ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2024 рокусправа № 380/1626/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
в с т а н о в и в :
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000173/1 від 21.07.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000221/2 від 07.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000256/2 від 21.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000265/3 від 04.10.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000315/2 від 16.11.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі контрактів від 04.02.2016 №CP/ES/2016/02 та від 03.04.2023 №13/UA/2023, ввезено на митну територію України товари та подано до Львівської митниці для митного оформлення за митними деклараціями відповідні товари, однак відповідач, в свою чергу, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вважає, що при здійснення митного оформлення було надано усі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та позбавляли контролюючий орган будь-яких сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 05.02.2024 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 19.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Вказує, що Львівською митницею було встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, що безпосередньо відображено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
04.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» (покупець) та компанією «CERAMIKA PARADYZ» Sp. z о. о.. Poland (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №CP/ES/2016/02, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує продукти та товари продавця, зокрема: а) керамічні плитки та декораці; б) промо-стенди.
Згідно з умовами контракту позивачем було придбано такі партії товару:
1) Відповідно до рахунку-фактури (Інвойсу) №ZK2023033748 від 18.07.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 53 858, 82 польських злотих.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 20.07.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190034855U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення зазначений товар.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано такі документи:
- зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021;
- рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023033748 від 18.07.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №312 від 26.06.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №315 від 29.06.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №317 від 05.07.2023;
- договір про перевезення №29/2016 від 01.12.2016;
- договір про перевезення №03/2019 від 03.02.2019;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №4282 від 18.07.2023;
- автотранспортна накладна №3860100 від 19.07.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23РЬ361010Е1763549 від 19.07.2023;
- прайс-лист б/н від 19.07.2023;
- видаткова накладна №155 від 30.05.2023;
- видаткова накладна №228 від 04.07.2023;
- видаткова накладна №243 від 12.07.2023.
За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000173/1 від 21.07.2023.
2) Відповідно до рахунку-фактури (Інвойсу) №ZK2023045923 від 18.09.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 50 953,76 польських злотих.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 20.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190045798U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення зазначений товар.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано такі документи:
- зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021;
- рахунок-проформа №А2023056015 від 13.09.2021;
- рахунок-проформа №А2023056198 від 13,09.2021;
- рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023045923 від 18.09.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №335 від 04.09.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №336 від 07.09.2023;
- договір про перевезення №29/04 від 29.04.2015;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №332 від 19.09.2023;
- автотранспортна накладна №19092023 від 19.09.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23PL361010E2301586 від 19.09.2023;
- прайс-лист б/н від 19.09.2023.
За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000256/2 від 21.09.2023.
3) Відповідно до рахунку-фактури (Інвойсу) №ZK2023045930 від 18.09.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 50 420,68 польських злотих.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 21.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190046029U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення зазначений товар.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано такі документи:
- зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021;
- рахунок-проформа №А2023056456 від 14.09.2021;
- рахунок-проформа №А2023056543 від 14.09.2021;
- рахунок-проформа №А.2023056571 від 14.09.2021;
- рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023045930 від 18.09.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №335 від 04.09.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №336 від 07.09.2023;
- договір про перевезення №29/04 від 29.04.2015;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №333 від 19.09.2023;
- автотранспортна накладна №19092023/1 від 19.09.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23PL361010E2301618 від 19.09.2023;
- прайс-лист б/н від 14.09.2023.
За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000261/2 від 22.09.2023, яке в подальшому митним органом скасовано та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000265/3 від 04.10.2023.
4) Відповідно до рахунку-фактури (Інвойсу) №ZK2023055655 від 10.11.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 50 164,27 польських злотих.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 16.11.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190055133U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення зазначений товар.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано такі документи:
- зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021;
- рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023055655 від 10.11.2023;
- рахунок-проформа№А2023066911 від 31.10.2023;
- рахунок-проформа №А2023067355 від 03.11.2023;
- рахунок-проформа №А2023067647 від 06.11.2023;
- рахунок-проформа №А2023067818 від 06.11.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №348 від 03.11.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №349 від 10.11.2023;
- договір про перевезення №29/2016 від 01.12.2016;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №6939 від 09.11.2023;
- автотранспортна накладна №10112023/1 від 10.11.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23РЕ361010Е2787717 від 10.11.2023;
- прайс-лист б/н від 10.11.2023.
За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000315/2 від 16.11.2023.
Також 03.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» (покупець) та ТОВ «ТUBADZIN MANAGEMENT GROUP» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №13/UA/2023, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати покупцеві у власність товар, що знаходиться в пропозиції продавця, і надати покупцеві товар, вказаний у договорі, а покупець зобов`язується отримати і оплатити товар за ціною та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з умовами цього контракту позивачем було придбано партію товару.
Відповідно до Рахунку-фактури (Інвойсу) №ZK2023048150 від 04.09.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10 553,40 Євро.
Позивач метою митного оформлення вказаного товару 06.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190043333U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення зазначений товар.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано такі документи:
- зовнішньоекономічний договір №13/UA/2023 від 03.04.2023;
- рахунок-проформа Е11156 від 31.08.2023;
- пакувальний лист б/н від 05.09.2023;
- рахунок-фактура (Інвойс) №2К2023048150 від 04.09.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №330 від 17.08.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №332 від 28.08.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №334 від 01.09.2023;
- договір про перевезення №29/2016 від 01.12.2016;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №5493 від 05.00.2023;
- автотранспортна накладна №941427 від 04.09.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23РБ361010Е2165960 від 05.09.2023;
- копія листа б/н від 06.09.2023;
- прайс-лист №гК2023048150 від 05.09.2023;
За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000221/2 від 07.09.2023.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи цей спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
П.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.
При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як видно з матеріалів справи, декларантом в інтересах позивача з метою декларування та митного оформлення товару подано митні декларації №23UA209190034855U9, №23UA209190045798U2, №23UA209190046029U2, №23UA209190055133U8, №23UA209190043333U3.
До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- до митної декларації №23UA209190034855U9: зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021; рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023033748 від 18.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №312 від 26.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №315 від 29.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №317 від 05.07.2023; договір про перевезення №29/2016 від 01.12.2016; договір про перевезення №03/2019 від 03.02.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №4282 від 18.07.2023; автотранспортна накладна №3860100 від 19.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №23РЬ361010Е1763549 від 19.07.2023; прайс-лист б/н від 19.07.2023; видаткова накладна №155 від 30.05.2023; видаткова накладна №228 від 04.07.2023; видаткова накладна №243 від 12.07.2023;
- до митної декларації №23UA209190045798U2: зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021; рахунок-проформа №А2023056015 від 13.09.2021; рахунок-проформа №А2023056198 від 13,09.2021; рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023045923 від 18.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №335 від 04.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №336 від 07.09.2023; договір про перевезення №29/04 від 29.04.2015; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №332 від 19.09.2023; автотранспортна накладна №19092023 від 19.09.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL361010E2301586 від 19.09.2023; прайс-лист б/н від 19.09.2023;
- до митної декларації №23UA209190046029U2: зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021; рахунок-проформа №А2023056456 від 14.09.2021; рахунок-проформа №А2023056543 від 14.09.2021; рахунок-проформа №А.2023056571 від 14.09.2021; рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023045930 від 18.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №335 від 04.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №336 від 07.09.2023; договір про перевезення №29/04 від 29.04.2015; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №333 від 19.09.2023; автотранспортна накладна №19092023/1 від 19.09.2023;копія митної декларації країни відправлення №23PL361010E2301618 від 19.09.2023; прайс-лист б/н від 14.09.2023;
- до митної декларації №23UA209190055133U8: зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021; рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023055655 від 10.11.2023; рахунок-проформа№А2023066911 від 31.10.2023; рахунок-проформа №А2023067355 від 03.11.2023; рахунок-проформа №А2023067647 від 06.11.2023; рахунок-проформа №А2023067818 від 06.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №348 від 03.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №349 від 10.11.2023; договір про перевезення №29/2016 від 01.12.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №6939 від 09.11.2023; автотранспортна накладна №10112023/1 від 10.11.2023; копія митної декларації країни відправлення №23РЕ361010Е2787717 від 10.11.2023; прайс-лист б/н від 10.11.2023;
- до митної декларації №23UA209190043333U3: зовнішньоекономічний договір №CP/ES/2016/02 від 04.02.2016; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 11.10.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 29.01.2021; рахунок-фактура (Інвойс) №ZK2023055655 від 10.11.2023; рахунок-проформа№А2023066911 від 31.10.2023; рахунок-проформа №А2023067355 від 03.11.2023; рахунок-проформа №А2023067647 від 06.11.2023; рахунок-проформа № НОМЕР_1 від 06.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №348 від 03.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №349 від 10.11.2023; договір про перевезення №29/2016 від 01.12.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №6939 від 09.11.2023; автотранспортна накладна №10112023/1 від 10.11.2023; копія митної декларації країни відправлення №23РЕ361010Е2787717 від 10.11.2023; прайс-лист б/н від 10.11.2023.
Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до цього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та мітять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість відповідач витребував документи, що вже були надані на підтвердження складових митної вартості (договір, транспортні перевізні документи).
У відповідь на вимоги митного органу декларант повідомив, що більше документів надати не може, просив здійснити митне оформлення товарів по заявленій митній вартості.
За результатами розгляду долучених документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000173/1 від 21.07.2023, №UA209000/2023/000221/2 від 07.09.2023, №UA209000/2023/000256/2 від 21.09.2023, №UA209000/2023/000265/3 від 04.10.2023, №UA209000/2023/000315/2 від 16.11.2023.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
У рішеннях відповідач покликається на те, що згідно з умовами контрактів від 04.02.2016 №CP/ES/2016/02 та від 03.04.2023 №13/UA/2023 доставка кожної партії відбувається на основі правильно оформленого замовлення, у рахунках-фактурах містяться посилання на замовлення, втім такі до митного оформлення не надані.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 53 МК України, попереднє замовлення не є тим документом, який підтверджує митну вартість товару. Відтак, відсутність такого не можу слугувати підставою для здійснення коригування митної вартості.
У рішенні №UA209000/2023/000173/1 від 21.07.2023 митний орган вказує на розбіжність у відомостях про перевізника, а саме у графах 16 та 23 автотранспортної накладної CMR від 19.07.2023 №2860100 наявний штам та підпис «NGW Trans Sp.zoo», однак рахунок на оплату №4282 від 18.07.2023 виставлено ПП «ВМВ-Транс», документів, що визначають відносини між сторонами не надано.
Суд враховує пояснення позивача про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» (замовник) та ПП «ВМВ-Транс» (перевізник) укладено договір на виконання перевезень вантажів №29/2016 від 01.12.2016, за умовами якого перевізник зобов`язаний забезпечити подачу транспортного засобу в місце, термін та строки, узгоджені сторонами; доставити вантаж в пункт призначення і пережати його уповноваженій на отримання особі. Не маючи вільних транспортних засобів, з метою виконання взятих на себе зобов`язань, ПП «ВМВ-Транс» залучило до участі в перевезенні із «NGW Trans Sp.zoo» згідно з договором на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №03/02/2019. Вказаний договір був поданий митному органу.
Також відповідач зауважив, що договором на виконання вантажів №29/2016 від 01.12.2016 п. 3.3 зазначено, що «вартість транспортних послуг одним автомобілем … за 1 (одну) годину роботи становить 510,00 грн». Дана умова суперечить виставленому рахунку на оплату №4282 від 18.07.2023, оскільки транспортний засіб з р/п перетнув митний кордон України відповідно до загальної декларації прибуття №23UA14100764909Z7 20.07.2023 о 01:44.
Втім, суд зазначає, що відповідачем не враховано момент відправлення транспортного засобу, тривалість перебування транспортного засобу в дорозі, не наведено жодних доказів непропорційності виставленого рахунку із умовами договору перевезення №29/2016 від 01.12.2016. Відтак, вказане зауваження є припущенням.
У прийнятих рішеннях відповідач вказує, що розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу, тобто вартість перевезення по іноземній території значно перевищує вартість перевезення на території України.
Однак, суд наголошує, що порядок визначення розміру оплати за перевезення належить до договірних правовідносин між замовником та перевізником, в які відповідач як суб`єкт владних повноважень не може втручатись. За умови підтвердження вартості перевезення належними доказами (у спірній ситуації позивачем подано договори перевезення, рахунки на оплату), зазначене відповідачем не може слугувати підставою для коригування митної вартості.
Водночас, позивачем з цього приводу надано пояснення про те, що розмір транспортних витрат відрізняється, оскільки у вартість витрат по іноземній території, на відміну від витрат по Території України, включається час очікування на перетин кордону, проживання, харчування, проїзд платними дорогами.
Щодо зауважень митного органу до прайс-листів, то суд зазначає, що прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм МК України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості.
Твердження відповідача про те, що статистична вартість у експортних деклараціях не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсах, спростовується поясненням позивача про те, що в експортній декларації вказується статистична вартість (яка включає в себе вартість продажу, вартість доставки), а не фактурна вартість.
Також відповідач звернув увагу на те, що у поданих додаткового платіжних інструкціях містяться лише посилання на контракти, що не дає можливості ідентифікувати їх за конкретними поставками товару.
Порядок та строки оплати передбачено контрактами від 04.02.2016 №CP/ES/2016/02 та від 03.04.2023 №13/UA/2023.
Згідно з п. 2.5 контракту від 04.02.2016 №CP/ES/2016/02 сплату за товар покупець буде здійснювати: у формі передплати, розмір та строк платежу будуть встановлено окремо (наприклад у специфікації або фактурі-проформі), не пізніше ніж за день до погодженого строку видачі товару покупцю; - у строк, визначений на фактурі, починаючи від дати виставлення фактури.
Згідно з п. 5.1 контракту від 03.04.2023 №13/UA/2023 оплата за товар здійснюється на банківський рахунок продавця у термін, вказаний в рахунку-фатурі з ПДВ для партії товару.
Відтак, наведеними положеннями передбачено можливість визначення терміну оплати для кожної партії товару у відповідних рахунках-фактурах (інвойсах).
З матеріалів справи встановлено, наступне:
- інвойсом №ZK2023033748 від 18.07.2023 (декларантом подано електронну митну декларацію електронну митну декларацію від 20.07.2023, рішення по вказаній партії товару прийнято відповідачем 21.07.2023) встановлено термін оплати 25.07.2023;
- інвойсом №ZK2023048150 від 04.09.2023 (декларантом подано електронну митну декларацію електронну митну декларацію від 06.09.2023, рішення по вказаній партії товару прийнято відповідачем 07.09.2023) встановлено умови оплати 90 днів;
- інвойсом №ZK2023045923 від 18.09.2023 (декларантом подано електронну митну декларацію електронну митну декларацію від 20.09.2023; рішення по вказаній партії товару прийнято відповідачем 21.09.2023) встановлено термін оплати 25.09.2023;
- інвойсом №ZK2023045930 від 18.09.2023 (декларантом подано електронну митну декларацію електронну митну декларацію від 21.09.2023, рішення по вказаній партії товару прийнято відповідачем 22.09.2023, в подальшому рішення від 22.09.2023 скасовано та прийнято відповідачем рішення від 04.10.2023) встановлено термін оплати 25.09.2023;
- інвойсом №ZK2023055655 від 10.11.2023 (декларантом подано електронну митну декларацію електронну митну декларацію від 16.11.2023; рішення по вказаній партії товару прийнято відповідачем 16.11.2023) встановлено термін оплати 17.11.2023.
Статтею 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Відтак, обов`язок щодо подання до митного оформлення платіжних документів виникає у декларанта у тому випадку, якщо рахунок вже оплачено.
Натомість, як встановлено судом, у спірних випадках на момент подання документів до митного оформлення та прийняття відповідачем оскаржуваних рішень (у випадку з інвойсом №ZK2023045930 від 18.09.2023 прийняття первинного рішення №UA209000/2023/000261/2 від 22.09.2023, яке в подальшому митним органом скасовано та замість нього прийнято оскаржуване рішення №UA209000/2023/000265/3 від 04.10.2023) термін оплати не настав, тому у позивача не було обов`язку щодо подання платіжних документів.
Щодо долучених позивачем платіжних інструкцій, то він вказує, що такі подані з огляду на тривалу співпрацю між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» та компанією «CERAMIKA PARADYZ» Sp. z о. о.., ТОВ «ТUBADZIN MANAGEMENT GROUP», отже спірних партій товару не стосуються.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданими позивачем митними деклараціями.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Проте, у оскаржуваних рішеннях крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000173/1 від 21.07.2023, №UA209000/2023/000221/2 від 07.09.2023, №UA209000/2023/000256/2 від 21.09.2023, №UA209000/2023/000265/3 від 04.10.2023; №UA209000/2023/000315/2 від 16.11.2023.
А тому, як наслідок, вищезазначені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішень про коригування митної вартості не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також представником позивача подано заяву про стягнення судових витрат з відповідача, у якій просить стягнути з Львівської митниці на корить позивача витрати, пов`язані з перекладом документів, у сумі 7300,00 грн.
Представник відповідача подав заперечення на вказану заяву, у якій наголошує на тому, що у ході судового розгляду справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалось, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатись витратами, пов`язаними з розглядом справи.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Згідно з ч. 3 ст. 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.
Частиною 5 ст. 137 КАС України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження понесених витрат представником позивача подано наступні документи:
- акт здавання-приймання виконаної роботи від 12.02.2024;
- платіжна інструкція від 08.02.2024 №2191;
- рахунок №02-08/3 від 08.02.2024.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 КАС України розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Втім, із наданих представником позивача доказів не вдається встановити обсяг роботи, за який виставлено відповідний рахунок, та проведено оплату, а також співвіднести долучені докази понесених витрат із долученими до матеріалів справи перекладами документів.
У зв`язку з наведеним, у задоволенні поданої представником позивача заяви належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в :
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000173/1 від 21.07.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000221/2 від 07.09.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000256/2 від 21.09.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000265/3 від 04.10.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000315/2 від 16.11.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
У задоволенні заяви про стягнення судових витрат, пов`язаних із перекладом документів, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» (79024, м. Львів, вул. Промислова, 60; код ЄДРПОУ 39322493).
Відповідач: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 11.10.2024 |
Номер документу | 122194228 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні