Рішення

від 07.10.2024 по справі 128/4994/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4994/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Олексієнко О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що з 03 червня 2007 року по 11 жовтня 2011 рік вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Від вказаного шлюбу у них з відповідачем народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З початку 2011 року і до теперішнього часу вони з відповідачем проживають окремо. З 03 квітня 2020 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Їх спільний з відповідачем син має постійне місце проживання разом з нею у буд. АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу відповідач почав віддалятися від їх сина, не підтримував стосунки з ним, не провідував його за місцем нашого проживання, хоча йому добре відомо, де вони проживають, оскільки жодного разу не змінювали свого місця проживання. Також, він не бере участі в утриманні та виховані сина, не спілкується з ним, не цікавиться його життям. Таким чином, відповідач повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина. Така його поведінка вкрай засмучує їх дитину, оскільки йому хочеться поділитися з ним своїми успіхами, досягнення, шкільним життя, спитати поради у вирішенні проблем, проте відповідач на жаль не бажає спілкуватись зі своїм сином. Натомість, він знайшов розуміння і підтримку у свого вітчима ОСОБА_5 , з яким у нього склалися прекрасні стосунки. Він фактично сьогодні виконує обов`язки батька відносно ОСОБА_4 , замість біологічного батька. Саме його ОСОБА_4 називає «тато».

Відповідач за весь час навчання у школі (з 01 вересня 2017 року по 01 вересня 2023 року ) не цікавився успіхами та, досягненнями ОСОБА_4 , не спілкувався з його викладачами та адміністрацією закладу, не відвідував академічні концерти. ОСОБА_3 навчальним процесом сина ОСОБА_4 не цікавиться і батьківські збори не відвідує.

Відповідач не належним чином виконує свої обов`язки не лише щодо виховання дитини, а і щодо утримання своєї дитини. Так, на виконанні у Вінницькому відділі ДВС у Вінницькому районні Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицїі (м.Хмельницький) знаходиться виконавчий лист №128/6430/12, виданий Вінницьким районним судом Вінницької області 17 грудня 2012 року про стягнення з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Проте, він не виконує рішення суду, як і свій батьківський обов`язок, тому, майже не сплачує аліменти на утримання сина, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 75 587 грн. 25 коп.

Протягом тривалого проміжку часу відповідач не підтримує стосунки з їх спільним сином та ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо їх неповнолітньої дитини, а саме: не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує йому необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з ним, не відвідує його, не займається його вихованням, не виявляє жодного інтересу до його особистого життя, внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, не сплачує аліментів на його утримання, тощо. Вона вимушена повністю самостійно утримувати й виховувати сина, а про батька наявний лише запис у свідоцтві про народження дитини, який не бере навіть формальної участі у його вихованні.

Натомість, відповідач створює перешкоди у реалізації прав дитини. Зокрема, через таку його поведінку вона не може зареєструвати його місце проживання, оскільки, відповідач не надає своєї згоди на те, що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 . Щоразу він давав лише обіцянки.

Відповідач свідомо не бере участь у вихованні сина, оскільки будь-яких перешкод чи заборон щодо побачень з дитиною чи прийняття участі у її житті йому ніхто не створював та не створює і зараз.

Таким чином, батько дитини не тільки не сприяє вихованню сина, не цікавиться його успіхами й досягненнями, не піклується про його здоров`я та отриманням ним освіти, а навіть здійснює перешкоди йому у реалізації його прав.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради, в судове засідання не з`явилася, однак, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4 підтримала в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивачки, після розлучення позивача та відповідача, відповідача вона жодного разу не бачила.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивачки, та відповідача вона жодного разу не бачила після розлучення позивача та відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частинами 1-3 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частинами 1-2, 4 ст. 155 СК України закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і кожен в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

ОСОБА_3 є батьком непоновлітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 24 червня 2009 року).

З матеріалів справи вбачається, що з 03 червня 2007 року по 11 жовтня 2011 рік позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від вказаного шлюбу у них з відповідачем народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З початку 2011 року і до теперішнього часу вони з відповідачем проживають окремо. З 03 квітня 2020 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Їх спільний з відповідачем син має постійне місце проживання разом з нею у буд. АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу відповідач почав віддалятися від їх сина, не підтримував стосунки з ним, не провідував його за місцем нашого проживання, хоча йому добре відомо, де вони проживають, оскільки жодного разу не змінювали свого місця проживання. Також, він не бере участі в утриманні та виховані сина, не спілкується з ним, не цікавиться його життям. Таким чином, відповідач повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина. Така його поведінка вкрай засмучує їх дитину, оскільки йому хочеться поділитися з ним своїми успіхами, досягнення, шкільним життя, спитати поради у вирішенні проблем, проте відповідач на жаль не бажає спілкуватись зі своїм сином.

Протягом тривалого проміжку часу відповідач не підтримує стосунки з їх спільним сином та ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо їх неповнолітньої дитини, а саме: не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує йому необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з ним, не відвідує його, не займається його вихованням, не виявляє жодного інтересу до його особистого життя, внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, не сплачує аліментів на його утримання, тощо. Вона вимушена повністю самостійно утримувати й виховувати сина, а про батька наявний лише запис у свідоцтві про народження дитини, який не бере навіть формальної участі у його вихованні.

Згідно довідки Комунального закладу «Вінницько-Хутірська дитяча школа мистецтв» № 81 від 30 листопада 2023 року відповідач за весь час навчання у школі (01 вересня 2017 року по 01 вересня 2023 року включно) не цікавився успіхами та, досягненнями ОСОБА_4 , не спілкувався з його викладачами та адміністрацією закладу, не відвідував академічні концерти. Це підтверджується копією відповідіV вищезазначеного закладу.

Відповідно до довідки та характеристики Комунального закладу «Вінницько-Хутірський ліцей Вінницького району Вінницької області» № 02- 10/36 від 21 лютого 2022 року батько ОСОБА_3 навчальним процесом сина ОСОБА_4 не цікавиться і батьківські збори не відвідує.

Також факт того, що батько дитини участі у вихованні дитини не приймає та навіть не спілкується з нею додатково підтверджується ще довідкою Виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницько-Хутірського старостинського округу № 23 від 29 листопада 2023 року.

На виконанні у Вінницькому відділі ДВС у Вінницькому районні Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицїі (м.Хмельницький) знаходиться виконавчий лист №128/6430/12, виданий Вінницьким районним судом Вінницької області 17 грудня 2012 року про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Проте він не виконує рішення суду, як і свій батьківський обов`язок, тому майже не сплачує аліменти на утримання сина у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 75 587 грн. 25 коп., що підтверджується копією розрахунку заборгованості по сплаті аліментів в період з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2023 року.

Згідно довідки КНП «Центра первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Вінниці» № 01-09/1360 від 04 грудня 2023 року дитина з приводу захворювань, профілактичних медичних оглядів та щеплень на прийом до лікаря зерталася в супроводі матері.

З наданого висновку виконавчого комітетут Вінницької міської ради від 29 березня 2024 року вбачається, що на засіданнях комісії мати дитини ОСОБА_1 повідомила, що їй відомо, що ОСОБА_3 перебуває у Республіці Польща, останній раз спілкувалася з дитиною рік тому, наразі зв`язку з ОСОБА_3 немає. ОСОБА_1 стверджувала, що батько ОСОБА_3 тривалий час не цікавиться життям та здоров`ям сина, матеріально не допомагає, має заборгованість зі сплати аліментів на його утримання. Мати ОСОБА_1 наполягала на позбавленні батька ОСОБА_3 батьківських прав. 20 лютого 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради, ОСОБА_4 повідомив, що проживає з мамою, батько з ними не проживає більше десяти років. Дитина ОСОБА_4 пояснив, що не пам`ятає, коли останній раз спілкувався з ОСОБА_3 , батько йому не телефонує та не цікавиться ним, зазначив, що не хоче з ОСОБА_3 спілкуватися, ображений на нього. батько дитини ОСОБА_3 . Документи, які вказують на ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків та інші обставини, що мають істотне значення, не надав, участі у засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради не взяв, хоча належним чином був повідомлений рекомендованими листами. Своєю поведінкою ОСОБА_3 порушив вимоги статей 150, 180 Сімейного кодексу України, які покладають на батьків обов`язки по вихованню та утриманню дітей. На підставі вищезазначеного, враховуючи неналежне виконання батьком обов`язків по вихованню та утриманню сина, керуючись статтями 19, 150, 164, 165, 171, 180 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_3 щодо дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Викладені обставини та підтверджуючі їх докази свідчать про те, що відповідач ОСОБА_3 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно дитини, матеріально її не утримує, не цікавиться навчально-виховним процесом, розвитком та станом здоров`я.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_3 його право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому ст. 169 СК України.

Питання про судові витрати, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 165, 166 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12,13,81,141,259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисячя сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропусу з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо позивачу не було вручено заочне рішення у день його проголошення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Суддя О.А. Фанда