Рішення

від 09.10.2024 по справі 309/3152/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 309/3152/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України в Хустському районі Закарпатської області (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 38, код ЄДРПОУ 37891119) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України в Хустському районі Закарпатської області, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо нескладення подання до Головного управління Державної казначейської служби в Хустському районі Закарпатської області для повернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмірі 18714,34 грн; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області підготувати та направити подання до Управління державної казначейської служби України в Хустському районі Закарпатської області для повернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмірі 18714,34 грн.

26 червня 2024 року ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області адміністративну справу № 309/3152/24 передано за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.

29 серпня 2024 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду.

02 вересня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04 жовтня 2024 року ухвалою суду витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заяву з додатками ОСОБА_1 від 15 квітня 2024 року, яку розглянуто у відповідності до листа № 0700-0604-8/25732 від 19 квітня 2024 року.

08 жовтня 2024 року на виконання вимог ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано копію заяви з додатками ОСОБА_1 від 15 квітня 2024 року та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 0700-0604-8/25732 від 19 квітня 2024 року.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що до повноважень органів Пенсійного фонду України належить контроль щодо справляння надходжень бюджету по даному збору і на підставі заяви платника останні мають сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби. Вважає, що оскільки повернення коштів, безпідставно або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Таким чином, оскільки позивач придбав житло вперше, про що й вказав в своїй заяві, то відповідач безпідставно відмовив у підготовці та оформленні подання до Управління державної казначейської служби України в Хустському районі Закарпатської області для повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

16 вересня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що відповідно до Закону №400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Об`єктом оподаткування виступає вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна. Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Порядок №1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому, Порядок №1740 не визначає, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває майно вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Звертають увагу на те, що доказів, які б підтверджували факт придбання позивачем нерухомого майна вперше, останнім не долучено, тому для формування подання на повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 18714,34 грн. відсутні будь-які правові підстави. Більше того, Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, що підтверджується роз`ясненнями, наведеними в листі ПФУ від 02.06.2003 року №04/4238, де зазначено: лише у разі надання документу, виданого компетентним органом, який би володів інформацією щодо прав власності на нерухомість, орган Пенсійного фонду прийняв би рішення про звільнення від сплати вищевказаного збору.

Третьою особою письмових пояснень щодо позову або відзив, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 02 вересня 2024 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 09 квітня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Гелеван С.І. та зареєстровано в реєстрі за № 2512, (а.с. 9-12).

Відповідно до умов вказаного договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 1 871 434,00 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав сформованого 09 квітня 2024 року, власником згаданої вище квартири є ОСОБА_1 , (а.с. 13).

Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири, позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості придбаного житла в сумі 18 714,34 грн відповідно до платіжної інструкції від 09 квітня 2024 року, (а.с. 8).

15 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про повернення безпідставно сплаченої суми збору в розмірі 18 714,34 грн.

До заяви позивачем було долучено: 1) копію паспорта, ІПН; 2) копію квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцію купівлі-продажу нерухомого майна від 09 квітня 2024 року; 3) копію договору купівлі-продажу квартири; 4) копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 374194262 від 14 квітня 2024 року.

19 квітня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом № 0700-0604-8/25732 повідомило ОСОБА_1 , що звільнення покупця від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів в або г пункту 15-2 Порядку № 1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов`язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Пенсійний фонд не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно та позбавлений можливості встановити факт придбання житла конкретною особою вперше. Окрім того зазначають, що з доданих до заяви документів, не вбачається за можливе зробити висновок про придбавання житла вперше. Враховуючи наведені вище факти, підстав для повернення коштів в сумі 18 714,34 грн. немає, (а.с. 14-15).

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Абзацом 5 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 8 статті 2 Закону № 400/97-ВР об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених у пункті 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункту 10 частини 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовані і у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Разом з цим, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій від 23.09.2020 № 866 внесені зміни до Порядку № 1740, а саме:

- пункт 15-2 доповнений підпунктами в і г такого змісту: збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій набрала чинності 26.09.2020.

Із системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26.09.2020 держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Суд зазначає, що починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року)

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд зазначає, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов`язком.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.

До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом в пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.

Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

Із матеріалів справи слідує, що позивач придбав житло вперше, до укладення договору купівлі-продажу, інша нерухомість ним не придбавалась, протилежного, матеріали справи не містять, суду не повідомлено. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (об`єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем суду не надано.

Разом з тим, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно із підпунктом 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється органом Державної казначейської служби України за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання таких документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Беручи до уваги ту обставину, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири.

Втім, зважаючи на те, що станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, відповідно за відсутності конкретного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність можливості в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання такої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови в поданні до відповідного органу казначейства подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо нескладення подання до Головного управління Державної казначейської служби в Хустському районі Закарпатської області для повернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмірі 18714,34 грн.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

19 квітня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом № 0700-0604-8/25732 повідомило ОСОБА_1 , що звільнення покупця від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів в або г пункту 15-2 Порядку № 1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов`язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Пенсійний фонд не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно та позбавлений можливості встановити факт придбання житла конкретною особою вперше. Окрім того зазначають, що з доданих до заяви документів, не вбачається за можливе зробити висновок про придбавання житла вперше. Враховуючи наведені вище факти, підстав для повернення коштів в сумі 18 714,34 грн немає, (а.с. 14-15).

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідачем (дією) відмовлено (шляхом формування листа від 19 квітня 2024 року) у формуванні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з метою забезпечення ефективного захисту прав, суд вважає за необхідне визнати протиправним дії Головного управління ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у формуванні та поданні подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Крім того, оскільки Головне управління ПФУ в Закарпатській області є органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов`язкового пенсійного страхування, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача сформувати та подати до відповідного органу Казначейства подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18 714,34 грн, відповідно до квитанції від 09 квітня 2024 року.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 20 червня 2024 року № 9, (а.с. 23).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України в Хустському районі Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в поданні до головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18 714,34 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 18 714,34 грн сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з платіжною інструкцією від 09 квітня 2024 року № 4ff488ea-aef9-4573-af69-516d80f3b0c1 та подати його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09 жовтня 2024 року.

СуддяТ.В.Скраль