Постанова

від 09.10.2024 по справі 320/15897/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Лисенко В.І.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року Справа № 320/15897/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАІС ІНТЕРТОРГ"

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МАІС ІНТЕРТОРГ" (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №282720411 від 25.10.2022

В обґрунтування зазначених вимог Позивач стверджував, що за наслідками камеральної перевірки Відповідач дійшов помилкового висновку про заниження платником податків позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету на суму ПДВ за травень 2022 року на суму 110 803 грн, оскільки ним самостійно до проведення перевірки подано уточнюючу декларацію, якою донараховано податкові зобов`язання на суму 182715 грн, у тому числі за травень 2022 року у розмірі 110803 грн, та сплачено суму ПДВ.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в разі отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку, з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Суд зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом передчасно, оскільки ним не враховано уточнені показники податкової звітності Позивача.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, зазначаючи, що Позивачем несвоєчасно та неправомірно збільшена сума від?ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 63170,00 грн.

При цьому Апелянт стверджує, що оскільки уточнюючі розрахунки до податкової декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2022 року на збільшення р. 21 були подані у липні 2022 року, то така сума від?ємного значення могла бути врахована в тому звітному періоді, в якому подано уточнюючий розрахунок, тобто в декларації за липень 2022.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 та від 03.09.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

Також у своєму відзиві Позивач стверджує, що апеляційна скарга підписана особою, яка не надала суду документи, які підтверджують наявності повноважень на підписання та подання документів від імені Головного управління ДПС у м. Києві.

6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «МАІС ІНТЕРТОРГ» (далі - ТОВ «МАІС ІНТЕРТОРГ») зареєстроване як юридична особа, є платником ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Іриною ПАРФЕНЮК, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року, поданої підприємством ТОВ «МАІС ІНТЕРТОРГ».

19.09.2022 Відповідачем складено акт Nє 25583/26-15-04-11-03/ 44074024 про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "МАІС ІНТЕРТОРГ" (податковий номер - 44074024) за травень 2022 року у якому зафіксовано наступне:

«У ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року платника ПДВ ТОВ "МАІС ІНТЕРТОРГ" встановлено віднесення до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) суми ПДВ у розмірі 173973 грн. При цьому, значення рядка 21 декларації з ПДВ за попередній звітний (податковий) період ( квітень 2022 року) становить 0 грн.

18.07.2022 підприємством подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року (реєстраційний № 9131326400 від 18.07.2022) на збільшення р.21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 173973,00 грн. та уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень (реєстраційний № 9131341489 від 18.07.2022) на збільшення р.21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 173973,00 грн.

Згідно з розділом V Порядку № 21 у рядку 16 декларації відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду:

у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період;

у рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду;

у рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).

Таким чином, платником ТОВ "МАІС ІНТЕРТОРГ" (податковий номер - 44074024) в декларації з ПДВ за травень 2022 року неправомірно сформовано податковий кредит на суму 173973 грн., що вплинуло на невірне визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, яка у відповідності до вимог пункту 200.1 статті 200 Кодексу визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.»

На підставі вищевказаного акту ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №282720411 від 25.10.2022 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 121 883,30 грн., з яких 110 803,00 грн. - основне зобов`язання, 11 080,30 грн. - штрафні санкції.

Судом першої інстанції також встановлено, що 18.07.2022 Позивачем подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року (реєстраційний № 9131326400 від 18.07.2022) на збільшення р.21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 173973,00 грн. та уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень (реєстраційний № 9131341489 від 18.07.2022) на збільшення р.21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 173973,00 грн.

18.07.2022 Позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2022 року, якою віднесено до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) суми ПДВ у розмірі 173973 грн.

Разом з ти, як убачається з уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2022 р., поданому у 18 вересня 2022 р., ТОВ «МАІС ІНТЕРТОРГ» самостійно було донараховано податкові зобов`язання на суму 182 715 (у тому числі за травень 2022 р. у розмірі 110803,00 грн.). Крім того, заповнено рядок 20 та 20,1 та зараховано суми від`ємного значення у зменшення суми податкового зобов`язання з ПДВ 170 764,00 грн.

Однак, на момент складання акту камеральної перевірки Відповідач не взяв до уваги уточнюючі розрахунки, подані ТОВ «МАІС ІНТЕРТОРГ» 18.09.2023.

9. Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, а свої права - порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

10. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі - Порядок № 26), Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок № 21).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В силу положень 6 розділу I Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

За правилами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 ПК України, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Пункт 76.3 статті 76 ПК України передбачає, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Згідно із пунктом 2 розділу I Порядку №21 подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Згідно із пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

В силу положень пункту 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу (п. 50.2 ст. 50 ПК України).

Пункт 50.3 статті 50 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість поданий у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок є складовою податкової звітності з податку на додану вартість.

12. Разом з тим, платник податків, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку, з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №360/3701/19, №808/537/16, №640/15334/19, №808/2156/17, №820/6771/16, № 805/2408/16-а, №815/4013/14.

13. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивач належним чином скористався правом, передбаченим пунктом 50.1 статті 50 ПК України, на подання уточнюючих розрахунків до раніше поданої податкової декларації з ПДВ.

14. Натомість, за наслідками подання уточнюючих розрахунків, контролюючий орган мав перевірити достовірність таких показників шляхом проведення документальної позапланової перевірки, що прямо передбачено підпунктом 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Попри це, Відповідач не виконав свій обов`язок із перевірки таких уточнень й передчасно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, не врахувавши при цьому уточнюючі розрахунки податкової звітності подані «МАЇС ІНТЕРТОРГ» від 18 вересня 2022 р. та не встановивши дійсний обов`язок Позивача зі сплати податку.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, з уточнюючого розрахунку, поданого у вересні 2022 року вбачається, що ТОВ «МАІС ІНТЕРТОРГ» самостійно було донараховано податкові зобов`язання на суму 182 715 (у тому числі за травень 2022 р. у розмірі 110803,00 грн). Крім того, заповнено рядок 20 та 20,1 та зараховано суми від`ємного значення у зменшення суми податкового зобов`язання з ПДВ 170 764,00 грн.

15. З огляду на викладене вище, твердження Апелянта про те, що уточнюючі розрахунки до податкової декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2022 року, які подані у липні 2022 року могли бути враховані лише в липні 2022, колегія суддів до уваги не приймає.

20. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МАІС ІНТЕРТОРГ» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, твердження ТОВ «МАІС ІНТЕРТОРГ» про те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не надала суду документи, які підтверджують наявності повноважень на підписання та подання документів від імені Головного управління ДПС у м. Києві, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, Позивач зазначає, що апеляційна скарга підписана та подана до суду представником ГУ ДПС у м. Києві Кушнір Назаром, проте у наданому витязі з ЄДР відсутня інформація про Кушнір Назара .

Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 320/15897/23 представником ГУ ДПС у м. Києві у порядку ст. 55 КАС України Дмитром Мовчаном , а не Назаром Кушніром , як помилково зазначає Позивач/ т.1 а.с.108/.

Повноваження Дмитра Мовчана на підписання та подання до суду документів від імені Головного управління ДПС у м. Києві підтверджуються наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень / т.1 а.с. 109-111/.

21. Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

22. Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, згідно з частиною першою статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

23. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

24. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року - без змін.

25. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 09 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк