Постанова

від 09.10.2024 по справі 440/16933/23-а

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бойко С.С.

09 жовтня 2024 р. Справа № 440/16933/23-аДругий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернівецької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАУЕР ФУД» до Чернівецької митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14.11.2023 позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ПАУЕР ФУД» (далі ТОВ «ПАУЕР ФУД», підприємство) звернувся до суду з позовною заявою до Чернівецької митниці Держмитслужби України (далі Чернівецька митниця, митний орган), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000899 від 19.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що митний орган безпідставно поставив під сумнів договір та, як наслідок, весь поданий для митного оформлення пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення декларантом числового значення митної вартості імпортованого товару.

Посилається на те, що митний орган в рішенні про коригування митної вартості зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини не можливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності

Зазначає, що враховуючи наявність у ТОВ «ПАУЕР ФУД» передбачених чинним законодавством України документів, на підтвердження правильності визначених останнім у митній декларації вартості товару та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішення про корегування митної вартості № UA408020/2023/000899 від 19.06.2023.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023 є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Вказує, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.

Зазначає, що митному органу не видавалося можливим здійснити перевірку правильності проведення розрахунку митної вартості товару, а відтак декларантом не підтверджено у встановленому Митним Кодексом України (далі МК України) порядку заявлений рівень митної вартості товарів.

Вказує, що при прийняття рішення про корегування митної вартості від 19.06.2023 UA408000/2023/000264/2 митниця діяла винятково на підставі та у відповідності до вимог законодавства.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено позов ТОВ «ПАУЕР ФУД».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Чернівецької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000899 від 19.06.2023.

За рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці на користь ТОВ «ПАУЕР ФУД» витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 368.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що митним органом не доведено неповноту, неточність чи недостатність наданих позивачем з МД № 23UA408020038599U1 від 16.06.2023 документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Чернівецька митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог в повному обсязі.

Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним у відзиві на позовну заяву.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

01.06.2018 між ТОВ «ПАУЕР ФУД» (покупець) та компанією PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI (продавець) укладено контракт № 1МРТR-РR005 (а.с. 29-30).

Відповідно до п. 1 Контракту № 1МРТR-РR005 продавець продає, а покупець купує продукцію, далі - товар, на умовах та у відповідності до цього Контракту. Асортимент, кількість, якість, вид упаковки і строки поставки товару узгоджуються сторонами в доповненнях до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 Контракту № 1МРТR-РR005 продавець здійснює відвантаження товару на підставі письмових заявок покупця. У заявці має бути вказано асортимент товару, його кількість (в рамках Доповнень), термін поставки та відвантажувальні реквізити. Заявка повинна бути подана продавцю не пізніше 7-ми календарних днів до початку відвантаження.

Згідно з п. 2.2-2.3 Контракту № 1МРТR-РR005 датою відвантаження товару є дата календарного штемпеля митних органів на товаротранспортних документах. Продавець повинен повідомити покупця про дату і кількість відправленого товару протягом 2-х календарних днів від дати відвантаження.

Згідно з п. 2.4 Контракту № 1МРТR-РR005 перед поставкою товару сторони зобов`язані отримати на свій ризик і за свій рахунок ліцензію або інший дозвіл державних органів або документ, необхідний для надання товару продавцем в розпорядження покупця, виконати всі митні формальності кожен у своїй державі.

Згідно з п. 2.5 Контракту № 1МРТR-РR005 моментом виконання продавцем зобов`язань з поставки партії товару і переходу ризиків втрати чи пошкодження товару від продавця до покупця є факт надання товару в розпорядження покупця в місці та на умовах, зазначених в доповненнях до цього Контракту.

Згідно з п. 2.6 Контракту № 1МРТR-РR005 на кожну партію товару продавець надає покупцеві наступні документи: інвойс (рахунок-фактуру), сертифікат якості, сертифікат походження, товарно-транспортна накладна, експортна декларація.

Згідно з п. 3.1 Контракту № 1МРТR-РR005 ціна товару встановлюється на кожну конкретну партію товару і вказується сторонами в доповненнях до цього контракту.

Згідно з п. 3.2 Контракту № 1МРТR-РR005 оплата товару за цим контрактом здійснюється після його поставки на підставі наданого продавцем (факсимільним чи електронним зв`язком) рахунку. Умови оплати на кожну партію товару конкретизуються в доповненнях. Зобов`язання з оплати вважаються виконаними в момент зарахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів у розмірі 100% суми, зазначеної в рахунку Продавця.

Згідно з додатковими угодами від 04.01.2022 № 1 (а.с. 34-35) та від 28.12.2022 № 4 (а.с. 40-41) до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 визначено, що цей контракт в частині взаємних розрахунків діє до повного їх завершення.

Відповідно п. 1 Додаткової угоди № 3 до контракту № 1МРТR-РR005 (а.с. 38-39) валюта товару, що поставляється згідно цього договору долари США. Сума та умови поставки на кожну парію товару вказуються у інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

За змістом специфікації від 12.06.2023 № 2 до контракту № 1МРТR-РR005 (а.с. 42) сторонами погоджено поставку кількості товару на сезон 2023 свіжого абрикоса, Туреччина, 300 000 кг, за ціною 0.8 USD за 1 кг, всього на суму 240 000 USD.

16.06.2023 ТОВ «ПАУЕР ФУД» оформлено та подано відповідачу митну декларацію МД № 23UA408020038599U1, згідно якої позивачем ввезено на територію України абрикоси свіжі 20 000 кг, урожаю 2023, країна виробництва Туреччина, торгівельна марка PRUVA, виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, постачальник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, загальною вартістю 16 000.00 USD, за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору) (а.с. 154).

При поданні ЕМД позивачем було надано наступні документи: (перелік наведений в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UА408020/2023/000899) (а.с. 50-51) :

рахунок-фактуру (інвойс) № PRV2023000000096 від 12.06.2023 (а.с. 15-16);

автотранспортну накладну А б/н від14.06.2023 (а.с. 17-18);

фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А 5339856 від 12.06.2023 (а.с. 23-24);

сертифікат про походження товару Z 0511033 від 14.06.2023 (а.с.25-28);

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.01.2022 (а.с. 34-35);

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 26.08.2022 (а.с. 38-39);

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 28.12.2022 (а.с. 40-41);

специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 12.06.2023 (а.с. 42);

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 1МРТR-РR005 від 01.06.2018 (а.с. 29-33);

договір про надання послуг митного брокера № 0112/2020 від 01.12.2020;

заяву декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 12.06.2023 (а.с. 43);

копію митної декларації країни відправлення № 23220400ЕХ00025224 від 14.06.2023 (а.с. 45-47);

інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі № 10054003 від 16.06.2023.

19.06.2023 ТОВ «ПАУЕР ФУД», було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу (а.с. 185-186) в якому керуючись ч. 3 ст. 53, п. 2 ч. 5 статі 54 МК України митний орган витребував у декларанта додаткові документи, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).

Декларантом додатково надано лист від 19.06.2023 б/н про те, що додаткові документи, крім тих, що були надані раніше, надати немає можливості.

19.06.2023 Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000264/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000899.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023 зазначено, що : відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме :

- п.1 та п. 4.5 контракту 01.06.2018 № 1МРТR-РR005 передбачена наявність упаковки. Відомостей щодо включення до митної вартості товару ціни упаковки, яка є складовою митної вартості товару відповідно до ч.10 ст.58 МК України, не надано;

- п. 2.1 контракту від 01.06.2018 № ІМРТR- РR005 передбачена наявність письмової заявки покупця, документ до оформлення не наданий;

- п. 2.6 контракту від 01.06.2018 № ІМРТR- РR005 передбачена наявність сертифікату якості, документ до оформлення не наданий;

- в п. 3.2 контракту від 01.06.2018 № 1МРТR-РR005 зазначено, що умови оплати на кожну партію товару конкретизуються в доповненнях. Однак, в наданих до митного оформлення доповненнях відсутня інформація щодо умов оплати. Неможливо перевірити факт здійснення /не здійснення оплати за товар;

- в п. 3.4 контракту від 01.06.2018 № 1МРТR-РR005 зазначено, що загальна вартість контракту визначається на підставі вартостей партій товару, зазначених в доповненнях до цього контракту. В наданих до митного оформлення додатках дана інформація відсутня;

- згідно з інфойсом від 12.06.2023 № PRV2023000000096 товар постачається на умовах СРТ UA Київ. При імпорті товарів в Україну на умовах поставки СРТ (перевезення оплачені до…) до витрат продавця входять: пакування, оплата навантажувальних робіт, внутрішні перевезення; експертне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення. Умови поставки СРТ UA Київ передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. У зв`язку з чим необхідно документально підтвердити перелічені вище складові митної вартості;

- в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 14.06.2023 № 23220400Х00025224 зазначена Е-Fatura від 12.06.2023 №23243082610978040383948/1, яка до оформлення не надана. Надано Е-Fatura від 12.06.2023 №РRV2023000000096. Вказане викликає у митного органу сумніви щодо документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар;

- в графі 31 МД зазначено, що абрикоси врожаю 2023, але ця інформація відсутня в поданих до оформлення товаросупровідних документах, які перетинали митний кордон.

Враховуючи, що декларантом на вимогу митного органу не надано додаткових документів, не спростовано вищезазначені розбіжності та не підтверджено заявлену митну вартість, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями пункту 1 статті 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД № UA408020/2023/37455 від 11.06.2023 «Абрикоси свіжі, врожаю 2023, не розфасовані для роздрібної торгівлі», рівень митної вартості 1.1 дол/кг. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в рішенні про коригування митної вартості».

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України).

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.

На виконання ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень ч. 3 ст. 58 МК України.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Положеннями ч. 6 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту ст. 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема,:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як передбачено ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст. 53 цього Кодексу. Або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17, від 30.07.2024 у справі № 420/32440/23.

Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15 та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17.

Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, за змістом специфікації № 2 від 12.06.2023 до контракту № 1МРТR-РR005 від 01.06.2018 сторонами контракту погоджено конкретну вартість товару, що поставляється, а саме - свіжого абрикоса сезону 2023, Туреччина, у розмірі 0.8 USD за 1 кг (а.с. 42)

За даними митної декларації № 23UA408020038599U1 вага імпортованого позивачем до України товару 20 000 кг (а.с. 154).

Відтак, фактична вартість ввезеного товару складає 16 000.00 USD (20 000 кг х 0.8 USD), що відповідає митній вартості товару, заявленій декларантом у митній декларації № 23UA408020038599U1 від 16.06.2023.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є посилання митного органу у рішенні про коригування митної вартості товару на ненадання декларантом до митного оформлення передбачених контрактом заявок, оскільки заявка не являється документом, який відповідно до приписів статті 53 МК України обов`язково має надаватися разом з іншими документами на підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення.

Натомість, фактично в якості заяви у цій справі виступає саме специфікація від 12.06.2023 № 2 до контракту № 1МРТR-РR005 від 01.06.2018.

Щодо посилань митного органу на те, що в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 14.06.2023 № 23220400Х00025224 зазначена Е-Fatura від 12.06.2023 №23243082610978040383948/1, яка до оформлення не надана. Надано Е-Fatura від 12.06.2023 №РRV2023000000096, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначає позивач, при формуванні пакету документів в «Єдиному вікні» Турецької Республіки, компанія експортер завантажує туди всі скановані копії паперових документів, яким при формуванні пакету документів до експортної митної декларації присвоюється новий номер. Тобто, номер рахунку-фактури, зазначений у декларації країни відправника, насправді є порядковим номером вказаного документу, визначеного системою і не є номером рахунку-фактури.

Колегія суддів зазначає, що позивач листом від 11.07.2023 подав митному органу в порядку статті 55 МК України додаткові пояснення з цього приводу та надав відповідну копію Інструкції з порядку реєстрації експортної декларації Турецької Республіки з перекладом українською мовою, відповідно до якої видно, що оскільки первісний документ створювався не в системі, то він має початковий номер, який був присвоєний йому компанією (а.с. 58-73).

При цьому, у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі митний орган жодним чином не спростував правильності наведених вище доводів позивача, а тому у спірному випадку у суду відсутні підстави стверджувати про існування різних Е-Fatura.

Крім цього, відповідачем не заперечується також й отримання інформації про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі, що підтверджує реєстрацію вказаних документів в системі митних органів країни-відправника).

В ході судового розгляду справи підтверджено, що вартість товару у рахунку-фактурі (інвойсі) та митній декларації як країни відправника, так і країни отримувача, повністю співпадає.

З приводу оплати позивачем вартості поставленого товару, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту «Платіжна інформація» митної декларації країни постачальника № 23220400ЕХ00025224 від 14.06.2023 зазначено « 1 накладений платіж 16 000.00», що свідчить про формат оплати товару шляхом системи накладеного платежу, тобто оплата здійснюється після отримання товару.

При цьому, доводи про ненадання декларантом до оформлення доповнення, в якому конкретизовано умови оплати на кожну партію товару, по суті не відповідають дійсності, оскільки додаткова угода від 26.08.2022 № 3 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 (а.с. 78-79), що надавалася митному органу при митному оформленні, врегульовує питання взаємних розрахунків між сторонами контракту, визначаючи, що сума та умови поставки на кожну партію товару вказуються в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Також слід зазначити, що у специфікації від 12.06.2023 № 2 до контракту № 1МРТR-РR005 від 01.06.2018 визначено погоджену кількість на сезон 2023 «свіжий абрикос, країни походження Туреччина, у кількості 30 0000 кг, вартістю 0.8 USD/кг за загальною вартістю 24 0000 USD», тобто оскільки сторонами були погоджені загальна вартість та кількість товару саме врожаю 2023 і поставка товару відбувалася у червні 2023, то поставлені свіжі абрикоси жодним чином не могли бути абрикосами врожаю минулого 2022.

Також, колегія суддів відмічає, що у спірному випадку матеріли справи не містять відомостей стосовно того, що до вартості поставленого товару включалися будь-які транспортні витрати постачальника.

Положення контракту № 1МРТR-РR005 від 01.06.2018 також не передбачають включення до вартості свіжих абрикос, що постачаються, транспортних витрат, зокрема, таких як витрати на: пакування; оплату навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення; витрати перевезення товару до названого місця призначення, тощо.

З приводу ж доводів митного органу про те, що п. 2.6 контракту № 1MPRTR-PR 005 передбачає наявність сертифікату якості, колегія суддів зауважує, що до митного оформлення декларантом подавався фітосанітарний сертифікат № ЕС/ТR А 5339856 (а.с. 23-24), який підтверджує, що свіжі абрикоси, що поставляються, пройшли перевірку та/або випробування відповідно до офіційно встановлених процедур, і вважаються вільними від карантинних шкідників, визначених країною-імпортером, і відповідають чинним фітосанітарним нормам країни-імпортера, в тому числі щодо некарантинних шкідливих організмів, що підлягають регулюванню, вважаються такими, що практично не мають інших шкідників.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД № 408020/2023/37455 від 11.06.2023, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 Митного кодексу України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як встановлено судом, згідно МД № 23UA408020038599U1 від 16.06.2023 імпортований товар абрикоси свіжі, - 20 000 кг, урожаю 2023, країна виробництва Туреччина, торгівельна марка PRUVA, виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, постачальник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, загальною вартістю 16 000.00 USD.

Водночас, згідно МД №UA408020037455U6 від 11.06.2023 імпортований товар абрикоси свіжі, врожаю 2023, не розфасовані для роздрібної торгівлі, загальною вартістю 20 000.00 USD (а.с. 168).

Тобто, судом не заперечується ідентичність товарів, імпортованих позивачем згідно МД № 23UA408020038599U1 від 16.06.2023 та МД № UA408020037455U6 від 11.06.2023.

Разом з тим, колегія суддів вважає за доцільне зазначити на тому, що розбіжність у вартості вказаних вище імпортованих товарів жодним чином не може свідчити саме про заниження декларантом митної вартості товару, імпортованого 16.06.2023, оскільки ціни на свіжі овочі на ринку товарів не є постійно сталими та мають властивості змінюватися як у бік зростання, так і у бік спадання.

При цьому, колегія суддів вважає за доцільне зауважити на тому, що після отримання в рамках виконання контракту № 1МРТR-РR005 від 01.06.2018 імпортованого товару абрикоси свіжі позивачем 20.06.2023 було замовлено експертизу щодо їх вартості.

У матеріалах справи міститься експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-582 від 20.06.2023 (а.с. 52-57), згідно з яким контрактна (ринкова) вартість на абрикоси свіжі, що одержуються відповідно до контракту № 1МРТR-РR005 від 01.06.2018 та специфікації № 2 від 12.06.2023 до нього з Туреччини на умовах поставки СРТ Київ (Україна) знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон`юнктурі ринку країни-товаровиробника (експортера) та може становити на абрикоси свіжі 0.80 USD.

За викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.

Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з ЕМД № 23UA408020038599U1 від 16.06.2023 документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів № № UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування картки відмови Чернівецької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000899 від 19.06.2023.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило