Ухвала

від 09.10.2024 по справі 520/26878/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без руху

09 жовтня 2024 р. справа № 520/26878/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за процедурою письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА" (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Форми «Н» №0214430415 від 18.07.2023 року, яким до ТОВ «Будівельна компанія «Українська альтернатива» було застосовано штраф у сумі 184 782,20 грн,

встановив:

Підставами позову є доводи про те, що оскаржене податкове повідомлення рішення суперечить п.89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

22.06.2023р. працівником контролюючого органу відносно заявника була проведена камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період лютий, квітень, травень, червень, грудень 2022р., січень 2023р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 22.06.2023р. №19716/20-40-04-15-03/42537042 (далі за текстом - Акт №19716).

У тексті Акту №19716 викладені власні судження контролюючого органу про вчинення особою податкових правопорушень, а саме: п.201.10 ст.201, підп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за рахунок фактичної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних заявником податкових накладних поза межами граничних строків.

18.07.2023р. із посиланням на Акт №19716 суб"єктом владних повноважень було прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.07.2023р. №0214430415 про застосування 184.782,20 грн. штрафу.

У позові зазначено, що в порушення приписів Податкового Кодексу України ані акт перевірки, ані податкове повідомлення-рішення на адресу підприємства направлені не були. Лише 14.07.2024 року керівництво підприємства дізналось про існування оскаржуваного повідомлення-рішення у єдиному реєстрі судових рішень (ознайомившись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду про стягнення з підприємства податкового боргу в сумі 184.782,20 грн., який з`явився саме через винесення податковим органом оскаржуваного повідомлення/рішення).

Ухвалою суду від 27.09.2024р. по даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, витребувано у відповідача докази про доведення факту існування оскарженого рішення до відмова заявника; докази направлення заявнику оскарженого податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.07.2023р. №0214430415 та оригінал або належним чином засвідчені копії читабельної якості повернутого рекомендованого листа з повідомленням про вручення поштового відправлення з Довідкою про причини повернення/досилання в частині дати, відображеної на поштовому штемпелі, проставленому на вищезазначеній довідці.

На виконання ухвали суду від 27.09.2024р. ГУ ДПС у Харківській області надало до суду клопотання про залишення позову без розгляду, у якому зазначено, що Акт №19716 направлено поштою на податкову адресу ТОВ БК «Українська Альтернатива»: 61024 м. Харкiв, Київський р-н, вул. Студентська буд. 2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення від 22.06.2023 № 6130123546256). Вказане поштове відправлення було вручено за довіреністю 28.06.2023 року. ТОВ БК «Українська Альтернатива» заперечення на даний акт не надавалось. За результатами акту перевірки ТОВ БК «Українська Альтернатива» згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 розділу II, пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023 № 0214430415 на суму штрафної санкції в розмірі 184 782,20 грн, яке направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення від 18.07.2023 № 6130123674270). Вказане поштове відправлення було повернуто на адресу Головного управління ДПС у Харківській області з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та поштовим штемпелем - 19.08.2023 року. Таким чином, термін коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів - 19.08.2023. Отже, позовна вимога про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення заявлена поза межами строку для звернення до суду, оскільки з позовом до суду заявник звернувся лише 24.09.2024.

На підтвердження вказаних обставин ГУ ДПС у Харківській області надано до суду копію поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6130123546256) про направлення і вручення Акту №19716 та поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6130123674270) з довідкою про причини повернення/досилання про направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наслідками огляду поданих відповідачем доказів судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023р. №0214430415 було повернуто на адресу ГУ ДПС у Харківській області з зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» - 19.08.2023р.

Отже, позов до суду подано із пропуском встановленого строку звернення.

Згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Суд зважає, як на те, що відповідно до ч.3 ст.122 КАС України іншими законами можуть встановлюватись інші строки звернення до адміністративного суду, так і на те, що відповідно до абз.1 ст.4 ст.122 КАС України у разі використання особою досудового порядку вирішення спору - для звернення до суду установлюється 3-місячний строк, який обчислюється від дати вручення рішення за наслідками розгляду адміністративної скарги.

Разом із тим, відповідно до п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відтак, суд належить визначитись стосовно поширення на спірні правовідносини дії абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, ч.3 ст.122 КАС України у кореспонденції з п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, абз.1 ч.4 ст.122 КАС України.

З цього приводу суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата у постанові від 27.01.2022р. по справі №160/11673/20 зауважила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Такий висновок також сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).

Окрім того, у постанові від 26.11.2020р. у справі №500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

В межах цього спору позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.07.2023р. №0214430415.

Оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не скористався своїм правом оскарження рішення в адміністративному порядку, строк на звернення до суду з таким позовом становить шість місяців.

Відтак, позивач пропустив строк звернення до суду на оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.07.2023р. №0214430415, оскільки звернувся з позовом до суду - 24.09.2024р.

Водночас, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.

Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що обов`язок кожного громадянина знати законодавство закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Разом з тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.

Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушенні його права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.

Стосовно дати обізнаності учасника суспільних відносин - платника податків з існуванням рішення суб"єкта владних повноважень - контролюючого органу системи Державної податкової служби України суд зазначає, що відповідно до п.42.2 ст.42 та п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України як спеціальних норм матеріального права документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику); У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З наведеного слідує, що у силу спеціального застереження закону шестимісячний строк звернення заявника до суду із вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.07.2023р. №0214430415 слід обчислювати з - 19.08.2023р.

Позов до суду було подано заявником - 24.09.2024р., тобто поза межами строку звернення до суду згідно з п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України із суттєвим та істотним пропуском строку.

Стосовно доводу заявника про настання події обізнаності із існуванням оскарженого рішення суб"єкта владних повноважень з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень по справі №520/35574/23 суд зазначає, що з відомостей КП "Діловодство спеціалізованого суду" з"ясовано, що у межах справи №520/35574/23 направлена на адресу ТОВ "Будівельна компанія" судова кореспонденція також була повернута у зв"язку із закінченням терміну зберігання.

З наведеного слідує, що як відносно випадку із податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Харківській області №0214430415 від 18.07.2023 року, так і відносно випадку реалізації прав у межах справи №520/35574/23 причиною необізнаності заявника є стан виконання заявником як учасником суспільних відносин власного обов`язку з належного та своєчасного отримання кореспонденції органів державної влади України за місцезнаходженням згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (тобто за податковою адресою платника податків - юридичної особи приватного права).

Дана причина не може бути кваліфікована судом у якості поважної причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд також зауважує, що згідно п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 121-123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1.Позов - залишити без руху.

2.Надати час для усунення недоліків в оформленні позову - 5 днів від дати отримання цієї ухвали.

3.Встановити способом усунення недоліків подання до суду юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.

4.Роз`яснити, що невиправлення недоліків в оформлення позову зумовлює повернення позову.

5.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко