Рішення

від 02.10.2024 по справі 454/2376/24

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/2376/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 жовтня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, що не заявляє самостійних вимог: СОКАЛЬСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЧЕРВОНОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗМУМЮ про стягнення пені по виплаті аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача пеню за несплату аліментів у розмірі 47425,38грн. а судові витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у якому народилося двоє дітей. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 27.12.2022р. №454/188/22 збільшено розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_2 у її користь та визначено їх розмір 6000грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2023р. і до досягнення дітьми повноліття. Однак відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку щодо сплати аліментів та станом на 21.06.2024 року утворилася заборгованість у сумі 62305,38грн., що підтверджується розрахунком державного виконавця.

Така заборгованість по аліментах значно погіршує матеріальне становище позивачки оскільки кошти на дітей повинні сплачуватися щомісяця, тому враховуючи, що заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача, а тому позивачка має право на отримання від відповідача неустойки в розмірі, передбаченому законодавством один відсоток від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Ухвалою від 05.07.2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомлення сторін.

Позивач та її представник адвокат Кулик Р.П. в судове засідання не прибули, попередньо суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неявки, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь яких клопотань, пов`язаних з розглядом справи, не подав.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату та час судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядкуст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогамист.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В ході судового розгляду встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі який було розірвано.

За час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27.12.2022 року №454/1881/22 змінено розмір аліментів що стягуються з відповідача на користь позивачки та вирішено надалі стягувати аліменти на утримання дітей у розмірі 3000,00грн. на кожну дитину

щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач неналежним чином не виконує покладений на нього судом обов`язок по сплаті аліментів на утримання дітей, внаслідок чого відповідно до розрахунку державного виконавця заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по сплаті аліментів за період з січня 2023 року по травень 2024 року становить 62305,38грн.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне з цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши її загальну суму.

Звертаючись до суду із даним позовом позивачем розраховано неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів, яка складає 47425,38грн. з урахуванням, що пеня не може перевищувати 100% заборгованості.

При цьому, відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 19.01.2022 року в справі № 711/679/21 також зроблено висновки про необхідність розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць, оскільки якщо при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня.

Тож Верховний Суд зробив висновок, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Таким чином судом встановлено, що заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача, який доказів відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів не надав, а тому позивачка має право на отримання від відповідача неустойки в розмірі, передбаченому законодавством.

Згідно з частинами першою-третьою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

В постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Разом з тим наявний у матеріалах справи розрахунок пені, наданий позивачкою, обчислений невірно з огляду на таке.

Так, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182, частина перша статті 200 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Встановлене частиною першою статті 196 СК України правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

Із наданого позивачкою розрахунку пені по аліментах на суму 47425,38грн., вбачається, що таке нарахування за період:

- липень 2023р. у розмірі 2305,38грн.;

- серпень 2023р. у розмірі 6000грн.;

- вересень 2023р. у розмірі 6000грн.;

- жовтень 2023р. у розмірі 6000грн.;

- листопад 2023р. у розмірі 6000грн.;

- грудень 2023р. у розмірі 6000грн.;

- січень 2024р. у розмірі 6000грн.;

- березень 2024р. у розмірі 4860грн.;

- квітень 2024р. у розмірі 3060грн.;

- травень 2024р. у розмірі 1200грн.;

Перевіряючи розрахунок неустойки за прострочення сплати аліментів, наданий позивачем, судом встановлено, що він здійснений з порушенням вимог ст. 196 СК України а тому суд не погоджується з ним у повній мірі, оскільки позивачкою не враховано той факт, що відповідач допустив заборгованість по аліментах лише за певні місяці, що свідчить про добросовісність його поведінки в частині сплати щомісячних аліментів платежів, а наданий розрахунок включає суму заборгованості за весь період.

Як вбачається із розрахунку державного виконавця по заборгованості зі сплати аліментів в якому не проводилось стягнення аліментів ОСОБА_2 за наступні періоди: травень серпень 2023р., жовтень 2023р., грудень 2023р., травень 2024р., тому саме за ці періоди слід нараховувати пеню.

Таким чином нарахування неустойки необхідно проводити наступним чином:

- травень 2023р. (6000,00грн. х 31день х 1%) 1860,00грн;

- червень 2023р. (6000,00грн. х 30днів х 1%) 1800,00грн.

- липень 2023р. (6000,00грн. х 31день х 1%) 1860,00грн;

- серпень 2023р. (6000,00грн. х 31день х 1%) 1860,00грн;

- жовтень 2023р. (6000,00грн. х 31день х 1%) 1860,00грн;

- грудень 2023р. (6000,00грн. х 31день х 1%) 1860,00грн;

- травень 2024р. (6000,00грн. х 31день х 1%) 1860,00грн;

Всього на загальну суму 12960грн.

Суд також зазначає, що розмір пені не перевищує загальний розмір заборгованості по аліментам. Крім того, стягнення пені за несплату аліментів, є заходом відповідальності, спрямованим, насамперед, на забезпечення належного виконання аліментних зобов`язань платником аліментів.

До того ж, суд звертає увагу на те, що сам розрахунок неустойки (пені) позивача не відповідає порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів з наведених вище підстав, оскільки розрахунок пені повинен містити відомості несплачених аліментів за кожен місяць прострочення за кожним платежем окремо, тобто формула є такою: заборгованість за конкретний місяць помножена на кількість днів заборгованості та помножена на 1 відсоток, тоді, як у розрахунку позивача вказано дата якщо нарахування пені досягло 100% та не враховано дату фактичного погашення, не вірно вказано кількість днів прострочки заборгованості який, як вважала позивач є у відповідача, та помножений на 100 днів.

Таким чином, встановлені судом обставини вказують про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дітей в сумі 12960грн., за таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки заданою категорією справ позивач звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на підставі ч.1ст.141ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та ст. 196 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 247, 264; 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несплату аліментів у розмірі 12960 (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят)грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса: с.Домашів, Червонградського району, Львівської області.

Третя особа: Сокальський відділ Сокальський відділ ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МУ МЮ, місце знаходження: 80001, м. Сокаль, вул. Міцкевича 5, Червоноградський район, Львівська область.

Головуючий: Л. Ю. Фарина