Ухвала

від 04.10.2024 по справі 162/505/24

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 162/505/24

Провадження № 2-о/162/31/2024

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі: головуючого судді Савича А.С., за участю секретаря судового засідання Гичук О.М.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Приймаченка А.О. (в режимі відеоконференції),

представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Кравціва Р.Ю. (в режимі відеоконференції),

заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 26.06.2024 звернулася до суду із заявою про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

У своїй заяві заявниця посилалася на те, що з 2009 року вона почала проживати з ОСОБА_4 як дружина та чоловік, шлюб не був зареєстрований. Мають спільних дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проживали за адресою по АДРЕСА_1 . За час їхнього спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, займалися вихованням дітей, мали спільний сімейний бюджет, здійснювали благоустрій житла: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, оплачували комунальні послуги. Ці обставини можуть підтвердити свідки. Як вбачається з характеристики, яка видана ОЗЗСО «Любешівський ліцей», батьки приділяють належну увагу у вихованні дочки. З відомостей особової справи військовослужбовця також вбачаться, що ОСОБА_4 перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_1 , діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , аналогічно зазначено і у військовому квитку ОСОБА_4 . Вказує на те, що 18.03.2024 ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Оскільки шлюб між ними не був зареєстрований, встановлення факту, з яким вона звертаються до суду із даною заявою, має для неї юридичне значення, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надасть заявниці статус члена сім`ї загиблої (померлої) особи. Посилаючись на вищевикладене, заявниця просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 01.07.2024 відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання в справі. Постановлено залучити до участі у даній справі в якості заінтересованих осіб: військову частину НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.75).

Представник заінтересованої особи Любешівської селищної ради Волинської області Кух О.І. 15.07.2024 подав до суду пояснення по справі, у яких просив виключити із числа заінтересованих осіб Любешівську селищну раду (а.с.78-79).

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 31.07.2024 залучено до участі в цивільній справі в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України та виключено з кола учасників справи заінтересовану особу Любешівську селищну раду (а.с.92-93).

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Кравців Р.Ю. подав 02.09.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» пояснення на заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Зазначає, що оскільки ізнаданих доказіввбачається,що ОСОБА_4 18.03.2024зник безвісти,то заданих обставинсправи юридичнийфакт,за встановленнямякого звернуласьзаявник,не породитьюридичного наслідкуу виглядінадання статусучлена сім`їзагиблого військовослужбовця,позаяк такийвійськовослужбовець неоголошений померлиму встановленомузаконом порядку.Крім того,самі пособі,наприклад,факти спільноїприсутності їхна святах,або пересиланнякоштів,або періодичнийспільний відпочинок,або проживанняза однієюадресою,факт реєстраціїза такоюадресою привідсутності іншихнаведених вищеознак неможуть свідчити,що міжособами єусталені відносини,притаманні сім`ї.Також показаннясвідків таспільні фотографіїне можутьбути єдиноюпідставою длявстановлення фактуспільного проживанняоднією сім`єючоловіка тажінки безреєстрації шлюбу.Встановлення праваособи,яка вважаєсебе членомсім`ївійськовослужбовця,передбачає доведення:факту проживання;наявність утакої особиі безвісновідсутнього військовослужбовцяспільного побутута взаємнихправ іобов`язків. Таким чином, особа яка вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, як подружжя загиблого військовослужбовця, така особа повинна довести, що вона перебувала у зареєстрованому в органі державної реєстрації актів цивільного стану шлюбі із загиблим військовослужбовцем, та не одружилася вдруге. Також зазначають, що юридичний факт по своїй суті це передумова правовідносин, і встановлення його може бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження лише за умови, що він має юридичний характер, тобто відповідно до закону викликає юридичні наслідки, такі як виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. З урахуванням вищенаведеного, просили суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити повністю (а.с.113-117).

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 03.09.2024 також подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» пояснення, в яких зазначає, що законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Для віднесення особи до кола членів однієї сім`ї необхідними є фактори спільного проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільного побуту і взаємних прав й обов`язків осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України де визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) і зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)». Обов`язковою умовою для визнання факту проживання однією сім`єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Відтак, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки. Отже, встановлення права особи, яка вважає себе членом сім`ї військовослужбовця, передбачає доведення: факту проживання; наявність у такої особи і безвісно відсутнього військовослужбовця спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Розгляд справи просив здійснювати без участі представника військової частини НОМЕР_1 (а.с.127-129).

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 у судовому засіданні заяву підтримали та просили суд її задовольнити з підстав, наведених у ній, а також з доповненнями представника заявника в судовому засіданні.

Зокрема, представник заявника ОСОБА_8 у судовому засіданні доповнив вищевказану заяву, а саме, змінив мету звернення заявника до суду із заявою про встановлення юридичного факту. Пояснив, що встановлення факту для заявниці має юридичне значення, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав, що вбачається з норм ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб зниклих безвісти за особливих обставин». Це дозволять заявниці реалізувати права передбачені цим Законом, як близькому родичу, члену її сім`ї, зниклої безвісти особи, використання права на отримання інформації про обставини її загибелі, в тому числі смерті, місце поховання, якщо воно буде відоме, отримання достовірної інформації на проведення розшуку безвісти зниклої особи в порядку, визначеним цим Законом та іншими Законами, в тому числі право на отримання інформації про результати розшуку, встановлені Законом, право на соціальний захист. Крім того, звертає увагу суду на те, що в заявниці немає іншої можливості встановити зазначений факт.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовомузасіданні заяву ОСОБА_1 (з доповненнями) підтримали та просили суд її задовольнити.

Представник заінтересованоїособи Міністерстваоборони України КравцівР.Ю.у судовомузасіданні просив у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити повністю з мотивів, зазначених у його поясненнях.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження та свідків, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 (з доповненнями) необхідно залишити без розгляду з таких підстав.

Частиною 1 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 ст. 64 Конституції України).

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За ч.2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас, відповідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі №523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зазначила, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У постанові Верховного Суду від 04.01.2023 в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) вказано, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Як убачається з матеріалів справи, пояснень заявника і її представника в судовому засіданні, встановлення юридичного факту має юридичне значення для заявника, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав, що вбачається з норм ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб зниклих безвісти за особливих обставин», які дозволять заявниці реалізувати право передбачені цим Законом, як близькому родичу, члену її сім`ї, зниклої безвісти особи, використання права на отримання інформації про обставини її загибелі, в тому числі смерті, місце поховання якщо воно буде відоме, отримання достовірної інформації на проведення розшуку безвісти зниклої особи в порядку, визначеним цим Законом та іншими Законами, зокрема, право на отримання інформації про результати розшуку встановленні Законом, право на соціальний захист. Крім того, в своїй первинній заяві заявник зазначала, що встановлення факту, з яким вона звертається до суду згідно заяви, має для неї юридичне значення, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надасть заявниці статус члена сім`ї загиблої (померлої) особи.

Слід звернути увагу, що представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у поясненнях на заву та в судовому засіданні, а також представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 у поясненнях на заяву, не погодились з заявою ОСОБА_1 , вважаючи її необґрунтованою, просили відмовити у її задоволенні.

З урахуванням вищевказаних обставин в їх сукупності, факт про встановлення якого просить сторона заявника в своїй заяві, з метою встановлення цього юридичного факту, яка змінена в судовому засіданні, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі ч.4 ст. 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу пов`язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.

Подібні висновки у аналогічних справах про встановлення факту викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 759/1894/23, провадження № 61-14701св23, від 01.05.2024 у справі № 758/3298/23, провадження № 61-1305св24, від 13.06.2024 у справі № 357/10078/22, провадження № 61-15033св23.

Таким чином, заявнику слід роз`яснити право звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Керуючись статтями 13, 259-260, 294, 315, 353-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановленняфакту проживанняоднією сім`єючоловіка тажінки безшлюбу залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 право звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 09 жовтня 2024 року.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич