Ухвала

від 09.10.2024 по справі 160/20355/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20355/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Добродняк І.Ю.

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/20355/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Донбаський науково-виробничий центр "Геомеханіка"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/20355/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Донбаський науково-виробничий центр "Геомеханіка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено про те, що відповідач вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №160/20355/23 у межах строків на апеляційне оскарження, однак ухвалами від 30.11.2023, від 02.02.2024, від 28.06.2024 останні були повернуті скаржнику через неусунення недоліків зі сплати судового збору. Відтак, користуючись своїм правом на апеляційне оскарження відповідач повторно (вчетверте) звертається з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження 23.10.2023.

Судом встановлено, що вперше апеляційна скарга ГУ ДПС подана до суду 08.11.2023, повернута Третім апеляційним адміністративним судом ухвалою від 30.11.2024 скаргу повернув з підстав несунення її недоліків у вигляді сплати судового збору. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему Електронний суд 01.12.2024 о 18:40.

Вдруге апеляційну скаргу ГУ ДПС направило засобами поштового зв`язку 08.12.2023. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.02.2024 скаргу також повернув з підстав несунення її недоліків у вигляді сплати судового збору. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему Електронний суд 08.02.2024 о 14:09.

Втретє апеляційну скаргу ГУ ДПС подано через підсистему "Електронний суд" 03.05.2024, однак до неї знову ж таки не долучено доказів сплати судового збору, у зв`язку з чим остання була повернута.

03.10.2024 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчетверте подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що оскільки ухвали Третього апеляційного адміністративного суду 30.11.2023, від 02.02.2024, від 28.06.2024 про повернення апеляційних скарг у касаційному порядку не скасовані та є чинними, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.

При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема тривалого процесу оплати судового збору, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб`єкта владних повноважень з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що суб`єкт владних повноважень дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі в найкоротші строки.

При цьому такі дії повинні вчинятися у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заявник апеляційної скарги не надав ані доказів на підтвердження вжиття останнім регулярних та послідовних заходів для здійснення своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, ані доказів неможливості сплати судового збору на час звернення з вперше поданою апеляційною скаргою, ані доказів належного усунення недоліків апеляційної скарги, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги у цій справі (судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі так і не сплачено), що свідчить про не підтвердження відповідачем власних доводів про сумлінне та добросовісне ставлення до своїх прав та обов`язків та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій.

Щодо посилань заявника на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №20024/02.0-7.1 суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Безпідставним посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, оскільки таким листом підтверджено військову агресію російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року, яка є надзвичайною, невідворотною та об`єктивною обставиною для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Водночас заявник апеляційної скарги у спірних правовідносинах не є суб`єктом господарської діяльності чи фізичною особою, у якого виникли зобов`язання за договором.

Окрім того, відповідач посилається на наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення, а також на висновки Європейського Суду з прав людини.

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах та постановах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.

Так, обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції поважними не визнаються.

Як зазначалось вище, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на відсутність фінансування.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу наведеного слідує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заявником до клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано жодного доказу, який свідчив би про неможливість сплати останнім судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

На підставі викладеного вище суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн (2684х150%х0,8), відповідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача:UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження;

- документа про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/20355/23 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження;

- документа про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя І.Ю. Добродняк