Постанова

від 01.10.2024 по справі 191/2690/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2690/24

Провадження № 3/191/1043/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м.Синельникове Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Петровське Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В протоколі серії ААД №591808 від 05.06.2024 року зазначено, що 05.06.2024 року об 11 год. 11 хв. по вул. Миру, 8, у с. Михайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував належним йому транспортним засобом - мотоциклом МТ 10, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку, із застосуванням спеціальних технічних засобів приладу Alcatest Drager 6810, з результатом 2,80 проміле тесту №2025. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

За наслідком виконання приводу, ОСОБА_1 надано письмове зобов`язання з`явитися до суду на 01.10.2024 року, яке ним не виконано.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вчиненні адміністративних правопорушень працівники поліції на виконання вимог ст. 266 КпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, проводять на місці зупинки транспортного засобу огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, використовуючи спеціальні технічні засоби.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КпАП, передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона частини першої статті 130 КпАП передбачає відповідальність за «керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння» (пункт 2.9а Правил дорожнього руху України) або «відмову особи пройти відповідний огляд» (пункт 2.5. Правил дорожнього руху України).

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Працівник поліції повинен дотримуватися вимог КпАП та інших нормативних актів, зокрема Інструкції №1026 щодо порядку фіксування безпосередньо керування особою транспортним засобом та/або фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Під час розгляду справи суду не надано вповноваженим працівником поліції доказів відеофіксації 05.06.2024 року, з якого можливо встановити безпосереднє керування ОСОБА_1 транспортним засобом мотоциклом МТ 10, пропозицію пройти ОСОБА_1 огляд у встановленому законом порядку для з`ясування стану алкогольного сп`яніння, та проходження такого огляду. Пояснення ОСОБА_1 відмовився надавати, але, за даної обставини, свідки у справі залучені не були.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Справи щодо вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КпАП зокрема, потребують ретельного судового розгляду за участі сторони обвинувачення, наділеної рівними правами з захистом, зокрема, правом оскарження рішення суду по суті справи.

Згідно ст.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Тому, дослідивши матеріали справи, вважаю необхідним закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст.130КУпАП та керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Петровське Синельниківського району Дніпропетровської області, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяА. В. Твердохліб