Рішення
від 08.10.2024 по справі 380/24227/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 рокусправа № 380/24227/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сікер» (далі позивач, ТзОВ «Сікер») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900900/2 від 18.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900906/2 від 21.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900907/2 від 21.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900909/2 від 21.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900923/2 від 25.08.2023.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер» та компанією «BOTOU SANSE CASTING CO., LDT», CHINA (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 2020BZ-MI, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець поставляє та передає у власність Чавунні Печі, а також їх комплектуючі, а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього контракту. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 2020BZ-MI від 25.05.2020: Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 2023BZ001-MI від 08.06.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 26076 доларів США. Крім того вказав, що 27.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер» та компанією «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», CHINA укладено зовнішньоекономічний Контракт № KND22206, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець поставляє та передає у власність покупця меблі, а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього контракту. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № KND22206 від 27.08.2022 відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) № KND23202 від 08.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 23305 доларів США, відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) № KND23187 від 08.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 16019 доларів США, відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) №KND23186 від 24.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 17625,60 доларів США. Також вказав, що 25.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер» та компанією «JINAN TRI-TIGER TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD», CHINA укладено зовнішньоекономічний Контракт № TT-SIKER, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність покупця дерев`яні вироби, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № TT-SIKER від 25.06.2022 згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) № IV230313005 від 21.06.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 17625,60 доларів США. Повідомив, що у зв`язку з придбанням товару на підставі вищевказаних контрактів, позивач подав митному органу відповідні митні декларації, однак відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки, на його думку, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщувався через державний кордон України, а подані декларантом позивача до митного оформлення документи відповідали вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України. Ті розбіжності, на які вказав відповідач в оскаржуваних рішеннях, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортувався, з урахуванням того, що позивач використав відомості, які повністю підтверджені документально. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 23.10.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 85248 від 07.11.2023) у якому проти позову заперечила. В обґрунтування такого вказала, що Рішення №UA209000/2023/900900/2 від 18.08.2023, виносилось на товар «Прилади неелектричні побутові для обігріву приміщень з чорних металів, що працюють на твердому паливі - топки (буржуйки) сталеві із скляними дверцятами». Вказала, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 17.08.2023 № UA209170/2023/065524 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час розгляду документів встановлено наступне: у п. 1.2 Контракту від 25.05.2020 № 2020BZ-MI (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення. - відповідно до п. 2.1 Контракту постачання товару буде здійснено протягом 90 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 25.05.20, інвойс № 2023BZ001-MI від 08.06.2023, що перевищує термін 90 календарних днів, зазначених у Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати що існує ще додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення. - в рахунку на оплату транспортних послуг від 15.08.2023 № 0120 зазначений договір на перевезення 31.06.2022 від 31.05.2022, та заявка замовлення на перевезення вантажу № 0120 від 15.08.2023 р. які до митного оформлення подавалися; в 44 графі МД зазначений договір S/2023 від 24.10.2022, який також не надавався до митного оформлення.

Щодо Рішення № UA209000/2023/900906/2 від 21.08.2023 повідомила, що таке виносилось на товар № 1 «Меблі для сидіння з дерев`яним каркасом, оббивка з тканини (екошкіра), що не обертаються та не перетворюються на ліжка», товар № 2 «Меблі для сидіння -крісла, з оббивкою з тканини (екошкіра), з металевим каркасом, що обертаються, з регульованою висотою - OFFICE CHAIR» Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 21.08.2023 № UA209170/2023/066503 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. Під час розгляду документів встановлено: у п. 1.2 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення; відповідно до п. 2.1 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 постачання товару зазначеного у проформі інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Проте, до митного оформлення була подана проформа-інвойс від 04.05.2023р. №KND23202 в якій зазначено посилання на інший контракт, що не стосується даної поставки товару; в рахунку на оплату транспортних послуг від 15.08.2023 № 0122 зазначені заявказамовлення № 0122 від 15.08.23р., та договір на перевезення 31/06/2022 від 31.03.23р., які до митного оформлення не подавалися; також, в 44 графі МД зазначений договір S/2023 від 24.10.2022, який також не надавався до митного оформлення.

Щодо Рішення № UA209000/2023/900907/2 від 21.08.2023 зазначила, що таке виносилось на товар «Меблі для сидіння - крісла, з оббивкою з тканини (екошкіра), з металевим каркасом, що обертаються, з регульованою висотою OFFICE CHAIR». Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 21.08.2023 № UA209170/2023/066527 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. Під час розгляду документів встановлено, що у п. 1.2 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення; відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару, зазначеного у проформі інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 27.08.2022, проформа інвойс № KND23187 від 25.04.2023, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених у Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати що існує ще додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення; в рахунку на перевезення від 18.08.2023 № 705 зазначений договір на перевезення №16/08/-23 від 16.08.2023р. який до митного оформлення не подавався; також в графі 44 вказаний договір на перевезення від 24.10.2022 № S/2023 який до митного оформлення не поданий.

Щодо Рішення № UA209000/2023/900909/2 від 21.08.2023 повідомила, що таке виносилось на товар : «Туалетний столик з шухлядами в комплекті з дзеркалом та LED лампочками». Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 21.08.2023 № UA209170/2023/066498 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. Під час розгляду документів встановлено наступне: - у п.1.2 Контракту від 25.06.2020 № TT-SIKER вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця. Замовлення не надавались до митного оформлення. - відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару, зазначеного у проформі інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 25.06.20, проформа інвойс № IV230313005 від 21.03.2023, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених у Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати що існує ще додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення. - в рахунку на перевезення від 15.08.2023 № 0121 зазначені заявка-замовлення на перевезення вантажу від 15.08.2023 № 0121, та договір на перевезення № 31/06/2022 від 31.03.2022 які до митного оформлення не подавалися; також в графі 44 вказаний договір на перевезення від 24.10.2022 № S/2023 який до митного оформлення не подавався.

Щодо рішення № UA209000/2023/900923/2 від 25.08.2023 вказала, що таке виносилось на товар «Меблі для сидіння - крісла, з оббивкою з тканини (екошкіра), з металевим каркасом, що обертаються, з регульованою висотою: - office chair». Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 25.08.2023 №UA209170/2023/067962 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. Під час розгляду документів встановлено, що у п. 1.2 Контракту від 27.08.2022 за № KND22206 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця. Замовлення до митного оформлення декларантом не надавались; - відповідно до п. 1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 11-06- 2019 від 11.06.2019 року під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження,порт розвантаження, місце доставки вантажу), ін. Заявки до митного оформлення декларантом не надавались; відповідно до п. 2.1 Контракту постачання товару, зазначеного у проформі інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт укладено 27.08.2022, проформа інвойс № KND 23186 від 24.05.2023, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених у п.2.1 Контракту. Таким чином, в митного органу є підстави вважати що існує ще додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення.

Зазначила, що в оскаржених рішенням митну вартість товару визначено за метод 2б. Вважає, що у митниці наявні обґрунтовані сумніви щодо заявленої позивачем митної вартості товару. Просила у задоволенні позову відмовити.

На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 86339 від 10.11.2023) у якій навів доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер» покупець та компанією «BOTOU SANSE CASTING CO., LDT», CHINA (продавець) 25.05.2020 укладено зовнішньоекономічний Контракт № 2020BZ-MI, предметом якого є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець поставляє та передає у власність Чавунні Печі, а також їх комплектуючі, а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 2020BZ-MI від 25.05.2020 відповідно Рахунку-фактури (інвойсу) № 2023BZ001-MI від 08.06.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 26076 доларів США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 17.08.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170065524U8, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 прилади неелектричні побутові для обігріву приміщень).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170065524U8, в якості підстави для застосування основного методу надано такі документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

- зовнішньоекономічний договір № 2020BZ-MI від 25.05.2020;

- рахунок-проформу № 2023BZ001-MI від 06.04.2023;

- рахунок-фактуру (Інвойс) № 2023BZ001-MI від 08.06.2023;

- банківський платіжний документ № 669 від 07.04.2023;

- банківський платіжний документ № 798 від 21.06.2023;

- договір про перевезення № S/2023 від 24.10.2022;

- договір про перевезення № 31/06/2022 від 31.03.2022;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0120 від 15.08.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № N1498-ICT від 08.08.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 828 від 09.08.2023;

- автотранспортну накладну б/н від 16.08.2023;

- коносамент № DK23060392TSNGDNFD від 15.06.2023;

- прайс-лист б/н від 06.04.2023;

- інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Шановний декларанте, необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу, Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

Львівською митницею 18.08.2023 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900900/2, в графі 33 якого вказано таке:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 534 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне: - У п. 1.2 Контракту від 25.05.2020 № 2020BZ-MI (далі Контракт) вказано, що «продавець постачає товар на підставі замовлення Покупця». Замовлення не надавались до митного оформлення. - Відповідно до п. 2.1 Контракту постачання товару буде здійснено протягом 90 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 25.05.20, інвойс № 2023BZ001-MI від 08.06.2023, що перевищує термін 90 календарних днів, зазначених в Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати, що існує додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення. В рахунку на оплату транспортних послуг від 15.08.2023 №0120 зазначений договір на перевезення № 31/06/2022 від 31.05.2022 р., та заявка-замовлення на перевезення вантажу № 0120 від 15.08.2023, які до митного оформлення подавалися. Також в 44 графі МД зазначений договір S/2023 від 24.10.2023 р., який також не надавався до митного оформлення. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не підлягають перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. У сукупності усі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару». На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Інших документів на вимогу не подано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ). Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100160/2023/234900 від 28.06.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002878. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 18.08.2023 № UA209000/2023/900900/2.»

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170066151U9, та 18.08.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 505713,62 гривень.

Між ТОВ СІКЕР (Покупець) та компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD, Китай (Постачальник) 27 серпня 2022 року укладено Контракт № КND22206.

Відповідно до пункту 1.1 Контракту у порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець поставляє та передає у власність Покупця меблі (надалі Товар), а Покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 1.2 Контракту Продавець Постачає Товар партіями на підставі замовлень Покупця.

За змістом пункту 2.1 Контракту постачання Товару, зазначеного у Проформі інвойсах, буде здійснено протягом 120 (сто двадцять) календарних днів після підписання цього Контракту повноважними представниками обох сторін.

Згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) № KND23202 від 08.06.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 23305 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 21.08.2023 ТзОВ «Сікер» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170066503U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 меблі для сидіння). Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170066503U3 в якості підстави для застосування основного методу надано такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір № KND22206 від 27.08.2022;

- рахунок-проформа № KND23202 від 04.05.2023;

- рахунок-фактура (Інвойс) № KND23202 від 08.06.2023;

- банківський платіжний документ № 731 від 09.05.2023;

- банківський платіжний документ № 743 від 11.05.2023;

- банківський платіжний документ № 744 від 11.05.2023;

- банківський платіжний документ № 746 від 12.05.2023;

- банківський платіжний документ № 754 від 16.05.2023;

- банківський платіжний документ № 755 від 16.05.2023;

- банківський платіжний документ № 806 від 26.06.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0122 від 15.08.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № N1496-ICT від 08.08.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 830 від 09.08.2023;

- договір про перевезення № 31/06/2022 від 31.03.2022;

- договір про перевезення № S/2023 від 24.10.2022;

- автотранспортну накладну б/н від 18.08.2023;

- коносамент № DK23060393TSNGDNFD від 15.06.2023;

- лист про страхування від 21.08.2023;

- прайс-лист від 04.05.2023;

- інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару». У свою чергу, Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

Львівською митницею 21.08.2023 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900906/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості творів. Під час розгляду документів встановлено, що у п.1.2 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає Товар партіями на підставі замовлень Покупця. Замовлення декларантом до митного оформлення не подавалось. - Відповідно до п. 2.1 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 постачання товару, зазначеного у проформі інвойсах буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Проте, до митного оформлення була подана проформа-інвойс від 04.05.2023 № KND23202 в якій зазначено посилання на інший контракт, що не стосується даної поставки товару; В рахунку на оплату транспортних послуг від 15.08.2023 № 0122 зазначена заявка-замовлення № 0122 від 15.08.2023, та договір на перевезення 31/06/2022 від 31.03.23, які до митного оформлення не подавалися. Також в графі 44 МД зазначений договір S/2023 від 24.10.2022 який також не надавався до митного оформлення.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару». Декларантом на вимогу надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Інших документів не було надіслано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості для товару № 1 слугувала МД від 07.08.2023 № UA100330/2023/147542, для товару № 2 МД від 23.05.2023 № UA100380/2023/607196. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Підставою для відмови у митному оформленні прийнято митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2023 № UA 209000/2023/900906/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170066774U9, та 21.08.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 240457,34 гривень.

Крім того, на виконання Контракту № КND22206 від 27 серпня 2022 року згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) № KND23187 від 08.06.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 16019 доларів США. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 21.08.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170066527U9, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 меблі для сидіння).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170066527U9 подано такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- зовнішньоекономічний договір № KND22206 від 27.08.2022;

- рахунок-проформу № KND23187 від 25.04.2023;

- рахунок-фактуру (Інвойс) № KND23187 від 08.06.2023;

- банківський платіжний документ № 711 від 27.04.2023;

- банківський платіжний документ № 753 від 16.05.2023;

- банківський платіжний документ № 760 від 17.05.2023;

- банківський платіжний документ № 805 від 26.06.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 705 від 18.08.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1497-ICT від 08.08.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 829 від 09.08.2023;

- договір про перевезення № 16/08/-23 від 16.08.2023;

- договір про перевезення № S/2023 від 24.10.2022;

- автотранспортну накладну б/н від 18.08.2023;

- коносамент № DK23060391TSNGDNFD від 15.06.2023;

- лист про страхування від 21.08.2023;

- прайс-лист від 25.04.2023;

- інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту такого змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

Львівською митницею 21.08.2023 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900907/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: -подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості творів. Під час розгляду документів встановлено, що у п. 1.2 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає Товар партіями на підставі замовлень Покупця. Замовлення декларантом до митного оформлення не подавалось. Відповідно до п.2.1 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 постачання товару, зазначеного у проформі інвойсах буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 27.08.2022, проформа інвойс №KND23187 від 25.04.2023, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених в Контракті. Таким чином в митного органу є підстави вважати що існує ще додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення. - В рахунку на перевезення від 18.08.2023 № 705 зазначений договір на перевезення № 16/08/-23 від 16.08.23, який до митного оформлення не подавався. Також в графі 44 МД зазначений договір на перевезення від 24.10.2022 S/2023 який до митного оформлення не поданий. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару. Декларантом на вимогу надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100330/2023/413432 від 16.06.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002894. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2023 № UA 209000/2023/900907/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170066771U1, та 21.08.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 188762,8 грн.

Крім того, на виконання Контракту № КND22206 від 27 серпня 2022 року відповідно до Рахунку-фактури (інвойсу) № KND23186 від 24.05.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 17625,60 доларів США. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 25.08.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170067962U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 меблі для сидіння). Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170067962U4 в якості підстави для застосування основного методу надано такі документи:

- зовнішньоекономічний договір № KND22206 від 27.08.2022;

- рахунок-проформу № KND23186 від 20.04.2023;

- рахунок-фактуру (Інвойс) № KND23186 від 24.05.2023;

- банківський платіжний документ № 691 від 21.04.2023;

- банківський платіжний документ № 789 від 16.06.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4499660 від 04.08.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4499661 від 04.08.2023;

- договір про перевезення № 11-06-2019 від 11.06.2019;

- договір про перевезення № S/2023 від 24.10.2022;

- накладну УМВС № 31500136 від 11.08.2023;

- автотранспортну накладну б/н від 24.08.2023;

- коносамент № WMSS23051908A від 29.05.2023;

- лист про страхування від 21.08.2023;

- прайс-лист від 20.04.2023;

- інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

Однак, 25.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900923/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: -подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості творів. Під час розгляду документів встановлено наступне: У п. 1.2 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає Товар партіями на підставі замовлень Покупця. Замовлення декларантом до митного оформлення не подавалось. - Відповідно до п. 1.3. Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 11-06-2019 від 11.06.2019 року під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставку вантажу), ін. Заявки до митного оформлення декларантом не подавались. - Відповідно до п. 2.1 Контракту від 27.08.2022 № KND22206 постачання товару, зазначеного у проформі інвойсах буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 27.08.22, проформа інвойс № KND23186 від 24.05.23, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених в Контракті. Таким чином в митного органу є підстави вважати що існує ще додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару». Декларантом на вимогу надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 23.05.2023 р. №UA100380/2023/607196, рівень митної вартості становить 4,0205 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002934. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2023 № UA 209000/2023/900923/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170068364U2, та 26.08.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 171136 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер» (покупець) та компанією «JINAN TRI-TIGER TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD», CHINA (продавець) 25.06.2020 року укладено зовнішньоекономічний Контракт №TT-SIKER, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність покупця дерев`яні вироби, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № TT-SIKER від 25.06.2022 відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № IV230313005 від 21.06.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 17625, 600 доларів США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 21.08.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170066498U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 меблі дерев`яні для житлових кімнат у розібраному стані).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170066498U2 в якості підстави для застосування основного методу надано такі документи:

- зовнішньоекономічний договір № ТТ-SIKER від 25.06.2020;

- рахунок-проформа № IV230313005 від 21.03.2023;

- Рахунок-фактуру (Інвойс) № IV230313005 від 21.06.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 655 від 29.03.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 810 від 04.07.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0121 від 15.08.2023;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1499-ІСТ від 08.08.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 827 від 09.08.2023;

- договір транспортного експедирування № S/2023 від 24.10.2022;

- договір про перевезення № 31/06/2022 від 31.03.2022;

- автотранспортну накладну б/н від 17.08.2023;

- коносамент № DK23060488TAOGDNFD від 27.06.2023;

- прайс-лист б/н від 21.03.2023;

- інтернет-пропозицію.

Львівською митницею 21.08.2023 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900909/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості творів. Під час розгляду документів встановлено, що у п. 1.2 Контракту від 25.06.2020 № ТТ-SIKER (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - Відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару, зазначеного у проформі інвойсах буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 25.06.20, проформа інвойс № IV230313005 від 21.03.2023, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених в Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати, що існує додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення; - В рахунку на перевезення від 15.08.2023 № 0121 зазначені заявка-замовлення на перевезення вантажу від 15.08.2023 № 0121 та договір на перевезення № 31/06/2022 від 31.03.2022р. які до митного оформлення не подавалися. Також в графі 44 вказаний договір на перевезення 24.10.2022 № S/2023 який до митного оформлення не поданий. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару». На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи подані на вимогу митниці не усувають вищезазначені невідповідності. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 11.08.2023 № UA100350/2023/441858. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2023 № UA209000/2023/900909/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170066783U4, та 21.08.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 480715,53 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18);

- …витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17);

- …у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174);

- …в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства (постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з такого.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в інвойсах №2023BZ001-MI від 08.06.2023, № KND23202 від 08.06.2023, № KND23187 від 08.06.2023, № KND23186 від 24.05.2023, № IV230313005 від 21.06.2023.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, зокрема зовнішньоекономічні контракти, рахунки-проформи, інвойси, банківські платіжні документи, договори, рахунки-фактури, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи, інтернет-пропозиції, листи про страхування.

Крім того, на вимогу митного органу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості декларант надавав прайс-листи, інтернет-пропозиції.

З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Щодо зауважень відповідача про відсутність поданих до митного оформлення замовлень товару, суд зазначає, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє покупець. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Крім того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту. Як встановлено судом ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 18.08.2023 р. №UA209000/2023/900900/2 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив таке: «Відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару буде здійснено протягом 90 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 25.05.20, інвойс № 2023BZ001-MI від 08.06.2023, що перевищує термін 90 календарних днів, зазначених в Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати, що існує додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення».

З цього приводу суд погоджується з доводами позивача про те, що зовнішньоекономічний контракт №2020BZ-MI підписаний 25.05.2020 року. Рахунок-проформу №2023BZ001-MI виставлено 06.04.2023, а вже 07.04.2023 здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ № 669 від 07.04.2023. Згідно з Коносаментом № DK23060392TSNGDNFD від 15.06.2023 товар відправлений 15.06.2023. Відповідно до п. 2.1. контракту, про порушення якого зазначає відповідач, постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 90 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін. Таким чином, оскільки вказаний контракт є довгостроковий та розрахований на велику кількість поставок та зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB Xingang, постачальник виконав свої зобов`язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати виставлення рахунку-проформи №2023BZ001-MI (06.04.2023), а саме на 71 день. При цьому вказане зауваження митного органу жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів, оскільки відправка товару не у встановлений строк не може вплинути на узгоджену вартість.

Щодо доводів митниці про те, що в рахунку на оплату транспортних послуг від 15.08.2023 № 0120 зазначений договір на перевезення № 31/06/2022 від 31.05.2022, та заявка-замовлення на перевезення вантажу № 0120 від 15.08.2023., які до митного оформлення подавалися та про те, що в графі 44 МД зазначений договір S/2023 від 24.10.2023 р., який також не надавався до митного оформлення суд зазначає таке.

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0120 від 15.08.2023 р. містить посилання Договір на перевезення № 31/06/2022 від 31.03.2022 р., а не від 31.05.2023, як зазначено митницею. У графі 44 митної декларації № 23UA209170065524U8 від 17.08.2023, двічі зазначено код « 4301», під якими містяться документи Договір про перевезення № 31/06/2022 від 31.03.2022 р. та Договір транспортного експедирування № S/2023 від 24.10.2022. Зокрема, ці документи зазначені у Рішенні про коригування митної вартості товарів. Згідно з Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 позначка «d» біля коду у графі 44 митної декларації означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу, митний орган має право витребувати ці документи. Судом не встановлено витребування відповідачем саме такого документа. До того ж, Договір транспортного експедирування № S/2023 від 24.10.2022 подавався декларантом до митного оформлення за попередніми поставками, що не заперечується відповідачем. Суд наголошує, що заявка на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Також суд звертає увагу відповідача на відсутність на законодавчому рівні визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Із вищенаведених підстав суд критично оцінює аналогічні доводи митниці, які викладені в оскаржених рішеннях від 21.08.2023 №UA209000/2023/900906/2, від 21.08.2023 №UA209000/2023/900907/2, від 25.08.2023 №UA209000/2023/900923/2. від 21.08.2023 №UA209000/2023/900909/2.

Зокрема, суд звертає увагу відповідача на тому, що зовнішньоекономічний контракт № KND22206 був підписаний 27.08.2022 року. 25.04.2023 року виставлено Рахунок-проформу №KND23187, вже 27.04.2023 було здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ № 711 від 27.04.2023. Згідно з Коносаментом № DK23060393TSNGDNFD від 15.06.2023р. товар був відправлений 15.06.2023 року. Відповідно до п.2.1. контракту, про порушення якого зазначає відповідач, постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін. Таким чином, оскільки вказаний контракт є довгостроковий та розрахований на велику кількість поставок та зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB Tianjin, постачальник виконав свої зобов`язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати виставлення рахунку-проформи № KND23187 (25.04.2023), а саме на 52 день.

Також Рахунок-проформу № KND23186 виставлено 20.04.2023, а 21.04.2023 здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ № 691 від 21.04.2023. Згідно з Коносаменту №WMSS23051908A від 29.05.2023 р. товар відправлений 29.05.2023 року. Отже, постачальник виконав свої зобов`язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати виставлення рахунку-проформи № KND23186 (20.04.2023), а саме на 40 день.

Зовнішньоекономічний контракт №ТТ-SIKER підписаний 25.06.2020 року. 21.03.2023 року виставлено Рахунок-проформу № IV230313005, 29.03.2023 здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ №655 від 29.03.2023 р.. Згідно з Коносаментом № DK23060488TAOGDNFD від 27.06.2023 р. товар відправлений 27.06.2023 року. Відповідно до п.2.1. контракту, про порушення якого зазначає відповідач, постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін. Таким чином, оскільки вказаний контракт є довгостроковий та розрахований на велику кількість поставок та зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB Qingdao, постачальник виконав свої зобов`язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати виставлення рахунку-проформи № IV230313005 (21.03.2023), а саме на 99 день.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Суд також наголошує на тому, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надання декларантом додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товару.

Однак з переліку витребуваних митним органом документів неможливо встановити недоліки яких з наданих позивачем документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак спотвореним було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у митних деклараціях вартістю.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що надані позивачем разом із митними деклараціями документи були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару за основним методом та давали відповідачу підстави для прийняття рішень щодо визнання заявленої митної вартості такого товару.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, суд враховує таке.

Як передбачено пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, з наступними змінами та доповненнями, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Однак оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Такі обставини вказують на необґрунтованість спірних рішень при визначенні митної вартості за другорядним методом 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано наведених приписів частини 2 статті 2 КАС України, а тому прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900900/2 від 18.08.2023, № UA209000/2023/900906/2 від 21.08.2023, № UA209000/2023/900907/2 від 21.08.2023, № UA209000/2023/900909/2 від 21.08.2023, № UA209000/2023/900923/2 від 25.08.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 7516,60 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900900/2 від 18.08.2023.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900906/2 від 21.08.2023.

4. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900907/2 від 21.08.2023.

5. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900909/2 від 21.08.2023.

6. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900923/2 від 25.08.2023.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» судовий збір у сумі 7516 (сім тисяч п`ятсот шістнадцять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сікер» (вул. Львівська 2 офіс 101 с. Гостинцеве Мостиський район Львівська область 81332; код ЄДРПОУ 40557114).

Відповідач: Львівська митниця (вул. Костюшка 1 м. Львів 79000; код ЄДРПОУ 43971343).

Суддя Р.П. Качур


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	08.10.2024
Оприлюднено	11.10.2024
Номер документу	122194229
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/24227/23

Ухвала від 09.01.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Матковська Зоряна Мирославівна

Ухвала від 09.01.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Матковська Зоряна Мирославівна

Ухвала від 16.12.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Матковська Зоряна Мирославівна

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Матковська Зоряна Мирославівна

Рішення від 08.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Качур Роксолана Петрівна

Ухвала від 23.10.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Качур Роксолана Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.10.2024 по справі 380/24227/23ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/24227/23

Ухвала від 09.01.2025

Ухвала від 09.01.2025

Ухвала від 16.12.2024

Ухвала від 18.11.2024

Рішення від 08.10.2024

Ухвала від 23.10.2023

Рішення
від 08.10.2024 по справі 380/24227/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД