-інвойс № ІСЕ20230724 на вищевказану кількість товару з узгодженими цінами.

14 серпня 2023 року постачальник оформив Комерційний інвойс № ІСЕ20230724/1 на поставку наступного товару: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 48136,50 кг загальною вартістю 69797,93 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 4502,40 кг загальною вартістю 6528,48 доларів; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 1242,40 кг загальною вартістю 1801,48 доларів; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100м у кількості 1150,10 кг загальною вартістю 1672 долари. З переліку товару вбачається, що до проформи-інвойсу включено тільки частину загального обсягу поставки. Сумарна вартість вказаного товару складала 79799,88 доларів. Умови оплати: 20% попередня оплата, 100% оплата за кожні два контейнери за 7 днів до прибуття у порт Клайпеди. Попередня оплата зараховується до ціни останніх двох контейнерів.

14 серпня 2023 року постачальником було складено специфікацію на партію товару (частину від загального обсягу товару, який мав бути поставлений) згідно інвойсу № ІСЕ20230724/1, відповідно до якої постачальник відвантажив: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 17721,3 кг (93 рулони) загальною вартістю 25695,885 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 3391,4 кг (15 рулонів) загальною вартістю 4917,53 доларів; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 746,6 кг (3 рулони) загальною вартістю 1082,57 долари; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100м у кількості 692,9 кг (3 рулони) загальною вартістю 1004,705 долари. Усього було поставлено 114 рулонів вартістю 32700,69 доларів вагою 22552,2 кг нетто, 22985,40 кг брутто.

14 квітня 2023 року позивач уклав договір зберігання на митному складі товарів диспонента № AVL-23/22-D (далі Договір) з резидентом Литовської Республіки UAB «Autoverslo Logistika» (зберігач), в якому сторони погодили порядок надання зберігачем послуг, пов`язаних з вантажно-розвантажувальними роботами, виконанням митних процедур та зберіганням Товару в порту Клайпеди.

За надані послуги зберігач виставив позивачу наступні рахунки за 2 контейнери, в тому числі за контейнер із спірним товаром: №0064200 від 31 жовтня 2023 року на суму 197,40 євро (витрати на послуги порту), №0065422 від 31 жовтня 2023 року на суму 920 євро (механічне розвантаження, послуги митниці, транспортування).

За зберігання, митні послуги, механічне завантаження товару було також виставлено рахунок №0065447 від 10 листопада 2023 року на суму 320,54 євро.

Ці рахунки (разом з іншими рахунками за послуги UAB «Autoverslo Logistika») було сплачено 24 листопада 2023 року, про що вказано в платіжній інструкції № 157.

Як зазначено в листі-роз`ясненні, який позивач направив відповідачу 14 листопада 2023 року, ці витрати позивач поніс в зв`язку з оформленням, зберіганням та транспортуванням вантажу загальною вагою 56106 кг, в тому числі спірного товару вагою 22985,40 кг брутто та іншого товару вагою 33120,60 кг брутто. Витрати, понесені в порту Клайпеди в зв`язку з імпортом спірного товару позивач визначав як частку від загальних витрат за два контейнери пропорційно вазі брутто спірного товару.

Щодо додаткових витрат на товар згідно рахунків № 0065422 та № 0064200, то частка спірного товару у загальній сумі витрат становить: 22985,4 : 56106 = 40,97%. Витрати на розвантаження складають 450 євро. Витрати на митні формальності та транспортування складають 70 + 400 євро. Витрати на портові збори, комісійні та брокерські складають 197,4 євро. Таким чином, витрати на спірний товар складають: (450 + 470 + 197,4) х 40,97% = 457,80 євро.

Додаткові витрати на спірний товар згідно рахунку № 0065447 складають 320,54 євро, з них 225 євро за навантаження, 95,54 євро зберігання, комісійні та брокерські витрати. Загальна сума додаткових витрат, пов`язаних з імпортом спірного товару, в порту Клайпеди складає 457,80 + 320,54 = 778,34 євро.

Для транспортування товару в Україну 06 листопада 2023 року було укладено разовий договір-заявку № 06/11/1 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Сума фрахту за погодженням сторін складала 120000 грн. Згідно записів в міжнародній вантажній накладній вантаж було прийнято перевізником 07 листопада 2023 року.

За транспортно-експедиторські послуги позивач сплатив у повному обсязі: 06 листопада було сплачено 40000 грн., 16 листопада 79000 грн., 27 грудня 1000 грн.

Суд вважає, що вартість перевезення товару підтверджується вказаними вище документами та включена до митної вартості товару. Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо доводів відповідача про відсутність у наданому до митного оформлення пакеті документів страхового полісу чи іншого підтвердження страхового покриття, що на його думку є необхідним з огляду на умови поставки CIF Клайпеда (Литва), суд вказує наступне.

Термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

В додатку № 1 до Контракту №20230301 від 29.03.2023 року вказані умови поставки CIF Клайпеда (Литва). Отже, постачальник зобов`язаний оплатити перевезення товару морським транспортом та застрахувати товар.

В розділі 5 Контракту сторонами погоджено, що одночасно з постачанням товару продавець надсилає покупцеві таку документацію: Інвойс із зазначенням країни походження товару 3 екз.; CMR/BL 3 екз; Пакувальний лист 2 екз.; Сертифікат якості 1 екз.; Аркуш технічних даних; Аркуш безпеки; Сертифікат походження.

Як вбачається з цього переліку, постачальник не надавав позивачу документацію стосовно страхування товару та не виставляв окремі рахунки за транспортування та страхування. З цього випливає, що витрати на страхування вже було включено в ціну товару, і з цією умовою сторони Контракту погодились.

В спорі стосовно визначення митної вартості товару, який постачався за умовами СІF, Верховний Суд сформулював такий висновок: «Щодо зазначення у наданих позивачем прайс-листах умов поставки СІF, що вказує на суб`єктивну спрямованість таких комерційних пропозицій, то суд погодився з доводами позивача про те, що продавець установив ціну товару з урахуванням фрахту, витрат на страхування, які включалися в ціну для товару, що відправлявся на територію України, крім того, ціна формувалася в залежності від кількості товарів, умов платежів, а також інших об`єктивних умов його поставки.

Щодо неподання до всіх митних декларацій документів про страхування товару та вартість такого страхування, то суди встановили, що ці витрати були включені до контрактної вартості товару, про що свідчать і прайс-листи на імпортований товар» (постанова у справі № 815/5414/16, адміністративне провадження № К/9901/39195/18, від 11 вересня 2023 року).

В п. 43 постанови у справі №821/1050/17, адміністративне провадження №К/9901/49391/18, від 18 серпня 2021 року Верховний Суд також погодився з висновком апеляційного суду стосовно документів, які має подати декларант в разі поставки за умовами СІF: «Посилання митного органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги з огляду на те, що відповідно до умов поставки CIF Інкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу, оплата видатків на транспортування товару до місця призначення та страхування товару є обов`язком продавця, а відтак позивач не несе зазначених витрат. Витрати щодо транспортування та страхування товару здійснено продавцем і додатково декларантом не сплачувалися.»

Крім того, враховуючи позицію Верховною Суду у постановах від 12 03.2019 у справі № 826/2313/16, від 13 06 2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, обгрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерств фінансів України від 24.05.2012 № 598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг парти ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, шо не дає підстав вважати вказане рішення обгрунтованим та мотивованим.

А тому, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.

Крім цього, будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Разом з тим, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обгрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам встановленим пунктами 3, 16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання всіх вимог щодо застосування митного законодавства, митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митною законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших

Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом

Отож зважаючи на вищевикладене, у даній справі є всі правові підстави для визнання рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000195/1 від 14 листопада 2023 року та як наслідок картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2023/000141 від 01 грудня 2023 року необгрунтованими та безпідставними, такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства, у зв`язку з чим їх слід скасувати.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 7533,44 грн., сплачений згідно з квитанцією.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОММОДІТІ МАРКЕТ» (вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 42721701) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд.20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000195/1 від 14 листопада 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305160/2023/000141 від 01 грудня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд.20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОММОДІТІ МАРКЕТ» (вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 42721701) судовий збір у розмірі 7533,44 грн. (сім тисяч п`ятсот тридцять три гривні 44 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 09.10.2024 року.