Рішення

від 09.10.2024 по справі 420/19871/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19871/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок Південного офісу Держаудитслужби від 07.06.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-03-22- 007529-a на закупівлю: «Світильник вуличний MAXUS ASSISTANCE STREET STANDARD 100W 80Ra 5000K BA150 IP66 GR або еквівалент; Світильник вуличний MAXUS ASSISTANCE STREET STANDARD 60W 80Ra 5000K BA150 IP66 GR або еквівалент; Світильник НПП1102-100W-E27-IP65 коло білий з решіткою або еквівалент".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Південний офіс Держаудитслужби (далі Відповідач) на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 27.05.2024 № 114 здійснив моніторинг процедури закупівлі UA-2024-03-22-007529-a. В якості підстави для прийняття рішення про початок моніторингу зазначено: «Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель».

07 червня 2024р. відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-03-22-007529-a, в якому, на думку позивача, зроблені безпідставні твердження про порушення вимог законодавства.

Позивач зазначає, що при винесенні оскаржуваного висновку відповідачем не враховано, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не формальний пошук порушень процедури, які жодним чином не впливають на результати закупівлі.

При цьому відповідач у висновку про результати моніторингу закупівлі не наводить жодних посилань на неефективне, незаконне, нецільове, тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою Відповідача про розірвання укладеного договору за результатами проведеної процедури закупівлі. Таким чином можна зазначити, що здійснений моніторинг процедури закупівлі UA-2024-03-22-007529-a з боку відповідача, окрім того що його висновки протиправні, містять умови надмірного формалізму.

КП «ЖКП «Таїрове» зазначає, що документ що підтверджує впровадження системи менеджменту екологічного управління впровадженої Учасником з метою забезпечення захисту від техногенних ризиків при поставці товару, виданого акредитованим органом відповідно до чинного законодавства України, повинен надаватися не у тендерній пропозиції учасника закупівлі, а при поставці товару.

Довідка (у довільній формі), якою Учасник гарантує, що Товар є таким, що не має негативного впливу на навколишнє довкілля та передбачає застосування необхідних заходів із захисту довкілля, тобто учасник гарантує, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі відповідають встановленим законодавством нормам надана у складі тендерної пропозиції Учасника ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» №б/н від 26.03.2024р.

Зважаючи на вищевикладене, позивач зазначає про відсутність порушень вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Також, висновок не містить способу усунення порушень.

Ухвалою від 01.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі у якості третьої особи ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО».

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що Південним офісом Держаудитслужби в межах визначених законодавством повноважень відповідно до вимог статті 8 Закону № 922. статей 2. 5 Закону № 2939, підпункту 2 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, що затверджено наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, на підставі наказу Південного офісу Держаудитслхжби від 27.05.2024 № 114 здійснено моніторинг процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: Світильники та освітлювальна арматура (Світильник вуличний MAXUS ASSISTANCE STREET STANDARD 100W 80Ra 5000K BA150 IP66 GR або еквівалент; Світильник вуличний MAXC1S ASSISTANCE STREET STANDARD 60W 80Ra 5000K BA 150 IP66 GR-або еквівалент; Світильник НПП1102-100W-E27-IP65 коло білий з решіткою - або еквівалент) (ДК 021:2015:31520000-7: Світильники та освітлювальна арматура), яку проведено Комунальним підприємством «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-03-22-007529-a), очікуваною вартістю 1 150 000,00 грн з ПДВ.

Щодо встановленого порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, відповідач зазначає, що Згідно пункту 4 Додатка № 2 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації (далі - ТД) зазначено, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема: довідку (у довільній формі), якою учасник гарантує, що товар є таким, що не має негативного впливу на навколишнє довкілля та передбачає застосування необхідних заходів із захисту довкілля, тобто учасник гарантує, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі відповідають встановленим законодавством нормам. Також надати документ що підтверджує впровадження системи менеджменту екологічного управління впровадженої учасником з метою забезпечення захисту від техногенних ризиків при поставці товару, виданого акредитованим органом відповідно до чинного законодавства України.

ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 26.03.2024 року б/н, в якій зазначено, що поставлений товар є таким, що не має (-ють) негативного впливу на навколишнє середовище, учасником застосовуються заходи із захисту довкілля, тобто учасник гарантує, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі відповідають встановленим законодавством нормам.

Однак ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» у складі тендерної пропозиції не надано документ, що підтверджує впровадження системи менеджменту екологічного управління впровадженої учасником з метою забезпечення захисту від техногенних ризиків при поставці товару, виданого акредитованим органом відповідно до чинного законодавства України, чим не дотримано вимоги пункту 4 Додатка № 2 до ТД.

Південним офісом Держаудитслужби від 30.05.2024 року було направлено запит щодо обґрунтування рішення про відповідність тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» вимогам пункту 4 Додатка 2 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до ТД.

Замовник надав пояснення від 04.06.2024 року, в яких зазначено, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» надана довідка № б/н від 26.03.2024.

Однак надане Замовником пояснення не спростовує факту встановленого порушення, оскільки у пункті 4 Додатка № 2 до ТД Замовник встановив чітку вимогу про надання учасником у складі тендерної пропозиції довідки (у довільній формі), якою учасник гарантує, що товар є таким, що не має негативного впливу на навколишнє довкілля та передбачає застосування необхідних заходів із захисту довкілля та документ що підтверджує впровадження системи менеджменту екологічного управління впровадженої учасником з метою забезпечення захисту від техногенних ризиків іїри поставці товару, виданого акредитованим органом відповідно до чинного законодавства України. Тобто обидва документи є обов`язковими для надання їх учасником у складі тендерної пропозиції.

Таким чином, на порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Підсумовуючи наведене, відповідач стверджує, що оскаржуваний висновок за результатами моніторингу закупівлі UA-2024-03-22- 007529-a від 07.06.2024 року, прийнятий Південним офісом Держаудитслужби в межах повноважень та y спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Третя особа пояснень щодо позову або відзиву не надала.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Південним офісом Держаудитслужби відповідно до вимог статті 8 Закону № 922, статей 2, 5 Закону № 2939, підпункту 2 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, що затверджено наказом Держаудитслужби № 23 від 02.06.2016, на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби № 114 від 27.05.2024 року здійснено моніторинг процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: Світильники та освітлювальна арматура (Світильник вуличний MAXUS ASSISTANCE STREET STANDARD 100W 80Ra 5000K BA150 IP66 GR або еквівалент; Світильник вуличний MAXC1S ASSISTANCE STREET STANDARD 60W 80Ra 5000K BA 150 IP66 GR-або еквівалент; Світильник НПП1102-100W-E27-IP65 коло білий з решіткою - або еквівалент) (ДК 021:2015:31520000-7: Світильники та освітлювальна арматура), яку проведено Комунальним підприємством «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-03-22-007529-a), очікуваною вартістю 1 150 000,00 грн з ПДВ.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

З 27.05.2024 року по 07.06.2024 року Південним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг процедури закупівлі, за результатами чого оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-03-22- 007529-a від 07.06.2024 року.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

А саме, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції у Висновку встановлено наступне:

1. У пункті 4 Додатка № 2 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до ТД зазначено, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема: довідку (у довільній формі), якою учасник гарантує, що товар є таким, що не має негативного впливу на навколишнє довкілля та передбачає застосування необхідних заходів із захисту довкілля, тобто учасник гарантує, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі відповідають встановленим законодавством нормам. Також надати документ що підтверджує впровадження системи менеджменту екологічного управління впровадженої учасником з метою забезпечення захисту від техногенних ризиків при поставці товару, виданого акредитованим органом відповідно до чинного законодавства України. Учасником процедури закупівлі ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 26.03.2024 № б/н в якій зазначено, що поставлений товар (наданні послуги або виконанні роботи) є таким (-ми), що не має (-ють) негативного впливу на навколишнє середовище, учасником застосовуються заходи із захисту довкілля, тобто учасник гарантує, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі відповідають встановленим законодавством нормам. Проте учасником процедури закупівлі ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» у складі тендерної пропозиції не надано документ, що підтверджує впровадження системи менеджменту екологічного управління впровадженої учасником з метою забезпечення захисту від техногенних ризиків при поставці товару, виданого акредитованим органом відповідно до чинного законодавства України, чим не дотримано вимоги пункту 4 Додатка № 2 до ТД.

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 30.05.2024 щодо обґрунтування рішення про відповідність тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» вимогам пункту 4 Додатка 2 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до ТД, Замовником 04.06.2024 оприлюднено в електронній системі закупівель пояснення.

Вказаним висновком з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов`язано здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом, якими допущено порушення норм абз.2 п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», пп.2 п. 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 р., а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 14-15).

Позивач, вважаючи висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-03-22- 007529-a від 07.06.2024 року Південного офісу Держаудитслужби протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1, 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, серед іншого, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно п.п. 1, 4, 7 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого 03.02.2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 43, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п. 1 «Положення про Південний офіс Держаудитслужби», затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Південний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Згідно ст. 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 8 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

В свою чергу, порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентується ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII).

Вказаний Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює, зокрема, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, а його метою, зокрема, є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель.

Разом з тим, відповідно до п. 37 p. X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII, установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р., відповідно до п. 37 p. X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII, затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Відтак, з 19.10.2022р. на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням норм Особливостей.

Так, в період з 27.05.2024 року по 07.06.2024 року Південним офісом Держаудитслужби відповідно до вимог статті 8 Закону № 922, статей 2, 5 Закону № 2939, підпункту 2 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, що затверджено наказом Держаудитслужби № 23 від 02.06.2016, на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби № 114 від 27.05.2024 року здійснено моніторинг процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: Світильники та освітлювальна арматура (Світильник вуличний MAXUS ASSISTANCE STREET STANDARD 100W 80Ra 5000K BA150 IP66 GR або еквівалент; Світильник вуличний MAXC1S ASSISTANCE STREET STANDARD 60W 80Ra 5000K BA 150 IP66 GR-або еквівалент; Світильник НПП1102-100W-E27-IP65 коло білий з решіткою - або еквівалент) (ДК 021:2015:31520000-7: Світильники та освітлювальна арматура), яку проведено Комунальним підприємством «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-03-22-007529-a), очікуваною вартістю 1 150 000,00 грн з ПДВ.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Так, за приписами вказаної статті Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (надалі - Порядок № 552).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №552 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно частини 8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (частина 9 статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом №922-VIII.

У даній справі предметом оскарження є висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, у якому орган державного фінансового контролю зазначив про порушення позивачем вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості) та у зв`язку з цим, керуючись статтею 8 Закону №922-VIII та статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання Договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

- не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

- не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

- не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

- викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

- є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

- не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником

Відповідно абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Статтею 22 Закону №922-VIII закріплені вимоги до оформлення ТД, зокрема, у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених .4 ст.5 цього Закону.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абз.1 ч.3 ст.22 Закону №922-VIII).

Згідно пункту 4 Додатка № 2 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації (далі - ТД) зазначено, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема: довідку (у довільній формі), якою учасник гарантує, що товар є таким, що не має негативного впливу на навколишнє довкілля та передбачає застосування необхідних заходів із захисту довкілля, тобто учасник гарантує, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі відповідають встановленим законодавством нормам. Також надати документ що підтверджує впровадження системи менеджменту екологічного управління впровадженої учасником з метою забезпечення захисту від техногенних ризиків при поставці товару, виданого акредитованим органом відповідно до чинного законодавства України.

Судом встановлено, що учасником процедури закупівлі ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» у складі тендерної пропозиції надано довідку від 26.03.2024 № б/н, в якій зазначено, що поставлений товар (наданні послуги або виконанні роботи) є таким (-ми), що не має (-ють) негативного впливу на навколишнє середовище, учасником застосовуються заходи із захисту довкілля, тобто учасник гарантує, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі відповідають встановленим законодавством нормам.

Проте учасником процедури закупівлі ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» у складі тендерної пропозиції не надано документ, що підтверджує впровадження системи менеджменту екологічного управління впровадженої учасником з метою забезпечення захисту від техногенних ризиків при поставці товару, виданого акредитованим органом відповідно до чинного законодавства України, чим не дотримано вимоги пункту 4 Додатка № 2 до ТД.

Згідно із приписами пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII вказане є підставою для відхилення тендерної документації учасника.

Недотримання учасником вимог тендерної документації мало б мати наслідком невідповідність учасника ТОВ «БУД-МАРКА» технічним, якісним критеріям тендерної документації.

Невідхилення такої пропозиції на порушення вимог статті 31 Закону №922-VIII та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача щодо того, що виявлене порушення щодо не надання документів, встановлених тендерною документацією, є формальною (несуттєвою) помилкою та не впливає на зміст тендерної пропозиції, з огляду на наступне.

Згідно з наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 «Про затвердження Переліку формальних помилок» та на виконання пункту 19 частини 2 статті 22 Закону в тендерній документації наведено опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме технічні помилки та описки.

Суд зазначає, що встановлене порушення не підпадає під опис та приклади формальних помилок, наведених у Наказі №710 та у тендерній документації Замовника. Наказ № 710 не містить такої формальної помилки, як відсутність інформації, яка впливає/не впливає на зміст тендерної пропозиції, ціноутворення та кваліфікаційні критерії учасника.

Недотримання учасником вимог тендерної документації мало б мати наслідком невідповідність учасника ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» критеріям тендерної документації.

Однак, позивач у порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО», як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

За висновками Верховного Суду саме замовник викладає вимоги тендерної документації, а тому невиконання її вимог учасником при поданні тендерної пропозиції є підставою для відхилення цієї пропозиції.

Так, Верховний Суд у постанові від 02.11.2023 по справі №420/2133/23 зазанчив, що беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим Замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у Тендерній документації з тим, щоб Замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі. Згідно із приписами п.1 ч.1 ст.31 Закону №922-VIII вказане є підставою для відхилення тендерної документації учасника.

Щодо зобов`язальної частини спірного Висновку, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

При цьому вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом №922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону №922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягають виконанню.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах №420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), №200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), №280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), №520/6848/21 (постанова від 09 лютого 2023 року).

Окрім того, проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Відповідно до приписів Закону №2939-XII вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Таким чином, враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як розірвання договору.

Доводи позивача про те, що відміна закупівлі можлива лише у випадку встановлення моніторингом неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, а також про непропорційність способу усунення порушення не заслуговують на увагу.

Як вже зазначалось, невідповідність тендерної пропозиції вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII, є безумовною підставою для відхилення такої пропозиції.

Отже, якби позивач дотримувався вимог Закону №922-VIII та Особливостей, відносини між переможцем закупівлі та замовником не виникли б та договір не було б укладено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 26.10.2022 у справі № 420/693/21 варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

За відсутності можливості формулювання такої вимоги контролюючим органом, результати перевірки, на думку суду, нівелюються, а усунення виявлених порушень та зловживань при проведенні закупівель не зможуть бути припиненими та дають можливість ігнорувати вимоги закону як під час проведення процедури державних закупівель так і після її завершення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний позивачем висновок контролюючого органу є обґрунтованим та прийнятий правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа ТОВ «АНДІ ЕЛЕКТРО» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-03-22- 007529-a від 07.06.2024 року - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.

.