Постанова

від 09.10.2024 по справі 580/2095/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2095/24 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Колесника Д.В., представника відповідача Левенець А.М. в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоліспром» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоліспром» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

28.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Експоліспром» (надалі - ТОВ «Експоліспром») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2024 №393/23-00-07-05-01.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області протиправно враховано інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на виробничих майданчиках №1 та №2 ТОВ «Експоліспром» (Звіти по інвентаризації викидів ТОВ «Науково технічний лабораторний центр ТРІМ КЕО»), для висновку про невірне заповнення позивачем додатку 3 (ДЗ) до декларації з ПДВ за жовтень 2023 року. Також позивачем вказано, що відповідачем під час перевірки та прийняття оскаржуваного ППР невірно визначено суму податкового кредиту.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Приймаючи у справі рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суду докази на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовних вимог.

Крім того апелянт наголосив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги висновки суду та обставини встановлені при розгляді справи 580/9365/21.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на правильність висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представники відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Експоліспром» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Результати перевірки оформлені актом від 22.12.2023 №13044/23-00-07-05-01/43111782.

Актом перевірки від 22.12.2023 №13044/23-00-07-05-01/43111782 підтверджено, що платником не вірно заповнено додаток 3 (ДЗ) до декларації з ПДВ за жовтень 2023 року, а саме:

- у рядку 100 зазначено суму ПДВ 8364,3 грн по постачальнику (індивідуальний податковий номер 21387392018) за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення - квітень 2023 року, проте відповідно баз даних та Єдиного реєстру податкових накладних даний постачальник відсутній. Даного постачальника по індивідуальному податковому номеру зазначеному в податковій декларації з ПДВ за квітень 2023 року не існує;

- у рядку 107 зазначено суму ПДВ 45838,4 грн по постачальнику (індивідуальний податковий номер 304471022090) за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення - квітень 2023 року, проте відповідно баз даних та Єдиного реєстру податкових накладних по даному постачальнику зареєстровано податкових накладних на суму 4538,40 грн. Різниця завищення складає 41300 грн;

- в рядку 123 зазначено суму ПДВ 329425,99 грн по постачальнику (індивідуальний податковий номер 447680326551) за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення - квітень 2023 року, без урахування розрахунку коригування податкового кредиту від 16.05.2023 року №13100047/131 на суму (-1552,95 грн). Різниця завищення складає 1556 грн.;

- у рядку 56 зазначено суму ПДВ 52206,34 грн по постачальнику (індивідуальний податковий номер 411193710016) за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення - липень 2023 року, без урахування розрахунку коригування податкового кредиту від 19.07.2023 року №1958 на суму (- 26103,17 грн). Різниця завищення складає 26103 грн;

- у рядку 30 зазначено суму ПДВ 6182,74 грн по постачальнику (індивідуальний податковий номер 364419304624) за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення - серпень 2023 року, без урахування розрахунків коригування податкового кредиту від 05.09.2023 року №501571 на суму (- 1038,02 грн), від 05.09.2023 року №501572 на суму (-190,48 грн). Різниця завищення складає 1228 грн.;

- у рядку 37 зазначено суму ПДВ 84052,79 грн по постачальнику (індивідуальний податковий номер 447680326551 за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення - серпень 2023 року, без урахування розрахунку коригування податкового кредиту від 10.10.2023 року №1310001/131 на суму (- 3664,98 грн). Різниця завищення складає 3665 грн;

- у рядку 10 зазначено суму ПДВ 6942,43 грн по постачальнику (індивідуальний податковий номер 360757710085) за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення - вересень 2023 року, проте відповідно баз даних та Єдиного реєстру податкових накладних даний постачальник відсутній. Даного постачальника по індивідуальному податковому номеру зазначеному в податковій декларації з ПДВ за вересень 2023 року не існує.

Отже, в акті зроблено висновок, що вказане призвело до завищення ТОВ «Експоліспром» заявленої суми бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за жовтень 2023 року в розмірі 275860 грн. (89158 грн. зменшення бюджетного відшкодуванню по заявленим сумам бюджетного відшкодування + 186702 грн. з урахуванням порушення відображеного в п.3.1 та п.3.2 даного акту перевірки).

Тому, відповідач зробив висновок про порушення позивачем:

- п.п. «б» п.200.4, п. 200.7, п. 200.9, абз. «в» п. 200.14 ст. 200 розд. V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями), в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за жовтень 2023 року в розмірі 59390,00 грн;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201, п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення податковий кредит, що призвело до завищення бюджетного відшкодування у розмірі 216470 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2,п. 198.3, п. 198.6 ст.198, пп. «в» п. 200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України щодо завищення від`ємного значення в декларації з ПДВ за жовтень 2023 року у розмірі 1384658 грн.

На підставі висновку акту фактичної перевірки від 22.12.2023 №13044/23-00-07-05-01/43111782 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 10.01.2024 №393/23-00-07-05-01, яким до позивача застосовано фінансові (штрафні) санкції в розмірі 1384658 грн.

Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На підставі п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Так, відповідно до п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 розділу V ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу на момент отримання контролюючим органам податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.9 ст. 200 розділу V ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Разом з цим, згідно вимог п.4 розд. V Наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», у додатку 3 (ДЗ) до декларації з ПДВ в таблиці 2 зазначається розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та вказується від`ємне значення, звітний (податковий) періоді, у якому виникло дане значення.

У складі декларації з ПДВ подаються передбачені - п.5 розд. V Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року №159/28289 (далі - Наказ №21), додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації), зокрема додаток З (ДЗ) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та/або додаток 4 (Д4) «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.

Відповідно до Наказу №21 платники податку, які відповідно до статті 200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4). Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200.3 статті 200 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Оскільки додатки до декларації є складовою частиною такої декларації, лише правильно заповнений додаток ДЗ до податкової декларації з ПДВ дає право платнику податків претендувати на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за такою податковою декларацією.

Згідно абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Висновки суду.

Матеріалами справи підтверджено, що платником податку не вірно було заповнено додаток 3 (ДЗ) до декларації з ПДВ за жовтень 2023 року.

Вказане апелянтом не спростовано.

Недоліки при заповненні декларації призвели до завищення ТОВ «Експоліспром» заявленої суми бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за жовтень 2023 року в розмірі 275860 грн. (89158 грн. зменшення бюджетного відшкодуванню по заявленим сумам бюджетного відшкодування + 186702 грн. з урахуванням порушення відображеного в п.3.1 та п.3.2 даного акту перевірки).

На підставі вказаного, суд робить висновок, що перевірці достовірності і правильності визначення ТОВ «Експоліспром» суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) у розмірі 1384658 грн., було встановлено його завищення за жовтень 2023 року на суму 1384658 грн, що є порушенням вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2,п. 198.3, п. 198.6 ст.198, пп. «в» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, і такий висновок податкового органу підтверджений належними доказами.

З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенні, оскільки не підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами.

Внаслідок зазначено доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Щодо всіх інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач надав докази правомірності спірного рішення.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст виготовлено 09.10.2024.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоліспром» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 р.- залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоліспром» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль

В.В. Файдюк