Рішення

від 10.10.2024 по справі 489/1224/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1224/24

Провадження № 2/489/971/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Костюченко Г.С.,

із секретарем судових засідань Савковою К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнаті АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є основним наймачем кімнати АДРЕСА_1 на підставі ордеру №62 виданим виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Миколаївської області від 03.11.2009. На даний час в кімнаті зареєстрований син позивача ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі. Відповідач в спірній кімнаті не проживає з вересня 2020 року, його особистих речей в квартирі немає, всі комунальні послуги та витрати, пов`язані з експлуатацією квартири, оплачує позивач. Оскільки відповідач спільним побутом з позивачем не пов`язаний, його право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 405 ЦК України.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі, надала суду для ознайомлення квитанції про сплату за комунальні послуги, де платником є ОСОБА_1 , за період з 2022 року і до теперішнього дня.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, причини своєї неявки суду не повідомив. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивачу 03.11.2009 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Миколаївської області видано ордер №62 серії 000317 на житлове приміщення в гуртожитку, який посвідчує її право на зайняття кімнати АДРЕСА_1 . В ордері вказаний склад сім`ї, яка складається з позивачки ОСОБА_1 . На даний час квартира ніким не приватизована.

Актом про непроживання від 20.02.2024, засвідченим сусідами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтверджується, що відповідач за адресою реєстрації не проживає з вересня 2020 року, його особистих речей в квартирі немає і за вказаною адресою не з`являється.

Факт не проживання відповідача в спірної квартирі підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права громадян на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій в здійсненні покладених на них завдань по управлінню житловим фондом, експлуатації і збереженню його.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Права власника житлового будинку, квартири визначені статтею 383 ЦК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що відповідач, який за вказаною адресою не проживає понад 3 роки, наміру проживати в будинку не висловлював, вселитися не намагався, жилим приміщенням, як постійним місцем свого проживання, не цікавився, доказів протилежного відповідач не надав, а його реєстрація в спірній кімнаті позбавляє позивача можливості у повній мірі реалізувати своє право власності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 255, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою № НОМЕР_1 у гуртожитку по АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя Г.С. Костюченко