Ухвала

від 10.10.2024 по справі 569/6622/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/6622/24

1-кп/569/1465/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника заявника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Рівне обвинувальний акт по кримінальному провадженні №42022180000000071 від 28.09.2022 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказаний обвинувальний акт.

Представник заявника ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 , до початку підготовчого судового засідання подав клопотання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12.03.2024 року на майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:006:0026 з цільовим призначенням для будівництва центру з обслуговування автомобільного транспорту, площею 0,1166 га., за адресою: АДРЕСА_1 із об`єктом незавершеного будівництва, адміністративні приміщення з сервісним обслуговуванням автомобілів, відсоток готовності об`єкта нерухомого майна 8%, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, розмір частки 1/1 та на земельну ділянку з кадастровим номером 5624683000:01:002:0070, площею 0,1039 га. з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, розмір частки 1, які перебувають у приватній власності підозрюваної ОСОБА_4 із встановленням заборони володіння, відчуження, розпорядження та користування, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Дане клопотання представник заявника ОСОБА_6 підтримав в підготовчому судовому засіданні з підстав викладених у ньому.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання представника заявника ОСОБА_6 про скасування арешту на майно, оскільки дане майно не перебувало у власності обвинуваченої ОСОБА_4 на момент накладення арешту.

Прокурор ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання представника заявника ОСОБА_6 про скасування арешту майна, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість даного клопотання.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.03.2024 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 5610100000:01:006:0026, цільове призначення для будівництва центру з обслуговування автомобільного транспорту, площею 0, 1166 га, за адресою: АДРЕСА_1 із об`єктом незавершеного будівництва, адміністративні приміщення з сервісним обслуговуванням автомобілів, відсоток готовності об`єкта нерухомого майна 8 %, який знаходиться на вказаній ділянці, розмір частки 1/1 та на земельну ділянку з кадастровим номером: 5624683000:01:002:0070, площею 0, 1039 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розмір частки 1, які перебувають у приватній власності підозрюваної ОСОБА_4 , із встановленням заборони володіння, відчуження, розпорядження та користування, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20 травня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_9 , ОСОБА_4 передала ОСОБА_7 у власність незавершене будівництво, центр обслуговування автотранспорту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці площею 0,1166 га, кадастровий номер якої 5610100000:01:006:0026, цільове призначення земельної ділянки для будівництва центру з обслуговування автомобільного транспорту. Право власності на зазначене незавершене будівництво зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на його ім`я з 13 травня 2017 року.

З досліджених матеріалів справи в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що зазначена земельна ділянка та незавершене будівництво, розташоване на ній, не належить та не належало на момент накладення арешту на праві власності обвинуваченій ОСОБА_4 , а відповідно і не можуть бути в майбутньому конфісковані.

За викладених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 5610100000:01:006:0026 з цільовим призначенням для будівництва центру з обслуговування автомобільного транспорту, площею 0,1166 га., за адресою: АДРЕСА_1 із об`єктом незавершеного будівництва, адміністративні приміщення з сервісним обслуговуванням автомобілів, відсоток готовності об`єкта нерухомого майна 8%, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, розмір частки 1/1 та встановлену заборону володіння, відчуження, розпорядження та користування ними.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме ч. 3 п. 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст.174,539 КПК Українидо суду, що накладав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно дост. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з`ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1Європейської конвенції з прав людини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту накладеного на вищевказане арештоване майно відпала потреба, тому в силустатті 174 КПК Україниклопотання підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.174,372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12.03.2024 року у рамках кримінального провадження №42022180000000071 від 28.09.2022 на земельну ділянку з кадастровим номером: 5610100000:01:006:0026 з цільовим призначенням для будівництва центру з обслуговування автомобільного транспорту, площею 0,1166 га., за адресою: АДРЕСА_1 із об`єктом незавершеного будівництва, адміністративні приміщення з сервісним обслуговуванням автомобілів, відсоток готовності об`єкта нерухомого майна 8%, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, розмір частки 1/1, шляхом скасування заборони власнику, чи будь-якій іншій особі володіти, відчужувати, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяРівненського міського суду ОСОБА_1