Ухвала

від 09.10.2024 по справі 990/301/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №990/301/24

адміністративне провадження №П/990/301/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Мартинюк Н.М., Радишевської О.Р.,

перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

19 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), у якій заявник просить:

- скасувати рішення ВРП від 15 серпня 2024 року №2497/0/15-24 "Про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 17 травня 2024 року №62дп-24 в частині закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 з підстав закінчення строку накладення на нього дисциплінарного стягнення".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Прокопенко О.Б., судді - Жук А.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., Уханенко С.А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача ОСОБА_2, суддів - Жука А.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., Уханенка С.А. від 23 вересня 2024 року залишено цю скаргу без руху, оскільки до неї не було додано доказів дати отримання оскаржуваного рішення ВРП та обґрунтованого клопотання про поновлення строку у разі його пропуску; зазначення повного найменування відповідача у цій справі, його місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копії позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача; документа, що підтверджує сплату судового збору, згідно з яким судовий збір зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України або ж навести доводи та надати докази, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

У зв`язку з ухваленням ВРП рішення від 24 вересня 2024 року № 2777/0/15-24 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказу Голови Верховного Суду від 24 вересня 2024 року № 1937/0/5-24 про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року № 1108, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Мельник-Томенко Ж.М., Жук А.В., Мартинюк Н.М., Радишевська О.Р.

02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 на виконання ухвали про залишення без руху надав скаргу на рішення ВРП, у якій зазначив повне найменування відповідача у цій справі, його місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, а також надав письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копії скарги з доданими до неї документами для відповідача; квитанцію від 02 жовтня 2024 року № 02-1224116/1 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Крім іншого в уточненій скарзі позивач порушує питання поновлення строку подачі скарги на рішення ВРП від 15.08.2024 № 2497/0/15, у зв`язку з пропуском такого строку.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями у зв`язку з перебуванням суддів Єресько Л.О. та Мельник-Томенко Ж.М. (наказ від 01.10.24 №34/0/54-24) у відрядженні, питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі вирішується після повернення суддів з відрядження.

Перевіривши матеріали на усунення недоліків встановлених ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року Судом установлено, що її подано з порушенням норм статті 160 КАС України.

По-перше, частиною першою статті 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою цієї ж статті заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках (частина третя статті 159 КАС України).

Вимоги до позовної заяви визначені статтями 160 та 161 КАС України.

За приписами частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Для спрощеного провадження КАС України не містить винятків в частині подання учасниками справи заяв по суті.

Отже формою звернення до адміністративного суду є позов.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Натомість ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду зі скаргою, поданою на підставі частин 1, 2 статті 35, пункту 4 частини першої статті 54 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", а не з позовом в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

В уточненій скарзі ОСОБА_1 , серед іншого, заявив клопотання про поновлення строку на подачу цієї скарги на рішення ВРП від 15 серпня 2024 року № 2497/0/15 у зв`язку з пропуском такого строку із поважних причин, однак як зазначено Судом вище, скарга не є формою звернення до адміністративного суду.

По-друге, ОСОБА_1 , визначаючи в уточненій скарзі себе позивачем, подає скаргу на службовому бланку із зображенням Державного герба України Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, вул. Різницька, 13/15 , м. Київ, 01011) із офіційною реєстрацією цього документа у вихідній кореспонденції вказаної установи від 02 жовтня 2024 року № 31/1/3-79752ВИХ-24.

Нормативно-правовими актами, що регулюють порядок оформлення та викоритання бланків державних установ є:

- Національний стандарт України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163-2020", прийнята наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 року № 144 (далі - ДСТУ 4163-2020).

- Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила);

- інструкції з діловодства в окремих органах державної влади та інші.

Сфера дії ДСТУ 4163-2020 та Правил поширюється на організаційно-розпорядчі документи, в тому числі на документи, створювані у результаті діяльності державних установ та передбачені для використання у результаті діяльності цих органів.

За пунктом 1 глави 2 розділу II Правил, організаційно-розпорядчі документи оформлюються на бланках, що виготовляються згідно з вимогами Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55. Розміщення реквізитів на бланку повинно відповідати ДСТУ 4163:2020.

За пунктом 2 розділу І Правил, бланк службового документа - уніфікована форма службового документа з надрукованою постійною інформацією і наявним місцем для фіксування змінної інформації.

Серед вимог до змісту та розташування реквізитів документів, визначених пунктом 5 ДСТУ 4163:2020, передбачено, що зображення Державного герба України розміщується на бланках документів згідно з постановою Верховної Ради України.

Постановою Верховної Ради України "Про Державний герб України" від 19 лютого 1992 року № 2137-ХІІ передбачено, що зображення Державного герба України поміщується, серед іншого, на печатках органів державної влади бланках державних установ з обов`язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови.

Отже, позовна заява може бути викладена на бланку державного органу чи установи, якщо саме ця юридична особа виступає позивачем у справі.

За змістом поданої скарги, оскаржує рішення ВРП від 15 серпня 2024 року №2497/0/15-24, яке є актом індивідуальної дії відносно нього.

При цьому, серед мотивів поданої скарги на службовому бланку із зображенням Державного герба України Офісу Генерального прокурора, зареєстрованого у вихідній кореспонденції вказаної установи, ОСОБА_1 не вказує яким чином зачіпаються права, інтереси чи обов`язки означеної установи у зв`язку з поданням до суду цієї скарги, а також не зазначає чи має він повноваження використовувати офіційний службовий бланк Офісу Генерального прокурора від імені цієї установи для оформлення та подання скарги (позовної заяви) про оскарження акту індивідаальної дії, який стосується його особисто.

Варто зауважити, що спосіб подання позовної заяви визначений частиною другою статті 160 КАС України, відповідно до якої позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження акту індивідуальної дії на службовому бланку державної установи не відповідає вимогам статті 160 КАС України.

Поруч із цим, ОСОБА_1 вказує замість свого місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), як того вимагають приписи статті 160 КАС України, місце знаходження Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ), установи, на службовому бланку якої звертається до адміністративного суду із цією скаргою.

Відповідно до частини першої статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Також, згідно зі статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце перебування визначається як житло або спеціалізована соціальна установа, де особа проживає менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Отже, зазначення службової адреси замість особистого місця проживання чи перебування не відповідає вимогам статті 160 КАС України.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на подачу цієї скарги на рішення ВРП від 15 серпня 2024 року № 2497/0/15 заявник зазначає, що 13 вересня 2024 року останнім зареєстровано цю скаргу у ІС СЕД (№ 31/1/3-74203ВИХ-24 від 13 вересня 2024 року), накладено цифровий підпис та документи були передані до відділу документального та інформаційного забезпечення Офісу Генерального прокурора. Однак, як стверджує заявник цей документ повернуто без реєстрації. З метою недопущення пропуску строку на оскарження рішення ВРП заявником 13 вересня 2024 року повторно зареєстровано у ІС СЕД Офісу Генерального прокурора скаргу (№31/1/3-74173ВИХ-14), накладено цифровий підпис та передано до відділу документального та інформаційного забезпечення Офісу Генерального прокурора для скерування її поштовим зв`язком на адресу Верховного Суду. Зазначає, що згодом стало відомо, що поштовим зв`язком у п`ятницю 13 вересня 2024 року вказана скарга відправлена не була, а відправлена була у перший після вихідних робочий день про що проставлено відмітку - штамп вихідна кореспонденція ОГП 16 вересня 2024 року. З огляду на вищевказані обставини, заявник вважає наявні підстави для поновлення строку на звернення до суду.

Надаючи оцінку вказаним підставам, що зазначені заявником, слід зазначити про їх необґрунтованість, виходячи із наступного.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Частиною другою статті 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Оцінюючи доводи заявника наведені у заяві про поновлення строку на подачу цієї скарги на рішення ВРП від 15 серпня 2024 року № 2497/0/15, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, оскільки реєстрація позовної заяви в державному органі не передбачена нормами КАС України.

З огляду на викладене, заявнику, з метою усунення виявлених недоліків, необхідно звернутися до суду із обґрунтованою заявою із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та надати докази причин пропуску такого строку.

Також, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України, встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас додані до позовної заяви копії документів, які зазначено в описі додатків до позовної заяви, не засвідчені в установленому законодавством порядку.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Тобто продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

З огляду на зазначене, Суд з власної ініціативи продовжує строк на усунення недоліків подано позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 121 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду зі скаргою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків та з дня вручення цієї ухвали установити позивачу десятиденний строк для подання до Верховного Суду:

1) уточненої позовної заяви у новій редакції з дотриманням вимог статей 160 та 161 КАС України;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку;

3) належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

О.Р. Радишевська

Судді Верховного Суду