Ухвала

від 08.10.2024 по справі 240/5476/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №240/5476/24

адміністративне провадження №К/990/36226/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,

розглянувши заяву представника Юридичної особи Великобританії - компанія "Vuldi (UK) Limited Мороза Дмитра Анатолійовича про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та Берназюка Я.О. у справі №240/5476/24 за позовом Юридичної особи Великобританії - компанія "Vuldi (UK) Limited до Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, державного реєстратора Бердичівської районної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У 2024 році Юридична особа Великобританії - компанія "Vuldi (UK) Limited (далі - позивач) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, державного реєстратора Бердичівської районної державної адміністрації, в якому просила:

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію за громадянином ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 - яку державну реєстрацію було здійсненою за свідоцтвом № НОМЕР_1 р. № 194 від 23.03.2012, виданим приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Оленюком С.Я;

- визнати незаконним рішення про скасування державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Валді на Празькій», ідентифікаційний код юридичної особи 30604969, права власності на нерухоме майно - будівлю за адресою: АДРЕСА_1.

- зобов`язати відповідачів відновити державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Валді на Празькій», ідентифікаційний код юридичної особи 30604969, права власності на нерухоме майно - будівлю за адресою: АДРЕСА_1".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 відмовлено у відкритті на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Мороз Дмитро Анатолійович звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Мороза Дмитра Анатолійовича про звільнення від сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 240/5476/24 на 10 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 апеляційну скаргу повернуто.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 виправлено описку, допущену в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, вказавши особу апелянта « Мороз Дмитро Анатолійович » у відповідному відмінку.

24.09.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна Мороза Дмитра Анатолійовича , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

24.09.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна Юридичної особи Великобританії - компанія "Vuldi (UK) Limited, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2024 касаційну скаргу Мороза Дмитра Анатолійовича на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №240/5476/24 залишено без руху.

Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів та надання документу про сплату судового збору. Також скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимоги ухвали в частині зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання вимоги ухвали в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.

07.10.2021 до Верховного Суду надійшла заява представника Юридичної особи Великобританії - компанія "Vuldi (UK) Limited Мороза Дмитра Анатолійовича про відвід колегії суддів: Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.

Вказану заяву скаржник обґрунтовує тим, що колегією суддів в ухвалі від 27.09.2024 зазначено, що у разі невиконання вимоги ухвали в частині зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, у тому числі й щодо оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 в даній справі №240/5476/24 свідчить про упередженість даного складу касаційного суду.

Зазначає, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 про виправлення описки підлягає окремому касаційному оскарженню протягом 30 днів з наступного дня після дня її постановлення і на дату подання касаційної скарги строк ще не закінчився.

Також скаржник вказує, що так само є упередженим та таким, що грубо порушує процесуальний закон, висновок зазначеної ухвали Верховного Суду від 27.09.2024 про те, що касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 є пропущеним, оскільки в касаційній скарзі в даному провадженні скаржник навмисно підкреслив в "шапці" скарги, що "(первинно касаційна скарга подана 23.09.2024 через Електронний суд)".

Також вказує, що в зазначеній ухвалі від 27.09.2024 даний склад касаційного суду вже встановив саме ті обставини даної справи, які касатор як раз і оспорює в поданій касаційній скарзі.

Перевіривши аргументи, викладені у заяві про відвід суддів, колегія суддів дійшла висновку про те, що немає підстав для задоволення цієї заяви з огляду на таке.

Перевіривши аргументи, викладені у заяві про відвід суддів, колегія суддів дійшла висновку про те, що немає підстав для задоволення цієї заяви з огляду на таке.

Частинами першою-третьою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у тому числі (…) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Отже метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Водночас у вказаній заяві про відвід підстави для відводу суддів не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, а фактично відображають власну позицію представника позивача щодо прийнятого суддями рішення з огляду на таке.

Згідно частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Так, приписами частини шостої статті 120 КАС України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Скаржником було зазначено, що у «шапці» скарги, було зазначено «(первинно касаційна скарга подана 23.09.2024 через Електронний суд)». Водночас доказів на підтвердження вказаної інформацій скаржником додано не було.

Частиною другою статті 18 КАС України передбачено, що позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

За приписами частини першої статті 332 КАС України касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

Згідно з інформацією зазначеною КП «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» касаційну скаргу зареєстровано 24.09.2024.

Згідно з інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята 23.08.2024.

Оскільки, доказів на підтвердження надіслання касаційної скарги саме 23.09.2024 додано не було, касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що сам заявник у заяві про відвід зазначає, що касаційну скаргу надіслана 23.09.2024 о 21:46. На підтвердження вказаної інформації заявником надано знімок екрану зі свого кабінету в системі «Електронний Суд».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене Верховним Судом було роз`яснено, що у разі невиконання вимоги ухвали в частині зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Водночас Верховний Суд також відхиляє твердження заявника про упередженість даного складу касаційного суду з мотивів того, що суд вже встановив саме ті обставини даної справи, які касатор як раз і оспорює в поданій касаційній скарзі, оскільки касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а питання про витребування справи суд вирішує одночасно з відкриттям касаційного провадження. Отже інформація в ухвалі Верховного Суду від 27.09.2024 зазначена відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже доводи позивача, зазначені в заяві про відвід суддів свідчать про його незгоду з процесуальним рішенням суду, та відповідно не можуть бути підставою для відводу судді.

За такого правового регулювання та обставин розгляду справи, твердження заявника не знайшли свого підтвердження щодо можливої упередженості суддів, оскільки мають суб`єктивний характер, не підтверджені належними та допустимими доказами та не містять жодного факту вчинення дій, які б свідчили про їх упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність суддів, у зв`язку із чим заяву Мороза Дмитра Анатолійовича про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та Берназюка Я.О. необхідно визнати необґрунтованою.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Юридичної особи Великобританії - компанія "Vuldi (UK) Limited Мороза Дмитра Анатолійовича про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та Берназюка Я.О. у справі №240/5476/24 визнати необґрунтованою.

Передати заяву представника Юридичної особи Великобританії - компанія "Vuldi (UK) Limited Мороза Дмитра Анатолійовича про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та Берназюка Я.О. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: В.М. Бевзенко

Я.О. Берназюк