Постанова

від 09.10.2024 по справі 240/4252/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4252/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

09 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» (далі ТОВ «Житомирська торгова компанія») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі ГУ ДПС у Житомирській області), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області №4237 від 02.02.2024 року про відповідність ТОВ «Житомирська торгова компанія» критеріям ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ «Житомирська торгова компанія» з переліку платників податків на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області № 4237 від 02.02.2024 року про відповідність ТОВ «Житомирська торгова компанія» критеріям ризиковості платника податку;

-зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ «Житомирська торгова компанія» з переліку платників податків на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості.

-відмовлено в стягненні на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Також апеляційна скарга подана позивачем, однак судове рішення оскаржується останнім виключно в частині відмови в стягненні на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтуванні апеляційних скарг апелянти послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.01.2024 ТОВ «Житомирська торгова компанія» отримано рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 19.01.2024 № 2199 в якому зазначено, що комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної-розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Житомирська торгова компанія» (податковий номер 43672760) критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами податкової інформації, а саме:

03-відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої доконтролюючих органів звітності;

11-накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12-постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з вказаного рішення, інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, є здійснення позивачем господарських операції в період з 23.07.2023 по 19.01.2024:

-з постачання платнику податку з податковим номером 41879354 (ТОВ «Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест»), який 27.04.2023 включений до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

-з придбання у платника податку з податковим номером 43672760 (ТОВ «Житомирська торгова компанія»), який 19.01.2024 включений до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абз. 8 п. 6 Порядку №1165, позивач надіслав відповідачу повідомлення від 25.01.2024 №3 про подання інформації та копії документів для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника.

02.02.2024 комісією регіонального рівня прийнято рішення №4237 в якому зазначено, що відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної-розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копії відповідних документів від 25.01.2024 № 3 прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Житомирська торгова компанія» (податковий номер 43672760) критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами податкової інформації, а саме:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої доконтролюючих органів звітності;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

За змістом вказаного рішення, інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є здійснення позивачем господарських операції в період з 23.07.2023 по 19.01.2024:

-з постачання платнику податку з податковим номером 41879354 (ТОВ «Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест»), який 27.04.2023 включений до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

-з придбання у платника податку з податковим номером 43672760 (ТОВ «Житомирська торгова компанія»), який 19.01.2024 включений до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також, у зазначеному рішенні відповідач вказав документи, які не надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи); договір з додатками до нього; банківська виписка з особових рахунків; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача необґрунтованим, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

При цьому, суд дійшов висновку, що витрати понесені на отримання правничої допомоги не підлягають відшкодуванню, оскільки не підтверджені належними доказами, а також позивач до судових дебатів не подав відповідної заяви.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі -ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно зпунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За правилами пункту 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 26 Порядку № 1165 встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З матеріалів справи з`ясовано, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Платника визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання вимог податкового органу позивач направив пояснення, які на його думку є достатніми для підтвердження реального характеру господарських операцій.

Однак, 02.02.2024 комісією регіонального рівня прийнято рішення №4237 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Житомирська торгова компанія» (податковий номер 43672760) критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В даному випадку, формування контролюючим органом висновку про відповідність ТОВ «Житомирська торгова компанія» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку призвело до безпосередніх негативних наслідків для позивача у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

При цьому, у вказаному рішенні всупереч вимогам Порядку № 1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Варто звернути увагу, що і в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено переліку документів, необхідного для її реєстрації. З урахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування щодо надання документів правовій визначеності виключала для податкового органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податку обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Також, зі спірного рішення вбачається, що однією з підстав для внесення позивача до платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості відповідач зазначив, вчинення позивачем в період з 23.07.2023 по 19.01.2024 господарської операції з постачання ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" (код ЄДРПОУ 41879354), який включений до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості 27.04.2023.

В якості доказу, контролюючим органом надано до суду рішення від 18.01.2024 №2162 про відповідність платника податку ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" (код ЄДРПОУ 41879354) критеріям ризиковості платника податку, однак не надано жодних доказів на підтвердження включення цього платника 27.04.2023 до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, про що зазначено в спірному рішенні.

Також відповідачем не доведено, що в період з 23.07.2023 по 19.01.2024 позивач здійснював господарські операції з постачання ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" (код ЄДРПОУ 41879354).

Вищевказане не знайшло підтвердження і в спірному рішенні, оскільки контролюючим органом не зазначено код товару операції та код згідно УКТЗЕД операції, які визначені як ризикові та проведені між позивачем та ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест".

Крім того, контролюючим органом не надано доказів, які б вказували на наявність податкової накладної складеної за результатами здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Будівельно-торгівельна компанія Світ Будінвест" як на момент прийняття спірного рішення так і протягом шести послідовних місяців, що передують місяцю, у якому прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку відображені операції з придбання товарів/послуг (п. 2 Додатку 2 Порядку №1165).

Спірне рішення ґрунтується на інформації, що ризиковими є операції з придбання позивачем з 23.07.2023 по 19.01.2024 у платника податку з податковим номером 43672760, який відповідає податковому номеру позивача, тобто відповідач стверджує, що позивач здійснював у вказаний період господарські операції сам з собою.

Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 320/13271/20 зокрема вказав, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимоги податкового органу про надання документів, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування не відповідає критерію обґрунтованості, у зв`язку з чим оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2024 № 4237 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить його ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити останнього з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в частині щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, колегія суддів вказує на наступне.

Відповідно до частин 1, 3 та 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

В свою чергу, пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України закріплено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як з`ясовано з матеріалів справи, представником позивача, під час розгляду справи в суді першої інстанції не надано доказів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу, що позбавило суд першої інстанції можливості встановити обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також обгрунтованість розміру заявлених витрат, а відтак судом підставно відмовлено стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

В той же час, колегією суддів зі змісту позовної заяви з`ясовано, що представником позивача повідомлено суд, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після винесення судом рішення.

Вказане свідчить, що представником позивача дотримано норми ст.143 КАС України і останній у п`ятиденний строк з моменту винесення судового рішення у даній справі, мав право звернутися до суду з заявою про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, однак як слідує з матеріалів справи, такої заяви не подавав, натомість звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

На переконання колегії суддів, в даному випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права на відшкодування витрат, понесених на правничу допомогу.

За вказаних обставин, апеляційна скарга ТОВ «Житомирська торгова компанія» не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 132, 143, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Гонтарук В. М.