Постанова

від 10.10.2024 по справі 495/12032/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4367/24

Справа № 495/12032/23

Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу №495/12032/23 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 січня 2024 року у складі судді Прийомової О.Ю., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 06 листопада 2023 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що працювала в КП «Білгород-Дністровськводоканал» контролером. Згідно довідки (Форма ОК-5) Пенсійного фонду України від 25 жовтня 2023 року за період з 01 жовтня 2021 року по 21 січня 2022 року нараховано заробітну плату в загальні сумі 19844,89 грн., дана сума заробітної плати за вказаний період не виплачена.

Позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача КП «Білгород-Дністровськводоканал»:

заборгованість по заробітній платі в сумі 19844,89 грн.;

середній заробіток за час затримки нарахованої, але не виплаченої заробітної плати (а.с.1-2).

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 листопада 2023 року відкрито провадження у справі (а.с.12).

Відповідач КП «Білгород-Дністровськводоканал» позов не визнав, зазначивши у відзиві, що у період з 19 жовтня 2021 року по 20 січня 2022 року ОСОБА_1 дійсно перебувала у трудових відносинах з КП «Білгород-Дністровськводоканал» як контролер, проте у вказаний період фактично не працювала за займаною посадою, не перебувала ні за місцем розташування робочого місця, ні на території (чи в будівлі), де проводиться господарська діяльність підприємством. У період з 19 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці (прогул), з 01 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року була відсутня на робочому місці (прогул), з 01 грудня 2021 року по 21 грудня 2021 року та з 29 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року була відсутня на робочому місці (прогул), з 22 грудня 2021 року по 28 грудня 2021 року була тимчасово непрацездатна через хворобу; з 01 січня 2022 року по 20 січня 2022 року була відсутня на робочому місці без поважних причин (прогул); за кожен день відсутності складено колегіальний «Акт про відсутність». При дослідженні облікових документів ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно на робочому місці не була, робочі функції не виконувала як за своєю посадою, так і за іншим фахом, так як весь цей час перебувала за місцем свого мешкання через незгоду з тією роботою, яку їй доручали.

У період з 19 жовтня 2021 року по 20 січня 2021 року включно позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем, трудові відносини тривали, хоч відповідач і була фактично відсутня на робочому місці. Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підприємство (страхувальник) повинно було сплачувати єдиний соціальний внесок за кожного працівника, який перебуває з ним у трудових відносинах, в тому числі й за позивача. Відповідно до довідки «Інформація про нарахування, утримання із з/п з 01 жовтня 2021 року по 21 січня 2022 року вбачається, що заборгованість по заробітній платі за відповідачем відсутня. Станом на 23 лютого 2022 року відповідно до платіжного доручення №42257431 була погашена остання заборгованість за рахунок Фонду соціального страхування.

Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються лише для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням Пенсійним фондом України та не мають ніякого відношення до заробітної плати, яка підлягає виплаті. Відомості про нарахування, утримання із заробітної плати, яка підлягає до сплати працівникові, містяться у розрахунково-платіжних відомостях працівника за типовою формою №П-6, затвердженою Наказом Держкомстату України 05 грудня 2008 року №489. Надана позивачем Довідка ОК-5 від Пенсійного фонду України являє собою сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, така довідка не є доказом нарахованої, але не виплаченої заробітної плати (а.с.25-32).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.136-148).

Висновок суду мотивовано недоведеність вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.152-154).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. За станом здоров`я потребувала надання легкої праці, 27 жовтня 2021 року запропоновано переведення на іншу посаду, зайняти яку відмовилась. Відсутність на робочому місці без поважних причин у спірний період оформлено актами, які нею не підписані. За період з 19 жовтня 2021 року по 21 січня 2022 року нараховано заробітну плату, що підтверджено довідкою Форми ОК-5 Пенсійного фонду України від 25 жовтня 2023 року. Загальна сума нарахованої, але не виплаченої заробітної пати, складає 19844,89 грн. Суд неправильно застосував норми статей 116, 117 КЗпП України.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Білгород-Дністровськводоканал» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує підтвердженою належними та допустимими доказами відсутністю заборгованості по заробітній платі у спірний період.

Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

ОСОБА_1 у спірний період з 19 жовтня 2021 року по 21 січня 2022 року перебувала у трудових відносинах з КП «Білгород-Дністровськводоканал», займала посаду контролера.

Згідно табелів обліку робочого часу, відомостей з нарахування заробітної плати за особистими рахунками ОСОБА_1 :

у період з 19 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року (за винятком вихідних днів) була відсутня на робочому місці без поважних причин (наявна відмітка «ПР» -прогул);

у період з 01 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року (за винятком вихідних днів) була відсутня на робочому місці без поважних причин (наявна відмітка «ПР» -прогул);

у період з 01 грудня 2021 року по 21 грудня 2021 року, з 29 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року (за винятком вихідних днів) була відсутня на робочому місці без поважних причин (наявна відмітка «ПР» -прогул);

у період з 01 січня 2022 року по 20 січня 2022 року (за винятком вихідних днів) була відсутня на робочому місці без поважних причин (наявна відмітка «ПР» -прогул) (а.с.49-52, 62-115).

За кожен день відсутності складено акт про відсутність.

У період з 22 грудня 2021 року по 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 мала тимчасову непрацездатність у зв`язку з хворобою.

Згідно Довідки «Інформація про нарахування, утримання із заробітної плати за період з 01 жовтня 2021 року по 21 січня 2022 року» заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 відсутня (а.с.42-43).

Виплата заробітної плати у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року підтверджена платіжними дорученнями та розрахунково-платіжними відомостями (а.с.44-48, 58-61).

Станом на 23 лютого 2022 року відповідно до платіжного доручення №42257431 виплачене нарахування за рахунок коштів Фонду соціального страхування за період тимчасової непрацездатності.

Довідка ОК-5 Пенсійного фонду України містить сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Даний документ не є доказом нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 2 розділу ІУ Положення про реєстр застрахованих осіб до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стражу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-трудових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності.

Оскільки у період з 19 жовтня 2021 року по 20 січня 2021 року ОСОБА_1 перебувала у КП «Білгород-Дністровськводоканал» у трудових відносинах, то підприємство як страхувальник на виконання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сплачувало єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 як працівника, яка перебувала з підприємством у трудових відносинах.

Зазначені обставини підтверджують перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем, проте не є доказом нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Належними та допустимими докази нарахування та виплати заробітної плати є табелі обліку робочого часу та бухгалтерські документи (відомості, платіжні доручення тощо), які не підтверджують нарахування та невиплату за спірний період працівнику ОСОБА_1 заробітної плати у зазначений нею розмірі.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 369, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова