Рішення

від 30.09.2024 по справі 521/5378/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/5378/24

Пр. №2/521/3698/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Замниборщ А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Таирово» про стягнення грошових коштів,

встановив:

У квітні2024року ОСОБА_1 звернувся досуду іззазначеним позовомдо Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Таирово» (далі - ОК «ЖБК «Таирово»), посилаючись на те, що 27 лютого 2023 року між ним та відповідачем було укладено угоду про порядок повернення паю, за умовами якої ОК «ЖБК «Таирово» зобов`язувався до 31 грудня 2023 року повернути йому на його банківський рахунок пайовий внесок в розмірі 212473,70 грн., частина якого була ним фактично сплачена за Персональним меморандумом Асоційованого члену кооперативу № К-2-5-13 від 17 грудня 2021 року.

Зазначив, що 17 січня 2024 року відповідач сплатив на його рахунок 49500,00 грн., але різницю грошових коштів в розмірі 162973,70 грн. до теперішнього часу не повернув.

Вказував, що на його неодноразові звернення до відповідача з вимогами про повернення боргу, останній їх ігнорує та не вжив жодних дій для того, аби виконати свої зобов`язання.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму грошові кошти в розмірі 162973,70 грн.

Ухвалою суду від 26 квітня 2024 року по справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 38).

Ухвалою суду від 26 квітня 2024 року по справі підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду (а.с. 52).

Позивач та його представник, діючий за довіреністю в судовезасідання нез`явились,про часі місцеслухання справибули повідомленівідповідно довимог ст.128ЦПК України,надали заявупро підтриманняпозовних вимог,просили судїї задовольнитита розглянутисправу заїх відсутністю(а.с. 23, 66).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с. 50, 57, 64, 65).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Малиновського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Судом встановлено, що 16 грудня 2021 року позивач за заявою був прийнятий до ОК «ЖБК «Таирово» з отриманням статусу Асоційованого члену ОК «ЖБК «Таирово» (а.с. 19).

17 грудня 2021 року між сторонами було укладено Персональний меморандумом Асоційованого члену кооперативу № К-2-5-13 від 17 грудня 2021 року, на виконання якого позивач передав відповідачу пайовий внесок, в якості авансу на придбання об`єкту нерухомості в розмірі 212473,70 грн. (а.с. 11-15, 16, 17-18).

Встановлено, що 27 лютого 2023 року між сторонами було укладено угоду про порядок повернення паю, за умовами якої ОК «ЖБК «Таирово» зобов`язувався до 31 грудня 2023 року повернути позивачу на його банківський рахунок пайовий внесок в розмірі 212473,70 грн., частина якого була останнім фактично сплачена за персональним меморандумом асоційованого члену кооперативу № К-2-5-13 від 17 грудня 2021 року (а.с. 10).

З позовної заяви вбачається, що 17 січня 2024 року відповідач перерахував на рахунок позивача 49500,00 грн., але різницю грошових коштів в розмірі 162973,70 грн. до теперішнього часу не повернув.

Отже, різницю грошових коштів в розмірі 162973,70 грн., відповідач не повернув, у зв`язку з чим прострочив строки виконання угоди про порядок повернення паю від 27 лютого 2023 року, укладеного між ним та позивачем, чим порушив права останнього.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.638ЦК України договірє укладеним,якщо сторонив належнійформі досяглизгоди зусіх істотнихумов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 640 ЦК України встановлено,що договірє укладенимз моментуодержання особою,яка направилапропозицію укластидоговір,відповіді проприйняття цієїпропозиції. Якщовідповідно доакта цивільногозаконодавства дляукладення договорунеобхідні такожпередання майнаабо вчиненняіншої дії,договір єукладеним змоменту переданнявідповідного майнаабо вчиненняпевної дії.

Суд вважає, що оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за угодою про порядок повернення паю від 27 лютого 2023 року, то грошові кошти в розмірі 162973,70 грн.,які булиотримані нимвід позивачав якостіавансу підлягаютьповерненню останньому в тому розмірі, в якому вони передавалися.

Згідно з ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, на відміну від завдатку аванс - це лише спосіб платежу, який не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

Зі змісту зазначених норм закону можна зробити висновок, що аванс-це лише спосіб платежу і він не є зобов`язанням. Аванс не виконує забезпечувальної функції, він сплачується боржником у момент настання обов`язку платежу, тобто виконує функцію попередньої оплати. Той, хто отримав аванс, повинен його повернути. Боржник, який видав аванс, має право вимагати його повернення в усіх випадках невиконання чи неналежного виконання договору кредитором. У свою чергу кредитор не може бути зобов`язаним до повернення авансу у подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.

Тобто, боржник, який видав аванс, має право вимагати його повернення в усіх випадках невиконання чи неналежного виконання договору кредитором. У свою чергу кредитор не може бути зобов`язаним до повернення авансу у подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем до суду не було надано жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на власний розсуд.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовій збір в розмірі 1629,70 грн., які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11,15, 16, 509, 525, 526, 610, 612, 614, 626, 629 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Таирово» про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу«Житлово-будівельнийкооператив «Таирово»(вул.Генерала Петрова,48А,м.Одеса,65008,ЄДРПОУ 44474970)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт громадянинаУкраїни серії НОМЕР_1 ,виданий ШевченківськимВМ ПриморськогоРВ УМВСУкраїни вОдеській області,20лютого 2004року,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 162973 (сто шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) гривні 70 копійок.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу«Житлово-будівельнийкооператив «Таирово»(вул.Генерала Петрова,48А,м.Одеса,65008,ЄДРПОУ 44474970)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт громадянинаУкраїни серії НОМЕР_1 ,виданий ШевченківськимВМ ПриморськогоРВ УМВСУкраїни вОдеській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) гривень 70 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 09 жовтня 2024 року.

Суддя: О.М. Сегеда