Рішення

від 10.10.2024 по справі 459/2357/24

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2357/24

Провадження № 2-а/459/40/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.,

з участю секретаря судового засідання Гук Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області, Головного управління Національної поліції у Рівненської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції, Головного Управління Національної поліції у Рівненській області, яким просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА N? 2915767 від 26 серпня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 (триста сорок), а провадження у справі закрити; вирішити питання судових витрат. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що жодного правопорушення, яке зазначене у постанові Управління патрульної поліції серії ЕНА N? 2915767 від 26 серпня 2024 року, він в той момент і втому місці не вчиняв і його вини доведено не було. Обставини які викладені в постанові і які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не підтверджені та не доведені, до матеріалів справи не додано жодного доказу. Посилається на правові позиції, викладені в п.п.36,37 постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №357/10134/17, зокрема, що візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення. Фіксація була здійснена не в автоматичному режимі, як цього вимагає закон, а в ручний спосіб, що незаконно, адже при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу, автоматична фото- і відеотехніка повинні бути розміщена в порядку, визначеному Законом України «Про національну поліцію» (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст.40 Закону України «Про національну поліцію». Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак"5.70"), що обумовлено ч.2 ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

Ухвалою Червоноградського міського суду від 03.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судове засідання 11.09.2024 року відкладено на 25.09.2024 року через відсутність у матеріалах справи відомостей про належне повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи.

20.09.2024 року представником відповідача подано відзив на позов, у якому останній висловився про необґрунтованість позову, з огляду на те, що зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА N?2915767 від 26.08.2024 р. винесена щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУПАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано в межах санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Враховуючи вищенаведене, вважає, що оскаржувана постанова, винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно.

В судове засідання 25.09.2024 року позивач не з`явився, просить розглянути справу у його відсутності.

Відповідачі не забезпечили явки своїх представників у судове засідання, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що, згідно постанови серія ЕНА N? 2915767 від 26.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слідує, що він рухаючись в с.Крупець, по 423 км А/Д М-06 "Київ-Чоп", керуючи транспортним засобом «RENAULT CLIO», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год, а саме в населеному пункті Крупець рухався зі швидкістю 77 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI 20/20.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Відповідно до ст.283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст.278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Згідно п.11 ст.23 ЗУ "Про Національну поліцію" регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.23 ЗУ "Про національну поліцію" у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Позивач в своїх поясненнях вказує, що факт вчинення ним інкримінованого правопорушення не зафіксовано за допомогою належних та допустимих доказів, також не надано суду доказів про те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений та використовувався в автоматичному режимі.

Представником відповідача до відзиву на позов в своїх поясненнях вказував, що вимірювання швидкості руху транспортних засобів приладом TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості тз, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Зазначив що у даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному.

Положеннями ч.1ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

Ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Статтею 31 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, визначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто, положення Закону України "Про Національну поліцію" надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Із змісту постанови вбачається, що швидкість автомобіля під керуванням позивача ОСОБА_1 вимірювалась приладом TruCam.

Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 ПДР), оскільки вимоги ч.2 ст.40 Закону "Про Національну поліцію", передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 року у справі №442/980/24 встановлено, «…що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.

Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.

Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч.2 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.».

Як вбачається з матеріалів справи, суб`єктом владних повноважень не надано до суду доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, а також того, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки це є рішення суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Візуальне спостереження інспектором поліції вчинення адміністративного правопорушення без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених ст. 251 КпАП України, зокрема відеофіксації всіх суттєвих обставин, показань свідків, інших доказів не може доводити винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Оскільки позивач заперечив вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності винесення постанови, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Таким чином, оцінюючи встановлене, суд дійшов висновку, що вина позивача в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення не доведена, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст.241,242,243,244,246,250 КАС України, ст.ст.22,258,278,279,280,293 КУпАП, ЗУ «Про національну поліцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА N? 2915767 від 26.08.2024, винесену інспектором 2 взводу 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенантом поліції Степанець Олександром Петровичем, згідно з якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути зУправління патрульноїполіції в Рівненській області (ідентифікаційний код4010864656, місцезнаходження: м.Рівне, вул. вул. Бандери, 14а) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень, витрати із сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Управління патрульної поліції у Рівненській області (код ЄДРПОУ 4010864656, 33028 м. Рівне, вул. Бандери, 14а);

Відповідач: Головного управління Національної поліції у Рівненської області (код ЄДРПОУ40108761, 33000, м. Рівне, вул. Хвильового,2).

Рішення складено 10.10.2024 року.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська