Постанова

від 09.10.2024 по справі 751/5886/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 жовтня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/5886/24

Головуючий у першій інстанції Діденко А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1379/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.

секретар: Шкарупа Ю.В.

Заявник: Головне управління ДПС у Чернігівській області

Зацікавлена особа: Акціонерне товариство «Полікомбанк»

Особа, щодо якої вимагається розкриття інформації: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Головне управління ДПС у Чернігівській області

Розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2024 року у справі за заявою Головного управління ДПС у Чернігівській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, (суддя Діденко А.О.), ухвалене в м.Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до суду із заявою про розкриття Акціонерним товариством «Полікомбанк» інформації, яка містить банківську таємницю, щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ), а саме інформацію про обсяг та обіг коштів за період з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в АТ «Полікомбанк» із зазначенням контрагентів, а також дати та суми операцій, призначення платежів, які подавались до банку, з метою використання при проведенні перевірки. Заяву мотивовано тим, що до Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшли відомості із Єдиного державного реєстру щодо припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , що відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13 січня 2020 року №387 призначена документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності з 28 вересня 2018 року по 31 січня 2020 року, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказаний період. Заявник вважає, що єдиним можливим способом проведення перевірки є дослідження руху коштів на рахунках фізичної особи-підприємця.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що заявником у судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами, що розкриття банківської таємниці ОСОБА_1 через більше як 4 роки після закінчення строків проведення документальної перевірки без прийняття рішення про продовження строків або призначення нової податкової перевірки, відповідатиме таким критеріям, як законність втручання, наявність легітимної мети та пропорційність втручання. Також судом встановлено, що з 14 лютого 2020 року до дня звернення до суду ГУ ДПС у Чернігівській області не здійснювала жодних активних дій щодо встановлення місцезнаходження даного платника податків.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Чернігівській області просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення заяви. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував роз`яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 вересня 2011 року №10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб», а саме п.13. Заявник вважає, що суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи, та не дослідив надані докази, оскільки відповідно до п.п.20.1.5 п.20.1 ст.20 ПК України Головне управління ДПС у Чернігівській області має підстави для розкриття банківської таємниці ФОП ОСОБА_1 та зазначав їх у своїй заяві. За доводами заявника, суд не врахував, що ухвала про витребування відомостей про додаткові контактні дані була видана 26 серпня 2024 року, тобто за день винесення судового рішення, і була отримана Головним управлінням ДПС у Чернігівській області 28 серпня 2024 року. Крім того, вказує на те, що суд не врахував додані до заяви копії акту засвідчення відсутності та про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки, в яких вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 не знаходиться, будь-які ознаки (вивіски, таблички, графік роботи тощо), які б вказували на перебування за вказаною адресою ФОП ОСОБА_1 , відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 з 27 вересня 2018 року перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області як фізична особа-підприємець (а.с.6 зворот).

17 вересня 2019 року ОСОБА_1 були відкриті рахунки в АТ «Полікомбанк»: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (а.с.6).

31 січня 2020 року було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області №387 від 13 лютого 2020 року наказано провести документальну позапланову перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з 13 лютого 2020 року тривалістю 5 робочих днів: - за період з 28 вересня 2018 року по 31 січня 2020 року з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства; за період з 28 вересня 2018 року по 31 січня 2020 року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.7).

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України, п.13.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та наказу від 13 лютого 2020 року №387 Головне управління ДПС у Чернігівській області видало направлення на перевірку від 13 лютого 2020 року №421 (а.с.7 зворот).

14 лютого 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області складено Акт про засвідчення відсутності посадових осіб суб`єкта господарювання за його місцезнаходженням №83/33, згідно з яким при виході на перевірку встановлено відсутність ФОП ОСОБА_1 за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Також 14 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було складено Акт про неможливість розпочати документальну позапланову виїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю платника за місцезнаходженням та направлено запит начальнику оперативного підрозділу ГУ ДФС у Чернігівській області на встановлення місцезнаходження платника податків (а.с.8 зворот, 9).

17 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернігівській області направлено на адресу АТ «Полікомбанк» лист про надання інформації про рух коштів з зазначенням контрагентів, дати операцій, суми проведених операцій та призначення кожного платежу по розрахунковим рахункам ОСОБА_1 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за період з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року (а.с.10). У відповіді банк повідомив, що розкривається інформація лише щодо наявності банківських рахунків платників податків (а.с.10 зворот).

Відповідно до ч.1 ст.1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Порядок розкриття банківської таємниці встановлений Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Згідно з ч.1 ст.60 вказаного Закону інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

За положеннями статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи, або за рішенням суду.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.

Отже, виходячи зі змісту частини першої статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, запит або письмовий дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.

Постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267 затверджено Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (далі - Правила), розділом 3 якої визначено порядок та межі розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю.

Пунктом 5 зазначеного розділу Правил встановлено, що банки зобов`язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України. За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.

Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно, зокрема від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність», а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно зі статтею 348 ЦПК України в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.

Відповідно до ч.2 ст.350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21), від 02 серпня 2022 року у справі № 757/27977/19-ц (провадження № 61-11956св20) та інших.

Частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У зв`язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Верховний Суд неодноразово у Постановах від 21 вересня 2022 року у справі №461/6331/21, від 21 липня 2022 року у справі №686/17914/21, від 19 травня 2022 року у справі №386/17441/21, від 08 червня 2022 року у справі №686/17998/21, від 21 квітня 2022 року у справі №761/8629/19, від 28 березня 2023 року у справі №752/18896/21, вказував на необхідність подання суду доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законодавством, а також на доведення існування обставин, за яких перевірка є неможливою або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої інформації.

Суд першої інстанції дослідив усі наявні у справі докази в їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви.

Доводи заявника, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, не заслуговують на увагу.

Так, за матеріалами справи встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області було встановлено тривалість проведення документальної позапланової перевірки 5 робочих днів, починаючи з 13 лютого 2020 року.

Відомості про продовження строку перевірки чи про призначення нової перевірки в матеріалах справи відсутні.

Крім того, встановивши ще у лютому 2020 року відсутність ФОП ОСОБА_1 за адресою реєстрації, Головне управління ДПС у Чернігівській області протягом більше 4 років не здійснювало жодних активних дій щодо встановлення місцезнаходження платника податків.

Зміст наданого заявником акту № 84/33/2386515099 від 14 лютого 2020 року про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням свідчить лише про разовий вихід представників Головного управління ДПС у Чернігівській області за податковою адресою платника податків.

Відсутність відповіді на запит заявника про встановлення місцезнаходження платника податків не може свідчити про неможливість отримання такої інформації.

Таким чином, заявник не довів проведення в установленому законом порядку перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ФОП ОСОБА_1 , не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження відсутності останнього за адресою реєстрації з 14 лютого 2020 року до дня звернення до суду з даною заявою (01 липня 2024 року) та не підтвердив неможливість вручення ФОП ОСОБА_1 особисто або направлення засобами поштового зв`язку на адресу його реєстрації повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.

Відсутність витребуваних судом першої інстанції відомостей про додаткові контактні дані ФОП ОСОБА_1 не призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що інформація про обсяг та обіг коштів на рахунках в АТ «Полікомбанк», необхідна заявникові для здійснення передбачених законом повноважень, зокрема, для здійснення позапланової документальної перевірки, а вказана інформація становить банківську таємницю, не є підставою для скасування законного й обґрунтованого судового рішення, оскільки не доведено неможливість отримання такої інформації шляхом реалізації перевірок у встановленому порядку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: