Ухвала

від 10.10.2024 по справі 495/9295/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/9295/24

№ провадження 2-н/495/346/2024

УХВАЛА

Про відмову у видачі судового наказу

"10" жовтня 2024 р. м.Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Прийомова О.Ю., розглянувши заяву Комунального підприємства"Білгород-Дністровськводоканал" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Представник Комунальногопідприємства "Білгород-Дністровськводоканал" звернулосядо судуіз заявою про видачу судового наказу,відповідно до якоїпросить суд видатисудовий наказпро стягненняз ОСОБА_1 боргу.

Вивчивши заяву Комунального підприємства"Білгород-Дністровськводоканал" про видачу судового наказу та додані до неї документи, встановлено наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Між тим, п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Так, в поданій до суду заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає період виникнення боргу з березня 2018 року по серпень 2024 року, загальна сума якої складає 13 529,34 грн, що перевищує строк позовної давності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

В даному випадку з заяви і доданих до неї документів вбачається спір, що за правилами п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу, оскільки заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження.

Частиною ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 165,166, 167, 354 ЦПК України, суддя-

П О С Т А Н О В И Л А :

ВідмовитиКомунальному підприємству "Білгород-Дністровськводоканал" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 10 жовтня 2024 року.

Суддя