Ухвала

від 10.10.2024 по справі 642/1381/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

10.10.2024

справа №642/1381/24

провадження №1-кс/642/3730/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харків клопотання слідчого СВ ВП №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12024221220000457 від 12.03.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінськогорайонного судум.Харкова звернувся слідчий ізклопотанням про арештмайна. Вобґрунтування зазначено,що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221220000457 від 12.03.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем,та службового підроблення, що потягло за собою тяжкі наслідки.

Досудовим розслідуванням встановлено,що директор ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС» ОСОБА_4 ,працюючи на вищевказаній посаді, діючі умисно, із корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС»,всупереч інтересам потерпілого - РФ «ПЗ» АТ «Українська залізниця», зловживаючи своїм службовим становищем, в період часу з 18.12.2020 по 26.10.2021 стала на шлях вчинення кримінальних правопорушень, а саме заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання службовим становищем,за попередньою домовленістю групою осіб, в особливо великих розмірах та службового підроблення за наступних обставин.

Обставини кримінального правопорушення встановлені в ході досудового розслідування викладені слідчим у клопотанні.

ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України тобто в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах та в складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу,що спричинило тяжкі наслідки.

04.03.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, шляхом направлення на адресу за місцем реєстрації.

Згідно відповіді на доручення слідчого за підписом заступника начальника управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 № 70\5\7-2644, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, 16.02.2024 року о 01:00 здійснила перетин державного кордону України через пункт пропуску Лужанка в напрямку Угорщини. В подальшому, ОСОБА_4 транзитом через Угорщину перемістилася до Туреччини, а 17.02.2024 з транзитом через Туреччину перемістилася до Грузії.

12 березня 2024 року постановою слідчого, погодженою з процесуальним керівником-першим заступником керівника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 - ОСОБА_4 оголошена в розшук, а досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12024221220000457 від 12.03.2024 року, зупинене через розшук підозрюваної ОСОБА_4

17 вересня 2024 року підозрювана ОСОБА_4 була розшукана, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було відновлено, і підозрюваній ОСОБА_4 слідчим особисто під підпис вручено повідомлення про підозру, яке раніше направлялося поштою за місцем мешкання останньої та до відділення № 47 КП «Жилкомсервіс».

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5ст. 191, ч. 2 ст. 366 ККУкраїни, підтверджується наступними доказами: договором № П/НКМ-201502/НЮ від 18.12.2020, укладеним між РФ «ПЗ`АТ «УЗ» та ТОВ «НЗІ «УКРЗЕМСЕРВІС», наказом про призначення ОСОБА_4 на посаду директора та статутомТОВ «НЗІ «УКРЗЕМСЕРВІС», висновком судово - економічної експертизи № СЕ-19/121-23/12568-EК від 20.06.2023, висновком експерта № 27/05-2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.05.2023 та всіма іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно інформаційної довідки № 392917701, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності в розмірі частки 1/1 належить об`єкт житлової нерухомості, а саме: однокімнатна квартира загальною площею 40.7 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Підозрюваній ОСОБА_4 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція статті якого передбачає позбавлення волі від 7-ми до 12-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.

Зазначене вище майно по кримінальному провадженню необхідно арештувати у зв`язку з тим, що воно належить підозрюваній ОСОБА_4 на праві власності, а незастосування в свою чергу тимчасового позбавлення можливості будь-яких способів відчужувати це майно, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити забезпеченню можливої конфіскації майна.

Слідчий та прокурор подав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у її відсутність, вимоги клопотання підтримує.

У судове засідання особа у володінні якої знаходиться майно, не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий та прокурор довів наявність достатніх підстав та необхідність накладення арешту.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно вимог ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, відповідно до ч.ч.4, 6, 9-11 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Відповідно ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення,

втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченимист. 167 ч. 2 п. 1 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.,131,132,167,267,170,172-173 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка згідно інформаційної довідки № 392917701, на праві приватної власності в розмірі частки 1/1 належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна, заборонивши пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1