Рішення

від 09.10.2024 по справі 176/1923/24

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/1923/24

провадження №2/176/1036/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року через систему «Електронний суд» на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позивач маєстаж роботиу шахтахДержавного підприємства«Східний гірничо-збагачувальнийкомбінат» понад24роки запрофесіями зособливо важкимиособливо шкідливимиумовами праці.З 30.06.2021 року позивача було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

18.06.2021 року позивачем було подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги згідно «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП«СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію», введеного в дію наказом ДП «СхідГЗК» №391 від 06.07.2018 року, яке було діючим на день звільнення позивача.

Зазначену грошову допомогу позивачу виплачено не було, тому він звернувся за захистом свого права до суду. При цьому вважає, що оскільки вихідна допомога є грошовою виплатою, яка входить до структури заробітної плати, позовні вимоги щодо її виплати не обмежуються будь-яким строком зверенення до суду.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року по справі №176/1213/23 позов було задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільнені з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 93890 гривні 00 коп.

Рішення суду набрало законної сили і було виконано в примусовому порядку; 11.04.2024 одноразову грошову допомогу було виплачено на рахунок позивача.

Відповідно до п. 2.9 «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП«СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію», введеного в дію наказом ДП «СхідГЗК» №391 від 06.07.2018, яке було діючим на день звільнення позивача, виплата грошової допомоги працівнику підприємства, звільненому за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, розпочинається при звільненні та продовжується після його звільнення протягом наступних трьох місяців.

Отже відповідач мав виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у строк до 30.09.2021 року.

Оскільки виплату було проведено 11.04.2024 року, позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової допомоги при звільненні за період з 30.09.2021 року по 11.04.2024 року.

Згідно довідки Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» від 05.05.2023 року №18-30/792 середній місячний заробіток позивача, обчислений за два місяці відповідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, становить 18778,05 грн, середньоденний 938,91 грн.

Отже, на думку представника позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку одноразової допомоги при звільненні за період 30.09.2021 року по 11.04.2024 року (30 повних місяців) становить 563341,50 грн з наступного розрахунку: 18778,05 х 30 = 563341,50 грн.

Однак, позивач, беручи до уваги всі обставини та розмір власне одноразової допомоги, вважає за справедливе стягнути з відповідача меншу суму середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової допомоги при звільненні за період з 30.09.2021 року по 11.04.2024 року, а саме в розмірі 250000,00 гривень.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року по справі було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

Представнику відповідача ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін від відповідача не надходило.

26 липня 2024 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від ДП «Схід ГЗК» надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «СхідГЗК» просить застосувати співмірність боргу та стягнути з ДП «СхідГЗК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що заявлена позивачем сума стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 250000 грн більше ніж у п`ять разів перевищує середню заробітну плату позивача та, на думку відповідача, не відповідає вимогам справедливості та пропорційності.

Також, відповідач просив у відзиві залишити позовну заяву без руху та зобов`язати відповідача сплатити судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2500 грн (а.с.1), а тому заява відповідача про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з несплатою позивачем судового збору, задоволенню не підлягає.

05 вересня 2024 року від ДП «Схід ГЗК» на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. На думку ДП «Схід ГЗК» вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільенні не належать до структури заробітної плати, тобто не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. З огляду на наведене відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення середнього заробітку, нарахованого на вихідну допомогу у зв`язку з виходом на пенсію.

09 вересня 2024 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на письмові пояснення відповідача від 05.09.2024 року, в яких представник позивача просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що позивач не погоджується з вимогами та доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву від 25.07.2024 року та в поясненнях від 05.09.2024 року.

На думку представника позивача, несплата роботодавцем належних позивачеві гарантованих виплат при звільненні є втручанням у визначений майновий інтерес працівника в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник позивача вважає, що оскільки одноразова грошова допомога за багаторічну сумлінну працю при звільненні є грошовою виплатою, яка входить до структури заробітної плати, а також те, що відповідач допустив затримку її виплати позивачу ще починаючи з 30.12.2021 року (до внесення змін до ст.117 КЗпП України про обмеження шестимісячним строком та до ст.233 КЗпП України щодо строків звернення до суду) позовні вимоги щодо її виплати не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.

Оскільки виплату було проведено 11.04.2024 року, позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 30.12.2021 року по 11.04.2024 року, що з розрахунку середньої заробітної плати позивача становить 563341,50 грн. Однак, позивач, беручи до уваги всі обставини та розмір одноразової допомоги, вважає за справедливе стягнути з відповідача меншу суму середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 250000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно зіст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згіднозі ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписамист.43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Так, відповідно ст.81ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача ОСОБА_1 , він дійсно з 21.08.1991 року по 22.05.1996 року, з 27.05.2002 року по 30.06.2021 року знаходився у трудових відносинах з Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та, на підставі наказу №437 о/с від 23.06.2021 року, був звільнений у зв`язку з виходом на пенсію, ст.38 КЗпП України (а.с.11-14).

Наказом №391-ос від 06.07.2018 року було введено в дію з 06.07.2018 року «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за довгорічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію» (а.с.15-18).

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року з ДП «СхідГЗК» на користь ОСОБА_1 було стягнуто одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 93890,25 грн. Рішення набрало законної сили 29.08.2023 року. (а.с.19-24).

З виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що зарахування стягнутих рішенням суду від 05.07.2023 року коштів у розмірі 93890,25 грн на рахунок позивача відбулось 11.04.2024 року (а.с.25).

Згідно довідки ДП «СхідГЗК» №18-30/792 від 05.05.2023 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 938,91 грн (а.с.26).

Згідно із ч.1 ст.47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

За змістомст.116КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно Постанови Верховного Суду у справі №804/871/16 від 27.08.2020 року одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення. Проте, передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає у випадку невиплати в день звільнення всіх сум,що належать працівнику від підприємства, установи, організації. Вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові в день його звільнення.

З матеріалів даної справи вбачається, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року було стягнуто на користь позивача одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 93890,25 гривень. Рішення суду виконано 11.04.2024 року.

Таким чином, позивачем доведено факт того, що мало місце порушення законодавства про працю та у нього виникло право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.07.2023 року (наступний день після ухвалення рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року) по 11.04.2024 (день виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року), що мають буть обмежені шестимісячним строком.

Разом з тим, на вимоги позивача про стягнення остаточного розрахунку при звільнені достатті 117 КЗпП Українизастосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першоюстатті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Відповідно ч.2 ст.233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Відповідно до ч.1 ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з виписки по рахунку позивача фактичний розрахунок з ОСОБА_1 відбувся 11.04.2024 року (а.с.25). Із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 звернувся 20.07.2024 року, тобто поза межами тримісячного строку з дня, коли Державне підприємство «Схід ГЗК» фактично розрахувалось з ним.

Таким чином, позивачем пропущено тримісячний строк, встановленийст.233 КЗпП України, при цьому суд зазначає, що позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв`язку з виходом на пенсію, питання поновлення пропущеного строку не порушував, на будь-які обставини, що перешкоджали йому звернутися до суду у встановлений законом строк, не посилався та помилково вважав, що позовні вимоги не обмежуються строком звернення до суду.

За таких обставин, оскільки судом не встановлено пропуску позивачем з поважних причин строків, встановлених статтею 233КЗпП України, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно зіст.141 ЦПК Українисудові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116,117 КЗпП, ст.ст.12, 81,141,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ