Рішення

від 09.10.2024 по справі 420/12759/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12759/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехбудпостач" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товару,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехбудпостач" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Київської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2024/610005/2 від 15.02.2024 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 22.09.2023 р. між ТОВ "Сантехбудпостач" та "HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED" (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № 2023-CN4, на підставі якого позивачу поставлено товари. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2024 р. № UA100230/2024/610005/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Сантехбудпостач" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 25.04.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

14.05.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів, поданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, згідно даних, наведених у МД, вартість транспортування від порту Xingang (Китай) до митного кордону України становить 153000 грн. Проте згідно наданого рахунку на перевезення від 01.02.2024 р. № 152 загальна вартість перевезення становить 227000 грн. Умови оплати за товар, що вказані у зовнішньоекономічному контракті від 22.09.2023 р. № 2023-CN4, а саме п.3.2: 30 % вартості кожної партії товару - передоплата після підтвердження попереднього рахунку, 70 % вартості кожної партії товару - протягом 7 днів з моменту видачі копії коносамента. Згідно наданих декларантом банківських платіжних документів № 16 від 07.12.2023 р. та № 7 від 27.09.2023 р. оплата за товар здійснена на ім`я компанії HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, що знаходиться за відмінною адресою від тієї, що зазначена у контракті та товаросупровідних документах. Адреса компанії зазначеної у платіжках - Китай, провінція Hebei. Згідно товаросупровідних документів і контракту адреса компанії - RM 1318-19 HOLLYWOOD PLAZA 610 NATHAN RD MONGKOK KL HK. Таким чином є підстави вважати, що оплата за товар могла бути здійснена на адресу іншої компанії. Також в платіжних документах є посилання на інвойс, який до митного оформлення не надано, а саме є посилання на інвойс від 25.09.2023 р. Експортна МД країни відправлення подана без урахування ст.254 МК України, що унеможливлює перевірку всіх відомостей, що в ній зазначені. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.12.2023 р. б/н містить посилання на зовнішньоекономічний контракт, дата якого відмінна від дати, вказаної в зовнішньоекономічному контракті. Також, умови поставки вказані в прайс-листі, а

саме FOB CHINA, відмінні від умов поставки згідно товаросупровідних документів (FOB ХINGANG). З метою підтвердження числових складових митної вартості, відповідно до вимог ч.ч.2, 3 та 4 ст.53, ст.57 МК України, від декларанта було витребувано додаткові документи, зокрема: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) переклад митної декларації країни відправлення; 7) інвойс від 25.09.2023 р. № 09252023; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Разом з тим, додатково на запит митниці декларантом не надано жодного документу та не надано роз`яснень з приводу обґрунтованих сумнівів митниці. Отже, декларантом не виконано вимоги п.2 ч.2 ст.52 МК України стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Посадовою особою митниці проведено консультації з декларантом відповідно до ч.4 ст.57 МК України та винесено рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом. Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала МД від 18.01.2024 р. № 24UA807200000930U6, де вартість товару, який імпортувався на ідентичних умовах поставки FOB Xingang (Китай) у схожій кількості 17573 кг становить 3,1 дол. США/кг.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.09.2023 р. між "HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED" (Постачальник) та ТОВ "Сантехбудпостач" (Покупець) укладено контракт № 2023-СN4, відповідно до якого Постачальник зобов`язується виготовити та поставити в період дії Контракту, а Покупець прийняти та сплатити санітарно-технічне та інженерне обладнання (п.1.1 контракту).

Згідно п.п.2.1, 2.2 контракту ціна, асортимент та кількість Товару узгоджується Сторонами у Попередніх рахунках та зазначаються у Рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Загальна вартість Контракту складає 800000 доларів США.

Пунктом 3.2 контракту передбачено, що оплата за Товар, що поставляється згідно з Рахунком-фактурою, здійснюється у валюті Контракту банківським переказом грошових коштів з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Постачальника, зазначений у цьому Контракті, на таких умовах: 30 % вартості кожної партії Товару - передоплата після підтвердження Попереднього рахунку; 70 % вартості кожної партії Товару - протягом 7 днів з моменту видачі копії Коносамента.

За приписами п.4.1 контракту постачання Товару здійснюється зі складу Постачальника на умовах FOB Тяньцзинь, FOB Ксинганг згідно правил "ІНКОТЕРМС 2010". Строк поставки партії Товару встановлюється протягом 30 днів з моменту підтвердження Попереднього розрахунку Постачальником та Покупцем.

Відповідно до п.8.1 контракту разом з Товаром Постачальник надсилає Покупцю міжнародною поштовою службою ТNТ або DNL наступні документи українською та англійською мовами: оригінал Інвойсу англійською мовою та його переклад на українську мову - 4 екземпляри; сертифікат походження Товару з печаткою Торгової палати - по 2 екземпляри; експортна декларація - 1 екземпляр; Транспортна накладна/бортовий Коносамент - 1 екземпляр (1 екземпляр оригінал та два екземпляри - копії); Пакувальний лист англійською мовою та його переклад українською мовою - 2 екземпляри.

На виконання умов даного контракту "HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED" поставлено ТОВ "Сантехбудпостач" товар - фітинги сталеві для зварювання в стик в асортименті.

15.02.2024 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 24UA100230502859U0. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 01.12.2023 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 01.12.2023 р. № 09252023; коносамент від 07.12.2023 р. № GS123120803; автотранспортну накладну від 08.02.2024 р. № MSKU5554633; сертифікат про походження товару від 08.12.2023 р. № 23С7000000140/09976; платіжні інструкції в іноземній валюті від 27.09.2023 р. № 7, від 07.12.2023 р. № 16; договір транспортного експедирування від 01.11.2023 р. № 11/01-2023; рахунок на оплату за перевезення від 01.02.2024 р. № 152; довідку про транспортні витрати від 12.02.2024 р. № 80; зовнішньоекономічний контракт від 22.09.2023 р. № 2023-СN4.

За результатами перевірки МД № 24UA100230502859U0 та поданих до неї документів, 15.02.2024 р. сформоване повідомлення, в якому вказано про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) переклад митної декларації країни відправлення; 7) інвойс від 25.09.2023 р. № 09252023; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання даних вимог декларантом 15.02.2024 р. додатково надано митну прайс-лист лист виробника від 01.12.2023 р. б/н, митну декларацію країни відправника від 04.12.2023 р. № 0217202300000308327.

15.02.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2024/610005/2, в якому вказано про не визнання митної вартості товару, так як подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Згідно даних, наведених у МД, вартість транспортування від порту Xingang (Китай) до митного кордону України становить 153000 грн. Проте згідно наданого рахунку на перевезення від 01.02.2024 р. № 152 загальна вартість перевезення становить 227000 грн. Умови оплати за товар, що вказані у зовнішньоекономічному контракті від 22.09.2023 р. № 2023-CN4, а саме п.3.2: 30 % вартості кожної партії товару - передоплата після підтвердження попереднього рахунку, 70 % вартості кожної партії товару - протягом 7 днів з моменту видачі копії коносамента. Згідно наданих декларантом банківських платіжних документів № 16 від 07.12.2023 р. та № 7 від 27.09.2023 р. оплата за товар здійснена на ім`я компанії HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, що знаходиться за відмінною адресою від тієї, що зазначена у контракті та товаросупровідних документах. Адреса компанії зазначеної у платіжках - Китай, провінція Hebei. Згідно товаросупровідних документів і контракту адреса компанії - RM 1318-19 HOLLYWOOD PLAZA 610 NATHAN RD MONGKOK KL HK. Таким чином є підстави вважати, що оплата за товар могла бути здійснена на адресу іншої компанії. Також в платіжних документах є посилання на інвойс, який до митного оформлення не надано. Експортна МД країни відправлення подана без урахування ст.254 МК України, що унеможливлює перевірку всіх відомостей, що в ній зазначені. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.12.2023 р. б/н містить посилання на зовнішньоекономічний контракт, дата якого відмінна від дати, вказаної в зовнішньоекономічному контракті. Також, умови поставки вказані в прайс-листі, а саме FOB CHINA, відмінні від умов поставки згідно товаросупровідних документів (FOB ХINGANG). Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до ст.58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.53, ст.54 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларантом не подано додаткових документів, які могли б усунути раніше виявленні розбіжності. Посадовою особою митниці проведено консультації з декларантом відповідно до ч.4 ст.57 МК України, за результатами яких прийнято рішення про застосування резервного методу визначення митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала МД від 18.01.2024 р. № 24UA807200000930U6, де вартість товару, який імпортувався на ідентичних умовах поставки FOB Xingang (Китай) у схожій кількості 17573 кг становить 3,1 дол. США/кг.

Вважаючи дане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а саме:

- згідно даних, наведених у МД, вартість транспортування від порту Xingang (Китай) до митного кордону України становить 153000 грн., проте згідно наданого рахунку на перевезення від 01.02.2024 р. № 152 загальна вартість перевезення становить 227000 грн.;

- згідно наданих декларантом банківських платіжних документів № 16 від 07.12.2023 р. та № 7 від 27.09.2023 р. оплата за товар здійснена на ім`я компанії HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, що знаходиться за відмінною адресою від тієї, що зазначена у контракті та товаросупровідних документах, у зв`язку з чим є підстави вважати, що оплата за товар могла бути здійснена на адресу іншої компанії;

- не надано до митного органу інвойс від 25.09.2023 р., який вказано в платіжних документах;

- експортна МД країни відправлення подана без урахування ст.254 МК України, що унеможливлює перевірку всіх відомостей, що в ній зазначені;

- наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.12.2023 р. б/н містить посилання на зовнішньоекономічний контракт, дата якого відмінна від дати, вказаної в зовнішньоекономічному контракті. Також, умови поставки вказані в прайс-листі, а саме FOB CHINA, відмінні від умов поставки згідно товаросупровідних документів (FOB ХINGANG);

- не надано усі додатково витребувані у декларанта документи.

Суд не погоджується з даними підставами для коригування митної вартості товарів виходячи з наступного.

Так, згідно п.4.1 контракту від 22.09.2023 р. № 2023-CN4 постачання товару здійснюється зі складу Постачальника на умовах FOB Тяньцзинь, FOB Ксинганг згідно правил "ІНКОТЕРМС 2010".

Умови поставки FOB означають, що товар повинен привезти до порту призначення відправник та завантажити на судно. Після того, як вантаж розмістять на борту, ризики під час перевезення та подальшої доставки переходять до покупця.

Відповідно до Переліку додаткових складових до ціні договору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", до митної вартості товару включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно рахунку на оплату від 01.02.2024 р. № 152 вартість міжнародного перевезення за маршрутом XINGANG, CN - м.Одеса складає 227000 грн. Тобто, у рахунку на оплату вказана загальна вартість перевезення.

В той же час у довідці про транспортні витрати від 12.02.2024 р. № 80 деталізована витрати на перевезення, а саме: вартість доставки від місця завантаження на умовах FOB XINGANG до пункту перетину кордону Ягодин складає 153000 грн., витрати з пункту перетину кордону Ягодин до м.Одеса складають 74000 грн., що в загальній сумі становить 227000 грн.

Таким чином при визначенні митної вартості товарів позивачем враховано вартість перевезення до митного кордону України у розмірі 153000 грн., а тому відсутні розбіжності щодо вартості транспортних витрат, які додаються до митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що надані позивачем митному органу документи є логічними та містять необхідні відомості про вартість перевезення оцінюваного товару згідно із положеннями ч.2 ст.53 МК України для визначення вартості товару.

Доводи відповідача про зазначення у банківських платіжних документах іншої адреси компанії "HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED" ніж та, що вказана у контракті та товаросупровідних документах, у зв`язку з чим є підстави вважати, що оплата за товар могла бути здійснена на адресу іншої компанії, суд вважає безпідставними, так як платіжні інструкції в іноземній валюті від 27.09.2023 р. № 7, від 07.12.2023 р. № 17, окрім адреси одержувача платежу містять і іншу інформацію, яка повністю відповідає інформації, вказаної у контракті, а саме: назва одержувача коштів ("HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED") повністю відповідає контракту та інвойсу, номер банківського рахунку одержувача коштів ( НОМЕР_1 ) повністю відповідає контракту та інвойсу, в призначенні платежу вказано реквізити контракту (від 22.09.2023 р. № 2023-CN4) та інвойсу (від 01.12.2023 р. № 09252023), на підставі якого проведено оплату. Дана інформація дає можливість ідентифікувати проведені оплати з поставленим "HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED" товаром.

Стосовно зазначення у платіжній інструкції від 27.09.2023 р. № 7 інвойсу від 25.09.2023 р., який не надано до митного оформлення, то вказане не впливає на митну вартість товарів, оскільки поставка товарів здійснювалася на підставі інвойсу від 01.12.2023 р. № 09252023, в якому вказана вартість поставлених товарів. При цьому помилкове зазначення дати інвойсу (оскільки номер інвойсу (№ 09252023) співпадає з номером інвойсу від 01.12.2023 р. (№ 09252023), який надано позивачем митному органу) не свідчить про не підтвердження складових митної вартості товарів.

Суд відхиляє твердження відповідача про ненадання позивачем експортної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову, оскільки ч.2 ст.53 МК України містить перелік обов`язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів, серед яких експортна декларація країни відправлення відсутня.

Статтею 254 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Суд зазначає, що позивачем було подано митна декларація країни відправлення від 04.12.2023 р. № 021720230000308327, що складена на китайській мові, яка фактично є іноземною мовою міжнародного спілкування (офіційною мовою ООН, другою за поширеністю мовою у світі).

Тому вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Стосовно недоліків наданого прайс-листа, то суд зауважує, що прайс-лист є додатковим документом, який подається додатково за бажанням декларанта або вимогою митного органу якщо на підставі основних документів, які перелічені в ч.2 ст.53 МК України, неможливо визначити митну вартість товарів. Прайс-лист - це перелік товарів чи послуг з коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. Наданий митному органу прайс-лист вказаним ознакам відповідає, а тому наведені зауваження відповідача суд не бере до уваги.

Щодо тверджень відповідача про ненадання декларантом на вимогу митного органу додаткових документів (всіх зазначених у повідомленні), то суд вважає їх безпідставними, так як по-перше, позивачем надано відповідачу всі документи, про які вже зазначалося судом вище та які підтверджують складові митної вартості товару; по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2024 р. № UA100230/2024/610005/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 18.01.2024 р. 24UA807200000930U6..

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2024 р. № UA100230/2024/610005/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2024 р. № UA100230/2024/610005/2, а тому позовні вимоги ТОВ "Сантехбудпостач" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Сантехбудпостач", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 5372,86 грн.

Стосовно витрат на правничу допомогу позивачем зазначено, що остаточний розрахунок буде подано разом із доказами їх здійснення одночасно з поданням заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу згідно ч.ч.3-5 ст.143 КАС України. У зв`язку з цим, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу буде вирішуватися після надходження відповідної заяви позивача з доказами понесених витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехбудпостач" (65055, м.Одеса, вул.Гоголівська, буд.57/1, код ЄДРПОУ 42865066) до Київської митниці (03124, м.Київ, б.Гавела Вацлава, буд.8А код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.02.2024 р. № UA100230/2024/610005/2.

Стягнути з Київської митниці (03124, м.Київ, б.Гавела Вацлава, буд.8А код ЄДРПОУ 43997555) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехбудпостач" (65055, м.Одеса, вул.Гоголівська, буд.57/1, код ЄДРПОУ 42865066) судовий збір у сумі 5372 (п`ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 86 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко