Рішення

від 09.10.2024 по справі 199/3271/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3271/24

(2/199/1998/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 08 листопада 2006 року відбулась державна реєстрація позивача, яким 22 січня 2018 року відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ затверджено розміри членських внесків на відшкодування витрат на управління і утримання будинку, обов`язкових для сплати всіма власниками квартир та нежитлових приміщень в будинку (2,3 гривень за 1 м2).

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Оскільки відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання зі сплати внесків, у неї виникла заборгованість перед позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період з 01.03.2018 року по 20.08.2024 в загальному розмірі 54935,00 гривень, які позивач і просить стягнути з відповідача, а також інфляційні витрати в розмірі 32,80 грн., 3 % річних в розмірі 139,88 грн., та також судові витрати по справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по даній справі.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалась.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальна площа якої становить 105,5 м2, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

08 листопада 2006 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького 4», яке є юридичною особою та діє на підставі статуту, остання редакція якого затверджена 22 квітня 2019 року, що підтверджується копією означеного статуту, а також копією витягу із вказаного реєстру, копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією виписки з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку.

Згідно п.п.2.1, 2.2 розділу 2 Статуту позивача метою створення останнього є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати платежів, передбачених законодавством та статутом об`єднання. Завданням та предметом діяльності об`єднання є: належне утримання житлового комплексу та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень житлового комплексу на володіння та користування спільним майном членів об`єднання; забезпечення сприяння члена об`єднання в отримання житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.5 розділу 4 Статуту позивача передбачено, що органами управління об`єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори членів об`єднання, а до їх виключної компетенції належить, зокрема, питання про використання коштів, що перебувають у спільній власності членів об`єднання, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання.

Відповідно до п.11.3 розділу 11 Статуту позивача член об`єднання, окрім іншого, зобов`язаний виконувати рішення статутних органів управління, прийнятих у межах їх повноважень, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні платежі.

За змістом п.6.4 розділу 6 Статуту позивача кошти об`єднання складаються, окрім іншого, із статутних внесків і обов`язкових платежів членів об`єднання.

22 січня 2018 року, 10 січня 2023 року, 18 січня 2024 року відбулись загальні збори ОСББ «Білостоцького 4», на яких було затверджено тариф на прибудинкову територію з 01 березня в розмірі 2,3 гривень від квадратних метрів загальної площі мешканців будинку. Викладені обставини підтверджуються копіями відповідних рішень загальних зборів ОСББ, оформлених протоколами з додатками до них, копією наказу.

07 жовтня 2020 року, 03 січня 2023 року, 11 січня 2023 року, 01 червня 2023 року, 11 грудня 2023 року відбулись засідання правління ОСББ «Білостоцького 4», на яких затверджено: вартість послуги з цілодобової охорони прибудинкової території та будинку з квартири з 01 жовтня 2020 року в розмірі 360 гривень, з 01 січня 2023 року в розмірі 470 гривень, з 01 лютого 2023 року в розмірі 730 гривень; розмір плати за електроенергію (освітлення, підкачувальні насоси води і тепла, потужність ліфта) на одне приміщення мешканця будинку з 01 червня 2023 року в розмірі 110 гривень; вартість послуги з вивезення твердих побутових відходів з кожного мешканця з 01 січня 2024 року в розмірі 45 гривень. Викладені обставини підтверджуються копіями протоколів засідання правління з додатками.

Відповідач в порушеннях своїх зобов`язань співвласника багатоквартирного будинку не виконує належним чином рішення позивача в частині сплати обов`язкових внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території тощо, внаслідок чого в неї перед позивачем утворилась заборгованості за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2024 року в загальному розмірі 54935,00 гривень.

Викладені обставини підтверджуються копіями платіжної інструкції, актів звірок, письмових вимог про погашення заборгованості.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 (далі Правила).

Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.

Положеннями ст.ст.11, 525 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.319, 322, 382 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі споживач) індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колективний споживач юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом норм ст.ст.7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Колективний споживач зобов`язаний забезпечувати розподіл між споживачами, об`єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Пунктом 7 Правил передбачено, що власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) (далі об`єднання). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Аналогічне положення містить ст.ст.1, 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно норми ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Нормою ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Положеннями ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Нормою ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

За змістом ст.ст.16, 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право укладати договори, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Положеннями ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані, окрім іншого, виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Положеннями ст.13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про доведеність заявлених позивачем в обґрунтування позову фактичних обставин, які є обов`язковим для встановлення і доведення задля задоволення даного позову. Зокрема, в ході розгляду справи підтверджено існування між сторонами у справі правовідносин, відповідно до яких відповідач, як власник квартири у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 , в силу закону зобов`язана виконувати низку рішень загальних зборів ОСББ «Білостоцького, 4» за 2018-2024 роки, якими (рішеннями) визначено розмір та порядок сплати співвласниками багатоквартирного будинку обов`язкових внесків та платежів, спрямованих на покриття витрат на утримання такого будинку та прибудинкової території, сплати певних житлово-комунальних послуг. Вказані рішення загальних зборів на момент розгляду справи не оскаржувались і не скасовувались у встановленому законом порядку, а тому є чинними та обов`язковими для виконання, зокрема, відповідачем по справі. Однак, внаслідок того, що відповідач належним чином означені рішення загальних зборів ОСББ «Білостоцького, 4» в частині сплати обов`язкових внесків та платежів не виконує, у неї перед позивачем утворилась заборгованість за вказаний у позові період та у вказаному в позові розмірі. Наведені обставини зумовлюють виникнення у позивача права для звернення до суду із даним позовом, який за встановлених фактичних обставин та підстав суд вважає обґрунтованим та доведеним, а отже таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Наведені вище висновки суду, покладені в основу результату розгляду даної цивільної справи, узгоджуються із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 грудня 2019 року по справі №910/6471/18, а також правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 лютого 2018 року по справі №910/13182/17, від 11 травня 2018 року по справі №922/3087/17, від 22 травня 2018 року по справі №910/12065/17, від 10 січня 2019 року по справі №522/1654/13-ц, від 06 березня 2019 року по справі №679/49/16-ц, від 14 липня 2020 року по справі №466/8748/16-ц.

А також керуючись вимогами ст. 625 ЦК України, де зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, вважає за необхідне стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 32,80 грн., 3% річних в розмірі 139,88 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8ст.141ЦПК Українивизначено,що розмірвитрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №379/1418/18, від 13 грудня 2022 року по справі №695/2483/20.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року по справі №317/1209/19, від 22 січня 2021 року по справі №925/1137/19, від 03 лютого 2021 року по справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року по справі №753/1203/18, від 21 грудня 2022 року по справі №357/9210/18.

Учасник справи повинен деталізувати опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Зазначення в акті приймання-передачі наданих послуг переліку наданих послуг та фіксований розмір гонорару адвоката є належним розрахунком детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Наведена правова позиція узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі №922/1964/21.

Представником позивача долучено копію Договору № 28/08 про надання правової допомоги адвоката, Додаток № 1 до Договору № 28/08 від 28.08.2023 року, акт № 20/08 наданих послуг від 20.08.2024 року.

Враховуючи незначну складність справи, об`єм доказової бази, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет спору та ціну позову, з огляду на критерії розумності та пропорційності, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького, 4» (ЄДРПОУ 34733492, м. Дніпро, пров. Любарського, 4) заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання за період з 01.03.2018 року по 20.08.2024 року в розмірі 54935,00 гривень, інфляційні витрати в розмірі 32,80 грн., 3% річних в розмірі 139,88 грн., судовий збір в розмірі 3028 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн., а всього 60165 (шістдесят тисяч сто шістдесят п`ять) гривень 68 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко