Постанова

від 09.10.2024 по справі 620/5719/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5719/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства «СОФІЯ» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «СОФІЯ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «СОФІЯ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 № 2614/Ж10/25-01-04-06-02 на загальну суму 10585,38 грн за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, складено відносно іншого суб`єкта господарювання. Крім того, позивач вважає, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання), натомість, перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється, а питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, є предметом документальної перевірки, яка відповідачем щодо підприємства не проводилась.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Приватне підприємство «СОФІЯ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 09.10.2024.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «СОФІЯ» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (а.с. 11-15).

На підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, у порядку, визначеному п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України, ГУДПС у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку ПП «СОФІЯ» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з єдиного податку третьої групи, за наслідками якого складено відповідний акт від 19.01.2024 № 986/Ж5/25-01-04-06-02 (а.с. 7-8).

У акті камеральної перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п. п. 57.1 ст. 57, п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум з єдиного податку третьої групи.

15.02.2024 ГУДПС у Чернігівській області винесено ПП «СОФІЯ» податкове повідомлення-рішення № 2614/Ж10/25-01-04-06-02, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 10585,38 грн. Підставою винесення вказаного рішення, серед іншого, вказано акт перевірки від 19.01.2024 № 990/Ж5/25-01-04-06-02 (а.с. 9-10).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ПП «СОФІЯ» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що після внесених змін до ПК України, предмет камеральної перевірки значно розширився, тому враховуючи встановлені в ході проведення камеральної перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства, та відповідно, не заперечення у даному випадку проти виявлених контролюючим органом порушень, твердження, на які посилається підприємство в обґрунтування своїх доводів, як на єдину підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження, тому підстави для скасування спірного рішення відсутні. Щодо доводів про те, що податкове повідомлення-рішення має посилання на інший акт перевірки, за висновками суду першої інстанції, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, адже акт від 19 січня 2024 року № 990/Ж5/25-01-04-06-02 складений стосовно зовсім іншої юридичної особи, а саме ТОВ "ЕКО-СЕРВІС-КОЗЕЛЕЦЬ", код за ЄДРПОУ 37894785.

Дана обставина, на переконання позивача, є окремою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки податковим органом при прийнятті рішення порушено принцип правової визначеності.

Також, предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється. Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це прямо випливає зі змісту визначення останньої, закріпленої в підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Апелянт зазначає, що таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19.03.2019 року у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 року у справі № 826/4242/15 та від 06.02.2020 року у справі № 813/87/16.

У даному випадку, рішення відповідача по справі прийнято на підставі саме камеральної перевірки, а не документальної перевірки, що не відповідає вимогам діючого законодавства та висновкам Верховного Суду з даної категорії справ.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

21 грудня 2016 року Законом України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон №1797-VIII) змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Так, відповідно до абзацу другого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, предметом камеральної перевірки, серед іншого, також можуть бути: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Тобто, протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону №1797-VIII, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися контролюючим органом лише в межах проведення документальної перевірки.

Разом з тим, після внесених змін предмет камеральної перевірки значно розширився.

Згідно із пунктами 76.2 та 76.3 статті 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків порушив вимоги податкового законодавства щодо, зокрема своєчасності сплати узгоджених зобов`язань, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що предметом камеральної перевірки ПП «СОФІЯ» була саме своєчасність сплати підприємством узгоджених сум податкових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях з єдиного податку третьої групи (юридичні особи). У ході перевірки, ГУДПС у Чернігівській області було використано дані інтегрованої картки платника податку УКС «Податковий блок», дані УКС ДПС України та подану позивачем податкову звітність і встановлено несвоєчасну сплату ПП «СОФІЯ» узгоджених сум єдиного податку, що зафіксовано у відповідному акті камеральної перевірки.

Таким чином, Законом України №1797-VIII від 21.12.2016, до переліку питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, віднесено і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

З огляду на наведене, а також враховуючи встановлені в ході проведення камеральної перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства, та відповідно, не заперечення у даному випадку проти виявлених контролюючим органом порушень, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача, на які посилається підприємство в обґрунтування позовних вимог, як на єдину підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Підстави для скасування спірного податкового повідмолення-рішення рішення, за даних обставин, відсутні.

Щодо доводів ПП «СОФІЯ» про те, що податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 № 2614/Ж10/25-01-04-06-02 має посилання на інший акт перевірки, а саме: від 19.01.2024 №990/Ж5/25-01-04-06-02, складений відносно іншого суб`єкта господарювання (ТОВ «Еко-Сервіс-Козелець»), колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Допущені контролюючим органом процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов`язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов`язку. Позивачем фактично не оспорюється встановлене контролюючим органом правопорушення, оскільки не надано до суду доказів добросовісного виконання власного податкового обов`язку. Також, колегія суддів вважає, що у даному випадку, мова йде про допущення технічної помилки/описки, яка не впливає як на зміст, так і на висновки оскаржуваного податкового повідмолення-рішення. Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтвоано виснував, що доводи позивача про зазначення у податковому повідомленні-рішенні іншого номеру акту, само по собі не може бути підставою для його скасування.

Щодо посилань апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19.03.2019 року у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 року у справі № 826/4242/15 та від 06.02.2020 року у справі № 813/87/16, колегія суддів вважає їх нерелевантними до спірних правовідносин, позаяк, напраклад у справі №803/1908/16, судом надавалась оцінка перевірці дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання товариством, за результатами якої складено акт від 17 листопада 2016 року №5403/12-03/38143461, тобто до внесення відповідних змін до ПК України щодо розширення обсягу повноважень контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СОФІЯ» - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко