Рішення

від 03.10.2024 по справі 453/554/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/554/24

№ провадження 2-о/453/29/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представників заінтересованої особи ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановив:

заявник ОСОБА_1 , 02 квітня 2024 року звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Конишевка, Конишевського району Курської області, Росія. Його мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, про батька йому нічого не відомо. У 1974 році мати переїхала разом із ним до України - Запорізька область с. Лиса Гора. У 1981 році пішов до школи в с. Богоявленка, Мар`їнського району Донецької області, Україна. У 1982 році його знову перевезли до Курської області, Росія, де він проживав разом з дідусем та бабусею до 1985 року. У 1985 році, після смерті бабусі, мати забрала його до себе у АДРЕСА_1 , Україна. У 1989 році він закінчив школу у с. Костянтинівка, Мар`їнського району Донецької області, Україна. 11 грудня 1990 року за місцем його проживання Мар`їнським РОВД Донецької області він отримав паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, серія НОМЕР_1 . 01 вересня 1990 року навчався на пришвидшених курсах у ПТУ м. Красногорівка, Мар`їнського району Донецької області, Україна, спеціальність тракторист. З 1991 по 1994 рік працював у колгоспі «Донбас» Мар`їнського району, механізотором. ІНФОРМАЦІЯ_3 одружився на ОСОБА_6 , що проживала за адресою: с. Костянтинівка, Мар`їнського району Донецької області, Україна. З 1990 року по жовтень 1992 року постійно проживав за адресою селище Славне, Мар`їнського району Донецької області, Україна. 30 травня 2023 року, в результаті артилерійського обстрілу с. Костянтинівка, він отримав поранення та був госпіталізований до КНП «Мар`їнська центральна районна лікарня», а 07 червня 2023 року до м. Львів до лікарні Святого Пантелеймона. На даний час проживає в АДРЕСА_2 . Зазначив, що він народився в часи Радянського союзу, радянський паспорт отримав на території Української РСР, з 1985 року постійно проживав на території України. Паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, серії НОМЕР_1 , отримав Мар`їнським РОВД Донецької області. Задля отримання паспорта громадянина України він звертався до ГУДМС у Львівській області та отримав відповідь від 14 лютого 2024 року, де вказано про процедуру встановлення належності до громадянства України особою, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР та рекомендовано звернутися до суду.

Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявнику для отримання паспорту громадянина України, у зв`язку з чим він звернувся до суду.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

29 квітня 2024 року представник зацікавленої особи ГУДМСУ у Львівській області Горбонос І.К. надіслала на адресу суду (Електронний суд) письмові пояснення щодо позову, в яких просила в задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали, дали пояснення аналогічні тим, що викладені в тексті заяви.

Представники заінтересованої особи заперечили щодо задоволення позовних вимог, просили суд відмовити у задоволені заяви.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши заяву та дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 293 ч.1 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідноп.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у порядку ч.2 ст. 256 ЦПК України (ст. 315 ЦПКзгідно змін від 15 грудня 2017р.) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положеньст. 256 ЦПК України(ст. 315 ЦПКзгідно змін від 15 грудня 2017р.) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, та 13 листопада 1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставіЗакону України «Про громадянство України»і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Конишевка, Конишевського району Курської області, Росія.

У 1974 році мати позивача ОСОБА_5 переїхала разом із позивачем до України - Запорізька область с. Лиса Гора.

У 1981 році позивач пішов до школи в с. Богоявленка, Мар`їнського району Донецької області, Україна.

У 1982 році позивача знову перевезли до Курської області, Росія, де він проживав разом з дідусем та бабусею до 1985 року.

У 1985 році, після смерті бабусі, мати забрала зявника до себе у АДРЕСА_1 , Україна.

У 1989 році заявник закінчив школу у с. Костянтинівка, Мар`їнського району Донецької області, Україна.

11 грудня 1990 року, за місцем його проживання, Мар`їнським РОВД Донецької області заявнику видано паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, серія НОМЕР_1 .

01 вересня 1990 року заявник навчався на пришвидшених курсах у ПТУ м. Красногорівка, Мар`їнського району Донецької області, Україна, спеціальність тракторист.

З 1991 по 1994 рік працював у колгоспі «Донбас» Мар`їнського району, механізотором. ІНФОРМАЦІЯ_3 одружився на ОСОБА_6 , що проживала за адресою: с. Костянтинівка, Мар`їнського району Донецької області, Україна. З 1990 року по жовтень 1992 року постійно проживав за адресою селище Славне, Мар`їнського району Донецької області, Україна.

25 липня 1992 року одружився на ОСОБА_6 , що проживала за адресою: с. Костянтинівка, Мар`їнського району Донецької області, Україна. З 1990 року по жовтень 1992 року постійно проживав за адресою селище Славне, Мар`їнського району Донецької області, Україна (актовий запис №5 від 25 липня 1992 складено виконкомом Костянтинівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області).

З 1990 року по жовтень 1992 року постійно проживав за адресою елище Славне, Мар`їнського району Донецької області, Україна, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, який знаходиться в матеріалах справи(повний витяг №00042414417 від 22 листопада 2023 року).

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2008 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі.

Вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України. На підставі ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі

30 травня 2023 року, в результаті артилерійського обстрілу с. Костянтинівка, заявник отримав поранення та був госпіталізований до КНП «Мар`їнська центральна районна лікарня», що підтверджується довідкою виданою завідуючим травматологічним відділенням КНП «Мар`їнська центральна районна лікарня» ОСОБА_7 від 05 червня 2023 року.

Згідно листа завідувача сектору ГУДМС у Львівській області Габчак І. вбачається, що заявник ОСОБА_1 звертався до ГУДМС у Львівській області та отримав відповідь де вказано про процедуру встановлення належності до громадянства України особою, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, та рекомендовано звернутися до суду.

Судом також встановлено, що 15 серпня 2024 року засобами електронного зв`язку від Департаменту інформаційно аналітичної підтримки Національної поліції України на адвокатський запит було отримано листа №111933-2024, до якого додано дактилоскопічну інформацію на ОСОБА_1 та його фотозображення від 30 серпня 2021 та 15 серпня 2018 р., наявне в інформаційно комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України». Окрім цього, в матеріалах справи наявний лист з Мар`їнського районного суду Донецької області в якому повідомляється про призначення до розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та до якого додано довідку про звільнення, серії ДОН №04270.

За таких обставин, оскільки інакшим способом встановити особу ОСОБА_1 неможливо, суд вважає заяву підставною.

Крім того,відповідно до ч.1ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року.

Стаття 1 цього ж Законудає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженимУказом Президента України від 27 березня 2001 року № 215.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР (далі Порядок) відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

Крім того, пунктом 44 вищевказаного Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести даний факт і зазначені обставини перешкоджають подальшій реалізації його прав у визначений законом спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню (аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року, справа № 653/1308/18).

Що стосується вимоги заявника про встановлення факту його перебування у громадянствіколишнього СРСР, то на думку суду такий факт встановленню не підлягає, оскільки такої держави на даний момент не існує.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведено норму Закону, судовий збір необхідно залишити за заявником ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 5,12-13,89,258, 259,264, 265,268, 273, 293 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 - задоволити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Конишевка, Конишевського району Курської області, Росія, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за заявником.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів.

Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2024 року

Суддя Ю.Є. Ясінський