Рішення

від 09.10.2024 по справі 951/192/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/192/24

Провадження №2/951/109/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

09 жовтня 2024 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Книш Л. Ю.

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

представника служби у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області Гладчука І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Козова Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області про позбавлення батьківських прав

у с т а н о в и в:

короткий виклад обставин справи.

07.03.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Істеревич А. З., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги мотивує тим, що перебував із відповідачем у шлюбі, який рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 23.01.2018 розірвано. За час подружнього життя у сторін народилися діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час діти проживають разом з батьком й знаходиться на його утриманні. Стверджує, що відповідач тривалий час не бере участі у вихованні та утриманні дітей, не цікавить станом їхнього здоров`я, фізичним та духовним розвитком, успіхами, не спілкується з дітьми, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу й не надає матеріальної допомоги на утримання. Вважає, що мати свідомо нехтує своїми обов`язками й ухиляється від виховання дітей. Крім того, у відповідача існує заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 77 292,00 грн. Тож, просить суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , й ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позиція учасників процесу.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили задовольнити такі в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила та відзиву на позовну заяву не подала.

Представник служби у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області - Гладчук І. В. у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 22.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 11.04.2024 постановлено замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Козівської селищної ради Тернопільської області у справі на належну - служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області.

Ухвалою суду від 15.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Так як відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тож суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 20.02.2019, серії НОМЕР_2 від 28.12.2022 /а.с. 13, 14/.

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано /а.с. 8/.

Відповідно до копій витягів з реєстру територіальної громади № 2022/001463040, № 2022/001463067, № 2022/001463190 від 25.11.2022 діти ОСОБА_5 й ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що є також місцем реєстрації їхнього батька /а.с. 10-12/.

Як видно з копії довідки, виданої 26.01.2024 виконавчим комітетом Козівської селищної ради Тернопільської області № 80/3-16 ОСОБА_1 проживає без реєстрації з 1998 року за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 7/.

Згідно з розпорядженням голови Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 09.02.2018 № 50-од місце проживання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 визначено з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 9/.

Із характеристики ОСОБА_4 , учениці 4-А класу Козівського ліцею № 1 Козівської селищної ради, видно, що остання навчається у ліцеї з 1 класу. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована та працелюбна учениця. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. Має схильність до предметів математичного та мистецького циклів. Вагому роль у навчанні та вихованні доньки відіграє батько ОСОБА_1 , який регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами доньки, відповідально ставиться до виховання Дарії в сім`ї /а.с. 15/.

Згідно з характеристики ОСОБА_5 , учениці 2-Б класу Козівського ліцею № 1 Козівської селищної ради, дитина навчається у ліцеї з 2022 року, зарекомендувала себе як здібна, розумна, сумлінна й вихована дитина. Має високі досягнення у навчанні, бере участь у позаурочному житті класу. Мати ОСОБА_3 на батьківські збори не з`являється, з класним керівником на зв`язок не виходить. Батько ОСОБА_1 приводить доньку до школи, забирає її після уроків, цікавиться успіхами дитини у навчанні, відвідує батьківські збори, допомагає в організації позакласних заходів /а.с. 16/.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно згідно з характеристики Козівської селищної ради Тернопільської області від 01.02.2024 № 01-250/3-09 /а.с. 17/.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ОСОБА_3 станом на грудень 2023 року заборгованість із сплати аліментів складає 77 292, 00 гривень /а.с. 18/.

Як видно з висновку органу опіки та піклування, який затверджено рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради № 113 від 18.04.2024, виконавчий комітет Козівської селищної ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 46,47/.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до ст. 12, 229 ЦПК України такі докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Верховного суду від 07.02.2019 по справі № 742/722/17 зазначено, що сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Батьки також зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч.ч. 2, 3 ст. 150 СК України).

Згідно з ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

У пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при винній поведінці когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, матеріальної допомоги на утримання таких не надає, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дівчат, як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до внутрішнього світу доньок, а тому суд дойшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, оскільки це відповідатиме інтересам дітей, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Будь-яких поважних причин, які б унеможливили виконання відповідачем її батьківських обов`язків судом не встановлено.

Позбавлення батьківських прав, як захід впливу є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 Сімейного кодексу України), тому він підлягає застосуванню тільки тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, зазначено, що держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 вказаної Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Суд вважає, що свідоме і тривале нехтування відповідачем ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача.

Отож суд уважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 буде відповідати інтересам дітей, оскільки остання в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на їх психіку до моменту зміни нею свого ставлення стосовно дітей та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Дослідивши матеріали справи й надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що вимоги позивачки про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягають до задоволення у повному обсязі.

Водночас ОСОБА_3 згідно з ст. 169 Сімейного кодексу України може звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни відповідної поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як заявлені позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України

у х в а л и в:

задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області про позбавлення батьківських прав.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 / одна тисяча двісті одинадцять / гривень 20 /двадцять/ копійок.

Дата складення повного судового рішення 10.10.2024.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , дані паспорта: № НОМЕР_4 виданий органом 6118 12.08.2019;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: дані відсутні; дані паспорта: відсутні;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Грушевського, 38, смт Козова, Тернопільський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 44170435.

Суддя О. Б. Гриновець