Постанова

від 09.10.2024 по справі 240/4391/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4391/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

09 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - громадська організація "Проти придурків та ідіотів" до Коростишівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Коростишівської міської ради, в якому просив:

- визнати відповідь Коростишівської міської ради на запит від 22.02.2024 «22.02.24 МР запит послуги» викладену в листі №03-17/22 від 01.03.2024 протиправною;

- зобов`язати Коростишівську міську раду розглянути запит на інформацію від 22.02.2024 «22.02.24 МР запит послуги» згідно з нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації";

- стягнути з рахунків Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 35500 грн;

- стягнути з рахунків Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1538 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 позов задоволено частково, ухвалено:

Визнати протиправною відмову Коростишівської міської ради на запит від 22.02.2024 «22.02.24 МР запит послуги» викладену в листі №03-17/22 від 01.03.2024.

Зобов`язати Коростишівську міську раду повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 22.02.2024 «22.02.24 МР запит послуги» в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій та має бути подана письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково». Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення, з огляду на що суд не бере до уваги посилання прокурора на рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року.

Суд першої інстанції не дослідив доводів відповіді на відзив від 28.03.2024, не оцінив розрахунок витрат часу, безпосередньо пов`язаних із розглядом даної справи, у якому позивач обґрунтував витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.08.2024 справу передано для розгляду головуючому судді Залімському І.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , як зазначено в позовній заяві, 22 лютого 2024 року звернувся до Коростишівської міської ради із запитом на інформацію "22.02.23 МР запит послуги", в якому просив надати інформацію про те чи належать до платних послуг, якщо належать вказати вартість досліджень і лікувальних заходів, зокрема:

1. Лікувальних заходів при Гострий флегмонозний калькульозний холецистит.

2. Операція Лапароскопічна холецистектомія. Санація та дренування черевної порожнини.

3. Індивідуальний медичний супровід операції лапароскопічна холецистектомія. Санація та дренування черевної порожнини.

4. Медикаментозний супровід операції лапароскопічна холецистектомія. Санація та дренування черевної порожнини.

5. Передопераційних досліджень (розшифрувати види та вартість), операції лапароскопічна холецистектомія. Санація та дренування черевної порожнини.

6. Цілодобовий лікарсько-медсестринський догляд після операції (за добу).

7. Медикаментозний супровід цілодобового лікарсько-медсестринського догляду після операції (за добу).

Листом Коростишівська міська рада №03-17/22 від 01.03.2023 повідомила позивача, що міською радою не затверджувалися платні послуги, вартість досліджень та лікувальних заходів для КНП "Коростишівська районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна" та рекомендовано звернутися для отримання детальної інформації по наданню платних медичних послуг до адміністрації КНП "Коростишівська районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна" .

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач фактично не обґрунтував підстав відмови, а також не виконав вимог ч.3. ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

При цьому, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та коштів, витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви, з огляду на необґрунтованість та безпідставність таких позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Частина друга статті 23 Цивільного кодексу України визначає, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із пунктами 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Встановлено, що позивачем не обґрунтовано та не доведено факту заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не надано розрахунку суми моральної шкоди, не підтверджено вказаний розмір жодними доказами.

Крім того, не простежується причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та можливим завданням позивачу моральної шкоди.

Тому, апеляційний погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди у сумі 35500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової (правничої) допомоги укладений між ОСОБА_1 та адвокатом, а також інші докази понесення судових витрат на правничу допомогу чи на подання і розгляд даної позовної заяви.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з рахунків Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1 538,00 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.