Ухвала

від 09.10.2024 по справі 456/5276/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5276/24

Провадження № 1-кп/456/479/2024

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

09 жовтня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

в процесі розгляду у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 ст.185, частиною 4 ст.186, частиною 4 ст.296 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

законного представника

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого

ОСОБА_7 . ОСОБА_8

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ,

законного представника

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

представник служби в справах

дітей ОСОБА_11 ,

представник служби

ювенальної превенції ОСОБА_12 ,-

встановив:

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про зміну неповнолітньомуобвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що 30.07.2024 неповнолітньому ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України. 09.08.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. 24.09.2024 ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України.

Неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_3 обрано цілодобовий домашній арешт згідно з ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду від 08.08.2024 (триває до 10.10.2024 включно, у межах кримінального провадження №12024141130000683) та цілодобовий домашній арешт згідно з ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду від 09.08.2024 (тривав до 07.10.2024, у межах кримінального провадження №12024141130000811, яке об`єднано на досудовому розслідуванні з кримінальним провадженням №12024141 130000683).

Постановляючи ухвали від 08.08.2024 та від 09.08.2024, слідчі судді встановили ризики, які встановлені у ході досудового розслідування, а саме ризики, передбачені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 КПК України у клопотанні слідчого чи прокурора про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Так, за повідомленнями Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області неповнолітній ОСОБА_3 18 разів порушив умови домашнього арешту, встановлені ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайнного суду від 09.08.2024.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за один з яких передбачено суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, не працює і не навчається, не має міцних соціальних зв`язків, які б стримували його від вчинення кримінальних правопорушень, не встановлено осіб, які б мали на нього достатній виховний вплив, виявили бажання взяти підозрюваного на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, та які б могли забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, не має офіційного джерела доходу, слід прийти до висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту є недостатніми для запобігання спробам: ухилятися, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих (у тому числі й неповнолітніх) та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_3 необхідно врахувати вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Викладені обставини виправдовують заміну неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 на більш впливовий, а не більш суворий вид запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , дані про особу обвинуваченого, враховуючи, що він вчинив злочин, будучи неповнолітньою особою, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави.

Таким чином, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави, передбачений за п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 - 3028 грн.), що становить 60560 гривень.

Неповнолітнійобвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, суду пояснив, що він не порушував умови запобіжного заходу, так як перебував вдома. Він хворіє, у нього болить шлунок, йому важко говорити, він не чув щоб хтось стукав у двері. Мама його закриває у квартирі і ключі йому не дає, тому він не може залишити квартиру просить залишити цілодобовий домашній арешт.

Законний представник обвинуваченого проти задоволення клопотання заперечила, суду пояснила, що син не порушує умови запобіжного заходу. Один раз він виходив у аптеку за ліками. У їхній квартирі двоє вхідних дверей, одні у загальному коридорі інші у квартиру, тому не чути коли хтось стукає у перші двері. Вона закриває квартиру коли іде колись, ключі йому не залишає.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, підтримав думку обвинуваченого. Обвинувачений не порушував умови запобіжного заходу, тому вважає клопотання не обґрунтованим і безпідставним. Кваліфікація дій обвинуваченого не вірна.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора, суду пояснив, що обвинувачений порушує умови запобіжного заходу. Він його бачив у місті під час дії домашнього арешту.

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора. Крім цього суду пояснила, що їй говорили сусіди, що бачили обвинуваченого на вулиці під час дії запобіжного заходу домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, доходить такого висновку.

Згідно ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року №1-р/2017 суд зазначив, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частини 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно частини 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Частина 4 ст. 194 КПК України визначає, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно положення частини 1 ст. 200 КПК України прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Відповідно дочастини 4ст.200КПК України,до клопотаннядодаються: 1)копії матеріалів,якими слідчий,прокурор обґрунтовуєдоводи клопотання; 2)перелік свідків,яких слідчий,прокурор вважаєза необхіднедопитати підчас розглядуклопотання,із зазначеннямвідомостей,які вониможуть надати,та обґрунтуваннямзначення цихвідомостей длявирішення питання; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Крім зазначених норм КПК України, суд враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Надаючи оцінку аргументам сторони обвинувачення суд зазначає, що наведені прокурором у підготовчому судовому засіданні підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу належним чином не обґрунтовані та не мотивовані виходячи з наступного.

Судом встановлено, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за один з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.08.2024 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту (до 10.10.2024 включно).

Ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.08.2024 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту (тривав до 07.10.2024 включно).

Встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою обрання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Суд зазначає, що наявність обґрунтованої підозри, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують наведені стороною обвинувачення ризики, суд вважає належним чином обґрунтованими.

Водночас, долучені прокурором до клопотання матеріали та відеозаписи, які безпосередньо досліджено в підготовчому судовому засіданні, належним чином не доводять та не підтверджують фактів порушення неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 умов домашнього арешту, встановлених ухвалами слідчих суддів Стрийського міськрайнного суду від 08.08.2024 та від 09.08.2024, що також спростовується поясненнями обвинуваченого та його законного представника.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, даних про особу обвинуваченого, який є неповнолітнім, відсутність доказів незмінності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також з огляду на те, що прокурором не доведено наявність обставин, передбачених пунктом 3 частини 1 ст. 194 КПК України та не доведено належним чином фактів порушення неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 умов домашнього арешту, суд приходить до обґрунтованого висновку, що в задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 26, 177, 178, 181, 194, 315, 372, 378 КПК України, суд

постановив:

В задоволенні клопотання прокурора про зміну неповнолітньомуобвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відмовити.

Повний текст ухвали буде оголошено 10.10.2024 о 09.00 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1