Рішення

від 09.10.2024 по справі 420/18412/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18412/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування грошового забезпечення в 2020, 2021 році з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період служби з січня 2020 року по липень 2021 року з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони провести перерахунок матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за вирахуванням фактично виплачених сум позивачу за період служби з січня 2020 року по липень 2021 року відповідно до перерахованих посадових окладів з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року;

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування грошового забезпечення в 2021, 2022 та 2023 роках з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період служби з серпня 2021 року по травень 2023 року з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за вирахуванням фактично виплачених сум позивачу за період служби з серпня 2021 року по травень 2023 року відповідно до перерахованих посадових окладів з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня ,2021 року, 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року, мотивуючи це тим, що проходив військову службу в військовій частиніА1913 з 22.12.2016р. по 15.07.2021 року, та у в/ч НОМЕР_2 з 26.08.2021 року, та на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 16.10.2023 року №304 виключений зі списків особового складу частини. За період служби з січня 2020 по травень 2023 р. посадовий оклад та оклад за військове звання розраховувались з урахуванням прожиткового мінімуму взятого станом на 01.01.2018 року замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020року та 01.01.2021 року , 01.01.2022, 01.01.2023р. Оскільки надбавка за особливості проходження військової служби, премія та надбавка за вислугу років розраховувались відповідно до посадового окладу розрахованого всупереч вимогам законів України з урахуванням прожиткового мінімуму взятого станом на 01.01.2018 року тому дані виплати також нараховані та виплачені не в повному обсязі.

Ухвалою від 18.06.2024 року відкрити позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.07.2024 року від представника відповідача в/ч НОМЕР_2 до суду надійшов відзив на позов у якому він просить відмовити у задоволенні позову з підстав того, що на момент набрання чинності Постанови № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції пункту 6 Постанови № 103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, та 14". Отже, станом на 1 січня 2018 року та на теперішній час пункт 4 Постанови № 704 визначає, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Відповідач зазначає, що розмір окладу за військовим званням та посадовий оклад визначається відповідно до пункту 4 Постанови №704, викладеного у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт (результат заокруглення до десяти гривень) та сама Постанова №704 в редакції Постанови №103, досі є чинною, а отже, підлягає застосуванню оскільки іншої не існує.

04.07.2024 року від представника відповідача в/ч НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позов у якому він просить відмовити у задоволенні позову з підстав аналогічних в/ч НОМЕР_2 , та крім того вказує, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік ним позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. Вказує, що Додатки 1 та 14 до Постанови №404 затверджені 30.08.2017р., а п.4 цієї ж Постанови змінено 21.02.2018р. Постановою №103, то пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови №704.

04.07.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в/ч НОМЕР_1 .

08.07.2024 року від представника відповідача в/ч НОМЕР_1 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду, та відмовлено представнику відповідача А1604 у залишенні позову без розгляду.

Дослідивши адміністративний позов, надані на виконання ухвали документи відповідачем та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.12.2016 року по 25.08.2021 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.19), та з 26.08.2021 року по 16.10.2023 року у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.17)

Як вбачається з довідки про проходження військової служби позивач з 18.10 2023 року по цей час проходить військову службу в Інституті професійної освіти «Вишкіл лідерів» Національного університету оброни України (а.с.25)

При вибутті з в/ч НОМЕР_1 в 2021 році позивачу серед іншого було виплачено - грошову допомогу на оздоровлення за 2021рік, а матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань за 2021 рік не нараховувалась та не виплачувалась.

При вибутті з в/ч НОМЕР_2 в 2023 році позивачу серед іншого було виплачено - грошову допомогу на оздоровлення за 2023рік, а матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік не нараховувалась та не виплачувалась(а.с.18).

Суд враховує, що згідно картки особового рахунку позивача соціально-побутова допомога за 2021 рік виплачувалась в/ч НОМЕР_2 (а.с.15).

10.04.2024 року представником позивачем направлено заяву до відповідача в/ч НОМЕР_2 з проханням надати відомості про виплачене грошове забезпечення, зокрема, інформацію про застосований розмір прожиткового мінімуму при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням.

У відповідь на заяву відповідачем зазначено, що виплата грошового забезпечення у період служби позивача у в/ч НОМЕР_2 проводилась із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з використанням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Суспільні відносини з винагороди за працю військовослужбовця додатково деталізовані приписами ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч. 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»(далі - Постанова №103) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.

Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін.

При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.

Отже, з 30.01.2020 - з наступного дня з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Разом з цим, слід зазначити, що з 30.01.2020 року знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, згідно з пунктом 3розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №200/3757/20-а.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2270,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складає 2481,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року складає 2684,00 грн.

Отже, розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів в 2020 році, в 2021,в 2022, в 2023 році є більшим ніж в 2018 році.

Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Отже, з урахуванням того, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2020 році, в 2021 році, в 2022, в 2023 році є відмінним (більшим) від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2018 рік, та оскільки розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, у позивача є право на перерахунок грошового забезпечення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у період з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року за Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у період 01.01.2021- 31.12.2021 року із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року за Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у період 01.01.2022 31.12.2022 року із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у період 01.01.2023 11.02.2023 року із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»

Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідачів щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивачу з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (2020, 2021, 2022,2023р.р.) є протиправною.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідачів здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року (2020, 2021,2022,2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням виплачених сум.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, грошової компенсації за невикористані 42 дні основної щорічної відпустки за 2021 2023 роки, грошової компенсації за невикористані 70 днів додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 2023 роки, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Міністром оброни України затверджений наказ №260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»(далі Положення 260).

Згідно з пунктом 6 Розділу ХХІІІ Положення №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 6 Розділу ХХІІІ Положення №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пунктів 1 розділу ХХІV Положення №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно п.7 Розділу ХХІV Положення № 260 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно п.9 ХХІV Положення № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Отже, розмір грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань безпосередньо залежить від розміру грошового забезпечення (в тому числі від посадового окладу та окладу за військовим званням).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, при обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки у спірний період відповідачем розмір врахований прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.

З огляду на встановлену судом протиправність застосування військовими частинами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 року такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 (1762,00грн.), нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 рік проведено з порушеннями, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Водночас щодо вимог про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд враховує пояснення надані у відзивах та у наказах, особових картках щодо того, що в/ч НОМЕР_1 не нараховувалась та не виплачувалась грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань в 2021 році, та в 2022 році він не проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . а тому виплата матеріальних допомог в/ч НОМЕР_1 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2022 рік не підлягає задоволенню, так само як й в/ч НОМЕР_2 не нараховувалась та не виплачувалась позивачу грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань в 2023 році, а тому в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Також суд враховує, що Постановою КМУ №481 від 12.05.2023 року «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» внесені зміни у п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, виклавши абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..

Вказана постанова КМУ набрала чинності 20.05.2023 року, а тому з цієї дати продовження нараховувати та виплачувати грошове забезпечення позивачу виходячи з розміру 1762грн. відповідачем в/ч НОМЕР_2 здійснювалось правомірно, а тому в цій частині позов не підлягає. Задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності вчиненої ними бездіяльності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

П.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України задовольнити частково.

Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 в 2020 році з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020року протиправною.

Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2021 року по 25.08.2021 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021року протиправною;

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020р.

з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з 01 січня 2021 року по 25 серпня 2021р.

з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та за 2021рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020рік ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат

Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 в 2021р., 2022р. та з 01.01.2023 по 19.05.2023 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України Про Державний бюджет України на 2021,2022,2023 роки станом на 1 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з 26.08.2021 року по 31.12.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст.ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_3 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Суддя Е.А. Іванов