Ухвала

від 09.10.2024 по справі 320/39170/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

09 жовтня 2024 року справа № 320/39170/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві № 84904 від 30.07.2024 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

2. Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

Разом з тим, 08.10.2024 представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

1. Зупинити дію рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві № 84904 від 30.07.2024 р. про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

2. Заборонити ГУ ДПС у м. Києві включати ТОВ «ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО» до переліку ризикових платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Заява обґрунтована тим, що наявність запису в базах даних ДПС України про ТОВ «ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО» як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов?язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача виконувати вимоги законодавства щодо реєстрації податкових накладних, та свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Віднесення платника податків до переліку ризикових підприємств, зумовлює ряд негативних наслідків для платника податків, зокрема, є підставою для зупинення реєстрації поданих таким платником податкових накладних, сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов?язок щодо надання пояснень та документів та остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду відповідною комісією.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти заявника не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між заявником та контрагентами.

Прийняття рішення про відповідність заявника критеріям ризикованості платника податків має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних не лише за господарськими операціями та з контрагентами, що стали підставою для винесення такого рішення, а й за всіма іншими господарськими операціями та контрагентами.

Крім того, оскаржуване рішення призводить до репутаційних втрат Товариства, адже переважна частина постійних контрагентів відмовляється співпрацювати з ТОВ «ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО» після отримання інформації про внесення до ризикових позивача.

Таким чином, віднесення ТОВ «ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО» до переліку ризикових платників перешкоджає здійсненню належної господарської діяльності. Подальше перебування в такому статусі (ризикових підприємств), впливає на здійснення ТОВ «ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО» господарської діяльності, унеможливлює реєстрацію податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів і підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності однієї з двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Обов`язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).

Забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд 06.02.2019 у справі № 826/13306/18 зазначив: обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, що неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.

Суд повинен враховувати співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, бо забезпечення позову сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Дійсно, разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 6. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, далі Порядок № 1165).

Проте, п.п. 3 п. 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.

При цьому п. 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Отже, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Водночас, сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи можливого порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Тобто, зазначене позивачем порушення прав має ймовірний характер. Позивач не обґрунтував необхідність забезпечення позову, не навів негативних наслідків, які для нього настануть без вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, позивачем не надано доказів того, що постійні контрагенти відмовляються співпрацювати з ТОВ «ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО» після отримання інформації про внесення позивача до ризикових.

При цьому, суд зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення Комісії може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Водночас, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення Комісії позивачем не наведено.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило б спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Указані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду щодо застосування положень статей 150, 151 КАС України, що підтверджується, зокрема, але не виключно, постановами Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №380/5012/20, від 08.10.2020 у справі №280/2284/20, від 03.12.2020 у справі №140/8457/20 та від 18.02.2021 у справі №420/7063/20, від 04.03.2021 у справі №380/5299/20, від 28 вересня 2023 року у справі №120/9931/22, від 23 листопада 2023 року у справі №140/13016/23.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 44, 47, 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО ПРОМ МОНТАЖ ДНІПРО» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Діска А.Б.