Постанова

від 09.10.2024 по справі 340/1359/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1359/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року (суддя Казанчук Г.П.) в справі № 340/1359/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тоткорн» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тоткорн» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування розпорядження №89-рл від 09 лютого 2024 року, яким відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; зобов`язання повторно розглянути заяву ТОВ «Тоткорн» вх. №1378/АП від 24 січня 2024 року та видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розпорядження ГУ ДПС у Кіровоградській області №89-рл від 09 лютого 2024 року ''Про відмову у видачі ТОВ ''Тоткорн''; зобов`язано ГУ ДПС у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ТОВ ''Тоткорн'' вх. №1378/АП від 24 січня 2024 року та прийняти розпорядження з урахуванням висновків суду; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вказує, що враховуючи, що поданий позивачем разом із заявою акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта системи газопостачання приймальною комісією від 25 червня 1999 року не відповідає вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме постанові Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449, пунктам 3.1, 3.2, 3.10 ДБН А.3.1-3-94 «Основні положення», є правомірним розпорядження про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Тоткорн» звернулось до ГУ ДПС у Кіровоградській області із заявою про видачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за вх. №1378/АП від 24 січня 2024 року.

До заяви ТОВ ''Тоткорн'' долучено квитанцію про оплату за рік, акт введення в експлуатацію, договір суборенди землі, договір оренди АЗС на ТОВ, свідоцтво про спадщину орендодавця на АЗС, дозволи Держохоронпраці, довідку 20-ОПП, документи на касовий апарат.

ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами розгляду вказаної заяви винесено розпорядження ''Про відмову у видачі ліцензії'' №89-рл від 09 лютого 2024 року, підстава відсутність завіреної копії акту введення в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09 травня 2022 року ОСОБА_1 успадковується автогазозаправочний пункт за номером АДРЕСА_1 , який складається з будівлі операторної, загальною площею 9,7 кв.м.

У витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 2590612435060 зазначено в розділі ''Опис об`єкта'' - нежитлове приміщення, автозаправочний пункт площею 9,7 кв.м.

Згідно з договором оренди №06-10/23 від 06 жовтня 2023 року предметом договору є автозаправочний пункт, що складається з будівлі операторної 9,7 кв.м.

У акті прийму-передачі нерухомого майна в оренду зазначено про передачу нерухомого майна, а також про те, що разом із газозаправочним пунктом передається резервуар №623.

Тобто об`єктом нерухомого майна є будівля 9,7 кв.м., яка зареєстрована в реєстрі речових прав як самостійний об`єкт.

Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2024 року №1807/04-2024 встановлено таке.

При влаштуванні об`єкту системи газопостачання, який було прийнято комісією зі складанням акту про прийняття в експлуатацію від 25.06.1999 року пересувної автогазозаправної станції (фактично АКЗП) було здійснено комплекс такелажних робіт, пов`язаних з переміщенням модулю АГЗП з місця виготовлення до місця встановлення. Будівельні роботи будь якого виду (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт чи технологічне переоснащення) при цьому не проводилось.

В описовій частині висновку зазначено, що об`єкт, що був прийнятий до експлуатації вищевказаним актом від 25.06.1999 року є автомобільним газозаправним пунктом, комплексом, що не містить будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки.

Експертом зазначено, що паливно-заправний модуль АГЗП є заводськими виробами та виготовлені відповідно до технічних умов за технічною документацією, не відноситься до об`єктів будівництва у розумінні містобудівного законодавства, а є лише заводським виробом, у зв`язку з чим не потребує дозволу чи погодження органами архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, експертом зроблено висновок, що об`єкт про який йде мова в акті від 25.06.1999 року, не є спорудою, як об`єктом класифікації по НКБС та об`єктом будівництва, визначеним ч.1 абз.2 ст.4 Закону України ''Про регулювання містобудівної діяльності'', а встановлення модульної конструкції АГЗП заводського виготовлення не є будівельними роботами.

Суд першої інстанції вважав, що модульна конструкція автогазозаправочного пункту, яка складається із резервуару та відповідного обладнання до нього, не потребує окремого акту введення в експлуатацію згідно з Положенням №449, а акт про введення в експлуатацію завершеного будівництва об`єкту системи газопостачання від 25.06.1999 року є належним документом про введення в експлуатацію саме модульної конструкції автогазозаправочного пункту.

Врахувавши приведене, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність розпорядження ГУ ДПС у Кіровоградській області №89-рл від 09.02.2024 року про відмову у видачі ліцензій ліцензії.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції вказав, що позовна вимога про зобов`язання повторно розглянути заяву про ТОВ ''Тоткорн'' вх. №1378/АП від 24.01.2024 року підлягає задоволенню як похідна від первісної позовної вимоги, а вимога про зобов`язання видати ліцензію є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі заяви ТОВ «Тоткорн» №1378/АП від 24 січня 2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним розпорядженням №89-рл від 09 лютого 2024 року на атозаправочний пункт, що розташований у АДРЕСА_1 , в якому зазначена така підстава: відсутність завіреної копії акту введення в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

ТОВ «Тоткорн» за договором оренди №06-10/23 від 06 жовтня 2023 року, укладеним з ОСОБА_1 , є орендарем автозаправочного пункту, що складається з будівлі операторної 9,7 кв.м. та розташованого у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09 травня 2022 року є власником автогазозаправочного пункту, що знаходиться у АДРЕСА_1 , який складається з будівлі операторної, загальною площею 9,7 кв.м.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 2590612435060 зазначено в розділі ''Опис об`єкта'' - нежитлове приміщення, автозаправочний пункт площею 9,7 кв.м.

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна в оренду передано ТОВ «Тоткорн» нерухоме майно (газозаправочний пункт) та резервуар №623.

Спірним в цій справі є питання правомірності розпорядження про відмову у видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з підстав подання ліцензіатом для отримання ліцензії недостовірних документів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP).

За правилами статті 15 Закону № 481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Територіальні органи ДПС є органами ліцензування виду господарської діяльності роздрібна торгівля пальним, що встановлено Переліком органів ліцензування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року №609.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначає Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року № 222-VIII (далі Закон № 222-VIII), який також встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Частиною третьою статті 13 Закону № 222-VIII передбачено, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:

1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам;

2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб`єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними у підтвердних документах та фактичним станом цього суб`єкта господарювання на момент подання документів. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб`єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною;

3) наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства.

Фактично підставою для відмови позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним стало не надання позивачем до заяви про отримання ліцензії документів, що підтверджують прийняття в експлуатації об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним.

При цьому поданий позивачем акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту системи газозабезпечення прийомною комісією від 25 червня 1999 року визнано контролюючим органом таким, що не відповідає вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 ''Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення'', яка діяла на момент отримання даного акту, та пунктів 3.1, 3.2, 3.10 ДБН А.3.1-3-94 ''Основні положення'' (затверджені наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 № 48, введено в дію з 01.01.1995 року).

Судом встановлено, що позивачем до заяви про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним подані наступне документи: квитанція про оплату за рік, акт введення в експлуатацію, договір суборенди землі, договір оренди АЗС на ТОВ, свідоцтво про спадщину орендодавця на АЗС, дозволи Держохоронпраці, довідка 20-ОПП, документи на касовий апарат.

Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2024 року №1807/04-2024 встановлено, що при влаштуванні об`єкту системи газопостачання, який було прийнято комісією зі складанням акту про прийняття в експлуатацію від 25 червня 1999 року пересувної автогазозаправної станції (фактично АКЗП), здійснено комплекс такелажних робіт, пов`язаних з переміщенням модулю АГЗП з місця виготовлення до місця встановлення. Будівельні роботи будь-якого виду (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт чи технологічне переоснащення) при цьому не проводились.

Об`єкт, що прийнятий до експлуатації актом від 25 червня 1999 року, є автомобільним газозаправним пунктом, комплексом, що не містить будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки.

Фотознімками, які містяться у висновку, підтверджено, що резервуар із комплексом приладів та пристроїв розміщений та закріплений на сталевій рамі.

Отже, вказаний об`єкт не є будівлею чи частиною будівлі, а нерухоме майно площею 9,7 кв.м. не містить ознак наявності в ній паливороздавального обладнання.

Паливно-заправний модуль АГЗП є заводськими виробами та виготовлені відповідно до технічних умов за технічною документацією, не відноситься до об`єктів будівництва у розумінні містобудівного законодавства, а є лише заводським виробом, у зв`язку з чим не потребує дозволу чи погодження органами архітектурно-будівельного контролю.

Експертом зроблено висновок, що об`єкт, про який йде мова в акті від 25 червня 1999 року, не є спорудою як об`єктом класифікації по НКБС та об`єктом будівництва, визначеним ч.1 абз.2 ст.4 Закону України ''Про регулювання містобудівної діяльності'', а встановлення модульної конструкції АГЗП заводського виготовлення не є будівельними роботами.

Відповідачем не приведено заперечень щодо цього експертного висновку, не спростовані встановлені цим висновком обставини та викладені в ньому висновки.

Крім того, відповідачем не заперечувалось належність та допустимість цього експертного висновку як доказу.

Приймаючи до уваги висновок експерта, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що модульна конструкція автогазозаправочного пункту, яка складається із резервуару та відповідного обладнання до нього, не потребує окремого акту введення в експлуатацію згідно з Положенням про порядок приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року №449, а акт про введення в експлуатацію завершеного будівництва об`єкту системи газопостачання від 25 червня 1999 року є належним документом про введення в експлуатацію саме модульної конструкції автогазозаправочного пункту.

Відтак, в цьому випадку відсутні підстави, встановлені частиною третьою статті 13 Закону № 222-VIII, для відмови у видачу позивачу ліцензії.

Враховуючи приведені обставини, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність розпорядження відповідача про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Апелянтом не приведено доводів у спростування висновків суду першої інстанції, а приведені в апеляційній скарзі обставини та підстави, які слугували прийняттю розпорядження, яке скасоване судом першої інстанції, спростовані приведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року в справі № 340/1359/24 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року в справі № 340/1359/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тоткорн» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 09 жовтня 2024 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко