Ухвала

від 09.10.2024 по справі 620/10626/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2024 року ЧернігівСправа № 620/10626/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Виноградової Д.О.,

за участі секретаря Годун Т.Ю.,

представника позивача Родінченко М.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Підгорного К.Є.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, у якому просить: стягнути з рахунків Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (код ЄДР 00729853) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 7574764,54 грн для погашення податкового боргу:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження під головуванням судді Виноградової Д.О. у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23 на 21 серпня 2024 року о 10:30 год.

Відповідно до протоколу судового засідання № 3251509 судом ухвалено відкласти підготовче засідання по справі на 11.09.2024 о 10:30 год.

Протоколом судового засідання № 3323541 від 11.09.2024 судом ухвалено відкласти підготовче засідання на 26.09.2024 о 13:30 год.

Протоколом судового засідання № 3401652 від 26.09.2024 судом ухвалено продовжити підготовче засідання на 30 днів. Розгляд підготовчого засідання призначено на 09.10.2024 о 10:30 год.

Від представника Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України надійшли клопотання про закриття провадження у справі та надіслання матеріалів справи № 620/10626/24 до Господарського суду Чернігівської області для продовження їх розгляду в межах справи № 927/1455/23 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729853).

В обгрунтування поданих клопотань представник відповідача зазначає, що, оскільки ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, а відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства всі спори з майновими вимогами до боржника повинні розглядатися в межах справи про банкрутство.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти поданих клопотань та просила відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача та відповідач підтримували заявлені клопотання та просили їх задовольнити.

Розглянувши клопотання відповідача суд зважає на такі норми чинного законодавства.

Відповідно до пункту 8 частини 1статті 20 Господарського процесуального кодексу Українидо справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, віднесені справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

Суд зазначає, що відповідно до Кодексу України з питань банкрутства, банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначеніКодексу України з питань банкрутства, введеним у дію з 21.10.2019. Пунктом 4Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з питань банкрутстваустановлено, що з дня введення в дію цьогоКодексуподальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цьогоКодексунезалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цьогоКодексуперебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно доЗакону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 7 цього Кодексу визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з питань банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Так само як особливості розгляду податкових спорів у межах адміністративної юрисдикції, визначеної КАС України, регламентуються ПК України, особливості порядку та процедури розгляду справ про банкрутство в межах господарської юрисдикції, визначеної ГПК України, регламентуються Кодексом України з питань банкрутства.

За правилами частини 2статті 7 Кодексу України з питань банкрутствагосподарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3статті 7 Кодексу України з питань банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, наведена норма пункту 8 частини 1статті 20 ГПК Українивизначає вичерпний перелік спорів, що підсудні господарським судам у межах розгляду справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить виняток щодо поширення юрисдикції господарських судів на певні спори (податкові спори) у межах цієї категорії справ, а саме про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПК України.

Відповідно до частини 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, висновки якої враховані судом першої інстанції,зазначила, щоКодексу України з питань банкрутстватаГПК Україниє нормативними актами рівної юридичної сили (кодексами). Отже, у випадку колізії норм міжстаттею 7 Кодексу України з питань банкрутства тастаттею 20 ГПК Україниповинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу переважному застосуванню з 21 жовтня 2019 року підлягають нормистатті 7 Кодексу України з питань банкрутства.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові послалася також на те, що з прийняттямКодексу України з питань банкрутствазаконодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами (частина друга статті 7, абзац третій частини восьмоїстатті 45 Кодексу України з питань банкрутства), на відміну від попереднього регулюванняЗаконом № 2343-XIIта іншими процесуальними кодексами України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 провадження № 14-435цс18 вказано, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об`єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об`єктивні ризики при правозастосуванні.

Вказана текстуальна конструкціястатті 7 Кодексу України з питань банкрутствасвідчить на користь того, що законодавець, маючи на меті віднести до юрисдикції господарських судів певні категорії спорів, як-то стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, окремо про це детально зазначив та виокремив такі спори, при цьому у статті жодним чином не виокремлено податкових спорів, що виникають з податкових відносин та врегульованіПК України.

Зазначення устатті 7 Кодексу України з питань банкрутства«всі майнові спори» є широким поняттям та жодним чином не свідчить, що цей Кодекс розширює господарську юрисдикцію за межі юрисдикції, визначеноїГПК України.

Відсутність уКодексу України з питань банкрутства застереження про невиключення з розгляду в межах процедури банкрутства спорів з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, що виникають з податкових правовідносин, не визначає їх підсудність господарським судам, оскільки такі застереження містяться в пункті 8 частини першоїстатті 20 ГПК України, яка визначає юрисдикцію господарських судів, у тому числі щодо справ про банкрутство.

Отже, юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України,КАС України,ЦПК України). Тобто зі змістустатті 7 Кодексу України з питань банкрутстваслід дійти висновку, що така не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства.

Кодексу України з питань банкрутстватаПК Україниє кодексами з консолідованими нормами права, тобто є спеціальними в частині розгляду окремого виду господарських спорів (про банкрутство), які розглядаються господарським судом за правиламиГПКУкраїниз урахуванням особливостей, визначенихКодексу України з питань банкрутства, та відповідно окремого виду адміністративних спорів (податкових спорів), які розглядаються адміністративним судом за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначенихПК України.

Приписами статей2,4та19 КАС Українивизначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні та в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції й може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин відповідну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт має виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Висновки щодо визначення адміністративної юрисдикції при розгляді спорів, що виникають з податкових правовідносин, ґрунтуються також на тому, що вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб`єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, від висновку щодо якого Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав відступати, що констатовано в ухвалі від 01.11.2023 у справі №908/129/22.

Одночасно наголошено, що після прийняття 13.04.2023 Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 320/12137/20 не змінилося законодавство, не змінився порядок врегулювання спірних правовідносин, не виявлено ані застарілості правового підходу щодо визначення юрисдикції подібних спорів, ані неефективності такого підходу внаслідок змін у правовому регулюванні, ані будь-яких вад попереднього судового рішення.

У справі, що розглядається, суд зазначає, що юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України,КАС України,ЦПК України). Тобто зі змістустатті 7 Кодексу України з питань банкрутстваслід дійти висновку, що така не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства.

З огляду на вищезазначене, справа про стягнення податкового боргу є справою, віднесеною до компетенції адміністративних судів, що виключає правові підстави для закриття провадження та надіслання матеріалів справи№ 620/10626/24 до Господарського суду Чернігівської області для продовження їх розгляду в межах справи № 927/1455/23 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729853), а отже відсутні підстави для задоволення клопотань представника відповідача.

Керуючись статтями2, 4, 19, 238, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань представника Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про закриття провадження та надіслання матеріалів справи № 620/10626/24 до Господарського суду Чернігівської області для продовження їх розгляду в межах справи № 927/1455/23 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття провадження у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297та підпунктом 15.5 пункту 15Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 09.10.2024.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА